Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №760/17644/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/17644/26

3/760/4934/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року Cуддя Солом`янського районного суду міста Києва Кравченко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві матеріал про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП: НОМЕР_1 , фізичної особи - підприємця, податкова адреса: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 2582 від 04.06.2026, 15.05.2026 при фактичній перевірці магазину за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , було виявлено порушення порядку проведення розрахунків, а саме: проведення розрахункової операції без створення та видачі у паперовій та/або електронній формі відповідного розрахункового документа встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (фіскальний чек), чим порушено п.1, п.2 ст.3 ЗУ від 06.07.1995 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями, що зафіксовано актом фактичної перевірки від 15.05.2026 № 39548/Ж5/26/15/07/ НОМЕР_1 .

Дії ОСОБА_1 , як посадової особи кваліфіковано за ч.1 ст.155-1 КУпАП.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 не з`явилась, належним чином повідомлялась про розгляд справи, шляхом надсилання судових повісток засобами поштового зв`язку за адресою місця реєстрації, вказаним в протоколі, про що матеріали справи містять відповідні відомості.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Магратій Я.В. у судовому засіданні надала письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, з яких слідує таке.

Захисник вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували, що ФОП ОСОБА_1 відповідно до своїх функціональних обов`язків здійснювала розрахункові операції чи здійснювала продаж товару або подарункових карток, оскільки 08.05.2026 остання не була присутня в приміщенні магазину. Оплата за товар у магазині ФОП ОСОБА_1 здійснювалась покупцями самостійно шляхом безготівкового банківського переказу коштів на поточний рахунок ФОП за реквізитами IBAN із використанням банківських застосунків покупців. Тобто, покупці самостійно через власний банківський застосунок ініціювали платіжну операцію та здійснювали переказ коштів через банківську установу, без приймання ФОП або будь-якими особами у магазині готівкових коштів, платіжних карток чи проведення операцій еквайрінгу. Таким чином, ФОП ОСОБА_1 здійснювала реалізацію товарів виключно шляхом приймання оплати у безготівковій формі через переказ коштів покупцями за QR-кодом на поточний рахунок (IBAN) підприємцями, і такі операції були банківським переказом коштів з рахунку платника на рахунок отримувача. Наголошує на тому, що ФОП ОСОБА_1 не здійснювала приймання готівкових коштів, не проводила розрахункові операції у готівковій формі та не використовувала власний програмно-технічний комплекс для обробки платежів. Більш того, ФОП ОСОБА_1 не здійснює реалізацію подарункових карток, адже ніколи не виготовляла та не розповсюджувала їх у межах своєї господарської діяльності. Крім того, ФОП ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДМП у м. Києві про визнання протиправними дій при проведення 08.05.2026 фактичної перевірки та визнання протиправним і скасування наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 24.04.2026 № 2626-п про проведення фактичної перевірки. Також за результатами Акту фактичної перевірки від 15.05.226 № 39548/Ж5/26/15/07/3666110843 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.06.2026 № 0524310707, форма «С», та № 0524390707, форма «ПС» та не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, ФОП ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування. У зв`язку з викладеним просила закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення від № 2582 від 04.06.2026 (а.с. 1) долучено копію акту фактичної перевірки № 39548/Ж5/26/15/07/ НОМЕР_1 від 15.05.2026 (а.с. 2-5), лист про складання протоколу № 47798/6/26-15-07-07-02-05 від 25.05.2026 (а.с.6-7); акт засвідчення неявки від 04.06.2026 (а.с.8).

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП не знайшла свого підтвердження належними та достатніми доказами, а тому справа підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП виходячи з такого.

Положеннями ч.1 ст.155-1 КУпАП визначено адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Суб`єктами правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов`язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 вчинила порушення порядку проведення розрахунків, а саме проведення розрахункової операції без створення та видачі у паперовій та/або електронній формі відповідного розрахункового документа встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (фіскальний чек).

Відповідно до п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Згідно ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей цього Закону розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.

Згідно п.13 ст.1 Закону України «Про платіжні послуги» електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

В п.2.2.20 акту перевірки зазначено, що «Перед початком перевірки 07.05.2026 проведено контрольну розрахункову операцію в готівковій формі з придбання подарункових карток на загальну суму 10 500, 00 грн, продавцем відповідний розрахунковий документ встановленої форми та змісту та/або будь-який інший документ не формувався та не видавався. 08.05.2026 продавець магазину «BRILLE» під час розрахунку вказала на оголошення «Магазин працює по безготівці. Оплата тільки за реквізитами або QR-код» та подарункові картки не приймаються, у зв`язку з чим проведена контрольно-розрахункова операція з придбання кавового сервізу загальною вартістю 2 790, 00 грн. Розрахунок проводився в безготівковій формі із застосуванням платіжного застосунку на суму 2 790,00 грн (у формі IBAN)».

Пунктом 80.4 статті 80 Податкового кодексу України визначено, що перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Згідно з п.п. 20.1.10, п.п. 20.1.11 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

Разом із тим матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували фактичне проведення контрольної розрахункової операції у порядку, визначеному Податковим кодексом України. Зокрема, до матеріалів не долучено документів, які б підтверджували передачу грошових коштів для здійснення такої операції, проведення розрахунку за товар, передачу товару посадовим особам контролюючого органу, а також його подальше повернення суб`єкту господарювання чи відшкодування його вартості у випадках, передбачених законом.

Судом також встановлено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт здійснення ФОП ОСОБА_1 продажу товарів, а саме придбання подарункових карток на загальну суму 10 500, 00 гривень. Зокрема, до матеріалів справи не долучено жодних розрахункових документів, квитанцій, чеків, документів про оплату чи передачу товару, фото- або відеофіксації проведення контрольної розрахункової операції, а також інших доказів, які б підтверджували факт придбання зазначеного товару посадовими особами контролюючого органу. За таких обставин самі лише відомості, викладені в акті фактичної перевірки, за відсутності інших належних та допустимих доказів, не можуть беззаперечно підтверджувати факт вчинення ФОП ОСОБА_1 порушення порядку проведення розрахункової операції.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України «Про платіжні послуги» до платіжних інструментів належать: 1) прямий дебет; 2) кредитовий трансфер; 3) електронні платіжні засоби.

Матеріалами справи, підтверджується, що переважна більшість операцій, які ГУ ДПС у м. Києві помилково визначило як розрахункові операції без застосування ПРРО, здійснювалися саме шляхом безготівково переказу коштів за реквізитами поточного рахунку ФОП ОСОБА_1 у форматі IBAN.

У той же час, за клопотанням захисника ОСОБА_1 - адвоката Магратій Я.В., в судове засідання неодноразово викликався головний державний інспектор ГУ ДПС у м. Києві Коваль І.А., яким було складено протокол про адміністративне правопорушення, який до судового засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути визнаний належним доказом у справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, що б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви суду.

Таким чином, надані суду матеріали не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП. Зокрема, не доведено факту проведення контрольної розрахункової операції у порядку, визначеному Податковим кодексом України та здійснення продажу товару без застосування РРО/ПРРО. Відомості, викладені в акті фактичної перевірки та протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджені іншими належними та допустимими доказами, а тому не можуть бути покладені в основу висновку про винуватість особи.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому суд зобов`язаний розглядати справу в межах тверджень про вчинення адміністративного правопорушення, вказаних стосовно особи у протоколі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП матеріали справи не містять.

Так, відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушенні - з дня його виявлення).

При цьому для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв`язку з його спливом необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.

Так, відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.

Оскільки, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, підстави для вирішення питання закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення, відсутні.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 155-1, 221, 247, 279, 280, 283-285 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.155-1 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Я.В. Кравченко