Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №722/1080/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року м. Чернівці справа № 722/1080/26

провадження №22-ц/822/1434/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Перепелюк І. Б.

суддів: Литвинюк І.М., Кулянди М.І.

секретар Черновська А.К.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 8 червня 2026 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання недійсним кредитного договору,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання недійсним кредитного договору.

Просила визнати недійсним кредитний договір, укладений шляхом підписання заяви приєднання №351832341 від 13.11.2025 року до Договору комплексного банківського обслуговування, між Акціонерним товариством «ПУМБ» та ОСОБА_1 .

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 8 червня 2026 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим від її імені адвокатом Ясінською Я.О., до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання недійсним кредитного договору передано за підсудністю на розгляд до Подільського районного суду м.Києва.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Сокирянського районного суду від 8 червня 2026 року про передачу справи на розгляд до іншого суду та направити справу до Сокирянського районного суду Чернівецької області для продовження розгляду

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає вказану ухвалу незаконною, висновки суду щодо передачі справи на розгляд до іншого суду помилковими, зробленими з неповним встановленням фактичних обставин, а також з порушенням норм процесуального права.

Вказує, що в даному випадку спір виник між споживачем як отримувачем кредитних коштів та АТ «ПУМБ», як надавачем кредитних коштів. Спір стосується визнання договору споживчого кредиту, оформленого заявою - приєднанням №351832341 від 13.11.2025 року недійсним з підстав вчинення шахрайських дій по відношенню до ОСОБА_1 , а саме відкриття рахунку в АТ «ПУМБ» від імені позивачки та зняття з цього рахунку коштів невідомою особою, а тому на підставі ч.5 ст.28 ЦПК України, справа підсудна Сокирянському районному суду Чернівецької області.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Встановлено, що ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання недійсним кредитного договору.

Просила визнати недійсним кредитний договір шляхом підписання заяви приєднання №351832341 від 13.11.2025 року до Договору комплексного банківського обслуговування, укладеного між Акціонерним товариством «ПУМБ» та ОСОБА_1 .

Відповідно до відповіді №2854863 від 08.06.2026 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», ЄДРПОУ 14282829 є: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційні скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Передаючи цивільну справу № 722/1080/ 26 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання недійсним кредитного договору на розгляд до Подільського районного суду м. Києва, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява має бути подана за місцем знаходження відповідача за загальними правилами підсудності до Подільського районного суду м. Києва.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Параграфом 3 глави 2 ЦПК України визначено територіальну юрисдикцію (підсудність) та регламентовано правила подання позову до суду у відповідності до підсудності.

Виходячи з поняття підсудність у цивільному судочинстві, як розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки, щодо розгляду цивільних справ, підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи. Цивільно-процесуальний кодекс виділяє декілька видів територіальної підсудності: загальна (залежно від місця проживання фізичної особи чи місцезнаходження юридичної особи), альтернативна (за вибором позивача), виключна (залежно від характеру спірного правовідношення), за зв`язком справ.

За загальним правилом, визначеним ст. 27 ЦПК України, позови до юридичної особи пред`являються в суд за їх місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Разом з тим, положення ст. 28 ЦПК України встановлює правила підсудності справ за вибором позивача. Не виключаючи можливість звернення особи до суду за правилами загальної підсудності (за місцем знаходження відповідача), вона встановлює можливість звертатися до іншого або інших судів, тобто встановлює альтернативну можливість для позивача обрати один із двох чи більше компетентних судів.

Відповідно до ч. 5 ст. 28 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

У частині другій статті 627 ЦК України передбачено, що у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до преамбули Закону України "Про захист прав споживачів", він регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22 цієї статті); продукція - це будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).

Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) підтверджено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

У Рішенні від 01 листопада 2023 року № 9-р(ІІ)/2023 Конституційний Суд України дійшов висновку, що дієвий та ефективний захист прав споживачів є одним зі способів виконання державою її головного конституційного обов`язку - утверджувати й забезпечувати права і свободи людини (абзац перший підпункту 3.8 пункту 3 мотивувальної частини).

Оскільки спірні правовідносини виникли щодо укладення кредитного договору між Акціонерним товариством «ПУМБ» та ОСОБА_1 , позивач мала право на пред`явлення позову за зареєстрованим її місцем проживання чи перебування, відповідно до положень частини 5 статті 28 ЦПК У країни.

Посилання в оскарженій ухвалі на зареєстроване місцезнаходження відповідача: АДРЕСА_1 , не позбавляє ОСОБА_1 права на звернення до суду за місцем свого проживання, як споживача, відповідно відсутня підстава для передачі справи за підсудністю в інший суд.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Судом порушені норми процесуального права, що відповідно до п. 4 ч. 1. ст. 379 ЦПК України, є підставою для скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 8 червня 2026 року скасувати.

Справу направити до Сокирянського районного суду Черніівецької області для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді І.Б. Перепелюк І.М. Литвинюк

М.І. Кулянда