Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №953/8156/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа №953/8156/25 Головуючий 1 інстанції: Юргаліна Т.В.

Провадження №33/818/1414/26 Доповідач: Люшня А.І.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Люшні А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Білунової С.Г. на постанову Київського районного суду м.Харкова від 15 вересня 2025 року,-

УСТАНОВИВ:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини

Судом встановлено, що 23 липня 2025 року о 23-50 год. ОСОБА_1 у м.Харкові по вул.Вінниченка, 2 керував транспортним засобом «Nissan Avara», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest» або в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник Білунова С.Г. просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що огляд ОСОБА_1 як військовослужбовця на стан алкогольного сп`яніння, проведений з порушенням вимог ст.266-1 КУпАП. Вказала, що протокол про адміністративне правопорушення не є безперечним доказом по справі.

Також просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що ОСОБА_1 повний текст постанови суду не отримував, про наявність оскаржуваної постанови дізнався лише 27 лютого 2026 року. Вказала, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Національної гвардії України, перебуває на військовій службі з 15 липня 2023 року по теперішній час.

Твердження захисника Білунової С.Г. щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (п.8 ч.1 ст.129 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.

Позиції учасників апеляційного провадження

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та захисник Білунова С.Г., будучи повідомленими належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, а тому апеляційний розгляд відбувся за їх відсутності.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме дані:

-протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №400733 від 24 липня 2025 року за ч.1 ст.130 КУпАП;

-акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

-рапорту інспектора взводу 2 роти 1 батальйону 1 УПП в Харківській області ДПП В.Липенцевої;

-відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції.

Доводи апеляційної скарги захисника Білунової С.Г. про те, що огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 як військовослужбовця, проведений з порушенням вимог ст.266-1 КУпАП, є необґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Положення ст.266-1 КУпАП регламентують порядок проведення посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України огляду на стан сп`яніння військовослужбовців, які перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

За змістом цієї норми закону право на проведення огляду на стан сп`яніння надано уповноваженим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України щодо військовослужбовців, які знаходяться у вищевказаних місцях, крім військовослужбовців, які безпосередньо здійснюють керування транспортними засобами як водії.

Що ж стосується огляду на стан сп`яніння водіїв транспортних засобів, якими можуть бути і військовослужбовці, то він передбачений спеціальною нормою закона - ст.266 КУпАП, якою повноваження на проведення огляду мають лише працівники поліції, а не посадові особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Протокол про адміністративне правопорушення не є єдиним доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його винуватість підтверджується саме сукупністю доказів наявних в матеріалах справи, а не лише взятим окремо доказом.

З моменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по теперішній час, останній та сторона захисту не зверталися зі скаргами щодо незаконності дій поліцейських. Тобто незаконність дій інспекторів не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять.

Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Наведене вище свідчить, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника Білунової С.Г. задовольнити та поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м.Харкова від 15 вересня 2025 року.

Апеляційну скаргу захисника Білунової С.Г. залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м.Харкова від 15 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий А.І. Люшня