Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №210/5886/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1586/26 Справа № 210/5886/24 Суддя у 1-й інстанції - Чайкіна О. В. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м.Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., при секретарі Кучевасовій А.В., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Щербаня В.С., потерпілої ОСОБА_2 та її представника адвоката Шелудька А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Щербаня В.С., який діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Металургійного районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 30 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого на Станції екстреної медичної допомоги КЗКСШМД ДОР, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та закрито провадження по справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. З8 КУпАП.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави (код бюджетної класифікації 24060300) витрати:

- за проведення комплексної судової фототехнічної та авто технічної експертизи у розмірі 4775,40 грн (чотири тисячі сімсот сімдесят п`ять гривень сорок копійок);

- за проведення комплексної судової авто технічної експертизи, експертизи відео-, звукозапису та фототехнічної експертизи у розмірі 38591,28 грн (тридцять вісім тисяч п`ятсот дев`яносто одна гривня двадцять вісім копійок).

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови судді, 04.08.2024 року о 16:00 годині в м. Кривий Ріг Металургійний район, на регульованому перехресті пр. Металургів та вул. Героїв АТО водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Автоспецпром н.з. НОМЕР_1 проявив неуважність до дорожньої обстановки, рухаючись з увімкненим проблисковими маячками синього кольору, виїхав на регульоване перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора без забезпечення безпеки дорожнього руху, при виявленні небезпеки для руху своєчасно не вживзаходів до зменшення швидкості та допустив зіткнення з автомобілем Volkswagen Jetta н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , яка перетинала перехрестя на зелений сигнал світлофору та після зіткнення автомобіль Автоспецпром н.з. НОМЕР_1 допустив перекидання та по інерції в некерованому стані допустив наїзд на тролейбус МА3 203, бортовий номер НОМЕР_3 , водій ОСОБА_3 , який знаходився у нерухомому стані у зустрічному напрямку. В наслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків, а пасажир Автоспецпром н.з. НОМЕР_4 гр. ОСОБА_4 була травмована. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.п. 1.5; 2.3 (6); 3.1; 8.7.3 (е): 12.3, ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

На вказане рішення захисником Щербанем В.С. подана апеляційна скарга, в якій він просить постанову судді скасувати та закрити провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вважає, що суд грубо порушив норми права, не дослідив всі докази та не надав їм належної оцінки. Суддя проігнорував заперечення захисту від 04.08.2025 та надав експертам неперевірені дані потерпілої про відстань з якої нею було виявлено транспортний засіб Автоспецпром (20-22 м), що викривило результати дослідження. Висновок експертизи відео і звукозапису від 27.01.2026 є однобічним та виконаним із порушенням методики. Суддя не оцінив доводи захисту, безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про виклик свідків та спотворив у постанові показання експерта щодо недоліків слідчого експерименту та не врахував, що експерт не встановив момент виникнення небезпеки для руху. Також, суддя та експерт проігнорували фото- і відеоматеріали із дорожнім знаком обмеження швидкості «40 км/год», тоді як факт перевищення швидкості водієм ОСОБА_5 має вирішальне значення для встановлення вини у ДТП.

Крім того, суд першої інстанції неправомірно застосував аналогію закону та стягнув із ОСОБА_6 витрати на проведення судових експертиз. При цьому, суд проігнорував правову позицію Верховного Суду від 12.09.2022 у справі №203/241/17. Згідно з цією позицією, якщо особа звільняється від відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати не стягуються з особи, а відносяться на рахунок держави.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Тобто, для констатації складу даного правопорушення, необхідно встановити, порушення ПДР України, факт пошкодження транспортних засобів та причинний зв`язок між допущеними порушеннями та наслідками.

Так, факт порушення Булавіним п. 3.1. ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується відповідним протоколом, планом схемою місця ДТП та фототаблицею до неї, протоколом додаткового огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, а також висновками експертів №КСЕ-19/104-24/48171 від 06.12.2024 та №4345/4346/4347 від 27.01.2026.

На схемі до протоколу зафіксовано місто зіткнення транспортного засобу, та механічні ушкодження, які отримали автомобілі, а також місцевість на якій відбулась ДТП.

Згідно п. 2.3 б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 3.1 ПДР України водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений.

Тобто, для правильного вирішення адміністративного провадження та визначення складу даного правопорушення необхідно виходити з того, що водій оперативного транспортного засобу може використовувати надане йому п. 3.1 ПДР України право відступати від певних вимог ПДР України виключно за умови забезпечення ним безпеки дорожнього руху.

Матеріалами справи встановлено, що водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем швидкої допомоги із ввімкненим проблисковим маячком синього кольору, проїжджав дане перехрестя на червоний сигнал світлофора, виконуючи службове завдання із перевезення хворового, а відтак в силу п. 3.1 ПДР України мав право відступити від вимоги ПДР України, однак лише за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до висновку №КСЕ-19/104-24/48171 від 06.12.2024 в діях водія ОСОБА_1 по керуванню автомобілем Автоспецпром (р.н. НОМЕР_5 ) вбачаються невідповідності вимогам п.3.1 ПДР України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з подією, яка розглядається.

Відповідно до висновку №4345/4346/4347 від 27.01.2026 у даній дорожній обстановці водій автомобіля Автоспецпром ОСОБА_1 повинен був діяти згідно з вимогами п. 3.1 ПДР України, а водій автомобіля Volkswagen Jetta ОСОБА_2 повинна була діяти згідно з вимогами п. 3.2, 12.3 та 12.4 ПДР України.

Технічна можливість уникнути ДТП для водія ОСОБА_6 визначалася виконанням ним вимог п. 3.1 ПДР України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

Дії водія автомобіля Автоспецпром ОСОБА_6 не відповідали вимогам п. 3.1 ПДР України і знаходилися, з технічної точки зору, у причинному зв`язку з ДТП.

У даній дорожній обстановці водій автомобіля Volkswagen Jetta ОСОБА_2 не мала технічної можливості уникнути ДТП і в її діях невідповідності вимог ПДР, які б знаходилися, з технічної точки зору, у причинному зв?язку з ДТП не вбачається.

Наведене вище підтверджує, що ОСОБА_6 безумовно були порушені та не дотримані зазначені в постанові судді пункти ПДР України.

Суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Обговорюючи доводи сторони захисту про проведення експертного дослідження на недостовірних вихідних даних, слід зазначити, що обидві експертизи проведено за клопотанням захисника Щербаня В.С., з урахуванням даних відеозапису та письмових матеріалів справи.

Після надходження висновку №4345/4346/4347 від 27.01.2026, судом першої інстанції був допитаний експерт ОСОБА_7 , який додатково відповів на всі питання апелянта, тому призначення додаткової експертизи є недоцільним.

Не є спроможними доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції фото- і відеоматеріалів із дорожнім знаком обмеження швидкості «40 км/год» та перевищення швидкості водієм ОСОБА_5 , адже, згідно висновку експерта №4345/4346/4347 від 27.01.2026 вона не мала технічної можливості уникнути ДТП, при дозволеній у населеному пункті швидкості руху, а перевищення нею швидкості руху у населеному пункті до 57…59 км/год, не знаходилося з технічної точки зору, у причинному зв`язку з ДТП.

При цьому, саме водій спецтрансопрту ОСОБА_6 , здійснюючи проїзд регульованого перехрестя на червоний (заборонений) сигнал, з обмеженою видимістю для водіїв, що виїжджають на зелений сигнал світофору (з вулиці Героїв АТО), повинен був усвідомити ризик зміни дорожньої обстановки та забезпечити безпеку дорожнього руху.

Водій ОСОБА_6 вимог п. 3.1. ПДР України не дотримався та не забезпечив безпеку дорожнього руху, а тому швидкість руху потерпілої не є вирішальною у даному випадку.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що розгляд справи відбувається в межах інкримінованого ОСОБА_6 правопорушення та досліджені докази підтверджують, що ДТП сталася саме через недотримання водієм ОСОБА_6 необхідних умов для використання права відступлення від правил дорожнього руху при перетині перехрестя на червоний сигнал світлофора. Саме дії ОСОБА_6 перебувають у причинному зв`язку з наслідками, що настали, та в його діях безумовно наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Доводи про те, що під час проїзду перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофора ним були увімкнені проблискові маячки синього кольору і спеціальний звуковий сигнал, не спростовують факту порушення вимог п.3.1 ПДР України та не звільняють водія від обов`язку переконатися у безпечності його маневру та забезпечення безпеки дорожнього руху для інших транспортних засобів, зокрема, які рахулися на зелений сигнал світлофора.

Невизнання ОСОБА_6 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Подія мала місце 01.10.2024. Отже, передбачений ст. 38 КУпАП тримісячний строк накладення адміністративного стягнення на момент розгляду справи судом першої інстанції сплив, у зв?язку з чим ссуд правильно закрив провадження у справі, оскільки за положеннями вказаної норми сплив цього строку є законним правом особи уникнути переслідування або притягнення до суду, а юридичні процедури в суді повинні бути припинені.

Такий підхід солідаризується з прецедентною практикою ЄСПЛ щодо забезпечення юридичної визначеності (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Отже, судом першої інстанції виконані приписи п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП про те, що провадження не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що у справі за клопотанням сторони захисту було призначено та проведено дві експертизи.

Слід наголосити, що чинний КУпАП не містить окремо визначних норм щодо розподілу та відшкодування процесуальних витрат, тому у даному випадку застосуванню підлягають норми найбільш наближеної галузі права, якими є кримінально процесуальне законодавство.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 122 КПК України витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Стала практика ЄСПЛ визначає окремі справи про адміністративне правопорушення такими, що мають кримінально правовий характер, а тому застосування приписів КПК у справі про адміністративне правопорушення не суперечить практиці СЄПЛ у контексті дотримання вимог ст. 6 ЄКПЛ, у зв`язку з чим поняття «обвинувальний вирок» та «постанова суду про визнання особи винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення» мають спільні елементи, які тягнуть за собою процесуальні наслідки.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог ст. 15 ЗУ «Про судову експертизу» проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у кримінальних провадженнях за дорученням слідчого, дізнавача, прокурора, суду та у справах про адміністративні правопорушення здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України.Проведення судових експертиз, обстежень і досліджень у кримінальному провадженні державними спеціалізованими установами, судово-медичними та судово-психіатричними установами на замовлення підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, їх захисників, законного представника, потерпілого, його представника здійснюється за рахунок замовника.

Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, у тому числі витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Саме таких висновків дійшла Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 12 вересня 2022 року по справі №203/241/17.

Враховуючи, що у справі про адміністративне правопорушення, ініціатором експертизи, тобто замовником, була сторона захисту, стягнення витрат підлягає з замовника, тобто із ОСОБА_6 , а доводи апеляційної скарги в цій частині зводяться до невірного трактування змісту наведеної вище норми закону.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, тому підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

Постанова суду є законною та обґрунтованою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Постанову судді Металургійного районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 30 квітня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя