Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №554/8987/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/8987/26 Номер провадження 33/814/836/26Головуючий у 1-й інстанції Горбунова Я. М. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Полтава

Суддя Полтавського апеляційного суду Дряниця Ю.В., при секретарі Чемерис А.К., за участі ОСОБА_1 , адвоката Павлюка І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Павлюка Ігора Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Полтави від 01 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Шевченківського районного суду м. Полтави від 01 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 10 червня 2026 року, у м. Полтаві по бул. Щепотьєва, 16 керував транспортним засобом Volkswagen д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння відмовившись віл проходження огляду у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, наклавши на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 , діючи через свого адвоката Павлюка І.О., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду, та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Звертає увагу суду, що не відмовлявся від проходження огляду.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до положень п.2.9.а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до положень п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає, зокрема, за керування транспортними засобами в стані наркотичного сп`яніння.

За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доводиться наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №688749 від 10.06.2026 р., направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.06.2026 р., записами з відеозапису з нагрудної камери поліцейського і відео реєстратора службового автомобіля.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин, є обґрунтованим, вмотивованим і відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, яким суд дав вірну оцінку.

Що стосується доводів щодо безпідставності зупинки керованого ОСОБА_2 автомобілем, то відповідно до положень п.2.5 Правил дорожнього руху України та ч. 1 ст. 130 КУпАП, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння сама по собі є самостійним складом правопорушення і доведеність факту вчинення цього правопорушення не залежить від того, чи були у поліцейських підстави зупиняти транспортний засіб. Тому доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими.

Твердження апеляційної скарги щодо безпідставності ініціювання поліцейськими проведення огляду водія на стан наркотичного сп`яніння не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Відповідно до п.п. 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі – Інструкції), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп`яніння, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці), звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Виявлення у водія ознак наркотичного сп`яніння належить до повноважень патрульного поліцейського, і наявність чи відсутність яких, за вимогою поліцейського підлягає доведенню водієм транспортного засобу, у встановленому законом порядку.

Отже, оцінка ознак сп`яніння, що виявлені у водія, входить до виключних повноважень співробітника поліції, за результатами якої особа уповноважена ініціювати проведення відповідного огляду.

Доводи скаржника про самостійне проходження ним огляду на стан наркотичного сп`яніння, не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки, як вбачається з копії результату токсикологічного долідження КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» № 1721 від 11 червня 2026, огляд проводився на підставі особистої заяви особи, а не за направленням на огляд, виданим співробітником патрульної поліції, що суперечить порядку визначеному Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У ході апеляційного розгляду адвокатом Павлюком І.О. зазначено, що посадові обов`язки ОСОБА_1 за місцем працевлаштування пов`язані із керуванням транспортним засобом, у зв`язку з чим, просив у випадку визнання останнього винним у вчиненні адміністративного правопорушення, не застосовувати до нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом. Крім того, просив врахувати, що на утриманні у особи перебуває мати, якій встановлено ІІ групу інвалідності.

Разом з тим, адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 відповідно до безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з додержанням вимог ст. 33 КУпАП, відповідно до яких при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не враховуються особа порушника, його майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

За таких обставин застосування альтернативного виду адміністративного стягнення при вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, законом не допускається.

За таких обставин, на думку суду апеляційної інстанції, суд всебічно, повно та об`єктивно розглянув зазначену справу, правильно встановив фактичні обставини, дослідив та оцінив наявні у справі докази та ухвалив законне, обґрунтоване та справедливе рішення.

Підстави для скасування або зміни постанови місцевого суду, що є законною та обґрунтованою – відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Павлюка Ігора Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м. Полтави від 01 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського апеляційного суду Ю. В. Дряниця