Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №160/20891/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 рокуСправа №160/20891/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

16.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 ,що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.08.2018 по 24.10.2022;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за період проходження військової служби з 01.08.2018 по 24.10.2022 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що у період з 01.08.2018 по 24.10.2022 проходила військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_4 (з 27.10.2020 - ІНФОРМАЦІЯ_3 ). На її переконання, індексація грошового забезпечення у цей період не проводилася взагалі або проводилася частково, з порушенням вимог законодавства, зокрема із застосуванням неправильно визначеного базового місяця. Посилаючись на постанову Верховного Суду від 19.05.2022 у справі № 380/11904/21, позивач стверджує, що базовим місяцем для проведення індексації є січень 2008 року. Крім того, зазначає, що 14.04.2026 звернулася до відповідача із заявою про надання розрахунку та проведення перерахунку індексації, проте відповіді не отримала.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 20.08.2026 за наявними у справі матеріалами.

03.08.2026 до суду надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 (вх. № 49458/26), в якому відповідач проти позову заперечив. Зазначив, що з 01.12.2015 діють єдині правила обчислення індексу споживчих цін для всіх працівників незалежно від дати їх прийняття на роботу, а відправною точкою є місяць останнього підвищення посадового окладу за посадою. Оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено нові схеми тарифних розрядів і посадових окладів військовослужбовців, місяцем підвищення доходу (базовим місяцем) є березень 2018 року. Відповідач також зазначив, що за спірний період позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення в загальній сумі 19 408,10 грн, а права на індексацію-різницю відповідно до абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 у позивача не виникло, оскільки на момент її призначення на посаду 01.08.2018 постанова № 704 вже діяла, а посадовий оклад позивача внаслідок законодавчих змін у межах спірного періоду не підвищувався.

03.08.2026 до суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 49462/26), в якій представник позивача зазначив, що не заперечує проти визначення базового місяця за методикою відповідача, проте вважає, що посадовий оклад позивача підвищувався у березні 2019 року (з 2640,00 грн до 2730,00 грн) та у лютому - березні 2021 року (з 2730,00 грн до 2842,50 грн і до 3080,00 грн), у зв`язку з чим просив застосувати абзаци третій, четвертий, шостий пункту 5 Порядку № 1078 саме за ці місяці, а також зобов`язати відповідача надати детальний помісячний розрахунок нарахованої та виплаченої індексації.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що витягом з наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 (по особовому складу) від 31.07.2018 № 39-РС ОСОБА_3 прийнято на військову службу за контрактом та призначено на посаду стрільця-санітара відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 . Витягом з наказу від 01.08.2018 № 192 (по стройовій частині) її зараховано до списків особового складу з 01.08.2018 з посадовим окладом 2640,00 грн.

З 18.02.2021 позивач обіймала посаду фельдшера медичної служби сектору комплектування ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.10.2022 № 109 позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 24.10.2022 у зв`язку з переведенням до ІНФОРМАЦІЯ_6 (наказ Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 17.10.2022 № 273-РС).

Отже, військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) позивач проходила з 01.08.2018 по 24.10.2022; зі спірним відповідачем службові відносини припинилися у зв`язку з переведенням до іншого органу військового управління, а не у зв`язку зі звільненням з військової служби.

14.04.2026 позивач надіслала відповідачу заяву, в якій просила надати письмовий розрахунок нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення за період служби та провести перерахунок індексації із застосуванням базового місяця січень 2008 року. Заяву вручено відповідачу 21.04.2026, що підтверджується інформацією про відстеження поштового відправлення.

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.07.2026 № 2329 про нараховане та виплачене грошове забезпечення (основні та додаткові щомісячні види), у тому числі посадовий оклад, а також індексацію, за період з 01.08.2018 по 24.10.2022 позивачу нараховано грошового забезпечення на загальну суму 1 116 301,93 грн, у тому числі індексації - 19 408,10 грн.

Із цієї ж довідки судом встановлено, що посадовий оклад позивача становив: з серпня 2018 року по лютий 2019 року - 2640,00 грн; з березня 2019 року по січень 2021 року - 2730,00 грн; у лютому 2021 року - 2842,50 грн; з березня 2021 року по жовтень 2022 року - 3080,00 грн.

Не погодившись із розміром нарахованої індексації, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно з абзацом другим частини 1 статті 2 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі -Порядок № 1078).

Абзацом другим пункту 1-1 Порядку № 1078 передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення; грошове забезпечення індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Абзацом п`ятим цього ж пункту визначено, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків; обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Абзацами третім - п`ятим пункту 5 Порядку № 1078 встановлено, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу; якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу; у разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу, а у разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.

Пунктом 10-2 Порядку № 1078 установлено, що для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

Отже, для новоприйнятих військовослужбовців відправною точкою для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу за посадою, яку особа займає, а не місяць прийняття конкретної особи на службу і не індивідуальне зростання її доходу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено нові схеми тарифних розрядів за основними типовими посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що з урахуванням набрання чинності постановою № 704 з 01.03.2018 саме березень 2018 року став місяцем підвищення доходу військовослужбовців, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення (постанови від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 12.04.2023 у справі № 560/13302/21, від 04.04.2024 у справі № 160/2481/23, від 07.07.2026 у справі № 200/8295/24).

Щодо посилання позивача на постанову Верховного Суду від 19.05.2022 у справі № 380/11904/21 суд зазначає таке.

У зазначеній справі предметом розгляду була індексація грошового забезпечення за період з січня 2016 року по квітень 2017 року, тобто за період, який повністю передував набранню чинності постановою № 704. Висновок про те, що базовим місяцем є січень 2008 року, зроблений Верховним Судом з огляду на те, що посадовий оклад позивача у тій справі з січня 2008 року (з дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294) і до квітня 2017 року не змінювався.

Натомість у цій справі спірним є період з 01.08.2018 по 24.10.2022, тобто період, який повністю настав після набрання чинності постановою № 704 і після відповідного підвищення посадових окладів військовослужбовців з 01.03.2018. Позивач розпочала проходження військової служби 01.08.2018, тобто коли постанова № 704 вже діяла, а посадові оклади за постановою від 07.11.2007 № 1294, з якою пов`язується базовий місяць січень 2008 року, не застосовувалися вже понад п`ять місяців.

За таких обставин висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 19.05.2022 у справі № 380/11904/21, до спірних правовідносин не застосовується, а вимога позивача про проведення перерахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2018 по 24.10.2022 із застосуванням базового місяця січень 2008 року є безпідставною.

Крім того, суд зазначає, що право на індексацію-різницю відповідно до абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 виникає лише у разі, якщо у місяці підвищення посадового окладу на нормативному рівні розмір підвищення доходу дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у цьому місяці.

Верховний Суд у постанові від 04.04.2024 у справі № 160/2481/23 за подібних обставин (позивача призначено на посаду 22.08.2018) виснував, що визначальним для обчислення індексації-різниці є встановлення моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник, а не індивідуального збільшення посадового окладу працівника залежно від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок; оскільки посадовий оклад позивача у межах спірного періоду внаслідок законодавчих змін не підвищувався та визначався постановою № 704, яка вже діяла на момент призначення його на посаду, у позивача не виникло права для нарахування й виплати індексації-різниці відповідно до приписів абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078.

Аналогічного висновку дійшов Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 17.06.2026 у справі № 160/79/26, скасувавши рішення суду першої інстанції, та у постановах від 09.06.2026 у справі № 160/143/25 і від 20.07.2026 у справі № 160/1388/26.

Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що у березні 2018 року - місяці підвищення посадових окладів військовослужбовців на нормативному рівні - позивач військову службу не проходила і грошового забезпечення не отримувала, оскільки була прийнята на службу лише 01.08.2018. Відтак розмір підвищення її доходу у березні 2018 року (А) та співвідношення цього розміру із сумою можливої індексації у березні 2018 року (Б) встановити неможливо, а права на індексацію-різницю за абзацами четвертим, шостим пункту 5 Порядку № 1078 у позивача не виникло.

Щодо доводів відповіді на відзив про те, що посадовий оклад позивача підвищувався у березні 2019 року та у лютому - березні 2021 року, у зв`язку з чим індексацію-різницю належить нарахувати саме за ці місяці, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частиною 2 цієї статті суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Предметом цього позову, як його сформульовано у прохальній частині позовної заяви, є перерахунок індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2018 по 24.10.2022 із застосуванням базового місяця січень 2008 року. Заяви про зміну предмета або підстав позову в порядку статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України позивач не подавала, а відповідь на відзив за своїм процесуальним призначенням (стаття 163 цього Кодексу) є заявою по суті справи, в якій позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень, і не є способом зміни позовних вимог.

Вимога про проведення перерахунку індексації із застосуванням базових місяців березень 2019 року та лютий - березень 2021 року позивачем не заявлялася. Задоволення такої вимоги означало б не вихід за межі позовних вимог у розумінні частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, а зміну самого предмета спору, що є неприпустимим.

Суд відхиляє це посилання і зазначає, що позивач не позбавлена права звернутися до відповідача та до суду з відповідною вимогою, сформульованою належним чином.

Щодо клопотання позивача про зобов`язання відповідача надати детальний помісячний розрахунок нарахованої та виплаченої індексації суд зазначає, що такий розрахунок відповідачем надано - ним є довідка від 30.07.2026 № 2329, яка містить помісячні відомості про нараховане грошове забезпечення, у тому числі про суми індексації за кожен місяць спірного періоду. За таких обставин підстав для витребування додаткових доказів у порядку статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України суд не вбачає.

Судом встановлено, що індексація грошового забезпечення позивача у спірному періоді нараховувалася і виплачувалася, її загальний розмір становив 19 408,10 грн. Доказів неправильності визначення розміру нарахованої індексації позивачем не надано, власного розрахунку, який би спростовував дані довідки від 30.07.2026 № 2329, позивач суду не подала.

За таких обставин суд дійшов висновку, що бездіяльності відповідача, яка полягала б у ненарахуванні та невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2018 по 24.10.2022, допущено не було.

Згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач цей обов`язок виконав, надавши суду довідку від 30.07.2026 № 2329 та витяги з наказів, які підтверджують нарахування і виплату позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період та відсутність підстав для нарахування індексації-різниці.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 2, 5, 9, 77, 90, 122, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез