Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №487/10391/24 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Суд: Заводський районний суд м. Миколаєва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:

Дата: 19 липня 2026 р.

Справа: №487/10391/24

Суддя: Кузьменко В. В.

Справа №487/10391/24

Провадження №2/487/131/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючий суддя Кузьменко В.В., при секретарі Спицькій Н.Р., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ в натурі частки із майна, що є в спільній власності та визначення порядку користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

28.11.2024 року до Заводського районного суду міста Миколаєва надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ в натурі частки із майна, що є в спільній власності та визначення порядку користування земельною ділянкою.

29.11.2024 року Ухвалою судді Заводського районного суду міста Миколаєва прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ в натурі частки із майна, що є в спільній власності та визначення порядку користування земельною ділянкою.

Також, 28.02.2025 року суддею Заводського районного суду міста Миколаєва винесено ухвалу про витребування з Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації - інвентарну справу на житловий будинок АДРЕСА_1 .

24.04.2025 року Ухвалою судді Заводського районного суду міста Миколаєва призначено по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ в натурі частки із майна, що є в спільній власності та визначення порядку користування земельною ділянкою, судову будівельну-технічну експертизу та земельно-технічної експертизи. Провадження у справі на час проведення експертизи зупинити.

06.05.2026 року до Заводського районного суду міста Миколаєва надійшов Висновок експерта №125-0078/1 від 30.04.2026 року.

15.05.2026 року винесено Ухвалу про поновлення справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ в натурі частки із майна, що є в спільній власності та визначення порядку користування земельною ділянкою.

03.06.2026 року Ухвалою судді Заводського суду міста Миколаєва закрито підготовче провадження по цивільній справі ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ в натурі частки із майна, що є в спільній власності та визначення порядку користування земельною ділянкою.

Представник позивача у судове засідання не прибув, до початку судового засідання подав до канцелярії суду заяву, згідно якої просив розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Позивач у судове засідання не прибув, до початку судового засідання подав до канцелярії суду заяву, згідно якої просив розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Крім того, відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом (ч. 1 ст. 357 ЦК України).

За змістом ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 ЦК України), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (ч. 3 ст. 364 ЦК України).

Враховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна у порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 № 55 (далі - Інструкція).

Так, згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4 Інструкції поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. При поділі жилого будинку суд зобов`язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються.

Відповідно до ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Судом встановлено, що на підставі Свідоцтва про право власності на домоволодіння, виданий на підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 26.10.2001 року №993, свідоцтво видано замість договору купівлі-продажу від 10.11.1997 року р-№7616 та зареєстровий Миколаївським БТІ на праві приватної власності за ОСОБА_1 , записаний 2у реєстрову книгу №12 за реєстровим №2782 належить 20/100 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

20/100 часток житлового будинку належить на праві власності ОСОБА_2 , 20/100 часток належить ОСОБА_7 , 20/100 часток належить ОСОБА_4 , 13/100 частки належить ОСОБА_5 та 16/100 частки належить ОСОБА_6 .

Згідно експертного висновку будівельно-технічної експертизи №125-0078/1 від 30.04.2026 року встановлено що по приближеному до ідеальної частки співвласника, згідно з порядком користування, що склався: у користування співвласника ОСОБА_1 з часткою 20/100 частини, пропонується виділити: частина літ. "А-1"-1-ноповерховий житловий будинок з прибудовами літ. "а,А`а'"-1917 р. побудови у складі узаконених приміщень:

Квартира №4:

4-1-кухня пл. 8,2 кв. м.; 4-2-житлова пл. 20,9 кв. м.; 4-3-житлова пл. 10,7 кв. м.

4-4-житлова пл. 10,2 кв. м.; 4-5-кухня пл. 9,4 кв. м.; 4-6-котельня пл. 3,5 кв. м.

4-7-санвузол пл. 1,9 кв. м.

Разом по квартирі АДРЕСА_2 : пл.64,8 кв. м. - інв. Вартість - 59316 грн.

Надвірні узаконенні господарські будови:

Літ. "Ж"- сарай - 1970 р.- пл. 8,9 кв. м. - 1398 грн.

Літ. "И"- сарай - 1970 р. - пл. 6,8 кв. м. - 1379 грн.

21/100 частина №2,3 - огорожа - 795 грн.

21/100 частина №І,ІІ - замощення - 464 грн.

Всього: 63352 грн.

Реальна частка складає - 16/100 (62093:397056 буд.), що на 5/100 часток менше від частки, що ідеально належить - 21/100.

Розділ горищного простору за наданому варіанту виділу частки спірного житлового будинку, виконується співвісне стінам, які розділяють будинок літ. "А-1" на окремі частини, що забезпечує доступ кожного із співвласників до приналежної частини перекриття та покрівлі для можливості його обслуговування і ремонту.

Також, для визначення варіантів порядку користування земельною ділянкою між співвласниками за адресою: АДРЕСА_1 , експертом враховується площа земельної ділянки - 951,0 кв. м., яка встановлена згідно виконаної геодезичної зйомки.

Відповідно до приближеного до ідеальних часток співвласників, згідно порядку користування, що склався.

На час дослідження, на земельну ділянку АДРЕСА_1 в натурі один існуючий в`їзд, а саме:

-з боку АДРЕСА_1 через металеві ворота шириною - 2,0 м. в загальному користуванні всіх співвласників.

