Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №127/19736/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 18 серпня 2026 р.

Справа: №127/19736/26

Суддя: Сичук М. М.

Справа № 127/19736/26

Провадження № 3/127/3970/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Сичук М.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 68243 від 03.06.2026 року вбачається, що 03.06.2026 року о 00:20 год. у м. Вінниці по вул. Брацлавській (Островського), 81, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом — мотоциклом ЗР2500-7, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запахом алкоголю з порожнини рота, порушенням мови, різкою зміною кольору шкірного покриву.

Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю, підтвердив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, та щиро розкаявся у вчиненому.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 68243 від 03.06.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 керував мотоциклом ЗР2500-7, державний номерний знак НОМЕР_1 , та під час спілкування з працівниками поліції у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та різка зміна кольору шкірного покриву.

За наявності зазначених ознак працівниками поліції водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, однак ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився.

Таким чином, судом встановлено як факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, так і факт наявності у нього ознак алкогольного сп`яніння та його подальшої відмови від проходження огляду у встановленому законом порядку.

Суд враховує, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у частині відмови від проходження огляду є закінченим саме з моменту відмови водія від проходження такого огляду. Для притягнення особи до відповідальності за цією правовою нормою не є необхідним встановлення фактичного перебування водія у стані алкогольного сп`яніння, оскільки закон передбачає самостійну відповідальність за відмову від проходження огляду у встановленому порядку.

Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 68243 від 03.06.2026 року, рапортом поліцейського, відеозаписом події з технічних засобів відеозапису №473371 та №470742, а також його власними поясненнями у судовому засіданні, у яких він визнав свою вину та підтвердив обставини вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому суд враховує, що відповідно до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є одним із передбачених законом джерел доказів, а згідно зі ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він, будучи водієм транспортного засобу, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, суд також враховує його поведінку після вчинення правопорушення. У судовому засіданні він вину визнав, не заперечував фактичних обставин справи та щиро розкаявся у вчиненому.

Відповідно до ст. 34 КУпАП щире розкаяння винного є обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення.

Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Водночас суд зазначає, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо водія транспортного засобу передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Отже, з урахуванням особливостей санкції цієї норми, наявність пом`якшуючої обставини не дає суду можливості визначити інший, менш суворий вид чи розмір стягнення поза межами санкції закону.

З огляду на викладене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 , особу правопорушника, визнання ним вини та щире розкаяння у вчиненому, суд вважає необхідним накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у встановленому законом розмірі.

Станом на 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн., відповідно 0,2 такого розміру становить 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 33, 34, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 221, 245, 251, 252, 266, 276, 279, 280, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором у випадках, передбачених законом, протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження, якщо її не було оскаржено, або після розгляду апеляційної скарги, якщо її не скасовано.

Штраф має бути сплачений особою, на яку накладено адміністративне стягнення, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови, а в разі оскарження постанови — не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк постанова підлягає примусовому виконанню відповідно до ст. 308 КУпАП.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua