Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №755/3004/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3004/26

Провадження №: 3/755/1560/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" серпня 2026 р. місто Київ

Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Вовк О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною другою статті 130 Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

08 лютого 2026 року о 18 годині 30 хвилини по вул. Алма-Атинська, 64-А у місті Києві, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю с порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що того дня автомобілем керував його знайомий, який привіз його на місце, припаркував автомобіль, передав ОСОБА_1 ключі від автомобіля та пішов додому. На момент, коли до автомобіля під`їхали працівники поліції, ОСОБА_1 за кермом автомобіля не перебував, тому не вбачав необхідності проходити огляд на стан сп`яніння.

В судовому засіданні за клопотанням ОСОБА_1 було допитано свідка ОСОБА_2 , який пояснив, що разом із ОСОБА_1 вони їхали до магазину, при цьому за кермом автомобіля перебував він. Коли вони під`їхали до магазину «Фора», ОСОБА_2 терміново викликали на роботу, у зв`язку з чим він залишив ОСОБА_1 ключі від автомобіля та поїхав. Що відбувалося надалі, йому не відомо. ОСОБА_1 йому телефонував в той вечір, однак до ОСОБА_1 йому було їхати приблизно дві години.

На запитання суду ОСОБА_2 пояснив, що дату та час події він не пам`ятає. При цьому зазначив, що автомобілем ОСОБА_1 він керує майже щодня на прохання останнього.

Суд дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306.

Так, згідно із пунктом 1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно із пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною другою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції визначений статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, та регулюється Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 1413/27858 від 11 листопада 2015 року.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що винність ОСОБА_1 підтверджується, наданими суду матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №586402 від 08 лютого 2026 року, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6634333 від 08 лютого 2026 року стосовно ОСОБА_1 за частиною четвертою статті 126 КУпАП, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн; постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 02 грудня 2025 року, якою стосовно ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення за частиною першою статті 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 тисячі гривень та позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік; відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції №472381, 473975.

Так, за результатом дослідження відеозапису, який є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що відеозапис розпочинається з того, що працівники поліції стоять біля автомобіля поруч з яким стоїть ОСОБА_1 і спілкується по телефону. Працівники поліціії просять надати його документи, та пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`янння. При цьому, ОСОБА_1 повідомляє, що він не водій, зараз приїде водій і покаже свої документи. 18:47:48 працівник поліції повідомляє про те, що автомобіль під керуванням не зупинили, однак працівники поліції бачили як він на перехресті не пропустив автомобіль. 18:48:12 працівник поліції пропонує пройти огляд на стан сп`яніння на що ОСОБА_1 повідомляє, що він не проти пройти огляд, однак, він не керував транспортним засобом. 18:50:01 працівник поліції повторно пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння та повідомляє, що у разі ухилення буде складено протокол за статтею 130 КУпАП. ОСОБА_1 повідомляє про те, що огляд на стан сп`яніння буде проходити водій автомобіля, а він не водій. Далі, як вбачається з відео, один із працівників поліції розповідає працівнику поліції з іншого екіпажу, що вони їхали за ОСОБА_1 і бачили, що коли він зупинився, то швидко вийшов із автомобіля. Надалі, працівники поліції декілька разів пропонують пройти огляд на стан сп`яніння, при цьому ОСОБА_1 повідомляє, що він не водій транспортного засобу. Працівник поліції роз`яснює, що буде складено протокол за частиною другою статті 130 КУпАП та буде складено постанову за статтею 126 КУпАП. 18:55:05 на питання працівника поліції ОСОБА_1 відповів, що він не водій і взагалі не знає як цей автомобіль тут опинився. 19:33:27 працівники поліції роз`яснюють ОСОБА_1 права. 19:34:16 працівник поліції оголошує постанову за частиною четвертою статті 126 КУпАП та протокол за частиною другою статті 130 КУпАП, які ОСОБА_1 підписав особисто.

Суд вважає, що досліджені у судовому засіданні докази, є належними, допустимими та достовірними, здобутими з додержанням процесуальної процедури, вони не суперечать фактичним обставинам справи та об`єктивно узгоджуються між собою. Досліджений судом відеозапис, на якому зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та перебіг подій за участі ОСОБА_1 , є достатнім для оцінки в контексті диспозиції частини другої статті 130 КУпАП.

Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено, ОСОБА_1 не надано.

Так, ОСОБА_1 , як вбачається з відеозапису, заперечував факт керування транспортним засобом, стверджуючи, що автомобілем керував його знайомий. Разом із тим, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 жодного разу під час спілкування з працівниками поліції не повідомив, хто саме, за його твердженням, керував транспортним засобом.

Більше того, навіть у судовому засіданні ОСОБА_1 спочатку лише зазначав, що автомобілем керував його знайомий, який залишив йому ключі від автомобіля, не надавши будь-яких об`єктивних даних на підтвердження того, що саме ця особа керувала автомобілем в той час.

Лише згодом, в ході судового розгляду, в судовому засіданні за клопотанням ОСОБА_1 було допитано ОСОБА_2 , який повідомив, що саме він керував автомобілем «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1 до моменту, коли залишив ОСОБА_1 біля магазину «Фора».

Показання свідка ОСОБА_2 суд не бере до уваги, оскільки вони не узгоджуються з поясненнями ОСОБА_1 . Так, ОСОБА_1 пояснив, що після того, як знайомий привіз його до магазину, припаркував автомобіль, передав йому ключі та пішов додому. Натомість ОСОБА_2 пояснив, що після передачі ключів він поїхав на роботу, оскільки його терміново викликали.

Крім того, ОСОБА_2 під час допиту не зміг пригадати дату та час події, у зв`язку з чим його показання не дають можливості достовірно встановити, що описані ним обставини стосуються саме події, яка є предметом розгляду у даній справі. При цьому свідок зазначив, що після того, як залишив ОСОБА_1 , йому невідомо, що відбувалося надалі. Таким чином, його показання не підтверджують, що саме ОСОБА_2 керував транспортним засобом у момент прибуття працівників поліції та встановлення обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Крім того, пояснення ОСОБА_1 суд оцінює у сукупності з іншими доказами у справі. Так, пояснення щодо обставин появи транспортного засобу на місці події є непослідовними. Так, під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 спочатку зазначив, що транспортним засобом керувала інша особа, яка залишила його на місці події. Водночас у подальшому він пояснив, що не знає, як автомобіль взагалі опинився на цьому місці. Таким чином, наведені ним пояснення не узгоджуються між собою.

При цьому під час судового розгляду версія ОСОБА_1 про керування транспортним засобом іншою особою не знайшла об`єктивного підтвердження. Належних та достатніх доказів на підтвердження цієї обставини суду не надано. За таких обставин суд розцінює зазначену версію як позицію захисту, спрямовану на заперечення факту керування транспортним засобом, яка підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами у справі.

Як роз`яснено в абзаці 3, 4 пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема, пройти на вимогу працівника поліції в установленому законом порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння.

Отже, ОСОБА_1 , який реалізує своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов`язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.

За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП.

Згідно положень статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне визнати виним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім цього, суд зауважує, що накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, судом не застосовується адміністративне стягнення передбачене частиною другою статті 130 КУпАП в частині оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки автомобіль «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1 на праві власності належить іншій особі.

На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 23, 33, 130, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Суддя Дніпровського районного суду

міста Києва О.І. Вовк