Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №489/4309/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

20.08.2026

Справа №489/4309/26

Провадження №2/489/2599/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Рум`янцевої Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 5200 грн. 00 коп. Мотивуючи свої вимоги тим, що 06.10.2025 він придбав у відповідача авто магнітолу системи Android 14 із встановленим системним додатком «Android Avto» у розмірі 5200,00 грн. 06.10.2025 він намагався підключити отриману, через поштове відділення, авто магнітолу до власного автомобіля, але магнітола не підключилась, оскільки характеристики товару не відповідали тим характеристикам товару, за який він заплатив відповідачу кошти. Він неодноразово звертався до відповідача з вимогою про усунення проблеми та заміни авто магнітоли. В телефонній розмові відповідач пообіцяв, що за тиждень буде надана відповідь щодо працездатності придбаного товару. Проте, до теперішнього часу проблему не усунуто, магнітола не підключається до телефону, тобто, додаток Android Avto не працює, на екранні відображається лише заставка. Крім того, магнітола сама по собі змінює гучність, або не реагує на жодну із кнопок керування. Відповідач погодився з тим, що характеристики магнітоли не відповідають характеристикам заявленого товару, проте, відмовився замінити товар, посилаючись на те, що заміні підлягає товар, яким він не користувався, тобто такий, що не був встановлений. Дане твердження відповідача є безпідставним, адже дізнатися про невідповідність товару заявленим характеристикам та наявність в товару прихованих дефектів можливе тільки після його встановлення та експлуатації.

Ухвалою суду від 19.05.2026, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Згідно відповіді № 2749195 від 18.05.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 є фізичною особою – підприємцем. Види економічної діяльності: роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережі Інтернет. Дата державної реєстрації 09.04.2022.

Позивач зазначає, що замовив у ОСОБА_2 авто магнітолу системи Android 14 із встановленим системним додатком «Android Avto» та сплатив за це грошові кошти у розмірі 5200,00 грн.

Як вбачається з платіжної інструкції № 7СЕ4-Т36А-СА27-РОТК від 25.09.2025, ОСОБА_1 на рахунок отримувача ОСОБА_2 сплатив грошові кошти у розмірі 5200,00 грн. Призначення платежу – за авто магнітолу.

Позивач в позові вказує, що 06.10.2025 він намагався підключити отриману, через поштове відділення, авто магнітолу до власного автомобіля, але магнітола не підключилась, оскільки характеристики товару не відповідали тим характеристикам товару, за який він заплатив відповідачу кошти. Він неодноразово звертався до відповідача з вимогою про усунення проблеми та заміни авто магнітоли, проте, станом на теперішній час проблему не усунуто.

Норми права та мотиви їх застосування.

Відносини, що виникають між покупцем і продавцем товарів, робіт та послуг в Інтернеті не відрізняються від традиційних правил купівлі-продажу і регулюються, зокрема, положеннями Цивільного кодексу України та Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п.8 ст.1 Закону України « Про захист прав споживачів» придбання товарів через Інтернет - це договір, укладений на відстані продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв`язку, до яких належать телекомунікаційні мережі, поштовий зв`язок, телебачення та інформаційні мережі, зокрема інтернет.

Права споживача в разі укладення договору на відстані регулюються ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів», яка є спеціальною для такого виду договорів.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.13 Закону України «Про захист прав споживачів» положення цієї статті не застосовуються до договорів, укладених на відстані, які стосуються: 1) правочинів з нерухомим майном, крім оренди такого майна; 2) правочинів з цінними паперами; 3) фінансових послуг; 4) продажу товарів торговельними автоматами; 5) телекомунікаційних послуг; 6) правочинів, здійснених на аукціоні, якщо участь у ньому можлива і без використання засобів дистанційного зв`язку.

Перед укладенням договорів на відстані продавець (виконавець) повинен надати споживачеві інформацію про: 1) найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії; 2) основні характеристики продукції; 3) ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати; 4) гарантійні зобов`язання та інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом продукції; 5) інші умови поставки або виконання договору; 6) мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки продукції або послуг; 7) вартість телекомунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу; 8) період прийняття пропозицій; 9) порядок розірвання договору.

У разі ненадання такої інформації суб`єкт господарювання несе відповідальність згідно із статтями 15 і 23 цього Закону.

Факт надання інформації відповідно до вимог частини другої цієї статті повинен бути підтверджений письмово або за допомогою електронного повідомлення.

Інформація, підтверджена таким чином, не може бути змінена продавцем (виконавцем) в односторонньому порядку.

Підтвердження інформації не вимагається, якщо послуга надається засобами дистанційного зв`язку і оплачується через оператора телекомунікаційних послуг.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Позивач повідомляє, що 25.09.2025 він придбав в Інтернет-магазині ФОП ОСОБА_2 авто магнітолу Android 14 із встановленим системним додатком «Android Avto», отримавши відправлення, почав встановлювати авто магнітолу а свій автомобіль, після чого зрозумів, що товар не відповідає заявленим характеристикам, про що повідомив продавця.

Шляхом переписки в месенджері Вайбер з менеджером магазину позивачу було повідомлено про відмову в поверненні товару, як такий, що перебував в експлуатації.

Права споживача при придбанні товару належної якості врегульовані ст. 9 Закону «Про захист прав споживачів», у якій зазначено наступне.

Споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.

Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем.

Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром, або відтворений на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надісланий електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.

Перелік товарів, що не підлягають обміну (поверненню) з підстав, зазначених у цій статті, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Перелік товарів належної якості, що не підлягає обміну (поверненню), затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 № 172

Автомагнітоли не містяться в даному переліку, а тому є такими, що підлягають поверненню, обміну.

Відповідно до ч.ч.4,7 ст.13 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця (виконавця) про це протягом чотирнадцяти днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару.

До договору, укладеного на відстані, застосовуються положення, передбачені ч.ч.5-9 ст. 12 цього Закону.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 698 ЦК України до відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів. Умови договору, що обмежують права покупця - фізичної особи порівняно з правами, встановленими цим Кодексом та законодавством про захист прав споживачів, є нікчемними.

Таким чином, будь-які умови договору, що обмежують права покупця - фізичної особи порівняно з правами, встановленими, зокрема Законом України «Про захист прав споживачів», є нікчемними.

Зазначене стосується і обмеження права споживача на розірвання укладеного на відстані договору шляхом повідомлення продавця про це протягом 14 днів з моменту отримання товару ( ч.4 ст.13 вказаного Закону).

Тобто, гарантії позивача, як споживача, на розірвання укладеного договору діють протягом 14 днів з моменту отримання товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив оплату за товар 25.09.2025.

З скриншотів переписок сторін вбачається, що 07.10.2025 позивач звертався до відповідача з повідомленням про проблеми з автомагнітолою.

Відповідачем повідомлено про те, що товар підлягає обміну у разі його не використання.

Також, з даних переписок вбачається, що позивач користувався автомагнітолою до 22.10.2025.

Підставою для повернення товару позивач зазначає невідповідність інформації про товари приведеній на офіційному веб-сайті відповідача.

Відповідно до ст.1 Закону України « Про рекламу» недобросовісна реклама- реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження.

Згідно з п.15 ст.1 Закону України « Про захист прав споживачів» недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.

Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.

Відповідач, відзив на позов не подав, приведені позивачем обставини не спростував.

З точки зору закону в процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.

З урахуванням цього суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача сплачених ним коштів за придбаний товар.

Щодо судових витрат.

На підставі ч. ч.1, 2 п.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, судові витрати, понесені сторонами, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з того, що позивач, як споживач, звільнений від сплати судового збору, він має бути покладений на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 247, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів – задовольнити.

Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 5200 грн. 00 коп.

Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , юридична адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено «20» серпня 2026.

Суддя Н.О. Рум`янцева