Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №953/7699/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа №953/7699/25 Головуючий 1 інстанції: Власова Ю.Ю.

Провадження №33/818/1122/26 Доповідач: Люшня А.І.

Категорія: ст.183-2 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Люшні А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Стрикаля М.В. на постанову Київського районного суду м.Харкова від 28 серпня 2025 року,-

УСТАНОВИВ:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на п`ять діб.

Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини

Судом встановлено, що 01 липня 2025 року, 02 липня 2025 року та 03 липня 2025 року ОСОБА_1 ухилився від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.183-2 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник Стрикаль М.В. просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що справу про адміністративне правопорушення розглянуто за відсутності ОСОБА_1 . Вказав, що постанова про накладення адміністративного стягнення прийнята до виконання лише 10 лютого 2025 року. Зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення не є безперечним доказом по справі.

Також просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що ОСОБА_1 судом першої інстанції належним чином про дату, час та місцерозгляду справи не повідомлявся. Вказав, що копію оскаржуваної постанови отримав лише 02 березня 2026 року.

Твердження захисника Стрикаля М.В. щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (п.8 ч.1 ст.129 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.

Позиції учасників апеляційного провадження

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та захисник Стрикаль М.В., будучи повідомленими належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, а тому апеляційний розгляд відбувся за їх відсутності.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183-2 КУпАП.

Положеннями ст.183-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт.

Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183-2 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме дані:

-протоколу про адміністративне правопорушення №1 від 07 липня 2025 року за ст.183-2 КУпАП;

-постанови Київського районного суду м.Харкова від 30 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт строком на сто двадцять годин;

-направлення начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області Л.Тріфанової від 26 червня 2025 року, яке отримано ОСОБА_1 особисто під підпис;

-повідомлень КП "Жовтневе трамвайне депо" від 04 липня 2025 та 17 липня 2025 року, відповідно до яких ОСОБА_1 з 01 липня 2025 року до відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт не приступив;

-письмових пояснень ОСОБА_1 від 07 липня 2025 року, відповідно до яких ОСОБА_1 відмовився виконувати адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт в КП "Жовтневе трамвайне депо".

Доводи апеляційної скарги захисника Стрикаля М.В. про те, що постанова Київського районного суду м.Харкова від 30 вересня 2024 року прийнята до виконання 10 лютого 2025 року не підтверджуються матеріалами справи.

Докази, які підтверджують виконання постанови про накладення адміністративного стягнення після спливу строків, передбачених ч.1 ст.303 КУпАП, суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та стороною захисту не надано.

Протокол про адміністративне правопорушення не є єдиним доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183-2 КУпАП, його винуватість підтверджується саме сукупністю доказів наявних в матеріалах справи, а не лише взятим окремо доказом.

Розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не може розглядатися як самостійна підстава для скасування рішення суду.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять.

Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Враховуючи наведене, судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183-2 КУпАП.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника Стрикаля М.В. задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м.Харкова від 28 серпня 2025 року.

Апеляційну скаргу захисника Стрикаля М.В. залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м.Харкова від 28 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий А.І. Люшня