Земельна ділянка загального користування проходить від воріт шириною - 2,0 м. вдовж правої бокової частини ділянки, загальною площею - 94,00 кв.м..

Житлові будинки літ. «А,Б» в користуванні співвласників знаходяться безпосередньо вздовж лівої бокової межі, житловий будинок літ. «Г» в задній торцевій частині земельної ділянки, надвірні господарські будівлі та споруди в серединній частині безпосередньо вздовж правої бокової межі.

В користуванні співвласника ОСОБА_1 частина земельної ділянки в індивідуальному користуванні, відсутня.

Згідно пропонованого варіанту виділу частки домоволодіння співвласнику ОСОБА_1 на підставі вимірів, виконаних розрахунків, площі земельних ділянок, що виділяються в користування співвласнику, згідно виконаної геодезичної зйомки земельної ділянки ФОП ОСОБА_8 станом на лютий 2026 року, згідно порядку користування, що склався на даний час, складає:

- співвласнику ОСОБА_1 - 94,70 кв. м., зокрема:

- під будівлями - 94,7 кв. м.

- під чистою землею - - кв. м

Земельна ділянка загального користування - 94,0 кв. м.

Фактично співвласники користуються земельними ділянками в домоволодінні:

1. співвласник ОСОБА_1 - 128,54 кв. м., що на 213,82 кв. м. менше від ідеальної долі - 342,36 кв.м.

2. іншим співвласникам - 822,46 кв. м., що на 213,82 кв. м. більше від ідеальної долі - 608,64 кв.м.

Заперечень щодо поділу спірного об`єкту нерухомості згідно висновку експерта не надійшло.

Відповідно до ч. ч.1, 2, 4 ст.120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

При застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 цього Кодексу слід виходити з того, що у разі переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право на земельну ділянку в набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак права власності.

Згідно з ч.ч.1,3,4 ст.88 ЗК України - володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди-у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Загальні правила вирішення спорів щодо порядку володіння й користування земельною ділянкою застосовуються також у випадку, коли належний особам на праві спільної власності жилий будинок, господарські будівлі та споруди розташовані на земельній ділянці, яка знаходиться в їх користуванні до її приватизації або за договором оренди.

Порядок користування земельною ділянкою, на якій розташований належний співвласникам житловий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається, насамперед, їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, у зв`язку з чим при застосуванні статті 88 ЗК України при вирішенні спорів між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або житловий будинок, слід брати до уваги цю угоду.

Статтею 107 ЗК України передбачено, що основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Відповідно до ч.1 ст. 317, ч.1 ст. 319 ЦК України кожен власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч.ч. 3-5 ст. 319 ЦК України усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що аналіз наведених доказів вказує на те, що наявні усі умови, передбачені ст. ст.358, 364, 367, 377 ЦК України, що визнано відповідачами, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 18, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ в натурі частки із майна, що є в спільній власності та визначення порядку користування земельною ділянкою - задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 в натурі 21/100 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ., а саме виділити: частина літ. "А-1"-1-ноповерховий житловий будинок з прибудовами літ. "а,А`а'"-1917 р. побудови у складі узаконених приміщень:

Квартира №4:

4-1-кухня пл. 8,2 кв. м.; 4-2-житлова пл. 20,9 кв. м.; 4-3-житлова пл. 10,7 кв. м.

4-4-житлова пл. 10,2 кв. м.; 4-5-кухня пл. 9,4 кв. м.; 4-6-котельня пл. 3,5 кв. м.

4-7-санвузол пл. 1,9 кв. м.

Надвірні узаконенні господарські будови:

Літ. "Ж"- сарай - 1970 р.- пл. 8,9 кв. м. - 1398 грн.

Літ. "И"- сарай - 1970 р. - пл. 6,8 кв. м. - 1379 грн.

21/100 частина №2,3 - огорожа - 795 грн.

21/100 частина №І,ІІ - замощення - 464 грн.

Реальна частка складає - 16/100 (62093:397056 буд.), що на 5/100 часток менше від частки, що ідеально належить - 21/100.

Розділ горищного простору за наданому варіанту виділу частки спірного житлового будинку, виконується співвісне стінам, які розділяють будинок літ. "А-1" на окремі частини, що забезпечує доступ кожного із співвласників до приналежної частини перекриття та покрівлі для можливості його обслуговування і ремонту.

В користування співвласника ОСОБА_1 виділити на підставі вимірів, виконаних розрахунків, площі земельних ділянок, що виділяються в користування співвласнику, згідно виконаної геодезичної зйомки земельної ділянки ФОП ОСОБА_8 станом на лютий 2026 року, згідно порядку користування, що склався на даний час, складає:

- співвласнику ОСОБА_1 - 94,70 кв. м., зокрема:

- під будівлями - 94,7 кв. м.

- під чистою землею - - кв. м

Земельна ділянка загального користування - 94,0 кв. м.

Фактично співвласники користуються земельними ділянками в домоволодінні:

1. співвласник ОСОБА_1 - 128,54 кв. м., що на 213,82 кв. м. менше від ідеальної долі - 342,36 кв. м.

2. іншим співвласникам - 822,46 кв. м., що на 213,82 кв. м. більше від ідеальної долі - 608,64 кв. м.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Кузьменко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua