Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №643/20463/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа №643/20463/25 Головуючий 1 інстанції: Афанасьєв В.О.

Провадження №33/818/1150/26 Доповідач: Люшня А.І.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі:

- головуючого судді Люшні А.І.,

- за участю секретаря Цебро Д.С.,

- захисника Пасічника Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові, в режимі відеоконференції, справу за апеляційною скаргою захисника Пасічника Т.В. на постанову Салтівського районного суду м.Харкова від 25 лютого 2026 року,-

УСТАНОВИВ:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 грн.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини

Судом встановлено, що 10 листопада 2025 року о 11-28 год. ОСОБА_1 у м.Харкові по вул.Академіка Павлова, 140 керував транспортним засобом «BMW 525D», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук; неприродна блідість шкіри обличчя; звужені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі КНП ХОР «ОНКЛ» відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник Пасічник Т.В. просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом «BMW 525D», д.н.з. НОМЕР_1 .Вказав, що працівники поліції не мали законних підстав для зупинки транспортного засобу; не вручили ОСОБА_1 направлення на медичний огляд; не відсторонили останнього від керування автомобілем; тимчасово не затримали транспортний засіб.Зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення та рапорт поліцейського роти 5 батальйону 4 УПП в Харківській області Мамона Б.М. не є безперечними доказами по справі. Наголосив, що надані відеозаписи є недопустимим доказом, оскільки вони небезперервні та не відображають цілісної картини події і обстановки. Вважає, що ОСОБА_1 не мав ознак наркотичного сп`яніння.

Позиції учасників апеляційного провадження

В судовому засіданні апеляційного суду захисник Пасічник Т.В. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, а тому апеляційний розгляд відбувся за його відсутності.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Заслухавши суддю доповідача, доводи захисника, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме дані:

-протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №508860 від 10 листопада 2025 року за ч.1 ст.130 КУпАП;

-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

-рапорту поліцейського роти 5 батальйону 4 УПП в Харківській області Мамона Б.М.;

-відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції.

Доводи апеляційної скарги захисника Пасічника Т.В. про відсутність доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом «BMW 525D», д.н.з. НОМЕР_1 спростовуються наданими відеозаписами, якими чітко зафіксованорух транспортного засобу та зупинка автомобіля за кермом якого перебував ОСОБА_1 (диск ЕПР1 508860 відеозапис 508860.mp4).

Відповідно до п.п.2, 4 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота) ; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Отже, зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак наркотичного сп`яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

З матеріалів справи, зокрема з даних протоколу про адміністративне правопорушення вбачається,що поліцейським у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук; неприродна блідість шкіри обличчя; звужені зіниці, які не реагують на світло (а.с.1).

Вирішення наявності чи відсутності вищевказаних ознак відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в наркотичному сп`янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп`яніння.

Отже, доводи апеляційної скарги сторони захисту про відсутність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння носять суб`єктивний характер.

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу «BMW 525D», д.н.з. НОМЕР_1 суперечать даним відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими на підставі п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» через порушення п.2.9в Правил дорожнього руху України, а саме керування транспортним засобом з забрудненим номерним знаком (диск АЛ 10737 ЕПР1 508860 відеозапис export-k4lli.mp4 00 хв. 53 с.).

Доводи апеляційної скарги захисника Пасічника Т.В. про не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом «BMW 525D», реєстраційний номер НОМЕР_1 спростовуються наданими відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції (диск АЛ 10737 відеозапис export-uh79o.mp4 53 хв.19 с.).

Посилання в апеляційній скарзі на не затримання працівниками поліції транспортного засобу не свідчать про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

До того ж, положеннями ст.265-2 КУпАП не передбачено тимчасове затримання транспортних засобів працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Твердження захисника Пасічника Т.В. про недопустимість даних відеозаписів як доказу, через те, що вони небезперервні та не відображають цілісної картини події і обстановки, є необґрунтованими.

Відповідно до КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Надані відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції не є безперервними, але їх зміст є логічним, послідовним та об`єктивно підтверджує обставини події, що мають значення для справи про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що зазначені відеозаписи повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи, такі відеозаписи можуть бути прийняті судом до уваги в якості доказу.

Доводи апеляційної скарги захисника Пасічника Т.В. про те, що рапорт поліцейського роти 5 батальйону 4 УПП в Харківській області Мамона Б.М. не є доказом по справі, не приймаються до уваги.

Відповідно до постанови Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 22 травня 2024 року рапорт, складений уповноваженою особою за встановленою формою, містить у собі необхідні реквізити та інформацію, яка посвідчує певні події та факти, долучається до протоколу про адміністративне правопорушення як основний доказ вчинення особою адміністративного правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення не є єдиним доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його винуватість підтверджується саме сукупністю доказів наявних в матеріалах справи, а не лише взятим окремо доказом.

Не вручення направлення на медичний огляд не впливає на суть прийнятого рішення та не є істотним порушенням, яке б стало підставою для скасування постанови суду.

До того ж, у справі встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

З моменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по теперішній час, останній та сторона захисту не зверталися зі скаргами щодо незаконності дій поліцейських. Тобто незаконність дій інспекторів не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять.

Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Наведене вище свідчить, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Пасічника Т.В. залишити без задоволення, а постанову Салтівського районного суду м.Харкова від 25 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий А.І. Люшня