Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №760/9368/23 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/9368/23

Провадження №760/10007/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Маковчик К.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Панькова С.М. звернулась до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача

- додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 43335 грн,

- додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 164230,08 грн, а також стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вони з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі, розірваному 07 лютого 2022 року рішенням Солом`янського районного суду м. Києва. Від шлюбу мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Неповнолітні діти проживають разом з матір`ю та перебувають на повному її утримані.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 12 грудня 2022 року у справі № 760/6988/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 стягнуто аліменти та додаткові витрати на утримання дітей. Однак відповідач добровільно не сплачує кошти необхідні для утримання дітей, позивач самостійно несе додаткові витрати.

Позивачка просить суд стягнути з відповідача 50% додаткових витрат на утримання доньки ОСОБА_3 , понесених нею у загальному розмірі 43335 грн, що складаються з:

- витрат за навчання у школі циркового мистецтва Swan Circus за період 01 вересня 2022 року по 01 квітня 2023 року у розмірі 7600 грн,

- витрат за заняття зі спортивної гімнастики за період 01 вересня 2022 року по 01 квітня 2023 року у розмірі 17500 грн,

- витрат за заняття в басейні у розмірі 9725 грн,

- витрат з оплати медичних послуг у розмірі 5767,50 грн,

- витрат з оплати із зберігання компонентів крові за 2023 року у розмірі 2742,50 грн.

Позивачка просить суд стягнути з відповідача 50% додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_4 , понесених нею у загальному розмірі 164230,08 грн, що складаються з:

- витрат за договором №50_2021 від 16 серпня 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та Медичним центром ТОВ «Центр реальної інклюзії «Ерудит» у розмірі 122500 грн,

- витрат за медичні послуги ТОВ «Діагностика 360» у розмірі 15075 грн,

- витрат за медичні послуги ТОВ «МЛ Діла» у розмірі 2131 грн,

- витрат за медичні послуги (дослідження) ТОВ «Медична лабораторія» у розмірі 5161,25 грн,

- витрат за медичні препарати призначені лікарями за період січень 2023 року у розмірі 3834,33 грн,

- витрат за послуги басейн за період липень 2022 року по вересень 2022 року та січень 2023 року у розмірі 10950 грн,

- витрат за послугу із тренування вихованця за програмою раннього розвитку «Футбол» за період з жовтня 2022 року по лютий 2023 року в розмірі 2 750,50 грн,

- витрат за послугу із зберігання компонентів крові за 2023 рік у розмірі 1828 грн.

Також позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_2 не має на утриманні інших неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб, стан здоров`я дозволяє працювати, тривалий час працює в міжнародній компанії в ТОВ «Констракшн машинері», реальна заробітна плата становить 150 000,00 грн на місяць.

За таких обставин, позивач вважає, що розмір додаткових витрат на утримання дітей зазначених в позові не є значним розміром і відповідає положенням ст. 182 СК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 квітня 2023 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 02 травня 2023 року вказану цивільну справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

05 червня 2023 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Коноваленка Д.С. до суду надійшов відзив, в якому він просив позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання малолітньої ОСОБА_4 у розмірі 43335 грн, та на утримання малолітнього ОСОБА_4 в розмірі 164230,08 грн залишити без задоволення. Стягнути з відповідача половину вартості медичних препаратів у сумі 3834,33 грн.

В обґрунтування заперечень зазначає, що витрати на навчання дитини у школі циркового мистецтва Swan Circus не є додатковими витратами на її утримання. Позивач не надано доказів, які б свідчили про наявність у дитини особливих здібностей до занять з циркового мистецтва, що не дозволяє віднести такі витрати до додаткових витрат на утримання дитини, та відповідно стягнути половину їх вартості. Крім того, витрати не були погоджені з відповідачем як з батьком, він не надавав ні усної, ні письмової згоди на відвідування навчального закладу, і в матеріалах справи такі докази відсутні.

Щодо витрат на заняття спортивною гімнастикою в СДЮШОР м. Києва, відповідач наголошує, що позивач не надала жодних доказів на підтвердження щомісячних витрат у розмірі 5000 грн. Зокрема, матеріали позовної заяви не містять підтвердження оплати спортивного інвентарю, одягу чи участі у змаганнях.

Щодо витрат на відвідування басейну в Фітнес-клубі «Софія - Sport», відповідач зазначає, що позивач не надала жодних доказів необхідності відвідування ОСОБА_3 басейну, що було б обумовлено станом здоров`я, або спортивними досягненнями не надано, що свідчить про безпідставність вимоги про віднесення вказаних витрат до додаткових витрат на дитину, які підлягають стягненню з відповідача. Крім того, відсутні докази на підтвердження того, чим саме зумовлена необхідність відвідування саме приватного басейну і саме в с. Софіївська Борщагівка, за умови, що позивачка з дітьми з серпня 2022 року фактично проживає на території міста Києва та наявністю в межах територіальної громади міста басейнів котрі знаходяться в комунальній або державній власності, та відвідування яких є значно дешевшим ніж обраний Позивачем приватний басейн. Також жодної згоди на відвідування приватного басейну відповідач не надавав, жодних доказів досягнення такого спільного рішення позов не містить.

Щодо витрат на відвідування психолога в Медичному центрі приватного підприємства «Клініка Медіком», відповідач зазначає, що позивачка вказує, що відповідне психологічне обстеження ОСОБА_3 було проведено 19.11.2021 року, та 30.11.2021, натомість, не надано доказів того, що станом на день подання позовної заяви є необхідність у відвідуванні ОСОБА_3 психолога та не надано доказів поточного психологічного стану, який обумовлює продовження психологічної допомоги. Також не обгрунтовано, у зв`язку з чим позивачка скористалася послугами саме приватного медичного центру, який є одним з найдорожчих у м. Києві, враховуючи те, що аналогічні послуги надаються лікарями державних або комунальних медичних закладів, які за своєю кваліфікацією та досвідом роботи не відрізняються від лікарів приватних медичних установ.

Що стосується посилання позивача на розгляд Києво-Святошинським районним судом Київської області кримінального провадження за ч. 2 ст. 156 КК України, відповідач вважає, що вказані обставини жодним чином не доводять факту необхідності відвідування психолога за період з жовтня 2022 по січень 2023 р., а тим більше в приватній клініці. Що стосується витягу з ЄРД за №12022111050003520 від 21.11.2022 року, варто зазначити, що сам по собі вказаний документ не має доказового значення, оскільки є лише відображенням інформації з реєстру та не свідчить про вчинення відповідачем кримінальних правопорушень. Більше того, згідно листа за №2752 від 14.11.2022 року за підписом т.в.о. начальника Відділення поліції №5 Бучанського РУП ТУ НІ у Київській області В.Левченко, надана інформація про те, що за наслідком неодноразових звернень ОСОБА_1 про вчинення щодо неї домашнього насильства зі сторони ОСОБА_2 , такі факти не знайшли свого підтвердження та не встановлено ознак кримінального правопорушення.

Отже, вказані витрати є необгрунтованими та їх не можна віднести до додаткових витрат на утримання дитини.

Відповідач заперечує проти віднесення витрат на зберігання компонентів крові у кріобанку до категорії додаткових витрат на дитину, оскільки ці послуги не зумовлені станом її здоров`я чи іншими фізіологічними потребами.

Щодо витрат на збереження компонентів крові у кріобанку, відповідач зауважує, що на його переконання, вказані витрати жодним чином не можуть вважатись додатковими витратами, оскільки вони не зумовлені особливостями здоров?я чи іншими фізіологічними потребами дитини.

Відповідач також заперечує проти позовних вимог в частині стягнення додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_4 , а саме зазначає, що згідно долученого позивачем рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року у справі №760/6988/22 питання щодо стягнення додаткових витрат згідно договору про надання психо-корекційних послуг №50_2021 від 16.08.2021 року вже було предметом судового розгляду. Зокрема, зі змісту наданого рішення суду, вбачається, що судом було досліджено та взято до уваги договір про надання психо-корекційних послуг №50_2021 від 16.08.2021 року; рахунок фактуру від 01.11.2021 року на загальну суму 127 200 грн, рахунок-фактуру від 01.01.2022 року на 360 000 грн. Також судом встановлено, що загальна вартість лікування та відновлення здоров?я ОСОБА_4 згідно даних документів становить 487200,00 грн, а тому половину вказаних витрат в розмірі 243600 грн суд присудив стягнути з ОСОБА_2 .

Окрім того, відповідач зазначає, що з приводу обставин виконання договору про надання психо-корекційних послуг Солом`янський УП ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023102090000066 від 30.03.2023 за фактом можливого вчинення шахрайських дій ОСОБА_1 у співучасті з посадовими особами ТОВ «Центр реальної інклюзії ЕРУДИТ».

Щодо витрат на обстеження, лікування та медичні послуги у ТОВ «Діагностика 360» і ТОВ «МЛ ДІЛА», відповідач зазначає, що позовна заява не містить жодного обґрунтування чому вона обрала саме вказані приватні медичні заклади, а не звернулася до державного або муніципального медичного закладу, послуги якого будуть значно дешевшими,

Щодо витрат на медичні препарати відповідач не заперечує проти стягнення з нього половини вартості медичних препаратів.

Також відповідач вважає вимогу про стягнення витрат на заняття в басейні безпідставною. Згоди на відвідування дитиною цього закладу відповідач не надавав, і доказів такої згоди позов не містить. У позові відсутні будь-які рекомендації лікарів або ж особливі здібності дитини до плавання, а нерегулярність відвідування басейну, додатково свідчать про відсутність такої необхідності.

Відповідач вважає також, що витрати на заняття з футболу у ФОП ОСОБА_5 є необґрунтованими та не підлягають стягненню. Позов не містить доказів того, що тренування зумовлені особливими здібностями чи фізичними потребами дитини.

Щодо витрат на збереження компонентів крові у кріобанку відповідач зазначає, що дані витрати не є додатковими витратами на утримання дитини, оскільки вони не зумовлені особливостями здоров`я чи іншими фізіологічними потребами дитини.

Щодо рівня доходів відповідача, то згідно довідки про доходи від 17.05.2023 року за №24, що виданої ТОВ «Констракшн Машинері», за період з липня 2022 року по квітень 2023 року включно заробітна плата ОСОБА_2 на посаді керівника відділу продажу вживаної техніки складає 20125 грн щомісячно. Таким чином, твердження позивача про те, що заробітна плата відповідача складає 150000 гривень щомісячно, є надуманою та не підтверджена жодними доказами.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 08 червня 2023 року у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Коноваленка Д.С. про розгляд цивільної справи у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін було відмовлено.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2023 року було поновлено строк для подання клопотання про витребування доказів представнику відповідача ОСОБА_2 - адвокату Коноваленку Д.С. Також було витребувано у ТОВ «Центр реальної інклюзії «Ерудит» дані про нараховані та виплачені ОСОБА_1 заробітну плату, премії, бонуси та інші виплати за період часу за ІІІ та ІV квартал 2021 року та весь 2022 рік.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2024 року у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Коноваленка Д.С. про витребування доказів було відмовлено.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заперечення відповідача, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити частково з огляду на таке.

Судом встановлено, що 02 червня 2012 року між сторонами було укладено шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №592, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 07 грудня 2021 року.

Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 09 січня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 25 січня 2020 року Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Відповідно до рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 07 лютого 2022 року шлюб між сторонами було розірвано.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 20000 грн щомісячно на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 починаючи з 15 червня 2022 року до повноліття дітей, також стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання малолітнього ОСОБА_4 в розмірі 243600 грн.

Позивач, звренувшись до суду з указаним позовом, просить стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 43335 грн, та додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 164230,08 грн, покликаючись на те, що відповідач не добровільно не сплачує кошти на утримання дітей.

Відповідач визнав позовні вимоги частково, а саме в частині стягнення половини вартості медичних препаратів у сумі 3834,33 грн, в іншій частині - просив залишити позов без задовлення.

Вирішуючи спір, що виник між стронами, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст.51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

У частині 1 статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою Верховної Ради № 789-ХІІ від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.02.1991 р., визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 18 вищезазначеної Конвенції, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частинами 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини установлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі ст. 141 Сімейного кодексу України (далі СК України) мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Аналіз відповідних норм Закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною статтею. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні. Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку, які підлягають доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, необхідно враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 127\16614\15-ц (провадження № 61-2371св18), від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17, від 29 квітня 2022 року у справі № 761/27222/20, від 26 серпня 2020 року у справі № 336/1488/19.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Окрім цього, слід зауважити, що звичайні регулярні витрати становлять основу аліментів, а будь-які додаткові витрати, обумовлені особливими обставинами та спрямовані на розвиток здібностей, лікування тощо, є додатковими витратами на дитину і не можуть враховуватися при визначенні розміру аліментів.

Позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.08.2020 року у справі № 336/1488/19 визначає, що особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними факторами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитини потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред`явила такий позов. З аналізу судової практики, яка склалась, до додаткових витрат відносять:

а) навчання у спеціалізованому закладі освіти, технікумі, коледжі, при умові погодження з батьком /матір`ю навчального закладу та доведеності існування особливих обставин, які зумовлені необхідністю платного навчання дитини у цьому закладі адже дитині гарантовано державою безоплатне навчання у загальноосвітній школі;

б) розвиток здібностей дитини, а саме витрати на гуртки, заняття, які розвивають конкретні здібності дитини, придбання спортінвентарю, музичного інструменту, витрати на участь у змаганнях та конкурсах, витрати на вивчення іноземних мов, підтвердженні відповідними нагородами, які одержували діти або характеристиками;

в) оздоровлення (санаторно-курортне або відпочинок біля моря або на гірському курорті при умові доведеності, що для покращення стану здоров`я дитини вона потребувала відпочинок та оздоровлення саме там);

г) лікування (систематичні витрати, понесені у зв`язку з постійною хворобою дитини, фізичними травмами).

Батьки зобов`язані брати участь у додаткових витратах на свою дитину, лише при обов`язковій умові, якщо це обумовлено розвитком її здібностей, хворобою тощо. Цей перелік не є вичерпним - сюди входять усі потреби дитини, які не покриваються аліментами на її утримання.

В разі лікування, протезування, санаторно-курортного лікування розмір додаткових витрат з огляду на судову практику, може обґрунтовуватися медичними документами, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини: виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, консультативні висновки тощо.

На підтвердження понесених витрат на лікування дитини - долучаються до позовної заяви акти про надані медичні послуги, рахунки, квитанції та чеки про оплату наданих послуг та придбаних ліків згідно з рекомендаціями лікарів. Квитанції та фіскальні чеки про оплату медичних послуг, придбання ліків долучаються до матеріалів справи в оригіналі.

Тільки зберігаючи, фіксуючи та надаючи зазначені документи в суді, можна реалізувати своє право на компенсацію додатково понесених витрат, викликаних певними обставинами в житті дитини.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що нею понесено додаткові витрати на доньку ОСОБА_3 , зокрема: витрати на оплату навчання у школі Циркового мистецтва Swan Circus за період 01 вересня 2022 року по 01 квітня 2023 року у сумі 7600 грн, витрати щодо оплати заняття зі спортивної гімнастики, за період 01 вересня 2022 року по 01 квітня 2023 року у розмір 17500 грн, витрати щодо оплати басейнів у розмірі 9725 грн, витрати на медичні послуги у розмірі 5767,50 грн, витрати на збереження компонентів крові за 2023 рік у розмірі 2742,50 грн. Також позивач зазначає, що нею понесено додаткові витрати на сина ОСОБА_4 , зокрема: витрати на послуги у розмірі 245000 грн, витрати за медичні послуги ТОВ «Діагностика 360» у розмірі 30150 грн, витрати за медичні послуги ТОВ «МЛ Діла» у розмірі 4262 грн, витрати за медичні послуги (дослідження) ТОВ «Медична Лабораторія» у розмірі 5161,25 грн, витрати на медичні препарати призначені лікарями у розмірі 7668,66 грн, витрати на басейн у розмірі 21900 грн, витрати на послуги з тренування за системою раннього розвитку програм «Футбол» у розмірі 5501 грн, витрати щодо збереження компонентів крові у розмірі 1828 грн.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, неповнолітній син сторін ОСОБА_4 проходить періодичні обстеження та лікування, що підтверджується доданими медичними документами (а.с.88-94).

