Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №380/10057/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 рокусправа № 380/10057/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик Марії Василівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Акціонерного товариства «Укрпошта», у якому просить суд:

- визнати дії Акціонерного товариства «Укрпошта» протиправними щодо:

несвоєчасного надання відповіді на запит від 07.11.2025;

відмови у задоволенні запиту від 07.11.2025 на отримання публічної інформації;

- зобов`язати Акціонерне товариство «Укрпошта» у п`ятиденний строк з моменту набрання судовим рішенням законної сили розглянути повторно запит від 07.11.2025 та надати позивачці запитувану у ньому інформацію.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 07.11.2025 на офіційну електронну адресу відповідача надіслала запит з проханням надати інформацію про службову особу міського відділення поштового зв`язку № 30 Львівської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» (прізвище, ім`я, по батькові, посада), яка 21.08.2025 здійснила приймання та реєстрацію адресованого рекомендованого поштового відправлення з описом вкладення за № 7903000446497. Листом-відповіддю від 17.11.2025 АТ «Укрпошта» відмовило у наданні запитуваної інформації. Зазначає, що відповідач формально обмежився посиланням на Закон України «Про захист персональних даних», аргументуючи відмову у задоволенні запиту конфіденційністю запитуваної інформації без доведення факту, що доступ до такої інформації може бути обмежений. Вважає відмову АТ «Укрпошта» протиправною, такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України, порушує її право на отримання інформації.

Ухвалою від 25.05.2026 суддя відкрила провадження за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Відповідач подав відзив на позов від 08.06.2026 (вх. № 49051), у якому зазначає, що АТ «Укрпошта» листом від 17.11.2025 № 1853-О-2025111010165-В було надано відповідь на означене звернення, відповідно до змісту якого, запитувана інформація є персональними даними працівника, тож є інформацією з обмеженим доступом та може бути переданою третім особам виключно за наявності письмової згоди суб`єкта персональних даних, у встановленому законом порядку. Зазначає, що для цілей Закону України «Про доступ до публічної інформації» АТ «Укрпошта» може бути розпорядником інформації виключно щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради. Тож, запитувана інформація в розумінні положень Закону України «Про доступ до публічної інформації» не є публічною інформацією, а АТ «Укрпошта», відповідно не може бути розпорядником. Оскільки АТ «Укрпошта» не є розпорядником публічної інформації загалом, запитувана інформація не підпадає під перелік публічної інформації, в розумінні норм чинного законодавства, та є конфіденційною (персональними даними), в той час підстав для задоволення запиту позивача про надання інформації з обмеженим доступом без згоди фізичної особи, та за відсутності підстав для надання доступу до такої інформації, передбачених чинним законодавством, у діях АТ «Укрпошта» відсутні будь-які порушення норм чинного законодавства, а відтак, підстави для задоволення позовних вимог повністю відсутні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 звернулася до АТ «Укрпошта» із запитом про надання публічної інформації 07.11.2025, у якому просила надати інформацію про службову особу міського відділення поштового зв`язку № 30 Львівської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» (прізвище, ім`я, по батькові, посада), яка 21.08.2025 здійснила приймання та реєстрацію адресованого рекомендованого поштового відправлення з описом вкладення за № 7903000446497.

Відповідь просила надати у термін, визначений ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», не пізніше п`яти робочих днів з дня його отримання та з дотриманням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

АТ «УКРПОШТА» листом від 17.11.2025 вих. № 1853-О-2025111010165-В на № О-2025111010165 від 10.11.2025 відмовила ОСОБА_1 у наданні запитуваної інформації, зокрема зазначивши: «Надання послуг поштового зв`язку проводиться об`єктами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» згідно з вимогами Закону України «Про поштовий зв`язок», Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 року №1071) (зі змінами), Актів Всесвітнього поштового союзу та інших актів законодавства України та внутрішніх нормативних документів товариства, що регламентують діяльність операторів поштового зв`язку.

Відповідно до положень Закону України «Про захист персональних даних», а саме статті 14, персональні дані працівників (прізвище, ім`я, по батькові, посада тощо) є інформацією з обмеженим доступом та можуть бути передані третім особам лише за наявності однієї з таких підстав: письмової згоди суб`єкта персональних даних; рішення суду; прямо визначених законом випадків.

Крім того, пункт 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлює, що розпорядник інформації має право відмовити у задоволенні запиту, якщо запитувана інформація належить до категорії інформації з обмеженим доступом.

На персональні дані працівників поширюється режим конфіденційної інформації, що підтверджується статтею 21 вказаного Закону.

Таким чином, АТ «Укрпошта» не має законних підстав для надання персональних даних працівника, який здійснював приймання Вашого поштового відправлення.»

Вважаючи відмову відповідача надати запитувану інформацію протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, регламентується Законом України “Про доступ до публічної інформації” від 13.01.2011 № 2939-VI, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2939-VI).

Статтею 1 Закону № 2939-VI визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (пункт 1 частини 1 статті 3 Закону № 2939-VI).

Згідно з частиною 2 статті 5 цього ж Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 12 Закону № 2939-VI визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;

5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.

Як передбачено частинами 1-2 статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Згідно з ч.ч. 1 та 4 ст. 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Частиною 1 ст. 23 Закону № 2939-VI передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону № 2939-VI запитувач має право оскаржити:

1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;

2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;

3) ненадання відповіді на запит на інформацію;

4) надання недостовірної або неповної інформації;

5) несвоєчасне надання інформації;

6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;

7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Відповідно до п. 1.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 “Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації” аналіз визначення поняття “публічна інформація” та переліку розпорядників публічної інформації, закріпленого у статті 13 Закону № 2939-VI, свідчить, що публічною інформацією є відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях: уся інформація, що перебуває у володінні суб`єктів владних повноважень, тобто органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, інших суб`єктів, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання (пункт 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI); інформація щодо використання бюджетних коштів юридичними особами, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим (пункт 2 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI); інформація, пов`язана з виконанням особами делегованих повноважень суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (пункт 3 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI); інформація щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них, якщо йдеться про суб`єктів господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями (пункт 4 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI); інформація про стан довкілля; якість харчових продуктів і предметів побуту; аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян; інша інформація, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідна інформація) (частина друга статті 13 Закону № 2939-VI).

Згідно з п. 2.8 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 “Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації” для з`ясування питання, чи є особа, яка надає певний вид державних послуг і до якої надійшов запит на інформацію щодо цих послуг, розпорядником інформації у розумінні Закону № 2939-VI, суди повинні встановити суть виконуваних ним повноважень та підстави їх реалізації.

Також, відповідно до п. 2.9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 “Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації” вирішуючи питання, чи належить суб`єкт господарювання, до якого подано запит на інформацію, до числа суб`єктів природної монополії, суди повинні мати на увазі, що сфери діяльності суб`єктів природних монополій закріплені у статті 5 Закону України від 20 квітня 2000 року № 1682-III “Про природні монополії”. При цьому зведений перелік таких суб`єктів ведеться Антимонопольним комітетом України (частина друга статті 5 Закону “Про природні монополії”) та розміщується на його офіційному веб-сайті (пункт 7 Порядку складання та ведення зведеного переліку суб`єктів природних монополій, затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету України від 28 листопада 2012 року № 874-р). Так само до компетенції Антимонопольного комітету України віднесено прийняття рішень (розпоряджень) щодо визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на товарному ринку (пункт 11 частини першої статті 7 Закону України від 26 листопада 1993 року № 3659-XII “Про Антимонопольний комітет України”).

За приписами ст. 5 Закону України “Про природні монополії” відповідно до цього Закону регулюється діяльність суб`єктів природних монополій у таких сферах: транспортування нафти і нафтопродуктів трубопроводами; транспортування природного і нафтового газу трубопроводами; розподіл природного і нафтового газу трубопроводами; зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності із зберігання природного газу (ліцензійними умовами); транспортування інших речовин трубопровідним транспортом; передачі електричної енергії; розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами; користування залізничними коліями, диспетчерськими службами, вокзалами та іншими об`єктами інфраструктури, що забезпечують рух залізничного транспорту загального користування; управління повітряним рухом; централізованого водопостачання, централізованого водовідведення; транспортування теплової енергії; спеціалізованих послуг у річкових, морських портах, морських рибних портах та аеропортах відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Як видно зі Зведеного переліку природних монополій за посиланням https://amcu.gov.ua/napryami/konkurenciya/arhiv-zvedenogo-pereliku-prirodnih-monopolij/zvedenyi-perelik-pryrodnykh-monopolii-2025 за жотень 2025 року та листопад 2025 року, АТ “Укрпошта” не віднесена до природних монополій.

Поряд з цим, відповідно до Закону України “Про поштовий зв`язок” національний оператор поштового зв`язку (національний оператор) - це оператор, який в установленому законодавством порядку надає універсальні послуги поштового зв`язку на всій території України і якому надаються виключні права на провадження певних видів діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 № 10-р “Про національного оператора поштового зв`язку” функції національного оператора поштового зв`язку покладено на акціонерне товариство “Укрпошта”.

Згідно з абз. 2 п. 2.1 Статуту АТ «Укрпошта», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 16.12.2018 № 611 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) Товариство здійснює надання послуг поштового зв`язку, зокрема універсальних послуг поштового зв`язку на всій території України, з метою повного задоволення потреб користувачів у послугах поштового зв`язку та забезпечення ефективного розвитку єдиної національної мережі поштового зв`язку України.

Отже, АТ «Укрпошта» є суб`єктом, який наділений виключними правами на провадження певних видів діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку. Відтак, АТ «Укрпошта» відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI є розпорядником інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Крім того, відповідно до п. 4.1 Статуту (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) Засновником і єдиним акціонером Товариства є держава в особі Міністерства інфраструктури України.

Отже, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI відповідач є також розпорядником інформації щодо структури, принципів формування та розміру оплати праці, винагороди, додаткового блага його керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.

За таких обставин, набуття особою статусу розпорядника публічної інформації за пунктами 4, 5 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI не означає, що така особа є розпорядником усієї інформації, яка знаходиться у її володінні. Обов`язок надати інформацію за запитом виникає лише в тому разі, якщо запитувана інформація належить до того обсягу інформації, щодо якого особа визначена розпорядником відповідним пунктом ч. 1 ст. 13 цього Закону.

Суд встановив, що ОСОБА_1 звернулась до АТ «Укрпошта» з запитом про надання інформації щодо прізвища, ім`я, по батькові та посади працівника міського відділення поштового зв`язку № 30 Львівської дирекції АТ «Укрпошта», який здійснив прийняття та реєстрацію поштового відправлення.

Отже, запит стосується відомостей про конкретну особу працівника, а не інформації щодо умов надання поштових послуг, вартості таких послуг чи структури, принципів формування та розміру оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради, тощо.

Тобто, запит не стосується публічної інформації, розпорядником якої є відповідач, оскільки як зазначив вище суд, АТ «Укрпошта» є розпорядником інформації не щодо будь-якої інформації, яка перебуває у його володінні, а лише щодо інформації, визначеної пунктом 4 та 5 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI.

Таким чином, прийшовши до висновку, що запитувана інформація не належить до жодної з категорій інформації, щодо якої відповідач визначений розпорядником у розумінні пунктів 4, 5 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI, дії відповідача щодо відмови позивачу у наданні запитуваної інформації на запит на інформацію від 07.11.2025 вчинені на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені законодавством України, у зв`язку з чим такі є правомірними.

Доводи позивача про недотримання відповідачем строків розгляду запиту, суд вважає безпідставними, оскільки відповідач розглянув запит позивача у встановлений законом строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в :

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії – відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кедик М.В.