Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №160/20141/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 рокуСправа №160/20141/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

13.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області від 03.06.2025 № 046150020721 у відмові про призначення пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області призначити і виплачувати ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком на підставі пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 27.05.2026.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 27.05.2026 він звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення дострокової пенсії за віком як учаснику бойових дій. Станом на день звернення він досяг 55 років та мав страховий стаж 28 років 1 місяць 12 днів, тобто всі умови для призначення такої пенсії були наявні. Разом із заявою ним подано трудову книжку, посвідчення учасника бойових дій, військовий квиток, обліково-послужну картку та архівну довідку. Проте 03.06.2026 відповідач прийняв рішення № 046150020721 про відмову у призначенні пенсії, пославшись на те, що архівну довідку від 06.06.2003 № 268п про безпосередню участь у бойових діях у період з 20.10.1990 по 27.04.1991 взяти до уваги неможливо, оскільки період та зона участі в бойових діях відсутні в постанові Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 № 63. Позивач зазначав, що є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 01.07.2003 та оновленим посвідченням серії НОМЕР_2 від 17.01.2020, виданим замість попереднього. Факт його участі у бойових діях підтверджується також архівною довідкою Архіву штабу Чорноморського флоту від 06.06.2003 № 268п, записом у військовому квитку серії НОМЕР_3 від 20.04.1989 та обліково-послужною карткою до нього. Відомостей, наведених у цих документах, було достатньо для отримання ним посвідчення учасника бойових дій у 2003 році та для його заміни у 2020 році. Позивач також указував, що перелік, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 № 63, містить позицію «Інші країни після грудня 1979 р.», а тому відмова відповідача суперечить змісту цієї постанови.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 13.08.2026 за наявними у справі матеріалами.

24.07.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відзив мотивовано тим, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають, зокрема, військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», після досягнення чоловіками 55 років за наявності страхового стажу не менше 25 років. Відповідач зазначав, що до пенсійної справи позивачем долучено посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 17.01.2020, згідно з даними якого позивач належить до учасників бойових дій на території інших країн відповідно до п. 2 ст. 6 зазначеного Закону, а перелік держав, періоди бойових дій у них та категорії працівників затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 № 63. Долучену до заяви архівну довідку від 06.06.2003 № 268п про безпосередню участь особи у бойових діях у період з 20.10.1990 по 27.04.1991 взяти до уваги неможливо, оскільки період та зона участі в бойових діях відсутні у зазначеній постанові. За таких обставин, на переконання відповідача, рішення про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідних документів для визначення права на пенсію є правомірним, а Головне управління діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

05.08.2026 позивач подав відповідь на відзив, у якій наполягав на задоволенні позовних вимог. Позивач зазначав, що відзив подано формально, без дослідження наведених ним доводів, і відповідач у ньому послався на зовсім іншу особу - ОСОБА_2 . Позивач указував, що на день звернення до пенсійного органу він мав вік 55 років та 28 років 1 місяць 12 днів страхового стажу, а також подав трудову книжку, посвідчення учасника бойових дій і архівні довідки, тобто всі документи, необхідні для призначення пенсії. Наполягав, що посвідчення учасника бойових дій є самостійним документом, який посвідчує спеціальний статус особи, і його було достатньо для призначення пенсії.

Заперечень на відповідь на відзив відповідач не подав.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого 06.06.2008.

Відповідно до записів у військовому квитку серії НОМЕР_3 , виданому 20.04.1989 ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач проходив дійсну військову службу, у тому числі у військовій частині НОМЕР_5 на посаді командира відділення гідроакустиків. У п. 18 військового квитка, який містить відомості про участь у боях і бойових походах, зазначено, що позивач брав участь у боях з ефіопськими сепаратистами під час виконання кораблем завдань з охорони радянського судноплавства у Червоному морі в період з 20.10.1990 по 27.04.1991. Аналогічний запис міститься в п. 18 обліково-послужної картки до військового квитка.

Згідно з п. 21 військового квитка позивача нагороджено жетоном «За дальний поход» (наказ командувача Червонопрапорного Чорноморського флоту від 05.05.1991 № 055), знаком «Отличник ВМФ» (наказ командира військової частини НОМЕР_5 від 05.06.1991) та нагрудним знаком «За боевое траление».

Згідно з архівною довідкою Архіву штабу Чорноморського флоту від 06.06.2003 № 268п, виданою на підставі вахтових журналів військової частини НОМЕР_5 (морський тральщик «Дизелист»), позивач перебував у складі екіпажу зазначеного тральщика, який у період з 20.10.1990 по 27.04.1991 виконував завдання бойової служби в зоні Індійського океану (Перська затока) та здійснював проводку конвоїв суден Морського флоту СРСР; корабель брав участь у бойових діях із застосуванням зброї, потопив один катер НФО Ефіопії.

01.07.2003 ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу видано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 .

17.01.2020 ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачу видано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 замість раніше виданого посвідчення. Посвідчення є безстроковим і дійсним на всій території України та містить відмітку «п. 2 ст. 6», тобто про надання статусу учасника бойових дій на підставі п. 2 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Згідно із записом № 3 трудової книжки серії НОМЕР_6 , заповненої 26.08.1988, позивач перебував на службі у Збройних Силах у період з 22.05.1989 по 22.04.1992, підставою внесення запису зазначено військовий квиток НОМЕР_3 .

27.05.2026 позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, що підтверджується заявою про призначення/перерахунок пенсії від 27.05.2026.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.06.2026 № 046150020721 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком як учаснику бойових дій у зв`язку з відсутністю необхідних документів для визначення права на пенсію.

У зазначеному рішенні відповідач установив, що вік заявника на дату звернення становить 55 років 13 днів, за доданими документами до загального страхового стажу зараховано всі періоди роботи, а страховий стаж заявника становить 28 років 1 місяць 12 днів. Наведене підтверджується також розрахунком стажу за формою РС-право у пенсійній справі № 046150020721 та довідкою про індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-5 від 28.05.2026.

Єдиною підставою відмови в рішенні від 03.06.2026 № 046150020721 зазначено неможливість взяти до уваги архівну довідку від 06.06.2003 № 268п про безпосередню участь особи у бойових діях у період з 20.10.1990 по 27.04.1991, оскільки період та зона участі в бойових діях відсутні в постанові Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 № 63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"».

Суд зазначає, що у прохальній частині позовної заяви оскаржуване рішення відповідача зазначено як рішення «від 03.06.2025 № 046150020721». Водночас зі змісту самої позовної заяви, копії рішення відповідача, доданої до позовної заяви, та з відзиву на позовну заяву вбачається, що рішення № 046150020721 про відмову у призначенні пенсії прийнято 03.06.2026. За таких обставин суд виходить із того, що в прохальній частині позовної заяви допущено описку в зазначенні року прийняття оскаржуваного рішення, а предметом оскарження у цій справі є рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.06.2026 № 046150020721 про відмову у призначенні пенсії.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовий статус ветеранів війни визначено Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII).

Відповідно до ст. 4 Закону № 3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551-XII визначено, що учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.

Такий перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 № 63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Постанова № 63).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають, зокрема, військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду України та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі – Порядок № 22-1), п. 2.1 розділу II якого визначено перелік документів, що подаються разом із заявою про призначення пенсії.

Так, згідно з абз. 13-16 пп. 6 п. 2.1 розділу II Порядку № 22-1 військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, які брали участь у бойових діях, безпосередню участь в АТО/ООС та/або в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, додаються: документи про проходження військової служби (служби); довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації; посвідчення учасника бойових дій.

Саме на пп. 6 п. 2.1 розділу II Порядку № 22-1 послався і відповідач в оскаржуваному рішенні, зазначивши, що документами, які засвідчують особливий статус особи, є посвідчення учасника бойових дій та документи про проходження військової служби (служби).

Порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302. Згідно з п. 9 цього Порядку посвідчення учасника бойових дій і нагрудний знак видаються Мінветеранів, Міноборони, МВС та іншими визначеними в ньому державними органами, а також міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, в яких утворені комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій на виконання п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.01.1995 № 16 «Про застосування пункту 2 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в порядку, затвердженому відповідними державними органами згідно із законодавством.

Отже, вирішення питання про належність особи до учасників бойових дій та видача відповідного посвідчення віднесені законодавством до компетенції визначених державних органів та утворених у них комісій. Органи Пенсійного фонду України до таких органів не належать і повноважень щодо надання чи позбавлення статусу учасника бойових дій, а так само щодо перегляду або переоцінки підстав, за яких цей статус було надано уповноваженим органом, не мають.

Оцінюючи оскаржуване рішення на відповідність критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає таке.

Відповідач у рішенні від 03.06.2026 № 046150020721 та у відзиві на позовну заяву не заперечує ані досягнення позивачем 55-річного віку на день звернення, ані наявності у нього необхідного страхового стажу. Навпаки, відповідач прямо встановив, що вік заявника на дату звернення становить 55 років 13 днів, до загального страхового стажу зараховано всі періоди роботи, а страховий стаж становить 28 років 1 місяць 12 днів. Отже, дві з трьох умов, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-IV, є встановленими і між сторонами не оспорюються, а спір зведено виключно до питання підтвердження статусу позивача як особи, яка брала участь у бойових діях.

Судом установлено, що статус учасника бойових дій надано позивачу уповноваженим органом, а на підтвердження цього статусу видано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 17.01.2020 з відміткою про надання статусу на підставі п. 2 ст. 6 Закону № 3551-XII. Це посвідчення є безстроковим, дійсним на всій території України, і матеріали справи не містять доказів того, що воно скасоване, визнане недійсним чи що позивача позбавлено статусу учасника бойових дій. Копію цього посвідчення долучено до пенсійної справи, що відповідач визнає у відзиві.

Відмовляючи у призначенні пенсії з підстав відсутності періоду та зони участі позивача в бойових діях у переліку, затвердженому Постановою № 63, відповідач фактично здійснив перевірку обґрунтованості надання позивачу статусу учасника бойових дій та переоцінку підстав видачі йому посвідчення, чим вийшов за межі наданих йому повноважень. Такі дії суперечать ч. 2 ст. 19 Конституції України і не відповідають критеріям, визначеним п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, у постанові від 09.06.2021 у справі № 340/576/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, тлумачачи положення п. 2.1 розділу II Порядку № 22-1, дійшов висновку, що «посвідчення учасника бойових дій та довідку про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення визначають як альтернативні документи, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій, які кожний окремо є достатнім документом, який засвідчує спеціальний статус особи, яка звернулась за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій». Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.01.2023 у справі № 580/8208/21.

Зазначений висновок сформульовано щодо пп. 5 п. 2.1 розділу II Порядку № 22-1 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин у тих справах. Наразі відповідні положення щодо документів, які подаються військовослужбовцями, котрі брали участь у бойових діях, містяться в абз. 13–16 пп. 6 п. 2.1 розділу II Порядку № 22-1, однак за своїм змістом вони так само визначають посвідчення учасника бойових дій та документ про період участі у бойових діях як самостійні документи, кожен з яких засвідчує спеціальний статус особи. Отже, наведений правовий висновок Верховного Суду підлягає застосуванню і в цій справі.

У цій справі позивач подав відповідачу як посвідчення учасника бойових дій, так і документи про проходження військової служби (військовий квиток серії НОМЕР_3 з відповідним записом у п. 18, обліково-послужну картку до нього та трудову книжку), а також архівну довідку Архіву штабу Чорноморського флоту від 06.06.2003 № 268п, видану компетентною архівною установою на підставі первинних документів – вахтових журналів військової частини НОМЕР_5 , у якій зазначено конкретний період виконання позивачем завдань бойової служби. Тобто позивач подав повний пакет документів, необхідний для призначення дострокової пенсії за віком, а посилання відповідача на відсутність необхідних документів для визначення права на пенсію не відповідає фактичним обставинам справи.

Доводи відповідача про те, що архівну довідку від 06.06.2003 № 268п взяти до уваги неможливо, оскільки період та зона участі в бойових діях відсутні в Постанові № 63, суд відхиляє також з огляду на зміст самої Постанови № 63. Перелік держав і періодів бойових дій на їх території, затверджений цією постановою, поряд із переліком окремих країн містить позицію «Інші країни після грудня 1979 р.» з приміткою 6, згідно з якою Генеральним штабом Збройних Сил колишнього Союзу РСР і після 1979 року направлялися військові фахівці в країни, на території яких велися бойові дії, але Генеральний штаб Збройних Сил України не володіє такою інформацією; військовим фахівцям у таких випадках пільги надавалися на підставі довідок 10 Головного управління Генерального штабу Збройних Сил СРСР про їх особисту участь у бойових діях. Отже, стосовно періодів після грудня 1979 року цей перелік не є вичерпним, а сама лише відсутність у ньому окремого рядка з відповідним періодом і зоною не може бути самостійною та достатньою підставою для відмови у призначенні пенсії особі, статус учасника бойових дій якій уже надано уповноваженим органом.

Суд також зазначає, що п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-IV пов`язує право на дострокову пенсію за віком для першої з наведених у ньому категорій - військовослужбовців - саме з участю у бойових діях і не ставить це право в залежність від того, за яким конкретно пунктом ст. 6 Закону № 3551-XII особі надано статус учасника бойових дій. Посилання на окремі пункти ст. 6 та ст. 7 Закону № 3551-XII зазначена норма містить лише щодо інших, відмінних від військовослужбовців, категорій осіб, до яких позивач не належить.

Наведене узгоджується і з власною позицією відповідача, викладеною в оскаржуваному рішенні та у відзиві, за якою право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до ст. 6 Закону № 3551-XII. Статус учасника бойових дій позивачу надано саме відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551-XII, що прямо зазначено у виданому йому посвідченні та не заперечується відповідачем.

Що ж до посилання відповідача у відзиві на те, що оскаржуваним рішенням відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком ОСОБА_2 , суд зазначає, що така особа учасником цієї справи не є, а відповідні доводи стосуються іншої особи та до предмета спору не належать.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач правомірності оскаржуваного рішення не довів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.06.2026 № 046150020721 про відмову у призначенні пенсії прийнято без урахування всіх обставин, що мають значення, та поза межами наданих відповідачу повноважень, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання про належний спосіб захисту порушеного права, суд виходить із того, що станом на день звернення до відповідача позивач відповідав усім умовам, передбаченим п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-IV: досяг 55-річного віку, мав страховий стаж 28 років 1 місяць 12 днів та статус учасника бойових дій. Питання призначення пенсії за наявності цих умов не належить до дискреційних повноважень органу Пенсійного фонду України, а тому ефективним способом захисту у розумінні ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України є зобов`язання відповідача призначити та виплачувати позивачу дострокову пенсію за віком.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Разом із тим позивач просить зобов`язати відповідача призначити та виплачувати йому дострокову пенсію за віком з 27.05.2026, тобто з дня звернення із заявою. Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог, а тому вирішує спір у межах заявленої позивачем дати.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач як учасник бойових дій відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням його прав, судовий збір ним не сплачувався, інших судових витрат у справі не заявлено, а тому підстав для розподілу судових витрат у порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись ст. 2, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, місцезнаходження: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.06.2026 № 046150020721 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком на підставі п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 27.05.2026.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез