Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №953/8155/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа №953/8155/25 Головуючий 1 інстанції: Муратова С.О.

Провадження №33/818/1188/26 Доповідач: Люшня А.І.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Люшні А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Шльонських О.М. на постанову Київського районного суду м.Харкова від 19 лютого 2026 року,-

УСТАНОВИВ:

Цією постановою накладено на ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини

Відповідно до постанови 29 липня 2025 року о 22-40 год. ОСОБА_1 в м.Харкові по вул.Вадима Манька, 12 керував транспортним засобом «Renault Duster», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук; порушення координації рухів; порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 7510» або в медзакладі КНП ХОР «ОКНЛ» у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник Шльонських О.М. просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Вказала, що працівники поліції не вручили ОСОБА_1 направлення на медичний огляд. Зазначила, що надані відеозаписи є недопустимим доказом, оскільки вони небезперервні та не відображають цілісної картини події і обстановки. Вважає, що ОСОБА_1 не мав ознак алкогольного сп`яніння.

Позиції учасників апеляційного провадження

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та захисник Шльонських О.М., будучи повідомленими належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явилися. Захисник Шльонських О.М. подала до Харківського апеляційного суду клопотання про проведення розгляду справи про адміністративне правопорушеннябез участі її та ОСОБА_1 , а тому апеляційний розгляд відбувся за їх відсутності.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При цьому, суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.

У п.4.1 рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 КСУ дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху Українипередбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 Правил дорожнього руху Українивстановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, п.2.5 Правил дорожнього руху Українизобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За невиконання вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, передбачена відповідальність ст.130 КУпАП.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Доводи апеляційної скарги захисника Шльонських О.М. про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, є обґрунтованими.

Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Згідно ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Наданими відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції не зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі (диск АЛ 7005 ЕПР1 406603 відеозапис export-t5esl.mp4 05 хв. 20 с., 55 хв. 53 с., 57 хв. 13 с.).

Відповідно до наданих відеозаписів з місця події 29 липня 2025 року о 23-16 год. працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, не зафіксувавши відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я (диск АЛ 7005 ЕПР1 406603 відеозапис export-t5esl.mp4 55 хв. 25 с.).

Враховуючи наведене, матеріали справи не містять відомостей на підтвердження відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Вищевказані обставини свідчать про те, що працівники поліції в порушення положень ст.266 КУпАП не забезпечили ОСОБА_1 його право пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, тобто з дотриманням вимог встановленої процедури огляду.

Внаслідок цього було порушено гарантоване ч.3 ст.266 КУпАП право ОСОБА_1 на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права.

Як встановлено рішенням ЄСПЛ у справі «Ліліан Ерхан проти Молдови» №21947/16 від 05 липня 2022 року, водій повинен бути забезпечений реальною можливістю пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі та отримати результати медичного дослідження. Особа не може нести негативні наслідки недотримання процедури проведення огляду на стан сп`яніння поліцейськими.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 липня 2025 року у справі №990GGC/9/25.

Враховуючи вищевикладене, дані протоколу про адміністративне правопорушення в сенсі ст.251 КУпАП не можуть бути визнанні доказами у цій справі.

З огляду на наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не доведена.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Шльонських О.М. задовольнити.

Постанову Київського районного суду м.Харкова від 19 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 скасувати.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий А.І. Люшня