Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №240/5749/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/5749/26

категорія 109020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод мінераловатних виробів" до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод мінераловатних виробів" (далі по тексту – ТОВ "Завод мінераловатних виробів" або Товариство, або позивач) з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі по тексту – ГУ Держгеокадастру у Житомирській області або територіальний орган Держгеокадастру, або відповідач), у якому просило суд:

-визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, які полягають у застосуванні при формуванні та видачі Витягу від 21.11.2023 року № НВ-1800572192023 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:07:008:0061 зонального коефіцієнта Км2, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони), з числовим значенням 1,039 та неврахуванні при цьому підпункту 4.1. пункту 4 рішення Житомирської міської ради № 931 від 10.06.2015 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м.Житомир", який обмежує застосування коефіцієнта Км2 значенням 0,306.

-зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:07:008:0061, розташованої за адресою: вул. Промислова, 6-г, м. Житомир, за 2023 рік, застосувавши зональний коефіцієнт Км2 з максимальним числовим значенням 0,306, передбачений підпунктом 4.1. п. 4 рішення Житомирської міської ради № 931 від 10.06.2015 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м.Житомир", та внести відповідні зміни у розмір нормативно грошової оцінки земельної ділянки за 2023 рік.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:07:008:0061, яка розташована за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, 6-г.

Згідно доводів позовної заяви під час формування Витягу № НВ-1800572192023 від 21.11.2023 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки територіальним органом Держгеокадастру застосовано зональний коефіцієнт Км2 у розмірі 1,039, що підтверджується листом відповідача від 09.02.2026 року № ПІ-31/0-20/0/63-26, тоді як рішенням Житомирської міської ради від 10.06.2015 року № 931 обмежено застосування такого коефіцієнта максимальним значенням 0,306.

На переконання позивача, відповідач діяв всупереч вимогам статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також частини другої статті 19 Конституції України, оскільки не був наділений повноваженнями самостійно визначати інше значення коефіцієнта Км2 або відступати від показників та обмежень, установлених чинною на день складання витягу технічною документацією та рішенням Житомирської міської ради.

Зазначені дії, на думку позивача, є протиправними оскільки призвели до завищення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та впливають на майнові права Товариства, а тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у цій справі без повідомлення учасників справи.

Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.

ГУ Держгеокадастру у Житомирській області у відзиві на позов заперечило проти позовних вимог та просило відмовити у їх задоволенні з наведених у відзиві підстав.

Зокрема, відповідач стверджує, що він лише формує витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки і не здійснює її розрахунок із застосуванням факторів, що характеризують відповідну земельну ділянку та безпосередньо впливають на значення коефіцієнтів і на розмір НГО.

Крім цього, згідно аргументів відповідача, жодним законом або підзаконним актом не визначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування.

З посиланням на позицію Верховного Суду у постановах від 17.10.2019 року у справі № 817/1814/18, від 12.11.2018 року у справі № 814/789/17, від 27.11.2018 року у справі №817/1819/17 відповідач також зазначає, що витяг з технічної документації за своєю правовою природою є документом інформаційного характеру, в якому в гривнях зазначається нормативна грошова оцінка земельної ділянки з технічної документації, а відтак, вказаний витяг не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб.

Суть інших доводів відповідача зводиться до того, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки є похідною від чинної на відповідний період технічної документації та нормативно-правових актів, які діяли в момент її формування. У Державному земельному кадастрі, за твердженням відповідача, містяться лише актуальні відомості, а з 01.01.2024 року для відповідної території введено в дію нову нормативну грошову оцінку, затверджену рішенням Житомирської міської ради № 737, у зв`язку з чим попередня нормативна база застосовується лише в межах періоду її чинності. Система ДЗК функціонує на підставі чинних на відповідний момент даних і не передбачає проведення окремого перерахунку нормативної грошової оцінки за попередні періоди із застосуванням уже нечинної нормативної бази. Відтак, виконати вимогу про такий перерахунок за 2023 рік у 2026 році, згідно аргументів відповідача, неможливо, позаяк не існує механізму повторного розрахунку минулого періоду поза вже зафіксованими даними ДЗК.

05.03.2026 року через електронну підсистему "Електронний суд" відповідачем також подано заяву, в якій він просить застосувати у справі, що розглядається, строк позовної давності та залишити позовну заяву без розгляду.

В контексті поданої заяви суд зауважує, що відповідач у заяві посилається на норми Кодексу адміністративного судочинства України, які регулюють строки звернення до адміністративного суду, тоді як використане ним формулювання "строк позовної давності" не відповідає термінології КАС України.

В обґрунтування поданої заяви відповідач вказує, що заяву щодо видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки позивачем було подано 20.11.2023 року, відтак, він мав реальну можливість отримати/перевірити дані витягу ще тоді.

При цьому, цитуючи висновки рішення Верховного Суду від 06.02.2025 року у справі № 520/33364/23, відповідач зазначає, що питання поновлення строку залежить не від самого факту введення воєнного стану, а від того, як цей стан перешкодив конкретному суб`єкту вчинити процесуальну дію. Сама по собі військова агресія проти України та введення воєнного стану не може автоматично означати зупинення всіх процесуальних строків, визначених законом, або ж автоматичне поновлення таких строків, незалежно від того, чи існує реальна можливість дотриматися їх.

За твердженням представника територіального органу Держгеокадастру позивач не був позбавлений можливості виконувати ті чи інші процесуальні дії, оскільки ТОВ "Завод мінераловатних виробів" вело листування, подавало запити, готувало документи, проводило господарську діяльність, що також підтверджується запитом з сайту Opendatabot, де зазначено фінансові показники позивача за 2023 рік, згідно з якими дане Товариство отримувало дохід як в 2023 році, так і в подальші роки діяльності; відомості про припинення чи обмеження діяльності Товариства з 2023 року відсутні.

Додатково у заяві зазначено, що під час військової агресії позивачем 29.05.2023 року на підставі угоди було придбано нежитлове приміщення площею 218,2 кв.м., а також земельну ділянку з кадастровим номером 1810136600:07:008:0061 згідно договору купівлі-продажу від 29.12.2023 року.

Наведена обставина, на думку представника відповідача, свідчить про те, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки була відома позивачу ще у 2023 році, однак, жодні дії до 09.02.2026 року ним не вчинялися, в зв`язку з чим позивачем пропущений шестимісячний строк, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

На спростування доводів територіального органу Держгеокадастру позивач подав відповідь на відзив, у якій заперечує аргументи відповідача щодо правової природи витягу, порядку формування відомостей Державного земельного кадастру та неможливості ретроспективного перерахунку нормативної грошової оцінки, наполягаючи на протиправності застосування спірного коефіцієнта та необхідності врахування положень рішення Житомирської міської ради № 931 від 10.06.2015 року.

Також позивач не погоджується з доводами відповідача щодо пропуску строку звернення до суду, зазначаючи, що про порушення своїх прав він дізнався не з моменту отримання витягу 21.11.2023 року, а значно пізніше, оскільки сам по собі витяг, у якому вказано лише кадастровий номер земельної ділянки та загальну суму нормативної грошової оцінки, не давав можливості встановити факт неправильного застосування коефіцієнта без детального аналізу розрахункових складових формули обчислення НГО.

Додатково позивач посилається на те, що підставою для фактичного виявлення допущеного відповідачем порушення у вигляді неправильного застосування коефіцієнта Км2 при формуванні витягу про НГО, слугувала досудова вимога Житомирської міської ради від 14.01.2026 року про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою до моменту її отримання у власність, в ході опрацювання якої позивач подав запит до відповідача щодо розміру застосованих при розрахунку НГО коефіцієнтів та отримав від останнього відповідь від 09.02.2026 року, якою, за твердженням Товариства, підтверджується це порушення.

Відтак, позивач вважає, що перебіг строку звернення до суду слід обчислювати з моменту фактичного виявлення порушення, а тому пропуск строку відсутній.

У письмових запереченнях, датованих 17.03.2026 року, відповідач зазначив, що посилання позивача на неправомірність застосування відповідачем певних коефіцієнтів НГО ґрунтується на хибному припущенні про те, що ГУ Держгеокадастру самостійно проводить розрахунки НГО або визначає значення коефіцієнтів. Таке розуміння, за твердженням відповідача, суперечить і закону, і фактичній моделі функціонування ДЗК. Витяг не створює нових відомостей, а лише відображає ті, що були внесені до кадастру на підставі затвердженої технічної документації. Будь-яке втручання у такі відомості поза передбаченою процедурою було б протиправним.

Серед іншого відповідач заперечує можливість "ручного" формування витягу або виправлення показників НГО працівником територіального органу Держгеокадастру, посилаючись на те, що внесення показників НГО до ДЗК відбувається в порядку, визначеному законом, і не залежить від розсуду суб`єкта, який формує витяг, а Порядок ведення ДЗК хоча і передбачає механізм виправлення технічних помилок, разом з тим не означає можливість корекції нормативних показників чи ретроспективного перерахунку НГО та не надає відповідачу повноважень самостійно втручатися у відомості кадастру і коригувати їх, у тому числі у минулому часі.

Окремо відповідач зазначив про те, що Витяг з технічної документації про НГО земельної ділянки не створює правовідносин щодо розміру фінансових зобов`язань. Розмір і підстави нарахування будь-яких платежів, у тому числі вимоги щодо безпідставно збережених коштів, є результатом діяльності органу місцевого самоврядування, а не формування витягу відповідачем, в зв`язку з чим слід оскаржувати дії органу місцевого самоврядування, а не покладати вину на Держгеокадастр.

Також відповідач наголошує на необхідності залишення позову без розгляду з тих підстав, що позивачем безпідставно пропущено строк звернення до суду.

Суд зауважує, що питання строку звернення до суду судом вирішувалось при відкритті провадження у справі.

Разом з тим, розглянувши аргументи заяви відповідача щодо застосування строку звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, зважаючи на таке.

Позивач, зазначаючи, що про порушення своїх прав дізнався лише з моменту повідомлення відповідачем застосованих при формуванні спірного Витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки складових та їх значень, вважає що строк звернення до адміністративного суду ним не пропущено.

Водночас, позивач просив визнати причини такого пропуску поважними у випадку, якщо суд дійде висновку про факт пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Враховуючи зміст відповідного прохання, суд надає йому оцінку як зверненню позивача щодо вирішення питання про поновлення строку звернення до суду.

Суд виходить із того, що інститут процесуальних строків покликаний забезпечувати правову визначеність, однак, його застосування має узгоджуватися із завданням адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому суд зауважує, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Суб`єкти господарювання та фізичні особи повинні мати обґрунтовані підстави розраховувати на те, що у випадку порушення їхніх прав або виникнення реальної загрози такого порушення держава забезпечить їм ефективний механізм захисту. Інакше надмірно формальний підхід до застосування процесуальних норм може призвести до зниження довіри до державних інституцій та самого механізму судового захисту.

Фактично позиція відповідача ґрунтується на припущенні, що позивач, як власник земельної ділянки, одразу після отримання Витягу з нормативної грошової оцінки № НВ-1800572192023 від 21.11.2023 року зобов`язаний був проявити активність та перевірити правильність внесених до Державного земельного кадастру відомостей та, відповідно, встановити відповідність застосованих коефіцієнтів вимогам технічної документації і рішень органу місцевого самоврядування.

Однак, суд відхиляє ці доводи відповідача, оскільки такий підхід фактично покладає на суб`єкта господарювання обов`язок здійснювати постійний та всеохоплюючий контроль за діяльністю органів державної влади, перевіряючи правомірність кожного рішення, дії чи документа, з якими він стикається у повсякденній господарській діяльності. Такий обов`язок не відповідає принципу належного урядування, адже особа передусім має право покладатися на те, що суб`єкт владних повноважень діє компетентно, добросовісно та у межах наданих йому повноважень.

Отриманий позивачем Витяг № НВ-1800572192023 від 21.11.2023 року містив лише кінцевий результат розрахунку нормативної грошової оцінки та не розкривав структури формули розрахунку НГО і застосованих коефіцієнтів у спосіб, який дозволяв би виявити помилку без спеціального аналізу технічної документації.

Відповідно, сам по собі факт отримання такого витягу не свідчить про обізнаність позивача щодо можливого порушення його прав і не створює обов`язку негайного звернення до суду. Навпаки, позивач, отримуючи такий витяг, покладався на достовірність відомостей, сформованих компетентним державним органом у межах наданих йому повноважень.

У цій справі саме звернення міської ради у 2026 році є обставиною, яка вперше об`єктивно актуалізувала наслідки спірного витягу для позивача, тобто зробила порушення очевидним і юридично значущим. До цього моменту відомості ДЗК не були предметом спору, не оспорювалися і не породжували для позивача очевидного конфлікту прав чи обов`язків, який міг би свідчити про необхідність звернення до суду.

Відповідачем, в свою чергу, не доведено того, що позивач знав про наявність порушеного права до моменту звернення з запитом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Отже, посилання відповідача на "пропуск строку" є необґрунтованим, оскільки не встановлено ані моменту, коли позивач об`єктивно міг дізнатися про помилку у 2023 році, ані наявності події, яка б достеменно запускала перебіг шестимісячного строку до 2026 року. Натомість, матеріали справи свідчать, що саме у 2026 році виникли юридичні наслідки використання спірних відомостей, що і зумовило звернення до суду.

Суд також відхиляє посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 06.02.2025 року у справі № 520/33364/23, щодо необхідності встановлення впливу воєнного стану на можливість своєчасного вчинення процесуальних дій.

У межах цієї справи позивач не посилався на запровадження воєнного стану як на обставину, яка перешкоджала вчасному зверненню до суду, а тому наведені відповідачем доводи не підлягають оцінці судом.

Відповідно до мети та завдань КАС України адміністративне судочинство спрямоване на ефективний захист прав і свобод особи від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Процесуальні строки, передбачені статтею 122 КАС України, не можуть тлумачитися так, щоб обмежувати право особи на такий захист або фактично унеможливлювати звернення до суду.

Для цілей обчислення строку звернення до суду значення має не абстрактна здатність особи вчиняти будь-які юридичні чи господарські дії, а наявність у неї об`єктивної можливості виявити конкретне порушення права.

Разом з тим, сам по собі факт здійснення позивачем господарської діяльності, ведення листування, укладення договорів чи участі в інших правовідносинах не свідчить про наявність у нього обов`язку здійснювати постійний контроль за діями відповідача або перевіряти їх правомірність. Можливість дізнатися про певні обставини не є тотожною обов`язку їх з`ясовувати за відсутності підстав вважати, що права позивача порушені.

За обставин, що склалися, суд вважає обґрунтованим доводи позивача про те, що про можливе порушення своїх прав він дізнався саме з моменту отримання листа ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 09.02.2026 року, яким Товариству було повідомлено про застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки коефіцієнта Км2 у значенні 1,039. Саме отримання зазначеної інформації надало позивачу можливість встановити обставини, які, на його думку, свідчать про неправомірність формування спірного витягу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що шестимісячний строк звернення до суду позивачем не пропущено, в зв`язку з чим спір підлягає розгляду по суті.

Розглянувши подані учасниками справи пояснення та заяви по суті, документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Як свідчать матеріали справи, 29.12.2023 року позивачем придбано у власність земельну ділянку площею 2,2803 га з кадастровим номером 1810136600:07:008:0061, розташовану за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, 6-г, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав № 360545389, сформованого 29.12.2023 року.

Відомості про цю земельну ділянку як сформований об`єкт із вказаними характеристиками внесено до Державного земельного кадастру (далі по тексту – ДЗК) 25.08.2023 року, про що свідчить Витяг з ДЗК № НВ-6100489742023 від 25.08.2023 року.

З моменту виникнення права власності на землю у позивача виник обов`язок зі сплати плати за землю.

До придбання позивачем земельної ділянки у власність на його заяву Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області було складено Витяг № НВ-1800572192023 від 21.11.2023 року із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:07:008:0061 становила 16 874 373, 25грн.

З матеріалів справи вбачається, що зі спливом тривалого часу, а саме на початку 2026 року Житомирська міська рада направила ТОВ "Завод мінераловатних виробів" досудову вимогу № 36/183 від 14.01.2026 року про сплату безпідставно збережених коштів у вигляді недоотриманої орендної плати за землю за період з моменту набуття права власності на нежитлове приміщення площею 218,2 кв.м., що розташоване на земельній ділянці за адресою: м.Житомир, вул. Промисловій, 6-г, до моменту набуття права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136600:07:008:0061, а саме з 29.05.2023 по 29.12.2023 року.

Згідно з положеннями частини п`ятої статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Розмір нарахованих позивачу коштів в сумі 298190, 98 грн. було обчислено Житомирською міською радою, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2023 рік в розмірі 16 874 373,25 грн. та відповідно до вимог "Положення про порядок встановлення розмірів та справляння орендної плати за земельні ділянки у м. Житомирі", затвердженого рішенням сесії Житомирської міської ради від 07.10.2011 року № 195. Попереджено позивача, що у разі несплати коштів пред`явлена сума буде стягнута в судовому порядку.

Вказана вимога міської ради залишена Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод мінераловатних виробів" без задоволення, зокрема, з підстав необґрунтованості розміру заявлених вимог, що підтверджується листом Товариства за № 7/26 від 30.01.2026 року.

З наведеного слідує, що Витяг від 21.11.2023 року № НВ-1800572192023 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:07:008:0061 використаний як обов`язкова база для розрахунку конкретної вимоги Житомирської міської ради.

Звернувшись до територіального органу Держгеокадастру із запитом № 10/26 від 05.02.2026 року щодо розмірів коефіцієнтів, які враховувались ним при розрахунку нормативної грошової оцінки, ТОВ "Завод мінераловатних виробів" отримало відповідь від 09.02.2026 року № ПІ-31/0-20/0/63-26, у якій зазначений орган повідомив Товариство, що розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:07:008:0061 здійснювався "в ручному режимі" на підставі Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Житомира, розробленої у 2012 році відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів від 27.01.2006 року № 18/15/21/11 та затвердженої рішенням Житомирської міської ради від 10.06.2015 року № 931 (47 сесія 6 скликання).

Згідно інформації вказаного листа при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки територіального органу Держгеокадастру було застосовано такі вихідні показники:

- середню (базову) вартість одного квадратного метра земель м. Житомира - 249,80 грн.;

- зональний коефіцієнт Км2, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони), з числовим значенням 1,039;

- сукупний локальний коефіцієнт, який враховує місцерозташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони Км3, числове значення 0,990;

- коефіцієнт Кцп, що враховує цільове призначення земельної ділянки, із значенням 1,2;

- сукупний коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель станом на 01.01.2023 року із значенням 2,4, в тому числі по роках: 2012- 1,0; 2013 -1,0; 2014- 1,249; 2015 – 1,433; 2016 – 1,06; 2017 – 1,0; 2018 – 1,0; 2019 – 1,0; 2020 – 1,0; 2021 – 1,1; 2022 – 1,15.

В свою чергу, як вбачається з пункту 4 наявного у матеріалах справи рішення 47 сесії 6 скликання Житомирської міської ради № 931 від 10.06.2015 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м. Житомир", чинного на дату формування Витягу № НВ-1800572192023 від 21.11.2023 року з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:07:008:0061, умовою запровадження нових розмірів плати за землю визначено, зокрема, обмеження значень коефіцієнтів, що застосовуються при обчисленні нормативної грошової оцінки земель у місті Житомирі, а підпунктом 4.1 передбачено граничне застосування коефіцієнта Км2 на рівні не більше 0,306.

Вважаючи, що дії відповідача, які полягають у застосуванні при формуванні витягу зонального коефіцієнта Км2 числовим значенням 1,039, замість максимально допустимого значення 0,306, є такими, що порушують його права, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам учасників справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

У справі, що розглядається, спірним є питання правомірності застосування відповідачем при формуванні витягу № НВ-1800572192023 від 21.11.2023 року з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 1810136600:07:008:0061) показника коефіцієнта Км2 з перевищенням числового значення 0,306, встановленого рішенням органу місцевого самоврядування.

Оскільки спірний витяг сформовано на підставі технічної документації, розробленої та затвердженої за дії попереднього нормативного регулювання, правомірність визначення показників нормативної грошової оцінки має оцінюватися з урахуванням законодавства, чинного на момент розроблення такої технічної документації.

За визначеннями статті 1 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV "Про оцінку земель" (далі по тексту - Закон № 1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з частинами 4, 5 статті 5 Закону № 1378-IV грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Статтею 201 Земельного кодексу України передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

При цьому, за змістом статті 13 Закону України "Про оцінку земель" у разі необхідності визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є обов`язковим.

Частиною 1 статті 15 Закону № 1378-IV передбачено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 18 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка проводиться щодо земельних ділянок:

розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;

розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Згідно з частинами 1 та 2 статті 20 Закону № 1378-IV за результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок державної та комунальної власності, звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок, що проводиться для цілей оподаткування, нарахування та сплати інших обов`язкових платежів, що справляються відповідно до законодавства, є публічною інформацією (частина 5 статті 20 Закону № 1378-IV).

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону № 1378-IV технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Рішення про затвердження цієї документації в силу положень статей 59 та 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, а також підприємствами, установами і організаціями.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (частина 3 статті 23 Закону № 1378-IV).

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру визначено Законом України 7 липня 2011 року № 3613-VI "Про Державний земельний кадастр"(далі по тексті – Закон № 3613-VI).

За визначеннями, які містить стаття 1 цього Закону, Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

За статтею 3 Закону № 3613-VI одними з основних принципів, на яких базується Державний земельний кадастр, є, зокрема, обов`язковість внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об`єкти; об`єктивність, достовірність та повнота відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; документування всіх відомостей Державного земельного кадастру.

Як передбачено частиною 3 статті 5 Закону № 3613-VI, порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі по тексту – Порядок № 1051), яким визначено процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру,

Пунктом 4 Порядку № 1051 передбачено, що ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держгеокадастру.

В свою чергу, відповідно до пункту 1 "Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.01.2015 року № 15 (далі по тексту - Положення № 15, в редакції, що діяла на дату формування спірного витягу) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Згідно з підпунктами 45-46, 48-49 пункту 4 Положення № 15 Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань:

- здійснює ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку;

- організовує виконання на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

- веде поземельні книги та видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки;

- забезпечує користування відомостями Державного земельного кадастру, організовує роботи з підготовки та підвищення кваліфікації державних кадастрових реєстраторів.

Як передбачено пунктом 8 Положення № 15, Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 "Положення про Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області" (далі – Положення про Головне управління), затвердженого наказом Держгеокадастру від 23.12.2021 року № 603 (в редакції наказу Держгеокадастру від 08.03.2023 № 85) Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, та їй підпорядковане.

Згідно з пунктом 3 Положення про Головне управління завданням Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Житомирській області.

Підпунктами 12 та 24 пункту 4 Положення про Головне управління передбачено, що останнє відповідно до покладених на нього завдань здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку, забезпечує створення, формування і ведення регіонального та місцевого фонду документації із землеустрою та оцінки земель.

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, наказами Держгокадастру, дорученням Голови Держгеокадастру та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням.

Відповідно до п.п. 3 п. 4 Положення про Головне управління останнє відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, надає адміністративні послуги згідно із законом у відповідній сфері.

В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 року № 835 "Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг" затверджено Перелік адміністративних послуг, що надаються Держгеокадастром та його територіальними органами, до якого входить, зокрема, видача витягів з Державного земельного кадастру, у тому числі, витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Отже, у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач є суб`єктом владних повноважень, на якого покладено функції, зокрема, щодо внесення відомостей в Державний земельний кадастр та видачі з нього витягів про земельні ділянки.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1051 до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком.

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

Як встановлено пунктом 10 Порядку № 1051, відомостями Державного земельного кадастру є всі відомості, які підлягають внесенню до нього згідно з цим Порядком та у порядку інформаційної взаємодії з іншими кадастрами та інформаційними системами, а також відомості, одержані внаслідок їх оброблення, систематизації та узагальнення.

Згідно з пунктами 11 – 13 Порядку № 1051 відомості Державного земельного кадастру поділяються на відомості про:

1) геодезичну та картографічну основу Державного земельного кадастру;

2) кадастрове зонування земель у межах території України;

3) об`єкти Державного земельного кадастру.

Відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Відомості Державного земельного кадастру підлягають відображенню у документах Державного земельного кадастру.

Як передбачено положеннями частини 7 статті 21 Закону № 3613-VI Про Державний земельний кадастр", відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки.

Підпунктами 14 та 15 пункту 24 Порядку № 1051 встановлено, що до Державного земельного кадастру вносяться:

- нормативна грошова оцінка: значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель;

- інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку: назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників;

- назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів;

- про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку, тощо.

Своєю чергою, підпункт 8 пункту 22 Порядку № 1051, до якого відсилають положення підпунктів 14, 15 пункту 24 цього Порядку, конкретизує відомості про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, які вносяться до Державного земельного кадастру:

- розподіл земель за економіко-планувальними зонами та оціночними одиницями (районами), а саме: код оціночної економіко-планувальної зони згідно з додатком 2, номер економіко-планувальної зони та оціночної одиниці (району); межі економіко-планувальних зон та оціночних одиниць (районів) з координатами їх поворотних точок; площа економіко-планувальних зон та оціночних одиниць (районів);

- значення зональних коефіцієнтів;

- значення нормативної грошової оцінки земель у межах адміністративно-територіальної одиниці (середньої вартості одного кв. метра земель населеного пункту, одиниці площі земель за межами населеного пункту);

- інформація про локальні фактори і зони їх дії (назви локальних факторів; межі зон дії локальних факторів (за видами) з координатами їх поворотних точок; значення коефіцієнта локального фактора в межах зони його дії);

- інформація про ареали агровиробничих груп ґрунтів відповідно до підпункту 7 цього пункту;

- інформація про бонітування ґрунтів відповідно до підпункту 9 цього пункту;

- інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці (назва, дата та номер рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, найменування органу, що його прийняв, дата проведення нормативної грошової оцінки земель та введення в дію зазначеного рішення), електронні копії таких документів.

Пунктами 66, 67 Порядку № 1051 передбачено, що відомості (зміни до них), зазначені у пунктах 21-25 цього Порядку, про об`єкти Державного земельного кадастру вносяться до Державного земельного кадастру державними кадастровими реєстраторами. Внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку.

Згідно пункту 116 Порядку № 1051 внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку, зазначених у пункті 24 цього Порядку, здійснюється Державним кадастровим реєстратором, обраним за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості, шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги.

За приписами пункту 56 Порядку № 1051 державний кадастровий реєстратор несе відповідальність за ведення Поземельної книги відповідно до вимог, зазначених у цьому Порядку; відповідність відомостей, зазначених у Поземельній книзі, відомостям, зазначеним у документах, що є підставою для їх внесення.

Системний аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку про те, що до Державного земельного кадастру вносяться не лише кінцеве значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а й усі вихідні відомості, на підставі яких вона визначається, зокрема значення зональних коефіцієнтів, економіко-планувальних зон та відомості про технічну документацію, якою такі показники затверджені. Затверджена рішенням органу місцевого самоврядування технічна документація з нормативної грошової оцінки земель визначає показники такої оцінки, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру.

Саме ці відомості є основою для автоматизованого розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки програмним забезпеченням Державного земельного кадастру.

При цьому, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, зокрема, що стосуються зонування земель в межах території України, відноситься до компетенції державного кадастрового реєстратора, який входить до складу Держгеокадастру та його територіальних органів, що спростовує доводи відповідача про неможливість впливу реєстратора на показники коефіцієнтів нормативної грошової оцінки.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.2015 року Житомирською міською радою було прийнято рішення № 931 "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м. Житомир".

Учасниками справи не заперечується та обставина, що затверджена рішенням № 931 Технічна документація по визначенню нормативної грошової оцінки земель міста Житомира була розроблена у 2012 році.

На момент розроблення та затвердження Технічної документації діяли Методика нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року № 213 (втратила чинність 10.11.2021 року), а також "Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" (втратив чинність 17.02.2017 року), затверджений наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук 27.01.2006 року за № 18/15/21/11, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 року за № 388/12262 (далі – Порядок № 18/15/21/11) та на який посилався відповідач у відповіді від 09.02.2026 року на запит позивача.

Зазначеними нормативними актами визначалась процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту та встановлювалась формула її визначення, а також обчислення одного з множників цієї формули – коефіцієнта місцеположення земельної ділянки Км як добутку коефіцієнтів Км1, Км2 та Км3, де:

Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення;

Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони);

Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місцерозташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Вихідними даними для обчислення Км передбачено генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, плани їх земельно-господарського устрою, матеріали економічної оцінки їх територій. Значення коефіцієнтів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон (пункт 3.6. Порядку № 18/15/21/11).

Відповідно до пункту 3.9. Порядку № 18/15/21/11 значення коефіцієнта Км2 визначається як добуток пофакторних оцінок з урахуванням вагової характеристики кожного з факторів. Числові значення пофакторних оцінок приймаються в межах граничних значень коефіцієнтів Км2 для груп населених пунктів з різною чисельністю населення (табл. 1.6 додатка 1) з урахуванням нормативно-технічної документації та експертної оцінки.

В Таблиці 1.6 до вказаного Порядку № 18/15/21/11 вказано граничні (максимальні і мінімальні) значення коефіцієнтів, які враховують ступінь містобудівної цінності території в межах населених пунктів (Км2). Цією таблицею передбачалося, що для населених пунктів з чисельністю населення від 250 до 500 (тис. чол.), до яких загальновідомо відноситься місто Житомир, у якому станом на 01.01.2015 року за даними Мінфіну проживало близько 269942 осіб, мінімальне значенням коефіцієнта Км2 визначено 0,30, максимальне – 3,0-3,5.

В подальшому, з втратою чинності наказу від 27.01.2006 року № 18/15/21/11 процедура визначення нормативної грошової оцінки землі регулювалася "Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 (далі – Порядок № 489, втрата чинності 06.05.2023).

Поряд із цим, правове регулювання, встановлене Порядком № 489, не змінило суті підходу до визначення коефіцієнта Км, оскільки останній і у цьому Порядку визначався як сукупний показник, складовою якого є коефіцієнт Км2, значення якого встановлювалося з урахуванням факторів, що характеризують містобудівну цінність території.

В Додатку 6 до Порядку № 489 граничне значення коефіцієнта Км2 для населених пунктів з чисельністю населення від 250 до 500 тис. встановлено, відповідно, з 0,30 (мінімальне) до 3,0-3,5 (максимальне).

Такий підхід був реалізований у межах Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Житомира, затвердженої рішенням Житомирської міської ради № 931, і залишався чинним до моменту затвердження нової нормативної грошової оцінки та припинення дії відповідної технічної документації.

Пунктом 2 рішення Житомирської міської ради № 931 від 10.06.2015 року було затверджено середню базову вартість одного квадратного метра земель у місті Житомирі в розмірі 249,80 грн.

Як передбачено пунктом 3 цього рішення, нові розміри плати за землю для всіх суб`єктів господарювання та громадян вводяться в дію з 01.01.2016 року.

Згідно підпункту 4.1. пункту 4 рішення умовою введення в дію нових розмірів плати за землю є обмеження значення коефіцієнтів, які застосовуються при розрахунку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок у м. Житомирі, а саме ухвалено, зокрема, обмежити застосування коефіцієнта Км2 максимальним значенням 0,306.

Пунктом 10 рішення № 931 зобов`язано Управління Держземагентства у Житомирському районі Житомирської області забезпечити оформлення та видачу витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира користувачам або власникам земельних ділянок.

У подальшому, у зв`язку з реорганізацією системи органів у сфері земельних відносин, виконання цих функцій було передано відповідним територіальним органам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру).

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що коефіцієнт Км2 був визначений у складі Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Житомира відповідно до вимог законодавства, чинного на момент її розроблення та затвердження, а також безпосередньо передбачений рішенням Житомирської міської ради № 931 від 10.06.2015 року як граничне значення, що підлягало застосуванню при розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок у місті.

В силу положень статей 59 та 73 Закону України № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, а також підприємствами, установами і організаціями, зокрема і територіальними органами Держгеокадастру при наданні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Житомирської міської ради від 23.02.2023 року № 737 було затверджено нову "Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Житомир Житомирської міської територіальної громади" з введенням її в дію з 01.01.2024 року, а пунктом 8 цього рішення передбачено, що з цієї дати, яка є моментом початку застосування нової нормативної грошової оцінки, рішення ради від 10.06.2015 року № 931 втрачає чинність.

Таким чином, після введення в дію Технічної документації з 01.01.2016 року коефіцієнт Км2 у значенні 0,306 був складовою чинної нормативної грошової оцінки земель м. Житомира та підлягав відображенню у відомостях Державного земельного кадастру і витягах, сформованих на їх підставі, до 01.01.2024 року - дати втрати нею чинності та затвердження нової нормативної грошової оцінки.

При цьому Держгеокадастр як орган, що забезпечує ведення Державного земельного кадастру, зобов`язаний був забезпечити внесення та відображення у ньому відомостей про нормативну грошову оцінку земель, у тому числі її складових коефіцієнтів, визначених та затверджених рішенням органу місцевого самоврядування у складі технічної документації.

Суд також зауважує, що спірний Витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.11.2023 року № НВ-1800572192023 був виданий у період чинності постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 року № 1147 "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок", яка встановлює інший порядок розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок та є застосовною для розрахунку НГО згідно нової технічної документації, розробленої після набрання чинності цією постановою.

Водночас, пунктом 4 постанови № 1147 передбачено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затверджена з урахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України до набрання чинності Методикою, є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок".

З огляду на зазначене вище, при формуванні та видачі позивачу витягу з технічної документації про НГО, яка була чинною до 01.01.2024 року, підлягали застосуванню внесені до ДЗК розрахункові показники нормативної грошової оцінки із зазначеної технічної документації з врахуванням вимог, встановлених рішенням Житомирської міської ради № 931 від 10.06.2015 року.

Доводи відповідача про те, що чинне законодавство не передбачає видачу витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок на підставі рішення органу місцевого самоврядування, є непереконливими, оскільки показники нормативної грошової оцінки, які формують кінцеву суму НГО, відображену у витягу, є похідними від технічної документації, затвердженої таким рішенням.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не спростовано, що зазначена у Витягу № НВ-1800572192023 від 21.11.2023 року сума нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:07:008:0061 сформована без урахування встановленого підпунктом 4.1 пункту 4 рішення Житомирської міської ради № 931 від 10.06.2015 року обмеження щодо застосування коефіцієнта Км2, максимальне значення якого не може перевищувати 0,306.

Завищення при формуванні спірного витягу значення зонального коефіцієнту Км2 1,039 замість 0,306 вплинуло на кінцевий результат нормативної грошової оцінки земельної ділянки і призвело до завищення вартості нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:07:008:0061.

При цьому матеріали справи не містять доказів визнання протиправним, скасування чи втрати чинності рішення Житомирської міської ради № 931 від 10.06.2015 року станом на дату видачі спірного витягу. Відповідач також не навів належних правових підстав та не надав доказів, які б обґрунтовували внесення до Державного земельного кадастру та використання при формуванні витягу коефіцієнта Км2 у значенні 1,039 замість значення 0,306, визначеного зазначеним рішенням.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач, як орган, відповідальний за ведення Державного земельного кадастру та надання відомостей з нього, не забезпечив відповідності відомостей, використаних при формуванні Витягу НВ-1800572192023 від 21.11.2023 року, рішенню Житомирської міської ради № 931 від 10.06.2015 року, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира.

Отже, відповідач, який у своїй діяльності зобов`язаний керуватися, зокрема, актами органів місцевого самоврядування, не забезпечив відображення у Державному земельному кадастрі відомостей, що відповідають таким актам, чим допустив порушення принципів об`єктивності, достовірності та повноти відомостей Державного земельного кадастру, закріплених у статті 3 Закону України "Про Державний земельний кадастр".

Унаслідок цього відомості спірного витягу щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки не відповідають затвердженій технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та є недостовірними.

Суд враховує, що спори щодо оскарження дій (бездіяльності) уповноваженого органу щодо формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку, у тому числі його наповнення з урахуванням рішень органів місцевого самоврядування, вже були предметом розгляду Верховним Судом, який сформував відповідні правові висновки, зокрема, в постановах від 08.02.2021 у справі № 806/1488/16, від 13.07.2022 у справі № 240/4257/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 823/902/17 вказала, що у правовідносинах, пов`язаних з оцінкою земель та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, має здійснюватися адміністративним судом.

Така позиція узгоджується з висновком Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, висловленою у постанові від 24.11.2021 року у справі № 817/1780/17, та Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 07.12.2021 року у справі № 808/4207/17, від 30.08.2022 року у справі № 500/2804/18, від 05.07.2023 року у справі № 240/2816/21.

При цьому, у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року у справі № 817/1780/17 викладено правовий висновок, зокрема про те, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав.

Таким чином, враховуючи вказані висновки, суд зазначає, що дії Держгеокадастру, вчинені під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, а також оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель можуть бути предметом судового розгляду в контексті перевірки адміністративним судом законності і правомірності таких дій.

При цьому суд не бере до уваги твердження відповідача про необхідність врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 12.11.2018 року у справі № 814/789/17, від 17.10.2019 року у справі № 817/1814/18, від 12.11.2018 року у справі № 814/789/17, від 27.11.2018 року у справі № 817/1819/17, відповідно до яких витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

Зазначені висновки не підлягають застосуванню у цій справі, оскільки Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 24.11.2021 року у справі № 817/1780/17 відступила від такого підходу до правозастосування.

Суд зазначає, що така позиція є сталою, що підтверджується зокрема висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 17.05.2023 року у справі № 807/168/18, від 05.07.2023 року у справі № 240/2816/21, від 13.03.2024 року у справі № 160/1745/20 та від 24.06.2024 року у справі № 460/14725/22, і жодних мотивів відступу від неї Держгеокадастром не наведено.

Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями ж статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи зазначені у цьому рішенні положення Законів № 1378-IV та №3613-VI, зі змісту яких не вбачається наявності декількох варіантів поведінки Держгеокадастру під час видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, суд дійшов висновку, що правомірним для відповідача, за встановлених обставин справи, є лише один варіант поведінки і відповідач не був наділений повноваженнями діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, застосувати при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки зональний коефіцієнт земельної ділянки Км2 у розмірі, що перевищує встановлені рішенням Житомирської міської ради граничні межі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять належні та достатні докази на підтвердження того, що дії відповідача, які полягають у застосуванні при формуванні та видачі Витягу від 21.11.2023 року НВ-1800572192023 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:07:008:0061 зонального коефіцієнта Км2 у розмірі 1,039, відмінному від того, який встановлено підпунктом 4.1. пункту 4 рішення Житомирської міської ради № 931 від 10.06.2015 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м. Житомир", вчинені не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з огляду на що позовні вимоги в частині визнання таких дій протиправними підлягають задоволенню.

Разом із цим, визнання дій відповідача протиправними саме по собі не відновлює порушене право позивача, якщо не усуваються наслідки цих дій. Такий висновок послідовно випливає з підходу адміністративних судів, зокрема Верховного Суду: спосіб захисту має бути ефективним і забезпечувати реальне відновлення порушеного права, а не лише констатувати факт порушення.

Оцінюючи вимогу позивача про зобов`язання відповідача провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:07:008:0061 за 2023 рік, застосувавши зональний коефіцієнт Км2 з максимальним числовим значенням 0,306 та внести відповідні зміни у розмір нормативно грошової оцінки земельної ділянки за 2023 рік, суд зазначає таке.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).

При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи встановлений та підтверджений матеріалами справи факт протиправності дій відповідача, який не забезпечив відображення у ДЗК відомостей, що відповідають положенням технічної документації та рішенню Житомирської міської ради від 10.06.2015 року № 931, зокрема, щодо значення зонального коефіцієнта Км2 у розмірі 0,306, внаслідок чого було сформовано витяг № НВ-1800572192023 від 21.11.2023 року із розміром нормативної грошової оцінки земельної ділянки, завищеним порівняно з належним, суд дійшов висновку, що такий витяг не відображає належного розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а тому для відновлення порушеного права позивача належним та ефективним способом захисту є зобов`язання відповідача при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:07:008:0061 за 2023 рік застосувати коефіцієнт Км2 із максимальним значенням 0,306, передбачений рішенням Житомирської міської ради від 10.06.2015 року № 931.

При цьому, суд критично оцінює доводи відповідача про неможливість втручання у автоматизовану систему Державного земельного кадастру та технічну неможливість зміни або коригування показників у системі як правомірну підставу для відмови позивачу у захисті порушеного права.

Зокрема, пункт 20 нині діючої Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 року № 1147, передбачає, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

У разі відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що унеможливлює автоматичну видачу витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок із використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру, такий витяг оформляється протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви із наявної технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за підписом працівника відповідного територіального органу Держтеокадастру, до посадових обов`язків якого належить надання зазначених витягів.

Отже, аналіз положень пункту 20 Методики свідчить, що законодавець визначив не лише загальний порядок автоматичного формування витягу з технічної документації, а й альтернативний порядок його оформлення у випадку неможливості автоматичної видачі.

Суд наголошує, що саме на відповідача закон покладає обов`язок по видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а тому останній має забезпечити його виконання, обравши доступний спосіб, будь то формування витягу в автоматичному або "в ручному" режимі.

Жодні посилання відповідача на особливості функціонування програмного забезпечення Державного земельного кадастру, введення в дію з 01.01.2024 нової нормативної грошової оцінки чи зміну нормативного регулювання не можуть бути підставою для позбавлення особи права на судовий захист щодо правильності визначення показників нормативної грошової оцінки, сформованих за попереднім правовим регулюванням. Такі обставини також не виправдовують надання недостовірних відомостей у витязі з технічної документації та не звільняють відповідача від обов`язку забезпечити відповідність відомостей, зазначених у витязі, вимогам технічної документації, чинної на момент формування відповідної нормативної грошової оцінки.

Протилежний підхід фактично означав би, що після втрати чинності технічною документацією або зміни методики нормативної грошової оцінки будь-які помилки, допущені під час формування витягів на підставі такої документації, взагалі не підлягають виправленню, а порушене право особи - ефективному судовому захисту.

Доводи відповідача про те, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб судом не беруться до уваги, оскільки хоча формально витяг оформлюється як документ, що містить відомості з Державного земельного кадастру, водночас, він є документом, який містить офіційно визначені державою відомості про НГО, що безпосередньо використовуються як обов`язкова база для визначення розміру земельного податку, орендної плати, втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, а також інших обов`язкових платежів, передбачених статтею 5 Закону України "Про оцінку земель" та статтею 271 Податкового кодексу України.

Саме тому його зміст має юридично значимі наслідки для суб`єктів земельних правовідносин.

Надання витягу з недостовірними відомостями щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки призводить до юридично значущих майнових наслідків для позивача у сфері земельних та податкових правовідносин.

Так само не заслуговують на увагу викладені у відзиві твердження відповідача про те, що він не здійснює розрахунок нормативної грошової оцінки, оскільки такі доводи спростовуються його ж листом, у якому зазначено, що розрахунок нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки здійснювався у ручному режимі на підставі технічної документації, затвердженої рішенням Житомирської міської ради № 931.

Таким чином, наведені відповідачем пояснення щодо порядку формування спірного витягу свідчать про відсутність узгодженої позиції відповідача щодо власних дій у спірних правовідносинах.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод мінераловатних виробів" (10025, вул. Промислова, 6-а, м. Житомир, код ЄДРПОУ 36297669) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (10002, вул. Довженка, 45, м. Житомир, код ЄДРПОУ 39765513) задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, які полягають у застосуванні при формуванні та видачі Витягу від 21.11.2023 року № НВ-1800572192023 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:07:008:0061 зонального коефіцієнта Км2 з числовим значенням 1,039 та неврахуванні підпункту 4.1. пункту 4 рішення Житомирської міської ради № 931 від 10.06.2015 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м.Житомир", який обмежує застосування коефіцієнта Км2 максимальним значенням 0,306.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області при розрахунку Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод мінераловатних виробів" нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 2,2803 га, кадастровий номер 1810136600:07:008:0061, яка розташована за адресою: м.Житомир, вул. Промислова, 6-г, за 2023 рік застосувати коефіцієнт Км2 з максимальним значенням 0,306, передбачений пп.4.1 п. 4 рішення Житомирської міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м.Житомир" № 931 від 10.06.2015 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод мінераловатних виробів" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова

20.08.26