Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №760/23037/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/23037/25

2/760/2596/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Гуцало М.В.

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги мотивує тим, що з 01 травня 2018 року КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію прав від 20 грудня 2011 року відповідачу належать на праві власності нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 359,40 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Відсутність письмового договору про постачання теплової енергії не звільняє осіб, які використовували теплову енергію без укладення договору на теплопостачання, від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13 жовтня 2020 року вказані нежилі приміщення передані у власність до іншої фізичної особи. За новим споживачем відкрито інший особовий рахунок. Таким чином, у січні 2021 року здійснено зняття нарахувань за жовтень-листопад 2020 року.

Згідно з розрахунком основного боргу за теплову енергію відповідач здійснював часткові платежі за спожиту теплову енергію.

Позивач щомісячно надавав відповідачу послуги, надавав останньому платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а відповідач споживав надані послуги та зобов`язаний оплатити їх вартість.

Відповідач своєчасно не сплачував за спожиті послуги з постачання теплової енергії, у результаті чого за період з жовтня 2018 року по травень 2025 року (фактичні нарахування з жовтня 2018 року по вересень 2020 року) утворилась заборгованість, яка складає 86374 гривні 97 копійок.

Зазначено, що загальна сума заборгованості відповідача за спожиті послуги становить 157782 гривні 98 копійок, що складається з:

- 86374 гривні 97 копійок - заборгованість за поставлену теплову енергію;

- 56088 гривень 43 копійки - інфляційна складова боргу;

- 15591 гривні 10 копійок - три проценти річних.

Також, у відповідача існує заборгованість, що складається з:

- 88 гривень 23 копійки - заборгованість з оплати внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 04 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що з 01 травня 2018 року КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію прав від 20 грудня 2011 року відповідачу належать на праві власності нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 359,40 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Відсутність письмового договору про постачання теплової енергії не звільняє осіб, які використовували теплову енергію без укладення договору на теплопостачання, від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13 жовтня 2020 року вказані нежилі приміщення передані у власність до іншої фізичної особи. За новим споживачем відкрито інший особовий рахунок. Таким чином, у січні 2021 року здійснено зняття нарахувань за жовтень-листопад 2020 року.

Згідно з розрахунком основного боргу за теплову енергію відповідач здійснював часткові платежі за спожиту теплову енергію.

Позивач щомісячно надавав відповідачу послуги, надавав останньому платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а відповідач споживав надані послуги та зобов`язаний оплатити їх вартість.

Відповідач не сплачує в повному обсязі за фактичне щомісячне споживання послуг з постачання теплової енергії.

Суд вважає, що вимоги позивач ґрунтуються на законі.

Частиною 1 ст. 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.

Згідно з пунктами 5, 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідач є споживачем наданих житлово-комунальних послуг за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 35, нежилі приміщення (в літ А) загальною площею 359,40 кв.м.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач, не сплативши у строк вартість послуг, порушив вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач як споживач послуг своєчасно не сплачував за спожиті послуги з постачання теплової енергії, у результаті чого утворилась заборгованість.

З позову вбачається, що загальна сума заборгованості відповідача за спожиті послуги складається з:

- 86374 гривні 97 копійок - заборгованість за поставлену теплову енергію;

- 56088 гривень 43 копійки - інфляційна складова боргу;

- 15591 гривні 10 копійок - три проценти річних;

- 88 гривень 23 копійки - заборгованість з оплати внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії.

На підтвердження своїх доводів щодо заборгованості відповідача, позивач надав суду розрахунки заборгованості, акти приймання-передавання товарної продукції, облікові картки, довідку про нарахування за теплову енергію за особовим рахунком № НОМЕР_1 .

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, доказів на спростування наданих позивачем розрахунків заборгованості не надав. Зокрема, не надано інший розрахунок, який би спростовував нарахування позивача.

Оцінивши надані позивачем розрахунки боргу, суд вважає, що позивач обґрунтовано нарахував зазначені суми і вважає за можливе покласти їх в основу рішення суду.

За таких обставин, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за спожиті послуги.

З огляду на наведене, позов КП «Київтеплоенерго» підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення позову, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3028 гривень судового збору.

Керуючись статтями 525, 526, 530, 610, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», статями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 133-142, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (м. Київ, вул. площа Івана Франка, 5) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (м. Київ, вул. площа Івана Франка, 5) 86374 гривні 97 копійок заборгованості за поставлену теплову енергію, 56088 гривень 43 копійки інфляційної складової боргу 15591 гривні 10 копійок три проценти річних, 88 гривень 23 копійки заборгованості з оплати внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії та судовий збір у розмірі 3028 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: