Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №553/4683/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 553/4683/25 Номер провадження 22-ц/814/3115/26Головуючий у 1-й інстанції Подмаркова Ю. М. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого – судді - доповідача Дорош А. І.

Суддів: Лобова О. А., Триголова В. М.

при секретарі: Коротун І. В.

переглянув у судовому засіданні в м. Полтава за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною представника ОСОБА_1 – адвоката Сидоренко Ірини Олександрівни

на рішення Подільського районного суду м. Полтави від 08 квітня 2026 року, ухвалене суддею Подмарковою Ю. М., повний текст рішення складений – 08 квітня 2026 року

у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

11.11.2025 АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 11.05.2020 у розмірі 21 765,66 грн станом на 08.09.2025, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) – 21 765,66 грн; судовий збір витрати у розмірі 3 028 грн (а.с. 2-5).

Позовна заява мотивована тим, що monobank - це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Онбординг відбувається шляхом: верифікації клієнта очно на точці видачі; верифікації клієнта очно у відділенні банку; верифікації клієнта очно співробітником служби доставки банку у зручному для клієнта місці; верифікація клієнта очно кредитним агентом у точці. Починаючи з травня 2020: відеоверифікація працівником банку дистанційно; ДІЯ шерінг та селфі клієнта; спрощена процедура через УБКІ, селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Позивач вказує, що умови і правила обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», при наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank, опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням http://www/monobank.ua/terms. 11.05.2020 ОСОБА_1 звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 11.05.2020. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету відповідач підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники вказаних вище документів у мобільному додатку, що складають договір, та зобов`язується виконувати його умови. Крім того, відповідач в анкеті зазначив наступне: просить вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги (у тому числі мій електронний підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті мені в банку. Засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем «Clyuch», яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором. Також визнала, що удосконалений електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердила, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися нею та/або банком з використанням електронного/ удосконаленого електронного підпису. Усе листування щодо цього договору просить здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту, однак відповідач належним чином покладені на нього обов`язки перед банком не виконала, порушила умови кредитного договору, у зв`язку із чим утворилась заборгованість, розмір якої станом на 08.09.2025 становить 21 765,66 грн, та яка складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). Оскільки на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів банку, позивач змушений був звернутися в суд з даним позовом.

Рішенням Подільського районного суду м. Полтави від 08 квітня 2026 року позовну заяву – задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 11.05.2020 станом на 08.09.2025 у розмірі 21 765,66 грн.

Компенсовано Акціонерному товариству «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 3 028 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторонами не оспорено того, що ОСОБА_2 відповідно до укладеного, шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, договору №б/н від 11.05.2020 отримала можливість користуватися послугами банку, зокрема використовувати кредитні кошти згідно умов та тарифів банку. З урахуванням викладеного, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» у сумі 21 765,66 грн. На час розгляду справи судом першої інстанції, відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Сидоренко І.О., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у матеріалах справи відсутнє підтвердження, із зазначенням дати та часу одержання, відповідачем у електронному вигляді Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», паспорту споживчого кредиту «чорної картки Monobank», та тарифів, їх підписання відповідачем відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», відтак, у суду першої інстанції відсутні підстави вважати, що відповідач була ознайомлена саме з наданими позивачем та долученими до позову в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами, тарифами та паспортом споживчого кредиту. Анкета-заява від 11.05.2020 підписана відповідачем фізичним підписом, також вона просить вважати наведений зразок їй власноручного підпису або його аналоги (у тому числі її електронний підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті їй в банку (п. 5 анкети-заяви до договору про надання банківських послуг). Також вказана анкета-заява містить фізичний підпис працівника банку ОСОБА_3 , який виконав ідентифікацію та верифікацію клієнта і своїм фізичним підписом підтвердив, що «надані клієнтом документи перевірено в його присутності на чинність (дійсність) та наведені вище копії відповідають оригіналу. Засвідчую справжність підпису (підписів) який (які) зроблено в моїй присутності». Викладене спростовує твердження про те, що договір про надання банківських послуг укладався дистанційно. До того ж, матеріали справи не містять жодних доказів дотримання умов, визначених ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», які обумовлюють укладення договору в електронній формі. Зокрема, позивачем не надано доказів направлення ОСОБА_1 пропозиції укласти саме електронний договір та отримання відповідачем такої пропозиції; направлення ОСОБА_1 відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті та отримання такої відповіді банком. Анкета-заява до договору про надання банківських послуг не може вважатися такою відповіддю, адже вона підписана не в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відтак, вважають помилковими висновки суду першої інстанції про те, що між ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк» було укладено договір в електронній формі відповідно до розміщених на сайті банку Умов обслуговування рахунків фізичної особи та здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень, і що викладене свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін, оскільки в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які документи, які містять проставляння електронного цифрового підпису сторін. Викладене, в свою чергу, спростовує висновок суду першої інстанції про те, що відповідач була ознайомлена з актуальною (чинною) на момент укладення договору редакціє Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», таблицею обчислення вартості кредиту та паспорту споживчого кредиту, оскільки жоден із перелічених документів, які за твердженням представника позивача, з яким погодився суд першої інстанції, в сукупності із анкетою-заявою складають кредитний договір, не містить ані підпису відповідача (фізичного або ж електронного), ані доказів надання ОСОБА_1 перелічених документів та ознайомлення її з їхніми редакціями до моменту підписання анкети-заяви. Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач, підписуючи анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, була ознайомлена саме з тими версіями правил, які надані позивачем до позову та відповіді на відзив, і погоджувалася на наведені у позовній заяві тарифи кредитування. Звертається увага на те, що із наданих позивачем доказів, тільки анкета-заява містить підпис відповідача. У розділі 4 паспорту споживчого кредиту містяться застереження, що наведені, обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування, викладених у паспорті, і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку. Реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуг кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит. В данному випадку, надана до позовної заяві редакція паспорту споживчого кредиту не підписана ОСОБА_1 , що виключає припущення про її обізнаність із наведеними в ньому умовами. Поза увагою суду залишилися аргументи представника відповідача про те, що вимог про стягнення з ОСОБА_1 процентів на користування кредитними коштами, банком не заявляється, хоча позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, зокрема, щодо процентів їх розміру та порядку нарахування, крім розрахунку заборгованості за кредитним договором, посилається саме на Умови та правила обслуговування в АТ «Універсал Банк», а також на тарифи і паспорт споживчого кредиту. До позовної заяви додається паспорт споживчого кредиту чорної картки monobank, однак, матеріали справи не містять доказів обрання ОСОБА_1 саме цього виду кредиту. В підписаній нею анкеті-заяві 11.05.2020 взагалі не визначено жодного кредитного продукту, який їй надається, а зазначено лише прохання відкрити поточний рахунок у гривнях на ім`я ОСОБА_1 та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. Крім того, звертають увагу на те, що позивачем до матеріалів справи надано різні редакції Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк», а саме: до позовної заяви додано документ в редакції, затвердженій Протоколом Правління №46 від 24.11.2021, яка набула чинності лише 27.11.2021, тобто, після оформлення відповідачу кредитного ліміту, а до відповіді на відзив представник позивача надав редакцію від 06.05.2020. Враховуючи відсутність безумовних доказів ознайомлення відповідача з конкретною редакцією Умов та правил, посилання на їхні норми, як на обґрунтування та задоволення заявлених позивачем позовних вимог, враховуючи змінність позивачем Умов та правил, є безпідставним. Висновок суду першої інстанції про розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» є помилковим. З матеріалів справи взагалі не зрозуміло, на яку саме суму заборгованості (за який період) мають нараховуватися проценти. У даному ж випадку, заборгованість по основній сумі кредиту збільшувалась не лише за рахунок того, що відповідач використовувала кредитні кошти на споживчі потреби, а за рахунок того, що позивач, збільшуючи кредитний ліміт, погашав прострочені проценти цими новими кредитними коштами. Ці кредитні кошти позивач обліковував як виданий відповідачу кредит, який відразу списувався позивачем на погашення прострочених процентів. Отже, між позивачем та відповідачем не погоджено встановлення конкретних істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо порядку погашення процентів та збільшення тіла кредиту за рахунок нарахованих позивачем процентів, відтак, відповідач вважає, що підставним буде стягнення фактично отриманих, але не повернутих нею коштів (тіла кредиту). Як вбачається з виписки про рух коштів по картці № НОМЕР_1 за період з 11.05.2020 по 08.09.2025, наданої позивачем, відповідач здійснила витрат на суму 149 496,75 грн (з урахуванням нарахованих процентів у розмірі 45 542,22 грн); відповідач здійснила зарахування власних коштів на картку в розмірі 127 731,18 грн. Станом на 08.09.2025 залишок по картці становить: мінус 21 765,66 грн. Однак, за виключенням безпідставно списаних з рахунку відповідача суми нарахованих процентів, реально здійснені нею витрати за кредитною картою становлять: 149 496,75 грн – 45 542,22 грн = 103 954,53 грн. При цьому, ОСОБА_1 сплатила АТ «Універсал Банк» коштів у сумі 127 731,18 грн, що перевищує суму реально використаних нею коштів на 23 776,65 грн. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що порушення прав позивача з боку ОСОБА_1 відсутнє, оскільки заборгованість за тілом кредиту згідно анкети-заяви, підписаної нею 11.05.2020, відсутня, використані нею банківські кошти були повернуті АТ «Універсал Банк» в повному обсязі, та навіть з переплатою 23 776,65 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Універсал Банк» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно матеріалів справи встановлено, що 11.05.2020 відповідач ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, в якій своїм підписом повністю та безумовно прийняв пропозицію банку та погодився з тим, що анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «Monobank»/Universal Bank, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту, складають договір про надання банківських послуг, підтвердила та зобов`язалась виконувати його умови (а.с. 25).

Відповідач просила відкрити їй поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, визначену у мобільному застосунку.

Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердила, що ознайомилася з актуальною (чинною) редакцією Умов правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал банк», таблицею обчислення вартості кредиту та паспорту споживчого кредиту, що розміщенні за посиланням www.monobank.ua/terms, та отримала їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

Беззастережно погодилась з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, погодилась з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє її шляхом надсилання повідомлення у мобільний додаток. Пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів, у разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка 3,2% на місяць.

Окрім того, в анкеті зазначено наступне: «6. Прошу вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги (у тому числі мій електронний /електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті мені в банку. Також я визнаю, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Я підтверджую, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або банком з використанням електронного/ електронного цифрового підпису. 10. Надаю право та доручаю АТ «Універсал Банк» здійснювати договірне списання коштів з усіх моїх рахунків, відкритих у АТ «Універсал Банк», без додаткових моїх розпоряджень, для погашення будь-яких інших моїх грошових зобов`язань перед АТ «Універсал Банк», що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між мною та банком».

Відповідач просила відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, визначену у мобільному застосунку. У разі виходу із пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.

Відповідач ОСОБА_2 не заперечує факту виникнення договірних відносин між нею та позивачем на підставі анкети-заяви від 11.05.2020.

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано розрахунок заборгованості за договором б/н від 11.05.2020, укладеним між банком та ОСОБА_1 (а.с. 7-14), відповідно до якого станом на 08.09.2025 її розмір становить 21 765,66 грн, із них: 21 765,66 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 0 грн - загальний залишок заборгованості за відсотками; 0 грн - заборгованість за пенею, 0 грн - заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

З довідки про наявність рахунку від 08.09.2025 вбачається, що ОСОБА_1 відкрито рахунок НОМЕР_2 та видано чорну картку № НОМЕР_1 , що активна до 06/29/ (а.с. 23).

Як вбачається з довідки про розмір встановленого кредитного ліміту від 08.09.2025, ОСОБА_1 за договором від 11.05.2020 за карткою № НОМЕР_1 11.05.2020 встановлено кредитний ліміт у розмірі 6 500,00 грн, який в подальшому неодноразово збільшувався та зменшувався, та станом на 13.07.2025 склав 22 300,00 грн (а.с. 24).

Відповідно до довідки про рух коштів по картці від 08.09.2025 щодо ОСОБА_1 , номер картки НОМЕР_1 за період з 11.05.2020 по 08.09.2025, кредитний ліміт станом на 08.09.2025 становить 22 300,00 грн, заборгованість станом на 08.09.2025 становить 21 765,66 грн, сума витрат за період – 149 496,75 грн, сума зарахувань за період 127 731,18 грн. (а.с. 16-22).

До кредитного договору банком долучено витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів monobank/Universal Bank (набули чинності 27.11.2021, затверджені протоколом Правлінні №46 від 24.11.2021) (а.с. 26-32) та банком до відповіді на відзив долучено витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів monobank/Universal Bank (в чинній редакції станом на 06.05.2020 (а.с. 92-103), паспорт споживчого кредиту чорної картки monobank (а.с. 35-37).

Повноваження позивача щодо надання послуг кредитування підтверджуються відомостями, що містяться у банківській ліцензії №92 від 10.10.2011 (а.с. 46), статуті АТ «Універсал Банк», погодженого Національним Банком України від 20.01.2022 (а.с. 48-49).

Як вбачається з розрахунку за кредитним договором про надання банківських послуг, заборгованість відповідача за вищевказаним договором, станом на 08.09.2025, становить 21 765,66 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту у сумі 21 765,66 грн (а.с. 7-14).

За відсутності доказів, які б спростовували поданий позивачем розрахунок заборгованості за вищевказаним договором, суд не має підстав піддавати його сумніву.

Доводи представника відповідача про те, що в анкеті-заяві від 11.05.2020 не зазначена процентна ставка, не відповідає дійсності, оскільки, у п. 3 анкети-заяви від 11.05.2020 зазначено «У разі виходу із пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,2% на місяць».

Доводи представника відповідача про те, що Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» не підписані відповідачем, не відповідають дійсності, оскільки такі, крім того, що надавались та були отримані ОСОБА_2 у мобільному додатку, перебувають в загальному доступі, розміщені на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні статей 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку та умов кредитування, прав і обов`язків сторін, іншу всю інформацію, необхідну для укладення договору.

Усі правила за всі періоди розміщені на сайті monobank є публічно доступними, викладеними форматі PDF, з зазначенням рішень, на підставі яких вони прийняті, та часом набуття їх чинності.

Також, в самому мобільному додатку на постійній основі містяться тарифи, до яких відповідач з використанням власного пін-коду має постійний доступ.

Враховуючи те, що послуги банку надаються дистанційно через мобільний додаток в режимі реального часу, а Умови і правила, які включають тарифи були надані відповідачу саме через мобільний додаток, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 була ознайомлена саме з правилами, які діяли на час підписання анкети-заяви, та відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодилась на такі умови кредитного договору, взявши на себе відповідні зобов`язання.

Норми права, які застосував суд першої інстанції при вирішенні спору.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону). Згідно із ч.6 ст.11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, враховуючи, що особливістю проекту monobank є укладення договорів в електронній формі відповідно до розміщених на сайті банку Умов обслуговування рахунків фізичної особи та здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень, викладене свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін. Аналогічна правова позиція сформована у постановах Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі №561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, у тому числі Закону України «Про електрону комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі №234/7159/20.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Апеляційний суд у складі колегії суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Предметом позову є стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 11.05.2020 у розмірі 21 765,66 грн станом на 08.09.2025, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) – 21 765,66 грн.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.09.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Закон України від 03.09.2015 №675-VIII «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 цього Закону зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що у жовтні 2017 АТ «Універсал Банк» запустив новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках монобанк за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.

При цьому, банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

Згідно матеріалів справи вбачається, що 11.05.2020 ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг (а.с. 25), відповідно до умов якої АТ «Універсал Банк» відкрило ОСОБА_1 поточний рахунок у гривні та встановило кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору.

Відповідно до вказаної заяви, ОСОБА_1 згодна з тим, що ця заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту становить між нею та банком договір про надання банківських послуг (п. 2 анкети-заяви), а також, засвідчує те, що вона ознайомилася та погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення, та отримала їх примірники у мобільному додатку (п. 3 анкети-заяви).

До позову позивач долучив Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, чинна редакція яких була затверджена протоколом Правління №46 від 24.11.2021 та набула чинності 27.11.2021 (а.с. 26-32); а також паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank (а.с. 35-37).

Жоден із вказаних документів, окрім анкети-заяви підпису ОСОБА_1 не містить.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість за кредитним договором №б/н від 11.05.2020 станом на 08.09.2025 становить 21 765,66 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) (а.с. 7-14).

Відповідно до виписки про рух коштів по картці № НОМЕР_1 , рахунок НОМЕР_2 , який було відкрито на підставі анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 11.05.2020, підписаної ОСОБА_1 , з відповідача стягувалися відсотки за кредитом у загальній сумі 45 539,22 грн.

Інші докази, на підставі яких суд може встановити факти, що стосуються обставин справи, що розглядається, у суду відсутні.

Колегія суддів всебічно та повно дослідивши докази на підтвердження вимог та заперечень позивача і відповідача, приходить до наступних висновків.

В анкеті-заяві до договору про надання банківських послуг від 11.05.2020 зазначено про те, що пільговий період з користування кредитним лімітом становить до 62 днів, у разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,2% на місяць. Таким чином анкета-заява не містить визначення домовленості сторін про розмір процентів у пільговий період, за яких умов здійснюється вихід з пільгового періоду, що позбавляє суд можливості обрахувати розмір процентів. При цьому із розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем при обрахунку заборгованості застосовано проценти у розмірі 38,4%, 37,2% та 19,2%.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості, її розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, АТ «Універсал Банк» посилалося на витяг з Умов та правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, витяг з тарифів за Чорною карткою monobank та паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, які не містять підпису відповідача (а.с. 26-37).

Позивачем не доведено, а судом апеляційної інстанції не встановлено, що саме ці витяги з тарифів та витяги з Умов розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету до договору про надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів містили умови про розмір відсотків за користування кредитними коштами та порядок їх нарахування, про відповідальність сторін, зокрема пені за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штрафів за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань, їх розміри і порядок нарахування.

Роздруківки, надані позивачем, не можуть бути належним доказом, оскільки такі докази повністю залежать від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження №6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Надані позивачем витяг з Умов та правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, витяг з тарифів за Чорною карткою monobank та паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Вищезазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, що висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19).

Судова практика у вказаній категорії справ є усталеною, що не може свідчити про порушення прав АТ «Універсал Банк» (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17, провадження №14-131цс19, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.05.2022 у справі №697/302/20, провадження №61-2498св22).

Колегія суддів зазначає, що у даній справі у кредитора відсутнє право вимагати повернення заборгованості за тілом кредиту, через недоведеність таких вимог, з огляду на наступне.

З наданого банком розрахунку заборгованості за договором №б/н від 11.05.2020 убачається, що за період з 12.05.2020 по 08.09.2025 відповідачем періодично вносились кошти на погашення заборгованості перед банком (а.с. 7-14).

Частину внесених на повернення боргу коштів банком зараховувалося на погашення відсотків. Загальний розмір відсотків, списаних банком за період з 12.05.2020 по 08.09.2025 з картки ОСОБА_1 , складає 45 539,22 грн.

За відсутності договірного врегулювання порядку списання банком коштів, які вносилися позичальником на погашення заборгованості за кредитом, не можна вважати правомірним зарахування банком таких коштів на погашення заборгованості за відсотками, пеню та штрафами, оскільки сторони не обумовили у письмовому вигляді їх розмір та порядок нарахування і погашення.

Оскільки позичальником не підписувалися Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/UniversalBank, якими передбачено автоматичне списання відсотків на погашення відсотків у разі виникнення заборгованості, тому вказане списання банком коштів на погашення відсотків в односторонньому порядку є неправомірним, вказані кошти підлягали зарахуванню у погашення тіла кредиту.

ОСОБА_1 за період з 12.05.2020 по 08.09.2025 сплачено 45 539,22 грн відсотків, що перевищує розмір заборгованості відповідача за тілом кредиту станом на 08.09.2025 – 21 765,66 грн, відтак, відсутні підстави для стягнення заборгованості за тілом кредиту, оскільки розмір внесених позичальником коштів перевищує розмір нарахованої банком заборгованості.

За встановлених обставин недоведеності позовних вимог АТ «Універсал Банк», колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позову АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона, згідно вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції про задоволення позову у повному обсязі прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ст. 382 ч.1 п. 4 п.п. «в» ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно п.2 ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається у разі відмови в позові – на позивача

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» як інвалід 2-ї групи (а.с. 152).

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги та відмови у задоволенні позовних вимог, з позивача АТ «Універсал Банк» на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4 542 грн.

Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п. 4 ч.1, ч. 2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч. 1, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п. 4, 381 – 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Сидоренко Ірини Олександрівни – задовольнити.

Рішення Подільського районного суду м. Полтави від 08 квітня 2026 року - скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь держави судовий збір у розмірі 4 542 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, то касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19 серпня 2026 року.

СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов