Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №320/18465/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року справа № 320/18465/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» звернулась ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головним управлінням Національної поліції у м. Києві № 236 від 10.02.2025 щодо звільнення зі служби з поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_5), старшого дізнавача сектору дізнання відділу поліції на станціях залізничного транспорту Головного управління Національної поліції у м. Києві;

- визнати протиправним та скасувати наказ № 248 о/с від 14.02.2025 «Про особовий склад», про звільнення зі служби з поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_5), старшого дізнавача сектору дізнання відділу поліції на станціях залізничного транспорту Головного управління Національної поліції у м. Києві;

- поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_5), старшого дізнавача сектору дізнання відділу поліції на станціях залізничного транспорту Головного управління Національної поліції у м. Києві з 17.02.2025;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_5) заробітну плату (середній заробіток) за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 17.02.2025 до винесення судом рішення;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_5), на посаді старшого дізнавача сектору дізнання відділу поліції на станціях залізничного транспорту Головного управління Національної поліції у м. Києві;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь капітана поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_5) середній заробіток за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що оскаржуваними наказами її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено зі служби в поліції. Позивач стверджує, що підстави для застосування до неї найсуворішого дисциплінарного стягнення відсутні, адже її вина у вчиненні адміністративних правопорушень не доведена у встановленому порядку. Наголошує, що службове розслідування було проведено з порушенням приписів чинного законодавства. На думку позивача, її дії не завдали шкоди авторитету Національної поліції України та не дискредитували звання поліцейського. Вона наполягає на тому, що дотримувалася положень Конституції України, чинного законодавства та Присяги поліцейського, сумлінно виконувала свої службові обов`язки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази у справі від позивача та відповідача.

02.06.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначає, що порушень приписів чинного законодавства вчинено не було, звільнення позивача було правомірним. Підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стали висновки службового розслідування, якими встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни, Присяги працівника поліції та вимог чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил дорожнього руху, Закону України «Про дорожній рух». Відповідач вважає, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є пропорційним вчиненому позивачем проступку.

17.06.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач підтримала викладені у позові обставини.

26.06.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких відповідач заперечував проти доводів, викладених у відповіді на відзив на позовну заяву.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2026 клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, викладене у тексті позовної заяви від 21.03.2025, задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Позивач перебувала на службі у Головному управлінні Національної поліції у м. Києві на посаді старшого дізнавача сектору дізнання відділу поліції на станціях залізничного транспорту Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві № 236 від 10.02.2025 «Про застосування дисциплінарного стягнення до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 » до старшого дізнавача сектору дізнання відділу поліції на станціях залізничного транспорту Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (а.с.152-153).

З даним наказом позивач ознайомлена 10.02.2025, що підтверджено підписом позивачки на листі ознайомлення з наказом (а.с.153 зворотній бік).

Наказом № 248 о/с від 14.02.2025 «Про особовий склад» звільнено зі служби з поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 старшого дізнавача сектору дізнання відділу поліції на станціях залізничного транспорту Головного управління Національної поліції у м. Києві згідно з пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».

З даним наказом позивач ознайомлена 17.02.2025, що підтверджено підписом позивачки на розписці (а.с.155).

Позивач, вважаючи вказані накази протиправними, а своє звільнення незаконним, звернулася до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VІІІ; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №580-VІІІ Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону №580-VІІІ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №580-VІІІ поліцейський зобов`язаний зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з частинами першою, другою статті 19 Закону №580-VІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

За змістом частини першої статті 59 Закону №580-VІІІ служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Частиною першою статті 64 Закону №580-VІІІ передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення (частина друга статті 77 Закону №580-VIII).

Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2123-IX Дисциплінарний статут Національної поліції України доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».

Відповідно до частини першої статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з частиною другою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння (частина третя статті 1Дисциплінарного статуту).

Частинами першою, другою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно з частиною третьою статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії (частина перша статті 15 Дисциплінарного статуту).

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (частина п`ятнадцята статті 15 Дисциплінарного статуту).

Частинами першою, третьою статті 19 Дисциплінарного статуту встановлено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.

У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції.

Частиною першою статті 27 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

Стаття 29 Дисциплінарного статуту встановлює особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, а саме, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша).

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції (частина друга статті 29 Дисциплінарного статуту).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.

Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Висновок службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставин, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами. Правила етичної поведінки поліцейських поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» (далі - Порядок №893), службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно з вимогами абзаців 1, 2 пункту 2 розділу Порядку № 893, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення, повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до інформації, викладеної у інформаційній довідці начальника управління головної інспекції (далі - УГІ) ГУНП у м. Києві полковника поліції Сергія МАЩЕНКА встановлено, що 03.01.2025 слідчим Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань (далі - ТУ ДБР), розташованого у м. Києві, за погодженням з прокурором Київської обласної прокуратури, вручено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 361-2 КК України - несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, вчинене за попередньою змовою групою осіб та частиною третьою статті 362 КК України - несанкціоноване копіювання інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, що призвело до її витоку, вчинене особою, яка має право доступу до такої інформації, за попередньою змовою групою осіб.

З метою перевірки наведеної інформації та встановлення усіх обставин справи, начальник ГУНП у м. Києві генерал поліції третього рангу Дмитро Шумейко, який є керівником та якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, відповідно до статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, видав наказ ГУНП у м. Києві від 03.01.2025 № 18 «Про призначення та проведення службового розслідування і відсторонення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 » та від 17.01.2025 № 179 «Про продовження строку проведення службового розслідування» та затвердив склад дисциплінарної комісії, якій доручено провести службове розслідування в установленому порядку.

На час проведення службового розслідування, відповідно до наказу ГУНП у м. Києві від 03.01.2025 № 18 ОСОБА_1 було відсторонено від виконання службових обов`язків.

В ході службового розслідування були встановлені наступні обставини.

03.01.2025 до УГІ ГУНП у м. Києві надійшла інформація про те, що у приміщенні Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві старшому дізнавачу сектору дізнання ВП на СЗТ ГУНП у м. Києві старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 361-2 та частиною третьою статті 362 КК України, а саме: несанкціонованому розповсюдженні інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та несанкціонованому копіюванні інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, що призвело до її витоку, вчинене особою, яка має право доступу до такої інформації, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

У ході проведення службового розслідування встановлено, що Другим слідчим відділом ТУ ДБР, розташованого у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні від 02.02.2024 № 42024110000000053 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 361-2 та частиною третьою статті 362 КК України.

Листом ГУНП у м. Києві від 07.01.2025 № 4425-2025 до ТУ ДБР, розташованого у м. Києві надіслано запит щодо отримання копій матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні від 02.02.2024 № 42024110000000053, які підтверджують факт неправомірних дій та порушень службової дисципліни з боку ОСОБА_1

17.01.2025 за вх. № 9145 до УГІ ГУНП у м. Києві надійшов лист ТУ ДБР, розташованого у м. Києві (вих. № 1326-25/к/11-03-1207/25 від 16.01.2025), із копіями запитуваних матеріалів на 33 аркушах, а саме: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) на 2 аркушах, копію протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 08.02.2024 на 4 аркушах, копію протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 15.02.2024 на 8 аркушах, копію протоколу огляду від 16.02.2024 на 5 аркушах та копію повідомлення ОСОБА_1 про підозру на 14 аркушах. Водночас, у вищевказаному листі ТУ ДБР, розташованого у м. Києві зазначено про надання дозволу на використання копії матеріалів кримінального провадження від 02.02.2024 № 4202411000000053 виключно під час проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 та зазначено про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування відповідно до статті 222 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Дисциплінарною комісією досліджено вказані матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні від 02.02.2024 № 4202411000000053 та долучено до матеріалів службового розслідування.

У ході проведення службового розслідування, відповідно до копії матеріалів вищевказаного кримінального провадження встановлено, що 15.01.2024 близько о 18.00, перебуваючи по вул. Іскрівська, 34, у м. Києві , (відповідно до копії особової справи ОСОБА_1 останньою зазначено місце проживання за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ) ОСОБА_1 повідомила громадянину ОСОБА_2 , що вона та її чоловік - старший інспектор відділу аналітичної роботи управління кримінального аналізу (далі - УКА) ГУНП у м. Києві старший лейтенант поліції Нирко Ігор Віталійович, мають можливість продажу інформації з обмеженим доступом з інформаційних систем, які перебувають у володінні Національної поліції України, стосовно будь-якої особи, скопіювавши вказану інформацію на жорсткий диск або флеш-накопичувач.

Вищезазначене підтверджується протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 08.02.2024.

Відповідно до копії протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 08.02.2024 установлено, що останній надав покази наступного змісту «у січні 2022 року перебуваючи у кафе, я познайомився із дівчиною на ім`я ОСОБА_3 , та ми обмінялись мобільними телефонами. Пізніше вона познайомила мене зі своїм чоловіком. З того часу ми бачились кілька разів, а потім тривалий час не спілкувались. 13.01.2024 моя знайома, на ім`я ОСОБА_3 , прізвище, точно я не знаю (телефон « НОМЕР_1 ») написала мені на мій мобільний телефон у месенджері « Телеграм » шляхом створення секретного чату, що можна заробити шляхом продажу баз даних, до якої у неї є доступ, у зв`язку із тим, що вона є діючим працівником поліції. Також, вона повідомила мені, що частину вказаних баз даних з системи викачала вона, а частину її чоловік ОСОБА_5 (телефон « НОМЕР_2 »), який також є діючим поліцейським.».

Примітка: Відповідно до копії особової справи та пояснень ОСОБА_1 останньою зазначено актуальний номер телефону НОМЕР_1 .

«Наскільки мені відомо ОСОБА_3 нібито працює у Шевченківському управлінні поліції ГУНП у м. Києві, а її чоловік у ГУНП у м. Києві. На яких посадах мені точно не відомо. Разом із тим, я зможу впізнати вказаних осіб. Так, ОСОБА_3 , середнього зросту, темне довге волосся, очі карі. 15.01.2024 ввечері близько 18.00 ми зустрілись з ОСОБА_3 за адресою: м. Київ, вул. Іскрівська, 34 , та у ході розмови з останньою, вона повідомила, що має можливість продати бази даних, а саме "АРМОР", "Дія", "НАІС", "ДФРО", "АТ КБ ПриватБанк", а саме "Дія" за 2022 рік, "ДФРО" за 2018-2019 роки, "АТ КБ ПриватБанк" за 2018-2020 роки. Так, вона повідомила, що "НАІС" буде коштувати 1 000 доларів США, "Дія" - 1 400 доларів США," АТ КБ ПриватБанк" за 2018 рік - 500 доларів США, за 2019 рік - 700 доларів США, за 2020 рік - 900 доларів США.

Також вона повідомила, що її чоловік має доступ до всіх інших баз даних, та може дістати з них будь-яку інформацію по будь-якій особі, наприклад по базі даних "АРМОР". Крім того, вона сказала, що для обговорення вказаних питань у подальшому краще зустрічатись бажано за межами м. Києва, на території Київської області. Водночас, ОСОБА_3 повідомила, що може скопіювати вказані бази на зовнішній жорсткий диск, або "USB" накопичувач. При цьому, вона сказала, що розрахунок буде здійснюватися готівкою безпосередньо їй. Також вона повідомила, що краще спілкуватись із застосуванням месенджера "Ватсап". У подальшому ОСОБА_3 сказала, що якщо мені це цікаво, необхідно буде їй зателефонувати на цей номер, і вона скаже куди привезти грошові кошти. На що, я відповів, що подумаю та поїхав. Після цього, я зрозумів що вказані особи, будучи діючими працівниками поліції, під час війни здійснюють продаж інформації з баз даних, до яких мають доступ, що є злочином та вирішив звернутись до правоохоронних органів.».

Також, відповідно до копії матеріалів кримінального провадження встановлено, що 14.02.2024 ОСОБА_1 під час зустрічі та спілкування з ОСОБА_2 попросила останнього знайти людей, яким потрібна інформація з обмеженим доступом, з інформаційних систем, а саме інформація з автоматизованих систем Єдиний державний реєстр транспортних засобів, "Дія", "НАІС", "ДРФО", "АТ КБ ПриватБанк", "Нова Пошта", "Київстар", "Боржники" та інші, а також повідомила, що підготує відеоінструкцію з користування вищевказаними базами даних.

