Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №477/2049/25 — Вітовський районний суд Миколаївської області

Суд: Вітовський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 27 травня 2026 р.

Справа: №477/2049/25

Суддя: Козаченко Р. В.

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/2049/25

Провадження №2/477/490/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року Вітовський районний суд Миколаївської області

у складі: головуючого - судді Козаченка Р.В.,

із секретарем судових засідань – Клюсевич Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін цивільну справуза позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути з відповідачки на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за кредитним договором №4184114 від 01 грудня 2023 року в розмірі 46605 грн 88 коп. Також просив в порядку частин 10, 11 статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму з відповідачки на користь позивача. Крім цього просив суд стягнути з відповідачки на його користь судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн 00 коп.

В позовній заяві зазначав, що 01 грудня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачкою був укладений кредитний договір №4184114, шляхом використання електронного підпису, відповідно до умов якого відповідачці був наданий кредит в сумі 6000 грн, строком на 360 днів, з процентною ставкою – 2,00% у день.

26 липня 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі договору факторингу №26.07.2024 за плату відступило, а товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №4184114 від 01 грудня 2023 року.

Посилаючись на те, що за час користування кредитом відповідачка належним чином не виконувала умови договору та не своєчасно сплачувала кредитні платежі, через що за нею утворилася загальна заборгованість у розмірі 46605 грн 88 коп., просив стягнути з відповідачки на свою користь дану заборгованість та понесені судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, позов задовольнити з можливістю ухвалення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про його час та місце повідомлялася належним чином, причини неявки не повідомила, відзиву не подала.

Ухвалою суду від 02 лютого 2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 26 травня 2026 року постановлено розгляд справи здійснювати в заочному порядку за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши досліджені по справі докази в їх сукупності, суд встановив наступні факти та відповідні правовідносини.

Судом було встановлено, що 01 грудня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №4184114, з використанням електронного підпису, з умовами якого остання була ознайомлена.

Відповідно до умов договору відповідачці було надано кредит в сумі 6000 грн. (п.1.2 договору), строком на 360 днів, з 01 грудня 2023 року по 25 листопада 2024 року (п. 1.3 договору).

Пунктом 1.4.1 договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,00% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору.

26 липня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» був укладений договір факторингу №26.07.2024, у відповідності до умов якого товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4184114 від 01 грудня 2023 року.

Відповідно до укладеного договору факторингу від 26 липня 2024 року №26.07.2024 до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №4184114 від 01 грудня 2023 року на загальну суму заборгованості 32085 грн 90 коп., яка складається з наступного: 5999 грн 99 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 26085 грн 91 коп. - заборгованість за процентами.

Станом на дату укладання договору факторингу від 26 липня 2024 року №26.07.2024 строк дії договору №4184114 від 01 грудня 2023 року не закінчився.

Тому, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачкою, товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» з дати факторингу 27 липня 2024 року було нараховано відсотки в сумі 14519,9758 грн (121 календарних днів) 5999,99 грн. * 2,0% = 119,9998 грн *121 календарних днів = 14519,9758 грн.

Таким чином, відповідачка має заборгованість перед позивачем за договором №4184114 від 01 грудня 2023 року у розмірі 46605 грн 88 коп., яка складається із суми заборгованості за тілом кредиту — 5999 грн 99 коп., нарахованих процентів первісним кредитором — 26085 грн 91 коп., нарахованих процентів ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за 121 календарних днів — 14519,9758 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання та повинен сплатити суму боргу та процентів, передбачених договором.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» повністю виконало взяті на себе зобов`язання, а позичальник навпаки, порушила умови договору в частині вчасного повернення кредиту, а також процентів за користування ним, в зв`язку з чим за нею рахується заборгованість за кредитним договором №4184114 від 01 грудня 2023 року в розмірі 46605 грн 88 коп., з яких: 5999 грн 99 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 26085 грн 91 коп. – проценти, нараховані первісним кредитором; 14519,9758 грн – проценти, нараховані ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за 121 календарних днів.

За таких обставин, на підставі ст.ст. 526, 530, 1049, 1050, 1054 ЦК України, вона підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача в повному об`ємі.

Що стосується вимоги позивача щодо нарахування органом (особою), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення та стягнення з відповідача в порядку частин 10, 11 статті 265 ЦПК України інфляційних втрат і 3% річних, відповідно до статті 625 ЦК України, суд вважає необхідним відмовити в її задоволенні, оскільки відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» цього Кодексу, враховуючи зміни, внесені Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Відповідно до статті 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, сплачений ним при поданні позову в сумі 2422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн, що підтверджується договором №01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01 серпня 2024 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (03045, Київська область, м.Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, ЄДРПОУ 40966896) заборгованість за кредитним договором №4184114 від 01 грудня 2023 року в розмірі 46605 (сорок шість тисяч шістсот п`ять) грн 88 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (03045, Київська область, м.Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, ЄДРПОУ 40966896) судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову до суду, у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн.

У задоволенні вимоги позивача щодо нарахування та стягнення з відповідачки інфляційних втрат та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р.В. Козаченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua