Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №488/3927/26 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 488/3927/26

Провадження № 3/488/469/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

20.08.2026 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Торжинська Т.В., при секретарі Коваль А.А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності — ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка займає посаду заступника начальника Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Корабельним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області,

- до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 212-3 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії МК№047 від 24.07.2026 р., у провину ОСОБА_1 як заступника начальника Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ставиться неповне надання інформації на адвокатський запит, що кваліфіковано за ч.5 ст. 212-3 КУпАП.

Як слідує з протоколу, 29.06.2026 р. заступник начальника Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шкляренко С.В., перебуваючи на своєму робочому місці по вул. Океанівська, І-а у м. Миколаєві, діючи умисно всупереч вимогам частини 2 статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 212-3 КУпАП, яке виразилось у тому, що листом від 29.06.2026р. ОСОБА_1 на отриманий нею електронною поштою 22.06.2026 р. адвокатський запит адвокатки Жмурко О.М. від 20.06.2026 р., у якому вона просила надати інформацію на 11 поставлених у ньому запитань щодо вжитих нею у виконавчому провадженні№61163111 заходів примусового виконання рішення суду у інтересах стягувача ОСОБА_2 , який є її клієнтом, замість надання конкретної інформації по кожному з цих запитань повідомила, що нею «вносяться до автоматизованої системи виконавчого провадження відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень» та що сторони мають право ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження за визначеною процедурою. Також вона повідомила про розмір часткового стягнення з боржника з 05.02.2020 р. по 29.06.2026 р. Вивченням матеріалів виконавчого провадження № 61163111, на який робиться посилання у відповіді від 29.06.2026 р. на адвокатський запит, встановлено, що у ньому відсутня достатня інформація на 2-11 запитання адвокатського запиту - тобто на ці запитання ОСОБА_1 повинна була надати конкретну інформацію, а не обмежуватися посиланням на матеріали виконавчого провадження. 08.07.2026. р. Радою адвокатів Миколаївської області Шкляренко С.В. направлено електронною та звичайною поштою запит з пропозицією не пізніше 3 днів з моменту його отримання надати до Ради письмові пояснення стосовно вказаного правопорушення, на який вона відповіла листом від 10.07.2026 р., у якому не спростувала жодного зі звинувачень у ненаданні інформації на 2- 11 запитання адвокатського запиту, висунутих їй адвокаткою Жмурко О.М. У зв`язку з цим листом від 17.07.2026 р. ОСОБА_1 запрошена до Ради адвокатів на 24.07.2026 р. о 10 год. 10 хв. для участі у складанні відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, вручення їй під розпис копії протоколу та доданих до нього доказів згідно зі ст.ст.254,256 КУпАП роз`яснення їй її прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конститупії України та ст.268 КУпАП. Таким чином, ОСОБА_1 вчинила вищевказане адміністративне правопорушення у вигляді ноповного надання інформації на адвокатський запит.

Адвокатський запит відповідає вимогам ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: до запиту додані посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордера. Запит не стосується надання консультацій ї роз`яснень положень законодавства, ним не витребовувалася інформація та копії документів, отримані під час здійснення кримінального провадження, та інформація з обмеженим доступом і копії документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. Отже, інформація та документи відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підлягають обов`язковому наданню на запит не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

06.07.2026 р. адвокатка ОСОБА_3 звернулася до Ради адвокатів Миколаївської області їз заявою про притягнення до адміністративної відповідальності особи, винної у ненаданні 2 інформації па її адвокатський запит. На запит Ради адвокатів від 08.07.2026 р. ОСОБА_1 згідно згідно зі ст.256,268 КУпАП стосовно вчиненого нею правопорушення надала пояснення від 10.07.2026 р.

В даному випадку, органом (посадовою особою), яким складено вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення, визначено наявність в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-3 КУпАП.

На доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, яке зазначене у вищевказаному протоколі, додано копію адвокатського запиту ОСОБА_3 від 20.06.2026 року, копія ордеру на надання правничої допомоги адвоката Жмурко О.М., копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Жмурко О.М., скріншот направлення на електронну адресу адвокатського запиту від 20.06.26 року, протокол електронного підпису, копія відповіді від 29.06.26 ОСОБА_4 на адвокатський запит, скріншот отримання на електронну адресу відповіді на адвокатський запит, заява про складання протоколу про адміністративне правопорушення, довідка щодо аналізу матеріалів виконавчого провадження № 61163111, запит члена ради адвокатів - адвоката Кірюхіна О.М. від 08.07.2026 року, відповідь ОСОБА_4 на запит ОСОБА_5 , від 08.07.2026 року, запрошення від 17.07.26 року, копія зворотнього повідомлення, відповідь ОСОБА_4 на запрошення.

В ході розгляду справи, ОСОБА_1 заперечила свою провину та зазначила, що отримавши запит адвоката Жмурко О.М., вона діяла в межах своїх повноважень та відповідно до вимог ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», повідомила про можливість ознайомитись із матеріалами виконавчого провадження у відділі ДВС або ж ознайомитись із ними через автоматизовану систему виконавчих проваджень (далі –АСВП), надавши відповідне посилання для входу через мережу Інтернет. Також повідомила про суму коштів, що була стягнута з боржника на користь стягувача. Зазначила, що АСВП містить усі документи, складені державним виконавцем, всі сканкопії відповідей на запит, а тому вся інформація, яка цікавила адвоката наявна у АСВП.

Також ОСОБА_1 звернула увагу на те, що вищевказаний протокол складено 24.07.2026 року, тоді як останній направлявся до суду супровідним листом від 23.07.2026 року, тобто за день до складання вказаного протоколу, що свідчить про фактичне складання протоколу до визначеної в останньому дати та наперед встановлення її провини без можливості подання нею на дату та час запрошення для складання протоколу додаткових пояснень.

За вказаного вважає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, оскільки матеріали справи не містять доказів її вини, у самому протоколі відсутнє конкретне звинувачення щодо, а мається лише посилання на ненадання нею достатної інформації на 2-11 запитання запиту адвоката, що є оціночним поняттям та не розкриває счамої суті звинувачення.

Потерпіла ОСОБА_3 до суду для розгляду вказаної справи за судовою повісткою, яку згідно даних автоматизованої системи документообігу отримала 04.08.2026 р., не прибула, заяв про відкладення судового засідання від останньої не надходило, у зв`язку з чим розгляд справи здійснено за відсутності ОСОБА_3 .

Приймаючи рішення у справі, суд вважає необхідним зазначити про таке.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.252 КУпАП, ст.94 КПК України, оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив рішення.

При цьому, Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011[2] зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у цьому Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення». У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Виходячи з наведеного, а також положень ст. 251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується як і з нормами чинного законодавства так і з практикою та позицією ЄСПЛ.

При цьому, Європейський суд висловив категоричну позицію щодо неможливості усунення недоліків протоколу судом, зазначивши останнє порушенням рівності учасників процесу. Так, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Виходячи з наведеного, при розгляді справи, суд обмежений лише тими обставинами, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та не може перебирати на себе функції обвинувачення та вчиняти процесуальні дії, обов`язок щодо яких покладено Законом на відповідну уповноважену особу, яка висуває обвинувачення та складає протокол про адміністративне правопорушення.

Суд розглядає справу лише в межах того обвинувачення, що ставиться в провину особі, відповідно до протоколу.

Останнє є гарантією права особи на захист, яка має право захищатись від конкретного звинувачення, що виключає абстрактність тверджень.

В протоколі ж про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 , останній в провину ставиться те, що у її відповіді на адвокатський запит від 22.06.2026 року відсутня достатня інформація на 2-11 запитання адвокатського запиту. Втім, зазначене у протоколі поняття «достатня інформація» є оціночним, яке не містить чіткого визначення та не вказує на конкретність вчинення дій особи, стосовно якої складено протокол.

Окрім того, суд зауважує , що відповідно до положень ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання.

Згідно зі ст. 256 КУпАП, у протоколі, окрім іншого, зазначаються пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно ч.3 ст.256 КУпАП, правопорушник має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Вручення копії протоколу про адміністративне правопорушення є важливою гарантією того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознайомлена зі змістом обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення та має можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.

Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та вручення копії протоколу про адміністративне правопорушення належить до компетенції та обов`язку уповноваженої посадової особи, яка склала протокол та яка висуває обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.

В той же час, будь-які дані, які підтверджують направлення копії другого примірника протоколу, на адресу ОСОБА_1 , в матеріалах справи відсутні.

Окрім того, є слушними зауваження ОСОБА_1 щодо невідповідності дати складеного протоколу, який, згідно супровідного листа, скеровано до суду за день складання самого протоколу, та свідчить на користь пояснень ОСОБА_1 щодо порушення її права на захист.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

За вказаного, за відсутності конкретно сформульованого звинувачення, суд позбавлений можливості надати оцінку доданим до протоколу доказам, та відповідно і прийняти їх як допустимі, з огляду на наявність явних ознак порушення права ОСОБА_1 на захист, висновки щодо чого викладено вище.

Враховуючи наведене, провадження у справі відносно ОСОБА_1 має бути закрите за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 266, ст. 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 212-3 КУпАП закрити за відсутності складу вказаного адміністративного порушення.

Постанова може бути оскаржена через Корабельний районний суд до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Т.В. Торжинська