Після цього ОСОБА_5 на прохання ОСОБА_1 записав відеофайл із інструкцією щодо правильного використання скопійованих баз даних тривалістю 16 хв. 40 сек. із поясненнями щодо правильного користування. Того ж дня, 14.02.2024 о 21.02 ОСОБА_1 за допомогою месенджеру "Телеграм" надіслала ОСОБА_2 повідомлення з відеофайлом тривалістю 16 хв. 40 сек. із інструкцією щодо користування базами даних, які вона може продати.

Вищезазначене підтверджується протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 15.02.2024 та протоколом огляду мобільного пристрою "Xiaomi Redmi №te8T", який належить громадянину ОСОБА_2 від 16.02.2024.

Відповідно до копії протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 15.02.2024 установлено, що останній надав покази наступного змісту «підтверджую показання надані раніше, та хочу повідомити, що 14.02.2024 у мене відбулась зустріч із ОСОБА_1 , під час якої вона знову озвучила прохання знайти людей для можливого продажу баз даних, а саме "АРМОР", "Дія", "Наіс", "ДФРО", "АТ КБ Приват Банк", "Нова Пошта", "Київстар", "Боржники" та інших. На моє запитання як саме будуть виглядати вказані бази даних ОСОБА_1 відповіла, що вони будуть у формі програми "Кронос", де вручну необхідно буде завантажувати відповідну папку із файлами відповідної бази, у якій необхідно здійснювати пошук. Також, ОСОБА_1 сказала, що у ввечері запише відеоінструкцію із порядком відповідних дій, тобто із поясненням як працює програма, у якій знаходяться бази даних та перекине його у месенджері "Телеграм". Того ж дня, тобто 14.02.2024 ОСОБА_1 у чаті месенджера "Ватсап" написала о 19.37 про те, що зараз вона запише відеоінструкцію як працюють бази, щоб я почекав 5 хвилин, а також написала, що її чоловік ОСОБА_5 записує відповідне відео з інструкціями. Після цього написала в месенджер Телеграм, що вказане відео скине мені у месенджер "Телеграм". У подальшому цього ж дня, приблизно о 21.01 у месенджер "Телеграм", у якому ОСОБА_1 підписана як "ОСОБА_1", надіслала мені повідомлення з відеофайлом тривалістю 16 хв. 40 сек. із відеоінструкцією як користуватися базами даних, які вона може продати. Вказане відео було записане з екрана комп`ютера. При цьому зважаючи на вечірній час, я думаю, що це домашній комп`ютер, яким користується ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за місцем свого проживання. До протоколу допиту прошу долучити скріншоти переписки з ОСОБА_1 , та добровільно надаю належний мені телефон для огляду».

Відповідно до копії протоколу огляду мобільного пристрою "Xiаomi Redmi №te8T", який належить громадянину ОСОБА_2 від 16.02.2024 встановлено інформацію наступного змісту: "із застосунку месенджера "Ватсап" між абонентом "ОСОБА_1", з номером телефону " НОМЕР_3 " ідентифікованим як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 за 14.02.2024 встановлено, що у вказаному застосунку останні ведуть переписку з приводу пересилки ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 відеозапису, який буде скеровано йому до месенджеру "Телеграм". Із застосунку месенджера "Телеграм" між абонентом "ОСОБА_1" з номером телефону " НОМЕР_3 " ідентифікованим як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 за 14.02.2024 встановлено, що у вказаному застосунку ОСОБА_1 надіслала на адресу ОСОБА_2 відеозапис тривалістю 16 хв. 40 сек., розміром 167,6 мегабайт. Оглядом вищевказаного відеозапису, який 14.02.2024 о 21.02 ОСОБА_1 надіслала ОСОБА_2 встановлено інформацію, яка розміщена на диску Е комп`ютера, який знаходиться в користуванні та володінні ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . На диску Е збережено відповідні файли - папки з наступними назвами: "Cro№s_New", "Global Search", "privat_2020", "Ukr_2014", "боржник", "Боржники банків України (2019)", "Вибори_2019", "воля", "Дія (2022)", "ДРФО", "ДРФО2018", "Киев АБ", "Київстар", "Клієнти moneyveo Україна (2017)", "Нова Пошта (2022)", "НОВА ПОШТА", "ОАБ Україна", "ПЕНСИОННЫЙ ФОНД+", "Посвідчення водія", "посвідчення водія (2019)", "Приват 2018+". На відеозапису особа по голосу чоловічої статі надає наступну інформацію "усі застосунки, якими ми будемо користуватись та відкривати усі інші бази знаходяться в "Кронос нью", це саме той застосунок, яким ми будемо користуватися та відкривати інші бази. З основних якими будемо користуватися це "ДРФО 2018", "Дія" "Приват 20", посвідчення водія та інші..." Особа, за допомогою курсиву, проводить ознайомлення та розповідає покрокові дії, як працює пошукова система та база даних. На прикладі особи " ОСОБА_9 " розповідає як потрібно здійснювати пошук, вірність вводу символів для пошуку його повних анкетних даних, у разі відсутності такої інформації. Інформує як здійснюється пошук по індивідуальному податковому номеру, адресою проживання, проживання за цією адресою інших осіб. На прикладі бази "Водійське посвідчення" повідомляє щодо критеріїв пошуку та інформації, яка надається: наявність відкритих категорій, термін дії, серії та номер водійського посвідчення, посилання на фото. На прикладі Приват 2020 повідомляє щодо критеріїв пошуку: номер телефону, дата народження, індивідуальний податковий номер. На прикладі Приват 2019 також повідомляє щодо критеріїв пошуку за номером телефону. Пошук через "380". З`являється вся інформація з повними персональними даними " ОСОБА_9 ", а також наявність дітей, транспортних засобів та інша інформація. На прикладі Дія повідомляє щодо критеріїв пошуку по індивідуальному податковому номеру, прізвищу, ім`я та по батькові. Після вводу анкетних даних з`являється інформація щодо наявності електронної адреси, місце реєстрації, місце роботи, серії та номер паспорта, дата видачі, орган який видав та інша інформація. На 16 хв. 40 сек. Відеозапис зупиняється останніми словами від особи по голосу чоловічої статі "Загалом якось так, якщо стисло».

Відповідно до копії матеріалів кримінального провадження встановлено, що у подальшому 16.02.2024 ОСОБА_1 в ході зустрічі з ОСОБА_2 повідомила останньому, що може продати інформацію з обмеженим доступом, з наступних інформаційних систем та баз даних: "Єдиний державний реєстр транспортних засобів", "Дія", "НАІС", "ДФРО", "АТ КБ ПриватБанк", "Нова Пошта", "Київстар", "Боржники" та інші, зазначивши вартість інформації у розмірі 1 000 доларів США. Окрім цього ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_2 , що вона має можливість отримання інформації з обмеженим доступом, доступ до якої мають працівники поліції, а саме з Інформаційно-комунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції, Єдиного державного демографічного реєстру Державної міграційної служби за грошову винагороду у розмірі 20 доларів США та з Єдиного державного реєстру транспортних засобів Міністерства внутрішніх справ, інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають кордон - "АРКАН" за грошову винагороду у розмірі 100 доларів США.

20.02.2024 о 16.08 ОСОБА_2 в ході зустрічі з ОСОБА_1 повідомив останній про готовність передати грошові кошти у розмірі 1 000 доларів США за передачу йому інформації з обмеженим доступом щодо ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 20.02.2024 ОСОБА_5 на прохання ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні "Центру 112" по вул. Волинська, 26, у м. Києві за допомогою службової комп`ютерної техніки з ІР-адресою " НОМЕР_4 ", здійснив вхід до ІПНП під обліковим записом старшого інспектора відділу аналітичної роботи УКА ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_12 та о 17.13 здійснив запит відносно ОСОБА_10 , о 17.47 здійснив запит відносно ОСОБА_11 , після чого скопіював інформацію з обмеженим доступом щодо дати та місця народження, місця проживання, притягнення до відповідальності вказаних осіб та передав її ОСОБА_1 . Також ОСОБА_5 передав ОСОБА_1 інформацію з обмеженим доступом про паспортні дані та громадянство ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з Єдиного державного демографічного реєстру Державної міграційної служби та інформацію з обмеженим доступом про перетин кордону ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають кордон - "АРКАН".

20.02.2024 о 20.45, перебуваючи за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 2, ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 два флеш накопичувачі, на одному з яких знаходилась інформація з обмеженим доступом з ІПНП, Єдиного державного демографічного реєстру Державної міграційної служби та інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають кордон - "АРКАН" щодо ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , за що отримала грошову винагороду в розмірі 1 200 доларів США. Цього ж дня о 20.46 ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_2 , що через недостатність об`єму пам`яті флеш накопичувача, не змогла скопіювати частину інформації з обмеженим доступом, та висловила прохання останньому передати їй носій інформації з більшим об`ємом, а саме жорсткий зовнішній диск.

У подальшому 18.03.2024 о 16.04 перебуваючи за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 2, ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 жорсткий зовнішній диск, для завершення копіювання на нього інформації з обмеженим доступом та баз даних, та 26.03.2024 о 19.43 повернула ОСОБА_2 зазначений жорсткий зовнішній диск із інформацією з обмеженим доступом з Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Дисциплінарною комісією у ході проведення службового розслідування, відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що 03.01.2025 слідчим Другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Києві Антоном Шкутою за погодженням з прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської обласної прокуратури Богданом Мацютевичем, розглянуто матеріали кримінального провадження №42024110000000053 від 02.02.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 361-2 та частиною третьою статті 362 КК України та встановивши наявність достатніх доказів для повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 361-2 та частиною третьою статті 362 КК України, останній цього ж дня вручено письмове повідомлення про підозру.

06.01.2025 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва Гуртовою Т.І. розглянуто клопотання слідчого Другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованому у м. Києві Антона Шкути про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 , підозрюваної у кримінальному провадженні № 42024110000000053 від 02.02.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 361-2 та частиною третьою статті 362 КК України.

За результатами розгляду вищевказаного клопотання суддею Печерського районного суду м. Києва Гуртовою Т.І. ухвалено (ухвала у справі "№ 757/66/25-к пр. 1-кс-80/25") застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, до 02.03.2025 включно.

Дисциплінарною комісією 07.01.2025 до ВП на СЗТ ГУНП у м. Києві за вих № 3544-2025 ГУНП у м. Києві скеровано лист "Про надання інформації", на який 08.01.2025 за вх. №4359-2025 надійшла відповідь ВП на СЗТ ГУНП у м. Києві, із додатком на 38 аркушах.

Дисциплінарною комісією досліджено вказані матеріали та долучено до матеріалів службового розслідування.

У ході проведення службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою України, 13.10.2016 склала присягу на вірність Українському народові, зарахована до особового складу ВП на СЗТ ГУНП у м. Києві та проходить службу на посаді старшого дізнавача сектору дізнання ВП на СЗТ ГУНП у м. Києві, маючи спеціальне звання старший лейтенант поліції, та таким чином є поліцейським відповідно до статті 17 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до абзацу другого розділу 1 (Загальні положення) посадової інструкції ОСОБА_1 , остання у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України "Про Національну поліцію", та іншими Законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, наказами та дорученнями ГУНП у м. Києві.

Відповідно до абзацу першого розділу 3 (Завдання та обов`язки) ОСОБА_1 зобов`язана дотримуватись вимог Конституції України, КПК України та законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України та інших нормативно-правових актів з питань досудового розслідування.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2, 4.3 розділу 4 (Відповідальність) ОСОБА_1 безпосередньо несе відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання покладених цією посадовою інструкцією обов`язків, невиконання або неналежне виконання вимог внутрішніх документів та розпоряджень керівництва, неправомірне використання наданих службових повноважень, а також використання їх в особистих цілях. Водночас із цим, відповідно до посадової інструкції ОСОБА_1 до її повноважень належить досудове розслідування кримінальних проступків у формі дізнання, а також виконання інших завдань, передбачених Законом України "Про Національну поліцію" та інших Законів України та нормативно-правових актів регулюючих діяльність Національно поліції України. ОСОБА_1 зобов`язана не розголошувати відомості, які становлять державну чи іншу таємницю, що охороняється законом, інформацію про приватне, особисте і сімейне життя особи та інші відомості, здобуті під час розслідування кримінальних проступків, а також остання повинна знати Конституцію України, Законодавство України що регламентує діяльність поліції, порядок використання інформаційних технологій у поліцейській діяльності та основи інформаційної безпеки.

Відповідно до службової характеристики ОСОБА_1 , остання за час служби на займаній посаді зарекомендувала себе посередньо.

Згідно з відомостями з особової справи ОСОБА_1 , останню 18.05.2016 попереджено та зобов`язано не розголошувати відомості, пов`язані з формами і методами діяльності по боротьбі зі злочинністю і охороною правопорядку та інші відомості, які складають державну чи службову таємницю, а також зобов`язано не вступати у зв`язки, які носять корисливий чи протиправний характер. Остання попереджена, що в разі порушення зазначених вимог, її буде притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

18.05.2016 ОСОБА_1 зобов`язано не розголошувати відомості, що становлять державну та службову таємницю, що можуть стати відомі їй по службі, та повідомляти органи безпеки та керівника органу про спроби сторонніх осіб одержати від неї інформацію секретного характеру.

Згідно з Пам`яткою-ознайомленням поліцейських, державних службовців та працівників Національної поліції України з обмеженнями, пов`язаними зі службою в поліції, та вимогами антикорупційного законодавства, а саме з вимогами Законів України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції", Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, 14.09.2022 ОСОБА_1 ознайомлено з обмеженнями, пов`язаними зі службою в поліції, а також вимогами Законів України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції", Дисциплінарного статуту.

Також, згідно з відомостями про ознайомлення особового складу ВП на СЗТ ГУНП у м. Києві, ОСОБА_1 ознайомлено під особистий підпис із вимогами Закону України "Про запобігання корупції", Закону України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", Закону України "Про захист персональних даних", наказу МВС України від 09.11.2016 № 1179 "Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських", Методичними рекомендаціями стосовно дотримання вимог кібергігієни та інформаційної безпеки в підрозділах, розроблені Національною поліцією України в межах реалізації стратегії кібербезпеки України, затвердженої Указом Президента України від 26.08.2021 № 447/2021, листа ГУНП у м. Києві від 04.09.2024 № 77585-2024 "Про використання мобільних застосунків у повсякденній службовій діяльності. Належну обізнаність та організацію роботи з питань дотримання інформаційної безпеки", вимогами зобов`язання щодо дотримання вимог про нерозголошення персональних даних при роботі з ІПНП.

Під час службового розслідування опитано ОСОБА_1 , яка підтвердила в поясненні, що 03.01.2025 їй повідомили про підозру за ч. 2 ст. 361-2 та ч. 3 ст. 362 КК України. Вона зазначила, що знаходиться у шоковому стані і не пам`ятає обставин справи.

ОСОБА_1 підтвердила знайомство з колишнім чоловіком ОСОБА_5 , з яким проживала, але не пам`ятає особу ОСОБА_2 .

Вона зазначила раніше мала доступ до ІПНП і ЄРДР, але не користувалася ними, не передавала і не розповсюджувала інформацію з обмеженим доступом, не пам`ятає подій 20.02.2024, 18.03.2024 та 26.03.2024, не пропонувала і не отримувала пропозицій щодо доступу до такої інформації і не розголошувала її.

Суд зазначає, що пояснення ОСОБА_1 , яке отримано дисциплінарною комісією під час службового розслідування, підтверджує обізнаність позивача щодо проведення службового розслідування, а також спростовує необгрунтовані доводи позивача про те, що останній не було відомо про проведення службового розслідування та вона не мала змоги скористатись правом на захист.

Крім того, слід зазначити, що Дисциплінарним статутом Національної поліції України не передбачена вимога щодо обов`язку дисциплінарної комісії ознайомлювати особу, стосовно якої проводиться службове розслідування з наказом про призначення службового розслідування, під особистий підпис, а є виключно правом поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування.

Також, слід зазначити, що позивач під час службового розслідування не скористалася правом щодо ознайомлення його з матеріалами службового розслідування, що також є виключно його правом, яке передбачено вимогами ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а не обов`язком дисциплінарної комісії.

Під час проведення службового розслідування жодні рапорти, заяви від ОСОБА_1 щодо ознайомлення з матеріалами службового розслідування до дисциплінарної комісії не надходили.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що доводи позивача щодо необізнаності її щодо проведення службового розслідування та неможливості скористатися своїми правами на захист не знайшли свого об`єктивного підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Крім того, суд звертає увагу, що встановлені в ході службового розслідування обставини свідчать про те, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , громадянка України, яка 13.10.2016 склала Присягу на вірність Українському народові, проходить службу на посаді старшого дізнавача сектору дізнання ВП на СЗТ ГУНП у м. Києві та є поліцейським відповідно до ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію", порушила вимоги етичної поведінки, антикорупційного законодавства, посадових обов`язків та обмежень, встановлених для працівників поліції, з якими була ознайомлена під підпис.

Згідно з посадовою інструкцією, ОСОБА_1 зобов`язана дотримуватись вимог Конституції України, КПК України, Закону України "Про Національну поліцію", інших нормативно-правових актів, а також забезпечувати нерозголошення державної, службової, приватної та іншої захищеної законом інформації, що підтверджується відповідними документами в особовій справі. При цьому дотримання вимог законодавства у сфері захисту персональних даних, інформаційної безпеки та етичної поведінки є безумовною вимогою для кожного поліцейського.

Під час службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , діючи всупереч вищевказаним нормам, допустила свідоме порушення вимог службової дисципліни, що полягало у використанні інформації з обмеженим доступом з інформаційно-комунікаційних систем, які перебувають у володінні Національної поліції України, а саме ІКС "ІПНП" та ІКС "АРКАН", без відповідного доступу, з приватним інтересом, шляхом передачі такої інформації, що призвело до порушення прав громадян.

Окрім цього, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що виразилися в ігноруванні вимог п.п. 11 та 13 ч. 3 ст. 1 розд. І Дисциплінарного статуту, оскільки остання, не маючи належного доступу до відповідних інформаційних систем, не повідомила керівництво про обставини події, які стали їй відомі від ОСОБА_5 та громадянина ОСОБА_2 , та не сприяла проведенню службового розслідування, чим порушила вимоги ч. 5 ст. 15 того ж Статуту. Зазначені дії унеможливили реєстрацію інформації в ІКС "ІПНП" та прийняття рішення відповідно до ст. 214 КПК України щодо внесення відомостей до ЄРДР, що є прямим порушенням п. 6 та 7 розділу II Порядку № 100, ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" та п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 1 розд. І Дисциплінарного статуту.

Суд дійшов до висновку, що дії ОСОБА_1 підривають авторитет Національної поліції України як органу публічної влади, є несумісними з проходженням служби в її лавах, суперечать принципам сумлінності, законності та відповідальності, і мають ознаки прямого умислу, оскільки вчинені з усвідомленням настання негативних наслідків.

Незважаючи на повідомлення про підозру, факт вчинення кримінального правопорушення може бути підтверджено виключно обвинувальним вироком суду, однак сукупність встановлених під час службового розслідування порушень свідчить про грубе нехтування ОСОБА_1 вимогами чинного законодавства.

Дисциплінарною комісією встановлено, що вказані порушення стали можливими внаслідок особистої недисциплінованості ОСОБА_1 та її свідомого невиконання вимог приписів чинного законодавства.

Суд звертає увагу, що наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи дисциплінарного стягнення у разі встановлення службовим розслідуванням невиконання чи неналежного виконання поліцейським службової дисципліни.

Крім того, під час проведення службового розслідування не досліджувалось питання наявності або відсутності вини позивача у вчиненні кримінального правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни.

При цьому, наявність факту притягнення до кримінальної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за відповідних підстав.

У контексті спірних правовідносин, суд наголошує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Дискредитація звання рядового і начальницького складу національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників національної поліції та власне Національну поліцію, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни та має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку. При цьому, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

З огляду на це, відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку.

На переконання суду, допущення позивачем вказаного дисциплінарного проступку цілком достатньо для висновку про правомірність застосування відповідачем дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, адже вчинений позивачем проступок є таким, що дискредитує звання поліцейського і негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства. Такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.

Підсумовуючи зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування наказів ГУ НП у м. Києві № 236 від 10.02.2025 щодо застосування дисціплінарного стягнення та № 248 о/с від 14.02.2025 щодо звільнення позивача зі служби в поліції. Крім того, оскільки звільнення позивача є правомірним, у суду відсутні підстави для поновлення її на посаді та стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, відповідач довів правомірність своїх дій, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.