Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №214/6004/23 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2119/26 Справа № 214/6004/23 Суддя у 1-й інстанції - Попов В. В. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м.Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., при секретарі Кучевасовій А.В., за участі потерпілої ОСОБА_1 та її представника - адвоката Новака А.М., захисника Ільчука Д.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Новака А.М., в інтересах потерпілої ОСОБА_2 , на постанову судді Саксаганського районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області від 30 червня 2026 року, якою провадження відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

закрито за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколу, 12 липня 2023 року, о 22 годині 00 хвилин, водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом «Audi А6», н/з НОМЕР_1 , рухаючись по регульованому перехресті вул. Вільної Ічкерії та вул. Марійська в м. Кривому Розі, з перевищенням дозволеної швидкості руху у населеному пункті по дорозі з двостороннім рухом, яка має по три смуги для руху в кожному напрямку та поділена дорожньою розміткою 1.3 (подвійна суцільна смуга), своєчасно не зреагував на зміну дорожньої обстановки, яку об`єктивно міг виявити, при цьому завчасно не вчинив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки керованого ним автомобіля, не дотримався безпечної дистанції, а напроти застосував технічно не обґрунтований та безпідставний відворіт керма у ліво, виїхав на смугу зустрічного руху, при цьому перетнув дорожню розмітку 1.3 та в ході подальшого руху допустив зіткнення з автомобілем «Audi А4», н/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим спричинено матеріальні збитки.

На думку робітників поліції, своїми діями водій ОСОБА_3 порушив вимоги п. 1.5, 2.3 (б), 10.1, 11.4, 12.3, 12.4, 12.9 (б), 13.1, 14.6 (а) ПДР України та тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

За результатами розгляду протоколу суддя прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 наведених вище порушень ПДР України, а відповідно і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На вказане рішення адвокатом Новаком А.М., в інтересах потерпілої ОСОБА_4 , подана апеляційна скарга, в якій він просить постанову суду першої інстанції скасувати та визнати винним ОСОБА_5 у скоєні дорожньо-транспортної пригоди за ст. 124 КУпАП та на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі у зв?язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Зазначає, що постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам закону та висновки суду не відповідають обставинам справи. Потерпіла сторона вважає, що судом безпідстано не було враховано Висновок експертного дослідження №ЕД-19/104-23/25263-ІТ від 31.07.2023 року, проведеного на замовлення потерпілої сторони, яким підтверджується вина ОСОБА_5 у порушенні ПДР України, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Натомість, Висновок експерта №7930 за результатами проведення судової автотехнічної експертизи від 14.07.2025 року, з яким погодився суд першої інстанції, є неповним та необ?єктивним, складеним із врахуванням невірних вихідних даних щодо перебування транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_5 у вільному коченні після застосування екстренного гальмування, а також щодо швидкості руху автомобіля Audi A6 НОМЕР_1 .

Вважає, що в діях водія ОСОБА_3 достаменно вбачається порушення вимог п.п. 10.1, 12.3 ПДР України, адже він побачивши перешкоду перед собою у вигляді рухаючого вліво автомобіля Audi A4 не зреагував на дорожню обстановку, яка дозволяла безпечно об`їхати перешкоду праворуч та уникнути зіткнення, не зменшив швидкість аж до зупинки та не об`їхав винеклу перешкоду безпечно, а навпаки викрутив кермо автомобіля ліворуч, в бік повороту автомобіля ОСОБА_2 , при цьому перетнувши подвійну суцільну смугу.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Сам протокол про адміністративне правопорушення за правовим змістом є фактично обвинуваченням, яке підлягає доведенню, не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення, враховуючи позицію ЄСПЛ (справа Карелін проти Російської Федерації).

Закриваючи провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суддя виходив із відсутності в його діях порушень п. 12.3 ПДР України, які перебувають у причинному зв?язку з настанням ДТП, а порушення п. 10.1 ПДР України є вимушеним маневром, спрямованим на вжиття заходів для забезпечення власної безпеки та для уникнення зіткнення з транспортним засобом «Audi А4», н/з НОМЕР_2 , під керування потерпілої ОСОБА_2 , у зв?язку з чим відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він є обґрунтованим, достатньо мотивованим та узгоджується з матеріалами справи.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що водій ОСОБА_3 , 12 липня 2023 року, о 22 годині 00 хвилин, керуючи транспортним засобом «Audi А6», н/з НОМЕР_1 , рухаючись по регульованому перехресті вул. Вільної Ічкерії та вул. Марійська в м. Кривому Розі, з перевищенням дозволеної швидкості руху у населеному пункті по дорозі з двостороннім рухом, яка має по три смуги для руху в кожному напрямку та поділена дорожньою розміткою 1.3 (подвійна суцільна смуга), своєчасно не зреагував на зміну дорожньої обстановки, яку об`єктивно міг виявити, при цьому завчасно не вчинив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки керованого ним автомобіля, не дотримався безпечної дистанції, а напроти застосував технічно не обґрунтований та безпідставний відворіт керма у ліво, виїхав на смугу зустрічного руху, при цьому перетнув дорожню розмітку 1.3 та в ході подальшого руху допустив зіткнення з автомобілем «Audi А4», н/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим спричинено матеріальні збитки.

Водію ОСОБА_5 інкриміновано порушення пунктів 1.5, 2.3 (б), 10.1, 11.4, 12.3, 12.4, 12.9 (б), 13.1, 14.6 (а) Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ст. 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, полягає в порушенні учасником дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, що ставиться в вину ОСОБА_5 полягає в порушенні ним, як учасником дорожнього руху п. 1.5, 2.3 (б), 10.1, 11.4, 12.3, 12.4, 12.9 (б), 13.1, 14.6 (а) ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів – «Audi А6», н/з НОМЕР_1 , та «Audi А4», н/з НОМЕР_2 .

Органами поліції на підтвердження висновку про наявність в діях ОСОБА_5 порушень Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів надані: протокол про адміністративне правопорушення, схема місця ДТП, в якій зображено обстановка на місці ДТП, розташування транспортних засобів та описані видимі механічні пошкодження автомобілів, фототаблиця та письмові пояснення учасниківі свідків дорожньо-транспортної пригоди.

Разом з тим, відповідно до висновку експерта №7930 від 14.07.2025, в даній дорожній обстановці та при заданих вихідних даних, водій автомобіля «Audi A6» ОСОБА_5 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 10.1, 12.3 ПДР України.

Водій автомобіля «Audi A4» ОСОБА_2 повинна була діяти у відповідності до вимог п.п. 10.1, 10.4 ПДР України, технічна можливість якої уникнути зіткнення з автомобілем «Audi A6» визначалась шляхом виконання нею саме вимог п.п. 10.1, 10.4 ПДР України, для чого в неї не було перешкод технічного характеру, а відтак її дії не відповідали вимогам п.п. 10.1, 10.4 ПДР України та знаходились, з технічної точки зору, у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Натомість, водій автомобіля «Audi A6» ОСОБА_3 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «Audi A4» шляхом виконання ним вимог п. 12.3 ПДР України та в його діях не вбачається невідповідностей вимогам п. 12.3 ПДР України, які б знаходилися, з технічної точки зору, у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

У даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «Audi A6» ОСОБА_3 з моменту виникнення небезпеки для його подальшого руху знаходився в аварійній обстановці та діючи відповідно до вимог п. 12.3 ПДР України, а саме застосувавши екстрене гальмування, він не мав технічної можливості уникнути зіткнення транспортних засобів.

Доводи потерпілої сторони щодо визнання Висновку експерта №7930 від 14.07.2025 неналежним доказом та використання експертом невірних вихідних даних апеляційний суд відхиляє.

Так, експертом було застосовано вихідні дані наявні у матеріалах справи, серед яких пояснення водія ОСОБА_5 щодо застосування ним екстренного гальмування та руху транспортного засобу, тому твердження потерпілої сторони щодо викривленням експертом цих пояснень є необгрунтованими.

Не можна погодитись і з доводами апеляційної скарги про покладення в основу висновку експерта невірних вихідних даних щодо швидкості руху автомобіля Audi A6 НОМЕР_1 , без урахування пояснень водія ОСОБА_6 , адже експертом надано обгрунтовану відповідь щодо неспроможності пояснень водія ОСОБА_6 в частині механізму розвитку дорожньо-транспортної пригоди на стадії зближення транспортних засобів до місця зіткненення, з технічної точки зору, з урахування схеми до протоколу огляду місця ДТП щодо кінцевого розташування вказаного транспортного засобу.

Висновок експертного дослідження №ЕД-19/104-23/25263-ІТ від 31.07.2023 року, проведеного на замовлення потерпілої сторони, яким підтверджується вина ОСОБА_5 у порушенні ПДР України, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції вірно не взяв до уваги, як складений без повного дослідження всіх обставин, встановлених у ході розгляду справи про адміністративне правопорушення та без залучення до його проведення обох сторін – учасників дорожньо-транспортної пригоди, що могло вплинути на всебічність дослідження та з`ясування обставин при складенні висновку.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що водій ОСОБА_5 мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди після виникнення аварійної ситуації, а порушення ОСОБА_5 п. 10.1 ПДР України суд першої інстанції вірно вважав вимушеним маневром, оскільки зміна останнім напрямку руху, шляхом відвороту керма ліворуч, була спрямована на вжиття заходів для забезпечення власної безпеки та для уникнення зіткнення з транспортним засобом «Audi А4», н/з НОМЕР_2 , під керування потерпілої ОСОБА_2 .

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За таких обставин факт вчинення ОСОБА_5 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є недоведеним.

Апеляційний суд не погоджується з вимогами потерпілої сторонни про закриття адміністративного провадження у зв`язку із закінченням строків накладання адміністративного стягнення, оскільки суд першої інстанції за своїм внутрішнім переконання, з дотриманням законності, об`єктивності з`ясування обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду виніс законне та обґрунтоване рішення про закриття адміністративного провадження саме у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Оскільки всі наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності не підтверджують факт вчинення правопорушення Тимошенком, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, тому підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

Постанова суду є законною та обґрунтованою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Постанову судді Саксаганського районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області від 30 червня 2026 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Новака А.М. в інтересах потерпілої ОСОБА_2 , без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя