Вирок від 19 серпня 2026 р. у справі №645/2954/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/2954/25

Провадження № 1-кп/645/191/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді - ОСОБА_1 ,

За участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

За участю прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова - ОСОБА_3

Обвинуваченого ОСОБА_4

Розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025221220000002 від 01.01.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, освіта - вища, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

01 січня 2025 року, у період часу з 03 год. 16 хв. по 03 год. 26 хв., точного часу в ході досудовою розслідування не встановлено, обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, використовуючи свій мобільний телефон «Iphone 16 Pro Max», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , зі свого мобільного номеру НОМЕР_3 , зателефонував на спеціальну лінію «102» Головного управління Національної поліції в Харківській області та повідомив оператору завідомо неправдиві відомості про замінування відділу поліції № 2 Харківського районного управління № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, за адресою: м. Харків, вул. Зброярська, 1, що призвело до безпідставного відволікання сил і засобів спеціальних служб для перевірки такого повідомлення та порушення роботи зазначеного підрозділу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України та дав суду правдиві показання про обставини вчинення ним злочину, як зазначено в цьому вироку. У скоєному щиросердно розкаюється, просить суворо не карати, враховати його ставлення до скоєного та повне визнання провини.

На підставі ст. 349 ч. 3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, так як проти цього не заперечували учасники судового провадження. При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції. Учасникам процесу роз`яснено, що у такому випадку сторони будуть позбавлені права оскаржувати дані обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 259 КК України, тобто у завідомо неправдивому повідомленні про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, якщо об`єктами завідомо неправдивого повідомлення стала будівля, що забезпечує діяльність органів державної влади.

Вину обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст.259 КК України суд вважає доведеною.

Згідно ст. 66 КК України, обставини, що пом`якшують покарання, суд вважає повне визнання вини та щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України судом не встановлено.

Вивченням в ході судового розгляду даних особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Як вбачається з досудової доповіді від 16.07.2025 року, дослідження інформації що характеризує особу за місцем його проживання, умов його життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також його імовірної небезпеки для суспільства свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства. Зважаючи на виявлені фактори ризику вчинення повторного правопорушення (освіта, робота, матеріальне становище, контроль над поведінкою та мисленням, ставлення до правопорушення, у випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає за доцільне крім обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на особу додаткові обов`язки, передбачені ч. 3 ст. 76 КК України, зокрема: не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації та згідно п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України пройти пробаційну програму.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Судом, враховуються вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При призначенні покарання суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, який, за змістом ст. 12 КК України, є тяжким злочином, наслідки вчиненого кримінального правопорушення, наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про призначення покарання у вигляді позбавлення волі, але вважає можливим його виправлення без відбування покарання у вигляді позбавлення волі і вважає за можливе, застосувавши ст. 75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з покладанням на нього обов`язків згідно зі ст. 76 КК України, що відповідатиме тяжкості злочину та особі обвинуваченого, буде необхідним для виправлення останнього та попередження вчинення нових злочинів. Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.

У зв`язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого, обов`язки передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Цивільний позов не заявлено.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 03 січня 2025 року було накладено арешт на тимчасове вилучене майно, а саме мобільний телефон «Iphone 16 Pro Max», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 та мобільний телефон «Apple Iphone» в корпусі темного кольору.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна

Відповідно до пункту 1 частини 9 статті 100 Кримінального Процесуального Кодексу України … гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. Відповідно до частини 1 статті 961 Кримінального Кодексу України cпеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 962 Кримінального Процесуального Кодексу України cпеціальна конфіскація застосовується, зокрема, у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів": "Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права". У постанові від 02 вересня 2020 року у справі № 761/48436/18 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду зробив такий висновок про застосування норм права пунктом 1 частини 9 статті 100 Кримінального Процесуального Кодексу України регулюються питання щодо процесуального порядку застосування спеціальної конфіскації, тоді як матеріально-правові підстави її застосування визначені законом України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 96-1 та ст. 96-2 КК України.

Отже, в обставинах цього кримінального провадження є наявними як процесуальні, так й матеріальні підстави для конфіскації мобільного телефону «Iphone 16 Pro Max», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 .

Питання щодо інших речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід не обирався.

Згідно положень ст.124 КПК України на користь держави в особі Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України з обвинуваченого підлягають стягненню витрати за проведення судових експертиз.

Керуючись ст.ст. 349, 370, 371, 373, 374, 376,395 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.259 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 5 (п`яти ) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Згідно зі ст. 76 КК України протягом іспитового строку покласти на засудженого ОСОБА_4 обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Харківського НДЕКЦ вартість проведеної експертизи № CE-19/121-25/347-ВЗ від 09.01.2025 у розмірі 7959 гривень 00 копійок.

Скасувати арешт, який накладений Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 03 січня 2025 року на мобільний телефон «Iphone 16 Pro Max», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 та мобільний телефон «Apple Iphone» в корпусі темного кольору.

Речові докази - Apple Iphone» в корпусі темного кольору, який передано на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області (квитанція № 147) - після набрання вироком законної сили, повернути власнику майна.

Речові докази - мобільний телефон «Iphone 16 Pro Мах» на 256 Gb, в корпусі світлого кольору, із сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар» з номером НОМЕР_3 , Imei 1: НОМЕР_1 , Imei 2: НОМЕР_2 , який передано на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області (квитанція № 147) після набрання вироком законної сили, конфіскувати. в дохід держави.

Речові докази - CD-R компакт диск на якому мається напис «ПрАТ «Київстар» Вх: 6219 - Вих: 4714/3/кт. , - після набрання вироком законної сили, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази - DVD-R компакт диск марки «Verbatim» об`ємом 4.7 Gb, який містить один аудіозапис з фонограмою повідомлення на спецлінію «102», яке було здійснене 01.01.2025 о 03 години 21 хвилину, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази - карта пам`яті Kingston micro SD 32 GB, на якій міститься 41 відеозапис з нагрудного відео реєстратора (бодікамери) слідчого, який 01.01.2025 року у складі слідчо-оперативної групи знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , яка зберігається в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Немишлянський районний суд міста Харкова протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його оголошення вручається прокурору та обвинуваченому.

Суд роз`яснює обвинуваченому право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Головуючий суддя -