Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №203/2775/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2241/26 Справа № 203/2775/26 Суддя у 1-й інстанції - Смольнякова О.О. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Гапонов А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ,

на постанову судді Центрального районного суду міста Дніпра від 01 липня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 485 Митного кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Центрального районного суду міста Дніпра від 01 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП та здійснено усне зауваження щодо недопущення скоєння адміністративних правопорушень.

Провадження по адміністративному матеріалу про притягнення ОСОБА_1 за ст. 485 МК України - закрито.

У постанові суду зазначено, що ОСОБА_1 заявив у електронній митній декларації за встановленою формою неправдиві відомості щодо застосування преференційного режиму оподаткування, чим вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів, чим вчинив порушення митних правил, передбачене ст. 485 Митного кодексу України.

З наданих до суду матеріалів та пояснень учасників вбачається, що унаслідок дій ОСОБА_1 не завдано шкоди суспільним інтересам та державі, приймаючи до уваги, що останнім подано іншу митну декларацію та сплачені всі необхідні платежі, тому, враховуючи особу ОСОБА_1 , тому суд першої інстанції вважав можливим застосувати до останнього ст.22 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

09.07.2026 року від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування постанови Центрального районного суду міста Дніпра від 01 липня 2026 року у справі №203/2775/26 з ухваленням нового судового рішення, яким визнати ОСОБА_1 невинним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що висновки суду першої інстанції, що ОСОБА_1 заявив у електронній митній декларації за встановленою формою неправдиві відомості щодо застосування преференційного режиму оподаткування, чим вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів, чим вчинив порушення митних правил, передбачене ст. 485 Митного кодексу України не підтверджується жодними доказами.

Фактично суд першої інстанції, обмежився лиш формальною констатацією факту подання митної декларації із зазначенням відповідної преференції, натомість, як вже було зазначено вище ОСОБА_1 двічі змінював митну декларацію і 1 раз подавав заяву про її відкликання. Такі дії, навпаки свідчать про відсутність умислу на неправомірне зменшення розміру митних платежів, оскільки особа не приховувала обставин митного оформлення, а намагалась врегулювати ситуацію - виправити технічну помилку у передбачений законом спосіб.

Вважає, що у даному випадку відсутні як об`єктивні, так і суб`єктивні ознаки складу правопорушення, оскільки зазначення відповідних відомостей у митній декларації були технічною помилкою, а не умисною дією, спрямованою на ухилення від сплати митних платежів або для їх зменшення.

В судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За приписами статті 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього кодексу, а в частині, що не регулюється ним - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно з положеннями статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

У відповідності до положень статті 489 МК України та статей 252, 280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно ч. 1 ст. 495 МК УКраїни доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Приймаючи оскаржену постанову у справі про визнання ФОП ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, суд першої інстанції виходив з того, що вина останнього у вчинені інкримінованого йому адміністративного правопорушення доведена повністю та підтверджена сукупністю доказів, наявних у матеріалах справи, а саме:

протоколом про порушення митних правил №0018/ГФ1100000/2026 від 10.02.2026 року (а.с. 4-8), з якого вбачається, що ОСОБА_1 подав електронну митну декларацію за номером 26UA110110000659U5 у митному режимі «імпорт», до якої було подано сертифікат походження товару (Ursprungszeugnis / Certificate of Origin), виданий Industrie- und Handelskammer Siegen від 27.01.2026 №39777542, який не є преференційним та не підтверджує преференційне походження товарів, у розумінні міжнародних договорів України, що передбачають застосування тарифних пільг.

Однак, у графі 36 митній декларації ОСОБА_1 заявлено відомості (410 000 000) «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС [Абзац перший частини першої статті 29 додатка І-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов?язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони», що створило підстави для застосування пільгової ставки ввізного мита до задекларованих товарів, тобто митному органу заявлено відомості та подано документи, що містять неправдиві дані щодо наявності підстав для застосування тарифних преференцій;

митною декларацією 26UA110110000659U5 від 04.02.2026 року (а.с. 11-13).

поясненнями ФОП ОСОБА_1 (а.с. 38) та наданими останнім документами, з яких вбачається, що він 06.02.2026 року двічі через електронний кабінет брокера подавав уточнені декларації, в яких преференція «410» не була зазначена, однак митний орган відмовив в прийнятті цих декларацій в БД митниці (а.с. 62-63, 64-65). 09.02.2026 року ФОП ОСОБА_1 подав заяву про відкликання митної декларації № 26UA110110000659U5, з метою усунення допущеної технічної помилки.

Тобто митним органом, який виявив ознаки порушення митних правил, у відношенні ФОП ОСОБА_1 було складено протокол про порушення митних правил, у митному оформленні товарів за ЕМД №26UA110110000659U5 відмовлено та складено картку відмови від 10.02.2026 № UA110110/2026/000021 (а.с. 119-120зв, 123).

Як вбачається з листа ДМСУ за №20/20-01-03/10/194 від 24.02.2026 року, в подальшому митним представником, з урахуванням вимог, зазначених у картці відмови, подано нову декларацію ЕМД № 26UA110110000804U1, митне оформлення було завершено 10.02.2026 року та товар випущено у вільний обіг та митній території України (а.с. 82-84).

Вказані докази в своїй сукупності підтверджують, що ФОП ОСОБА_1 заявив у електронній митній декларації за встановленою формою неправдиві відомості щодо застосування преференційного режиму оподаткування, чим вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів, чим вчинив порушення митних правил, передбачене ст. 485 Митного кодексу України.

Статтею 485 МК України встановлена відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст. 485 МК України, полягає зокрема, у заявлені в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД. Зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст. 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення посягання на охоронювані законом суспільні відносини (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Наведене підтверджується також позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.01.2022 у справі №725/3788/16-ф, згідно якої склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів ( у тому числі й сплати їх у меншому розмірі).

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 257 МК України, умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Проте, суд першої інстанції, враховуючи надані пояснення та наявні в матеріалах докази, особу ОСОБА_1 , приймаючи до уваги, що останнім подано іншу митну декларацію та сплачені всі необхідні платежі, дійшов висновку про можливість звільнення останнього від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, оскільки з них вбачається, що унаслідок дій ФОП ОСОБА_1 не завдано шкоди суспільним інтересам та державі.

Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного.

Довід апеляційної скарги про відсутність доказів того, що ФОП ОСОБА_1 заявив у електронній митній декларації за встановленою формою неправдиві відомості щодо застосування преференційного режиму оподаткування спростовуються протоколом про порушення митних правил №0018/ГФ1100000/2026 від 10.02.2026 року та митною декларацією 26UA110110000659U5 від 04.02.2026 року, з яких вбачається, що у графі 36 митній декларації ОСОБА_1 заявлено відомості (410 000 000) «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС [Абзац перший частини першої статті 29 додатка І-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов?язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони», що створило підстави для застосування пільгової ставки ввізного мита до задекларованих товарів».

Довід апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції поданих апелянтом 2 уточнених декларацій від 06.02.2026 року апеляційний суд відхиляє, оскільки він спростовується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, наданими самим ОСОБА_1 роздруківками з електронного кабінету брокера, з яким вбачається, що додані ним документи не мали сертифікатів електронного цифрового підпису, без яких було неможливо перевірити їх підписання саме ОСОБА_1 . Крім того, як вбачається з наданих ОСОБА_1 роздруківок, корегування декларація від 06.02.2026 року не були прийняті, тобто було відмовлено у прийнятті до БД митниці саме через проблеми з ЕПЦ користувача ОСОБА_1 (62-63, 64-65).

Також, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи ОСОБА_1 про відсутність розгляду митним органом поданої ним заяви від 09.02.2026 року про відкликання митної декларації 26UA110110000659U5 від 04.02.2026 року, оскільки відповідно до п. 34 «Положення про митні декларації», затвердженої постановою КМУ №450 від 21.05.2012 року «Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій», не дозволяється внесення змін або відкликання митної декларації у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у цій митній декларації товарів.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для звільнення ФОП ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, оскільки з наявних в матеріалах доказів вбачається, що останнім подано іншу митну декларацію та сплачені всі необхідні платежі.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення та не спростовують встановлених судом фактичних обставин справи.

Апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення щодо винуватості ФОП ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, яке підтверджується належними, допустимими, достатніми доказами, а доводи, зазначені ФОП ОСОБА_1 у апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, тому підстав для зміни чи скасування судового рішення не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Центрального районного суду міста Дніпра від 01 липня 2026 року стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за ст. 485 МК України залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду Гапонов А.В.