За період з березня 2022 року до січня 2023 року позивачем сплачено за отримані медичні послуги щодо обстеження сина в ТОВ «Діагностика 360» у розмірі 30150 грн, що підтвердується квитанціями (а.с.96-101).

За період з січня 2022 року до січня 2023 року позивачем сплачено за отримані медичні послуги щодо обстеження сина в ТОВ «МЛ Діла» у розмірі 4262 грн (а.с.102-103).

За період серпня 2022 року та січня 2023 року позивачем сплачено за отримані медичні послуги щодо обстеження сина в ТОВ «Медична Лабораторія» у розмірі 10322,50 грн, що підтвердується рахунками та квитанціями (а.с.104-106).

За період січня 2023 року позивачем сплачено за медичні препарати у розмірі 7668,66 грн, що підтверджується відповідними чеками (а.с.107-109). Половину вказаних витрат у сумі 3834,33 грн відповідач погоджується оплатити.

Указані витрати на обстеження та лікування дитини викликані особливими обставинами, а саме хворобою дитини, що підтверджено медичними документами, а тому суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення половини цих витрат з відповідача як додаткових витрат на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто в сумі 26201,59 грн (52403,18 / 2).

Проте у задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити з огляду на наступне.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення з відповідача половини додаткових витрат понесених позивачем щодо оплати навчання у школі Циркового мистецтва Swan Circus за період 01 вересня 2022 року по 01 квітня 2023 року що становить - 7600 грн позивач на підтвердження зазначеної вимоги посилається на довідку від 12 січня 2023 року, згідно з якою розмір щомісячної оплати становив 2000 грн по 30 листопада 2022 року, а з 01 грудня 2022 року - 2 300 грн. Разом з тим суд не знаходить підстав для задоволення цієї вимоги, оскільки в порушення положень статей 76-81 ЦПК України позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт фактичного понесення зазначених витрат (зокрема, квитанцій, платіжних доручень, банківських виписок чи інших документів, що засвідчують реальну сплату коштів за навчання дитини). Довідка про вартість навчання сама по собі не є доказом фактичного здійснення платежів, а лише встановлює розмір такої оплати.

Що стосується вимог про стягнення половини витрат на оплату занять зі спортивної гімнастики у розмірі 17500 грн, до складу яких позивач включає також вартість придбаного спортивного інвентарю, спеціалізованого спортивного одягу та внесків, пов`язаних з участю у змаганнях, суд зазначає наступне. На підтвердження факту заняття дитини спортивною гімнастикою позивач надав довідки № 20/12/01 від 20 грудня 2021 року та № 13/01/01 від 13 січня 2023 року, якими підтверджується, що ОСОБА_6 з 01 жовтня 2019 року займається спортивною гімнастикою у СДЮШОР м. Києва та має 1 юнацький розряд. Також позивачем надано копії дипломів та нагород дитини, які свідчать про наявність у неї здібностей до відповідного виду спорту та підтверджують доцільність її подальшого спортивного розвитку в цьому напрямку. Водночас, попри доведеність самого факту занять дитини спортивною гімнастикою та наявність у неї відповідних досягнень, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження реального понесення заявлених витрат у розмірі 17500 грн, а саме відсутні документи, що підтверджують оплату занять, придбання спортивного інвентарю та спеціалізованого одягу, а також сплату внесків за участь у змаганнях (квитанції, чеки, банківські виписки тощо).

Що стосується вимоги про стягнення половини коштів на оплату занять у басейні для обох дітей у загальному розмірі 20675 грн, суд також не знаходить підстав для її задоволення, виходячи з наступного. На обґрунтування позовних вимог у цій частині позивачем надано лише чеки та заяву-приєднання до умов публічного договору. Суд зазначає, що зазначені документи підтверджують лише сам факт оплати позивачем відповідних послуг, проте не є достатніми доказами на підтвердження того, що ці витрати є додатковими витратами на дитину в розумінні ст.185 СК України.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 19 квітня 2023 року у справі № 760/10847/20, регулярне відвідування дітьми басейну, поїздки з дітьми до моря на відпочинок тощо, не є тими додатковими витратами, які викликані особливими обставинами у розумінні статті 185 СК України, а є витратами на утримання дітей, тобто аліментами, які вже стягнуті з відповідача.

Слід звернути увагу, що у кожній справі з подібним предметом спору суд виходить із конкретних обставин справи щодо необхідності стягнення додаткових витрат, залежно від особистих, індивідуальних особливостей дитини. Таких особистих, індивідуальних особливостей у дітей позивачкою не доведено, а судом не встановлено.

Що стосується вимоги про стягнення половини витрат на оплату медичних послуг доньки ОСОБА_3 у розмірі 5767,50 грн, суд не знаходить підстав для задоволення вимоги в цій частині.

Наданий висновок лікаря підтверджує наявність медичних показань. Водночас розмір понесених витрат позивачем належним чином не доведено, оскільки надані скріншоти виписок з додатку мобільного банкінгу не містять відомостей про призначення платежу, перелік та вартість наданих медичних послуг, а також не дають можливості достовірно встановити зв`язок здійснених платежів саме з лікуванням дитини ОСОБА_3 .

Що стосується 50% витрат на збереження компонентів крові обох дітей у загальному розмірі 4570,50 грн, суд не знаходить підстав для задоволення вимог в цій частині, оскільки позивачем не надано доказів того, що такі витрати були зумовлені медичними показаннями чи іншими особливими обставинами в розумінні ст.185 СК України.

Стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення позовини витрат на послуги ТОВ «Центр реальної інклюзії «Ерудит»» у розмірі 122500 грн, суд також не знаходить підстав для їх задоволення.

Адже як встановлено судом, рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року у справі № 760/6988/22 вже вирішувалося питання щодо стягнення додаткових витрат, понесених на підставі договору про надання психо-корекційних послуг № 50_2021 від 16 серпня 2021 року, укладеного з тим самим закладом. За результатами розгляду справи судом було встановлено, що загальна вартість лікування та відновлення здоров`я ОСОБА_4 згідно з рекомендованною програмою становила 487200 грн, у зв`язку з чим з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача вже стягнуто половину зазначених витрат у розмірі 243600 грн.

При цьому позивачем не доведено, що витрати на послуги ТОВ «Центр реальної інклюзії «Ерудит»» у розмірі 122500 грн є такими, що не включені до загальної вартості лікування та відновлення здоров`я ОСОБА_4 згідно з рекомендованною программою (487200 грн), що було встановлено рішенням суду від 12.02.2022 року.

Таким чином, витрати, понесені на підставі договору № 50_2021 від 16 серпня 2021 року, вже були предметом судового розгляду та отримали правову оцінку в рамках справи № 760/6988/22, за результатами якого ухвалено судове рішення, яке набрало законної сили. Відтак, повторне стягнення таких витрат з відповідача є безпідставним.

Що стосується половини витрат на надання послуг тренування вихованця за системою раннього розвитку «Футбол» у розмірі 2750 грн в даній частині позивачем не доведено, що вказані витрати викликані особливими обставинами, не зумовлені особливою схильністю дитини до такого виду спорту та пов`язані з розвитком певних здібностей дитини, тому не відносяться до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини у розумінні статті 185 СК України.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 26201,59 грн додаткових витрат на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачі в справах про стягнення аліментів, звільнені від сплати судового збору.

З урахуванням викладеного з відповідача на користь держави підлягає стягненню 1073,60 грн судового збору.

Керуючись ст.10, 12, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 26201 (двадцять шість тисяч двісті одну) гривень 59 копійок додаткових витрат на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч.1 ст.355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України (ч.3 ст.354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст.273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.2 ст.273 ЦПК України).

Сторони у справі :

- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ;

- відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя Солом`янського

районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова