Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №706/1688/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/2010/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №706/1688/25 Категорія: 304090000 Школьна А. В.

Доповідач в апеляційній інстанції

Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т. Л.

судді Новіков О. М., Сіренко Ю.В.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника відповідача на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 19.06.2026 (повний текст складено 19.06.2026, суддя в суді першої інстанції Школьна А. В.) у цивільній справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

у листопаді 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» звернулося до суду з позовом, яким просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 2368372 від 06.06.2019 в сумі 16 700 грн (10 000 грн за тілом кредиту, 6 700 грн за відсотками.) та судові витрати, мотивуючи про те, що ОСОБА_1 , як позичальник, не виконав належним чином свої зобов`язання по кредитному договору, внаслідок чого у нього перед позивачем, який за договорами факторингу набув відповідні права вимоги, виникла зазначена заборгованість.

Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 19.06.2026 позов у справі задоволено з посиланням на обґрунтованість доводів позивача про невиконання позичальником своїх договірних зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків, передбачених договором.

Відповідач подав на вказане рішення суду засобами поштового зв`язку 15.07.2026 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та новим рішенням позовні вимоги відхилити або направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування вказано на те, що позивач не надав первинних бухгалтерських документів про перерахунок коштів кредиту, а долучена довідка фінансової установи (складена через шість років з моменту укладення договору) до категорії таких доказів не відноситься.

Виписка із банківського рахунку також не підтверджує факт отримання кредиту, оскільки містить лише запис про поповнення рахунку на 10 000 грн.

Судові витрати на правничу допомогу у справі є завищеними.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» проти її аргументів заперечив та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, вважаючи його законним та обґрунтованим, а також відшкодувати за рахунок відповідача 8 000 грн витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення заборгованості за кредитними договорами у розмірі меншому тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, отже за таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При розгляді справи встановлено, що 06.06.2019 між ТОВ «Алекскредит» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 2368372, відповідно до якого відповідач отримав кредит у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів кредиту на картковий рахунок позичальника в сумі 10 000 грн, строком на 29 календарних днів, тобто до 05.07.2019, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів у відповідності до умов Договору в національній грошовій одиниці України гривні.

Договір підписано відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 2368372.

Відповідно до п.1.1. Договору, невід`ємною частиною Договору є Правила надання кредиту ТОВ «Алекскредит», що розміщені на сайті кредитодавця www.alexcredit.ua.

Сторони погодили, що Договір укладається в електронній формі на сайті кредитодавця www.alexcredit.ua згідно зі ст. 207, 639 ЦК України та із застосуванням норм ЗУ «Про електронну комерцію», ЗУ «Про електронний цифровий підпис», ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг». Підписання позичальником Договору відбувається шляхом акцептування Оферти (пропозиції укласти електронний Договір), яка відповідно до п. 2.25 Правил містить усі істотні умови Договору, зразок факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки кредитодавця, а також погодження (заяву, згоду) позичальника щодо включення до Договору інформації щодо наявності кредитного посередника, прізвища, ім`я, по батькові позичальника, типу кредиту, мети отримання кредиту, порядку та умови надання кредиту, загального розміру кредиту, узгодженого строку повернення кредиту. Акцептування Оферти здійснюється шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором та комбінацією логіну та пароля Особистого кабінету позичальника (п.7.10. Договору).

Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений із Договором та Правилами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись своїх обов`язків та виконувати їх (п.7.2. Договору).

Пунктом 1.6. Договору визначено ставки нарахування процентів і розмір пені: базова процентна ставка за один день користування кредитом - 1,7%; акційна ставка або ставка за програмою лояльності за один день користування кредитом - 1,02%; спеціальна процентна ставка за один день користування кредитом після узгодженого строку повернення кредиту (у випадку виникнення заборгованості, прострочення кредиту) - 3%.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору про надання кредиту № 2368372 від 06.06.2019, сторони погодили графік платежів, в тому числі у випадку виникнення заборгованості (неповернення зобов`язань до спливу узгодженого строку повернення кредиту): дата надання кредиту 06.06.2019; дата погашення кредиту 05.07.2019; сума платежу за узгоджений строк повернення кредиту 14 930 грн, у тому числі: погашення основної суми кредиту 10 000 грн, проценти за користування кредитом в межах узгодженого строку повернення кредиту 4 930 грн, процента ставка в межах узгодженого строку повернення кредиту (базова процентна ставка) 1,70%, спеціальна процентна ставка поза межами узгодженого строку повернення кредиту 3%, реальна процентна ставка 620,50%.

Виконання первісним кредитором ТОВ «Алекскредит» обов`язку щодо надання грошових коштів відповідачу ОСОБА_1 підтверджується довідкою ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» №5853-ВП від 09.09.2025, відповідно до якої ТОВ «Алекскредит» 06.06.2019 успішно переказало грошові кошти в сумі 10 000 гривень на картку з визначеною маскою, код авторизації 200154, номер транзакції в системі WayForPay: 43912978657654477797310843104852.

Окрім того, згідно наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів інформації АТ КБ «ПриватБанк» листом №20.1.0.0.0/7-260408/113908-БТ від 16.04.2026 підтвердив, що на ім`я відповідача ОСОБА_1 в банку емітована картка №4149629393821533 та згідно виписки по рахунку 06.06.2019 на неї зараховано грошові кошти в сумі 10 000 гривень.

З детального (щоденного) розрахунку заборгованості за Договором про надання кредиту № 2368372 від 06.06.2019 станом на 06.06.2025 слідує, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Алекскредит» становить 65 700 грн, з яких: 10 000 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 55 700 грн заборгованість за відсотками. Проценти нараховані відповідачу за період із 06.06.2019 по 21.11.2019 в розмірі 1,02 % в день або 102 гривні, за період із 13.11.2019 по 22.11.2019 в розмірі 1,70 %, що становить 170 грн в день, а із 23.11.2019 по 20.05.2020 в розмірі 3 % в день, що становить 300 грн.

Загалом первісний кредитор нарахував відповідачу ОСОБА_1 проценти в розмірі 71 918 грн, з яких відповідач сплатив 16 218 грн.

10.06.2025 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» укладений Договір факторингу № АК-10/06/2025, відповідно до умов якого ТОВ «Алекскредит» зобов`язується відступити ТОВ «Секвоя Капітал» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Секвоя Капітал» зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити ТОВ «Алекскредит» ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № АК-10/06/2025 від 10.06.2025, ТОВ «Секвоя Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2368372 від 06.06.2019 у розмірі 16 700 грн, з яких: 10 000 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 6 700 грн - заборгованість за відсотками.

07.07.2025 між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» укладений Договір факторингу № ДФ-07072025, відповідно до умов якого ТОВ «Секвоя Капітал» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Солвентіс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Солвентіс» зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити ТОВ «Секвоя Капітал» ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № ДФ-07072025 від 07.07.2025, ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2368372 від 06.06.2019 у розмірі 16 700 грн, з яких: 10 000 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 6 700 грн - заборгованість за відсотками.

10.07.2025 позивач направив відповідачу вимогу-повідомлення про обов`язок погашення заборгованості за кредитним договором № 2368372 від 06.06.2019, в якій повідомив про набуття права вимоги за кредитним договором № 2368372 від 06.06.2019 та рекомендував сплати заборгованість за кредитним договором у розмірі 16 700 грн.

Дана сума заявлена позивачем до стягнення у цій справі.

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин щодо стягнення кредитного боргу, регламентуються такими правовими нормами.

Згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Також статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Апеляційний суд враховує, що частиною першою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи викладене вище правове регулювання та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції, встановивши, що відповідач, як позичальник, отримав кредитні кошти за договором та не повернув їх у визначені строки разом із нарахованими відсотками, отже має непогашену заборгованість, вірно вказав про те, що позовні вимоги про стягнення коштів є обґрунтованими.

При цьому суд першої інстанції обґрунтовано встановив суму заборгованості, яка підтверджується матеріалами справи.

З такими висновками суду першої інстанції в цій справі апеляційний суд погоджується повністю, адже вони підтверджуються наявними у справі доказами та ґрунтуються на встановлених фактичних обставинах та правому регулюванні правовідносин сторін, що виникли на підставі кредитного договору.

Так апеляційним судом відхиляються аргументи скаржника про те, що матеріали справи не містять первинних бухгалтерських документів про перерахування позичальнику коштів кредиту, оскільки на виконання ухвали суду першої інстанції про витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» листом №20.1.0.0.0/7-260408/113908-БТ від 16.04.2026 підтвердив, що на ім`я відповідача ОСОБА_1 в банку емітована картка №4149629393821533 та згідно виписки по рахунку 06.06.2019 на неї зараховано грошові кошти в сумі 10 000 гривень.

Ураховуючи, що зазначені кошти на банківську картку позичальника надійшли безпосередньо в день укладення кредитного договору та у погодженій у цьому договорі сумі, у апеляційного суду відсутні підстави для висновків про те, що позичальник у даній справі не отримував кредит, стосовно стягнення заборгованості за яким вирішується спір.

Оскільки банк-емітент картки позичальника, на яку надходили кредитні кошти, підтвердив дану обставину потреби у дослідженні інших доказів щодо неї, зокрема, первинних бухгалтерських документів не має.

Крім того, відповідач частково погашав кредитний борг перед попереднім кредитором, що свідчить про визнання ним існування відповідних правовідносин щодо одержання кредиту.

Посилання скаржника на те, що судові витрати на правничу допомогу у справі є завищеними, апеляційний суд відхиляє, оскільки по результатам розгляду справи судом першої інстанції з відповідача на користь позивача було стягнуто 6 000 грн таких витрат, які належним чином підтверджено наданими доказами – договором про правничу допомогу № 43657029, укладеним 01.07.2025 між ТОВ позивачем «ФК «Солвентіс» та адвокатом Лівак І. М., додатковою угодою № 2368372 від 30.09.2025, актом № 2368372 від 30.09.2025 про підтвердження факту надання правової (правничої) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) загальною вартістю 6 000 грн, зокрема: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «Солвентіс» (1,5 год) 2 250 грн; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (3 год) 3 000 грн; формування додатків до позовної заяви (письмові докази) (1 год) 750 грн.

Таким чином розмір витрат позивача на правничу допомогу адвоката у справі підтверджується наданими доказами та є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом позивачу послуг.

Отже, аргументи апеляційної відповідача не знайшли підтвердження при перегляді справи.

Інших доводів, які б свідчили про те, що спір у справі суд першої інстанції вирішив невірно, подана апеляційна скарга не містить.

Згідно ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 19.06.2026 у даній справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

На підставі положень ст.141 ЦПК України судові витрати скаржника по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи не відшкодовувати у зв`язку з відхиленням вимог скарги.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

апеляційну скаргу – залишити без задоволення.

Рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 19.06.2026 у даній цивільній справі – залишити без змін.

Судові витрати відповідача в апеляційному суді не відшкодовувати.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 18.08. 2026.

Суддя-доповідач

Судді