Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №932/5382/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2252/26 Справа № 932/5382/26 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

на постанову судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 22 червня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП),-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №642479 від 16.04.2026 водій ОСОБА_1 , 16.04.2026 о 15:45 год. у м. Дніпро, по вул. Січових Стрільців, 4А, керуючи автомобілем Toyota Land Cruiser 200, номерний знак НОМЕР_1 , виконуючи маневр перестроювання, не переконався, що це буде безпечно і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення із транспортним засобом Mitsubishi Lancer, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку. В результаті ДТП автомобілі зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 22 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп.

Постановою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 22.06.2026 виправлено описку в постанові від 22.06.2026 по справі за № 932/5382/26 відносно ОСОБА_1 , а саме з резолютивної частини постанови постановлено вилучити посилання про призначення ОСОБА_1 покарання за ст. 124 КУпАП у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на 1 рік.

В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 посилається на незаконність та необґрунтованість постанови.

Вказує, що санкція ст. 124 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Однак суд одночасно застосував обидва стягнення, чого закон не дозволяє.

Крім того, з посиланням на «позиції-прецеденти» Дніпровського апеляційного суду по аналогічним справам за ст. 124 КУпАП, апелянт вказує, що схема місця ДТП ним не підписана, пояснення ОСОБА_2 підтверджують, що він мав відстань 10 метрів і не вжив заходів до гальмування.

Суд першої інстанції, визнавши відсутність причинно-наслідкового зв`язку між пошкодженнями лівої сторони Mitsubishi та зіткненням, фактично відступив від фабули протоколу, яка описує конкретний механізм зіткнення. При цьому суд не закрив провадження, а продовжив кваліфікувати дії апелянта як правопорушення — що є виходом за межі обставин, зазначених у протоколі, та порушенням ст. 6 Конвенції.

Вважає, що суд апеляційної інстанції зобов`язаний закрити справу щодо нього, оскільки у справі наявні взаємовиключні пояснення учасників ДТП, відсутні незалежні свідки та об`єктивні докази, які дозволили б усунути суперечність між версіями.

Зазначає, що суд першої інстанції неправомірно констатував відсутність доказів, наданих стороною захисту, зазначивши у постанові, що ОСОБА_1 доказів на підтвердження своїх пояснень не надав, заходи збору доказів на підтвердження своєї позиції не вживав.

Так, він подав заяву до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області щодо притягнення до відповідальності водія MITSUBISHI НОМЕР_2 ОСОБА_2 , копія заяви з доказами направлення була додана до клопотання про закриття провадження від 28.05.2026, однак суд цей доказ не дослідив.

Також він звернувся до уповноваженого органу і отримав офіційну відповідь про відсутність відеозапису з камер на вул. Січових Стрільців, 4А в момент події, і цей документ доданий до матеріалів справи.

Апелянт вказує, що у пункті 9 протоколу серії ЕПР1 № 642479 від 16.04.2026 у рядках «Свідки» та «Потерпілі» зазначено «Немає». Єдиними джерелами інформації про обставини ДТП є пояснення двох зацікавлених сторін — ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . При цьому Дніпровський апеляційний суд у постанові від 23.03.2026 (справа №185/9656/25) прямо зазначив, що «протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи» і має підтверджуватися іншими доказами. Таких доказів у справі немає.

Згідно з довідкою про ДТП, що міститься в матеріалах справи, на автомобілі MITSUBISHI LANCER НОМЕР_2 зафіксовано механічну деформацію та пошкодження ЛФП заднього лівого крила, задній лівий колісний диск, задні та передні праві двері, переднє праве крило, передній бампер справа.

Згідно з протоколом та схемою ДТП, Toyota Land Cruiser здійснювала перестроювання вліво та вдарила Mitsubishi переднім лівим кутом. За законами фізики, при такому механізмі зіткнення пошкодження мають бути на ПРАВІЙ стороні Mitsubishi. Натомість найбільш пошкодженою є ЗАДНЯ ЛІВА частина — та, яка при описаному механізмі не могла бути вражена.

Цю суперечність суд першої інстанції визнав сам, зазначивши у постанові, що «причинно-наслідкового зв`язку між ДТП та зазначеними у схемі пошкодженнями з лівої сторони транспортного засобу Mitsubishi Lancer суд не вбачає. Проте визнавши цю суперечність, суд поклав ту саму схему в основу висновку про вину апелянта, що є внутрішньо суперечливою та незаконною логікою.

Якщо суд визнав відсутність причинно-наслідкового зв`язку між зіткненням та задньолівими пошкодженнями, він мав або визнати, що механізм зіткнення описаний невірно, або що пошкодження виникли за інших обставин. В обох випадках це породжує непереборний розумний сумнів у вині скаржника, а відповідно до практики ЄСПЛ (справа «Ірландія проти Сполученого Королівства», п. 161), такий сумнів тлумачиться на користь особи.

Крім того, водій MITSUBISHI ОСОБА_2 у власноруч підписаних поясненнях від 16.04.2026 зазначив, що рухався у попутному напрямку та побачив початок маневру Toyota з відстані приблизно 5-10 метрів, однак не вжив заходів до гальмування. Власне визнання ОСОБА_2 того, що він бачив початок маневру і не загальмував, є прямим доказом порушення ним ПДР. Однак суд першої інстанції, не дослідивши поведінку ОСОБА_2 у контексті п.п. 1.3, 1.4, 1.5, 10.1, 12.3, 13.1 ПДР України, застосував односторонній підхід до оцінки обставин справи.

На підставі наведеного ОСОБА_1 просить постанову Шевченківського районного суду міста Дніпра від 22.06.2026 скасувати та закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної ОСОБА_1 не з`явився, подавши до суду заяву про розгляд справи без його участі та в якій підтримав вимоги поданої ним апеляційної скарги, а отже апеляційний суд, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, вважає можливим провести апеляційний перегляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності/іншої особи.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.

Як убачається з оскаржуваної постанови, місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, наявні в матеріалах провадження, які перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №642479 від 16.04.2026, о 15:45:00 годин, в м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 4А, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Toyota Land Cruiser 200, д.н.з. НОМЕР_1 , виконуючи маневр перестроювання, не переконався, що це буде безпечно і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення із транспортним засобом Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку. В результаті ДТП автомобілі зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Зазначено, що свідків події немає.

Потерпілим є ОСОБА_3 .

Вказано, що пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності долучено до матеріалів справи на окремому аркуші.

Тимчасово вилучено посвідчення водія НОМЕР_3 та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами НОМЕР_4 .

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено про час, дату та місце розгляду справи судом, про що у відповідній графі наявний власноручний підпис водія ОСОБА_1 .

Протокол підписаний працівником поліції, який його складав та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (а.с.1).

У схемі місця ДТП від 66.04.2026 відображено місце розташування автомобілів Toyota Land Cruiser 200, д.н.з. НОМЕР_1 , та Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_2 , після ДТП. Зафіксовано місце зіткнення транспортних засобів та напрямок їх руху.

Зазначено, що ДТП сталася при денному освітленні, покриття проїзної частини сухе, є горизонтальна розмітка проїжджої частини, недоліки в утриманні вулично-шляхової мережі, які стали супутньою причиною ДТП - відсутні.

У схемі місця ДТП відображено пошкодження автомобілів, отримані ними в результаті ДТП.

В графі «Вид пригоди» вказано «зіткнення».

Кількість учасників ДТП — два водії і два транспортних засоби.

Зазначено, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху.

Схема місця ДТП підписана працівником поліції, який її складав, а також учасником події — водієм ОСОБА_2 . Водій ОСОБА_1 від підпису у схемі місця ДТП відмовився (а.с.4).

За письмовими поясненнями водія ОСОБА_1 , наданими 16.04.2026 працівникам поліції, о 15.45 годин 16 квітня 2026 року він керував транспортним засобом Toyota Land Cruiser 200, д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Січових Стрільців за сторони вул. Святослава Хороброго в бік вул. Шевченка, рухався середньою полосою проїжджої частини, яка має три полоси в одному напрямку.

Пі час руху завчасно увімкнув покажчик лівого повороту та почав здійснювати перестроювання в ліву смугу, переконавшись у безпечності маневру. У цей момент по лівій смузі рухався автомобіль Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_2 , водій якого рухався з перевищенням швидкості, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем ОСОБА_1 (а.с.2).

Згідно пояснень водія ОСОБА_2 від 16.04.2026, о 15.45 годин 16 квітня 2026 він, керуючи автомобілем Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_2 , рухався по вул. Артема зі сторони вул. Паторжинського в бік вул. Шевченка, їхав по лівій частині зі швидкістю приблизно 40 км/год. Перед ним, приблизно за 5-10 метрів, на його смугу почав повертати автомобіль Toyota Land Cruiser 200, д.н.з. НОМЕР_1 , з центральної смуги. ОСОБА_2 почав гальмувати, але не встиг, внаслідок чого сталась ДТП. Він одразу зупинився та викликав патрульну поліцію, набравши номер 102 (а.с.3).

Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1 Правил дорожнього руху України (далі- ПДР), ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.10.1 ПДР, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Апеляційний суд, дослідивши зміст наявних у матеріалах справи доказів, дійшов до висновку про правильність викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин. Наявні в матеріалах провадження докази є належними, допустимими, такими, що доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Окрім того, стаття 17 Закону України № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

При розгляді даної справи апеляційний суд враховує рішення ЄСПЛ у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, у якому Суд зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції та матеріали справи свідчать про те, що саме внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.10.1 ПДР виникла дана дорожньо-транспортна пригода, оскільки останній 16.04.2026 о 15.45 годині за адресою: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців,4-А, керуючи автомобілем Toyota Land Cruiser 200, д.н.з. НОМЕР_1 , виконуючи маневр перестроювання, не переконався, що це буде безпечно і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

До апеляційних вимог ОСОБА_1 про необхідність закриття провадження щодо нього у зв`язку з не доведенням вини, слід віднестись критично, позаяк такі вимоги є суб`єктивним висновком, що спростовуються матеріалами адміністративної справи в їх сукупності.

Твердження апелянта про те, що за поясненнями водія ОСОБА_2 , він побачив початок маневру водія Toyota Land Cruiser 200, д.н.з. НОМЕР_1 за 5-10 метрів, однак не вжив заходів до гальмування транспортного засобу, що є прямим підтвердження порушення останнім Правил дорожнього руху, а саме п.п. 1.3, 1.4, 1.5, 10.1, 12.3,13.1, як підставі про закриття провадження щодо ОСОБА_1 , на переконання апеляційного суду є безпідставними.

Так, як убачається з письмових пояснень водія ОСОБА_2 від 16.04.2026, він їхав по лівій полосі дороги зі швидкістю приблизно 40 км/год; перед ним, приблизно за 5-10 метрів, на його смугу почав повертати автомобіль Toyota Land Cruiser 200, д.н.з. НОМЕР_1 , з центральної смуги. ОСОБА_2 почав гальмувати, але не встиг, внаслідок чого сталась ДТП (а.с.3). Таким чином твердження ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 , побачивши маневр водія Toyota Land Cruiser не здійснював заходів гальмування свого автомобіля, не є слушними.

Не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не ґрунтуються на вимогах закону і посилання ОСОБА_1 на те, що причиною ДТП стали необережні дії та порушення вимог п.п. 1.3, 1.4, 1.5, 10.1, 12.3,13.1 ПДР водієм ОСОБА_2 . Такі твердження сторони захисту не відповідають встановленим судом обставинам справи та спростовуються наявними матеріалами справи. Крім того, апеляційний суд зазначає, що що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених уст. 258 КУпАП.

Апеляційний суд зауважує, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення від 16.04.2026 щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, останній підписав його без жодного зауваження чи заперечення. Фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, також підтверджуються планом-схемою до ДТП та поясненнями водіїв. Факт того, що ОСОБА_1 відмовився підписувати схему місця ДТП від 16.04.2026, не свідчить про відсутність в його діях порушень п. 10.1 Правил дорожнього руху та як наслідок складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Не впливають на правильність висновків суду першої інстанції і посилання сторони захисту на зафіксовані у схемі місця ДТП пошкодження лівої частини автомобіля Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_2 , а саме: пошкодження ЛФП заднього лівого крила, та заднього лівого колісного диску.

Під час складання схеми місця ДТП працівниками поліції були зафіксовані усі наявні на автомобілі Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_2 механічні пошкодження. Водночас, як убачається з оскаржуваної постанови, суд першої інстанції, дослідивши наявні докази в їх сукупності, обґрунтовано зазначив, що пошкодження лівої частини автомобіля , не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з даною ДТП, що сталась 16.04.2026 о 15.45 годин.

Між тим наявні пошкодження правої частини транспортного засобу Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_2 , у свою чергу, цілком узгоджуються з встановленими судом обставинами дорожньо-транспортної пригоди, що сталась з вини водія ОСОБА_1 .

Отже, аналіз досліджених під час судового розгляду та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів при обставинах встановлених постановою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 22 червня 2026 року, чим він порушив вимоги пункту 10.1 ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

У свою чергу належних доказів на спростування висновків суду першої інстанції особою, яка притягається до адміністративної відповідальності під час апеляційного розгляду не надано.

Посилання апелянта на певні постанови Дніпровського апеляційного суду є некоректним, оскільки існуюча в Україні система права, зокрема, про адміністративні правопорушення, не передбачає його джерелом, судовий прецедент. Згідно ч.1 ст.36 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Отже рішення апеляційних судів, зокрема й ті, на які посилається апелянт, не створюють правових позицій, які б формували єдність судової практики в Україні.

В апеляційній скарзі містяться також інші доводи, які зводяться до дослівного викладу положень КУпАП, без їх належного співвідношення до доказів та фактичних обставин цієї справи, тому не потребують детального аналізу апеляційним судом, оскільки не мають вирішального значення у цьому провадженні, виходячи із предмету та меж доказування у даній категорії справ, а правова оцінка та мотиви апеляційного суду за всіма ключовими доводам сторони захисту, на які апелянт акцентував увагу в апеляційній скарзі, викладені вище.

Застосовуючи такий підхід, апеляційний суд виходить з усталеної практики Європейського суду з прав людини щодо мотивування судового рішення. І хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 р., заява № 4909/04, § 58). Суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн., у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП.

Твердження ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції застосував до нього два стягнення, передбачені санкцією ст. 124 КУпАП є необґрунтовані, оскільки постановою Шевченківського районного суду від 22 червня 2026 року (справа № 932/5382/26, провадження № 3/932/1214/26) виправлено описку в постанові від 22 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (справа за № 932/5382/26, провадження № 3/932/1214/26) та вилучено з резолютивної частини посилання про призначення ОСОБА_1 покарання за ст. 124 КУпАП у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на 1 рік.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи поданої апеляційної скарги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 22 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 22 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО