Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Інстанція: Касаційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:
Дата: 11 серпня 2026 р.
Справа: №314/3603/23
Суддя: Дундар Ірина Олександрівна
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 314/3603/23
провадження № 61-1449св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючий - Крат В. І.
судді: Гудима Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощоков Є. В., Пархоменко П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - Павлівська сільська рада Запорізького району Запорізької області,
треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області,яка подана представником Сєдовим Михайлом Володимировичем , на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 квітня 2024 року у складі судді Капітонова Є. М. та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 грудня 2024 року у складі колегії суддів: Трофимової Д. А., Кухаря С. В., Онищенка Е. А.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , про визнання незаконними та скасування рішень сільської ради.
Позов мотивований тим, що рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 23 червня 2022 року (справа №314\4876\20) за ним визнано право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою площею 40,0 га на території Кіровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, кадастровий номер 2321582000:02:004:0215, в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_24 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
До розгляду справи судом, на підставі рішень № 23-43 п`ятдесят п`ятої позачергової сесії сьомого скликання Павлівської сільської ради, прийнятих 21 вересня 2020 року, відповідачем надано дозвіл 21 особі на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність по 2,0 га кожному за рахунок земельної ділянки площею 40,0 га кадастровий номер 2321582000:02:004:0215 (фермерське господарство Запорожського, с. Семененкове), внаслідок чого належна спадкодавцю земельна ділянка площею 40,0 га, розташована на території Кіровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, була поділена на 20 окремих земельних ділянок (площею 2,0 га кожна) з кадастровими номерами: 2321582000:02:004:0096, 2321582000:02:004:0104, 2321582000:02:004:0112, 2321582000:02:004:0097, 2321582000:02:004:0100, 2321582000:02:004:0108, 2321582000:02:004:0111, 2321582000:02:004:0113, 2321582000:02:004:0106, 2321582000:02:004:0101, 2321582000:02:004:0095, 2321582000:02:004:0102, 2321582000:02:004:0094, 2321582000:02:004:0107, 2321582000:02:004:0103, 2321582000:02:004:0105, 2321582000:02:004:0098, 2321582000:02:004:0109, 2321582000:02:004:0110, 2321582000:02:004:0099.
Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 19 лютого 2021 року по цивільній справі № 314/4876/20 було задоволено клопотання позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до Павлівської сільської ради про визнання права на спадщину, а саме: заборонено Павлівській сільській раді видавати будь-які рішення, спрямовані на передачу права власності, оренди або іншого речового права щодо земельної ділянки кадастровий номер 2321582000:02:004:0215, площею 40,0 га, для ведення фермерського господарства іншим особам, вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки кадастровий номер 2321582000:02:004:0215 будь-яку інформацію щодо об`єкту нерухомого майна, про зміни об`єкта нерухомого майна, виправлення розділів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності та інформацію про зміну права власності, реєстрацію іншого речового права, вчиняти будь-які дії щодо використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
З урахуванням зазначеної заборони, земельні ділянки з кадастровими номерами 2321582000:02:004:0096, 2321582000:02:004:0104, 2321582000:02:004:0112, 2321582000:02:004:0097, 2321582000:02:004:0100, 2321582000:02:004:0108, 2321582000:02:004:0111, 2321582000:02:004:0113, 2321582000:02:004:0106, 2321582000:02:004:0101, 2321582000:02:004:0095, 2321582000:02:004:0102, 2321582000:02:004:0094, 2321582000:02:004:0107, 2321582000:02:004:0103, 2321582000:02:004:0105, 2321582000:02:004:0098, 2321582000:02:004:0109, 2321582000:02:004:0110, 2321582000:02:004:0099 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровані.
За відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16 серпня 2022 року (рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 23 червня 2022 року набрало законної сили 02 серпня 2022 року), в розділі «Актуальна інформація про об`єкт нерухомого майна» зазначений реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1637040623215, об`єктом нерухомого майна є земельна ділянка з кадастровим номером 2321582000:02:004:0215, площею 40 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташована за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, Павлівська с\рада.
Внаслідок поділу земельної ділянки площею 40,0 га з кадастровим номером 2321582000:02:004:0215 на 20 окремих земельних ділянок площею 2,0 га кожна з іншими кадастровими номерами, в Державному земельному кадастрі відсутня інформація про земельну ділянку кадастровий номер 2321582000:02:004:0215, що, унеможливлює реєстрацію позивачем свого речового права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Враховуючи викладене позивач просив:
визнати недійсними та скасувати рішення п`ятдесят п`ятої позачергової сесії сьомого скликання Павлівської сільської ради від 21 вересня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність № 23 - 43 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 квітня 2024 року, яке залишене без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 18 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконними та скасовано рішення п`ятдесят п`ятої позачергової сесії сьомого скликання Павлівської сільської ради від 21 вересня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність:
№ 23 від 21 вересня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 ;
№ 24 від 21 вересня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 ;
№ 25 від 21 вересня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 ;
№ 26 від 21 вересня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 ;
№ 27 від 21 вересня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 ;
№ 28 від 21 вересня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_8 ;
№ 29 від 21 вересня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_9 ;
№ 30 від 21 вересня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_10 ;
№ 31 від 21 вересня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_11 ;
№ 32 від 21 вересня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_6 ;
№ 33 від 21 вересня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_12 ;
№ 34 від 21 вересня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_13 ;
№ 35 від 21 вересня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_14 ;
№ 36 від 21 вересня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_15 ;
№ 37 від 21 вересня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_16 ;
№ 38 від 21 вересня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_17 ;
№ 39 від 21 вересня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_18 ;
№ 40 від 21 вересня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_19 ;
№ 41 від 21 вересня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_20 ;
№ 42 від 21 вересня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_21 ;
№ 43 від 21 вересня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_22 ;
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оспорені рішення сільської ради є правочинами, які направлені на поділ земельної ділянки, оскільки за наслідками прийнятих рішень були сформовані нові земельні ділянки з присвоєнням нових кадастрових номерів.
Поділ земельної ділянки загальною площею 40,0 га, шляхом ухвалення 21 рішення органу місцевого самоврядування, та поділ земельної ділянки на земельні ділянки площею 2,0 га кожна, є очевидно невідповідним арифметичним розрахункам (40,0 га/21= 1,904761905 га; 2,0 га. *21=42 га).
В судовому засіданні представник відповідача жодним чином не пояснив, яким чином та у який спосіб вирішувалося питання кількості прийнятих рішень в їх обсязі (21 рішення по 2,0 га) щодо загальної площі земельної ділянки 40,0 га.
Зазначені недоліки рішень, прийнятих органом місцевого самоврядування, в їх обсязі, на переконання суду є незаконним, оскільки позбавлені передбачуваності їх правового застосування, що є недотриманням принципу правової визначеності.
Особи, в інтересах яких були прийняті оспорені рішення, вочевидь в повній мірі були позбавлені можливості передбачити реалізацію прийнятих рішень, оскільки земельну ділянку площею 40,0 га неможливо поділити на 21 земельну ділянку площею 2,0 га. кожна.
Рішення прийняті в один день - 21 вересня 2020 року, а отже в даних правовідносинах не може бути застосовним наслідки втрати актуальності прийнятого попереднього рішення (випадки коли особа, якій надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не реалізувала своє право та орган місцевого самоврядування повторно надає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення тієї ж земельної ділянки іншій особі).
Органом місцевого самоврядування не дотримано принципи, які зазначені у статті 5 ЗК України, а рішення в їх обсязі по суті містять конкурентні засади відносно осіб, в інтересах яких вони прийняті. Ознаки конкуренції полягають в тому, що серед потенційних набувачів прав на земельну ділянку, передбачено отримати мали лише 20 осіб, що ставило осіб в конкурентне становище та обумовлювало можливість отримати право на землю залежно від того, хто з осіб швидше оформить технічну документацію на земельну ділянку.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що у даній справі достеменно встановлено, що позивач має право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою площею 40,0 га на території Кіровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, кадастровий номер 2321582000:02:004:0215, та має право на захист свого речового (цивільного) права на спірну земельну ділянку.
Павлівська сільська рада Запорізького району Запорізької області, прийнявши оспорені рішення фактично розпорядилася земельною ділянкою, на яку має право довічного успадкованого володіння позивач.
Такі рішення органу місцевого самоврядування суперечать закону, призвели до незаконного вибуття земельної ділянки із володіння позивача.
Скаржник в апеляційній скарзі не оспорював фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції, натомість посилався на те, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Апеляційний суд щодо юрисдикційності спору дійшов висновку, що оскільки предметом спору у цій справі є земельна ділянка, право довічного успадкованого володіння якою має фізична особа позивач ОСОБА_1 , предмет спору безпосередньо стосується прав та обов`язків останнього, тому з огляду на характер правовідносин, з яких виник спір, його правильно розглянуто в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
03 лютого 2025 року через підсистему «Електронний суд» Павлівська сільська рада Запорізького району Запорізької області, через представника Сєдова М. В. , подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасуватирішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 квітня 2024 року, постанову Запорізького апеляційного суду від 18 грудня 2024 року та ухвалити нове рішення про закриття провадження у справі, у зв`язку із тим, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Касаційна скарга мотивована тим, що на момент подачі позовної заяви 26 листопада 2020 року ОСОБА_1 оскаржені рішення Павлівської сільської ради вже були виконані, землі за кадастровим номером 2321582000:02:004:0215 вже не існувало фактично та юридично, ця земля була поділена на 20 частин по 2 га, кожна під своїм кадастровим номером. Власники землі розробили проекти землеустрою, що видно з фото сайту Держгеокадастру де вказана земля поділена на 20 частин по 2 га, це означає що рішення Павлівської сільської ради від 21 вересня 2020 року були виконані, та його неможливо скасувати.
Станом на дату прийняття оспорюваних рішень, у відповідача були відсутні правові підставі для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у власність третіх осіб.
У цій справі спір, який виникає з цивільних правовідносин, відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення відповідача, який у межах спірних відносин діє як суб`єкт владних повноважень, що свідчить про те, що ця справа відноситься до юрисдикції адміністративного суду.
Спору про право станом на час та дату винесення оскаржуваного судового рішення не існувало, то у Суду під час винесення судового рішення були відсутні підстави для розгляду справи по суті.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У травні 2025 року ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_26 , подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просив касаційну скаргу Павлівської сільської ради залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.
Відзив обґрунтований тим, що позовних вимог, про які відповідач зазначає в пункті 1 касаційної скарги (зобов`язати відповідача скасувати рішення Павлівської сільської ради про надання дозволу на розробку проектів землеустрою та прийняти рішення про об`єднання 20 земельних ділянок в одну земельну ділянку площею 40 га з кадастровим номером 2321582000:02:004:0215), позивачем до суду не заявлялось і судом не розглядалось. Зважаючи на викладене, посилання {відповідача на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права під час розгляду зазначеної цивільної справи є помилковим, оскільки відповідно до вимог частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, доданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Твердження відповідача щодо порушення визначення підсудності справи суду цивільної юрисдикції спростовуються самим же відповідачем, який зазначає, що у разі отримання внаслідок ухвалення рішення суду речового права на земельну ділянку спір стосується приватно - правових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Оскільки відсутність державної реєстрації речового права створює перешкоди позивачу в реалізації встановленого рішенням суду, яке набрало законної сили, права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою, зазначений спір підлягає розгляду за правилами цивільної юрисдикції.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2025 року продовжено строк на усунення недоліків. Особою, яка подала касаційну скаргу, на виконання ухвали Верховного Суду від 12 лютого 2025 року указані недоліки було усунуто.
Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2025 року поновлено Павлівській сільській раді Запорізького району Запорізької області строкна касаційне оскарження рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 квітня 2024 року та постанови Запорізького апеляційного суду від 18 грудня 2024 року. Відкрито касаційне провадження у справі № 314/3603/23 та витребувано справу з суду першої інстанції.
У травні 2025 року матеріали справи № 314/3603/23 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2026 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 01 травня 2025 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановахВерховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 182/2428/16-а, від 20 вересня 2018 року у справі № 521/17710/15-а, від 22 січня 2019 року у справі № 371/957/16-а, від 13 березня 2019 року у справі № 542/1197/15-а, від 29 вересня 2020 року у справі № 461/3563/17, від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17, від 21 березня 2018 року у справі № 536/233/16-ц, від 24 квітня 2018 року у справі № 401/2400/16-ц, від 30 травня 2018 року у справі № 826/5737/16, від 19 червня 2018 року у справі № 922/864/17, від 13 листопада 2019 року у справі № 823/1984/16 та у постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року у справі № 815/5987/14 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини справи
Суди встановили, на підставі рішень № 23-43 п`ятдесят п`ятої позачергової сесії сьомого скликання Павлівської сільської ради, прийнятих 21 вересня 2020 року, надано дозвіл 21 особі на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність по 2,0 га кожному за рахунок земельної ділянки площею 40 га кадастровий номер 2321582000:02:004:0215 (фермерське господарство Запорожського, с. Семененкове), внаслідок чого належна спадкодавцю земельна ділянка площею 40,0 га, розташована на території Кіровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, була поділена на 20 окремих земельних ділянок (площею 2,0 га кожна) з кадастровими номерами: 2321582000:02:004:0096, 2321582000:02:004:0104, 2321582000:02:004:0112, 2321582000:02:004:0097, 2321582000:02:004:0100, 2321582000:02:004:0108, 2321582000:02:004:0111, 2321582000:02:004:0113, 2321582000:02:004:0106, 2321582000:02:004:0101, 2321582000:02:004:0095, 2321582000:02:004:0102, 2321582000:02:004:0094, 2321582000:02:004:0107, 2321582000:02:004:0103, 2321582000:02:004:0105, 2321582000:02:004:0098, 2321582000:02:004:0109, 2321582000:02:004:0110, 2321582000:02:004:0099.
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 23 червня 2022 року (справа №314/4876/20) визнано за ОСОБА_1 право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою площею 40,0 га на території Кіровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, кадастровий номер 2321582000:02:004:0215, в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_24 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позиція Верховного Суду
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 17 квітня
2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18, пункт 41).
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18, пункт 66), від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2). Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див. пункт 8.10. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20 (провадження № 12-31гс22).
Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі №523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18)).
Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (див. постанову Верховного Суду від 26 січня 2022 року в справі № 457/726/17 (провадження № 61-43201св18)).
Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 555/1289/14-ц, від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 липня 2020 року у справі № 200/5153/15-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 липня 2021 року у справі №264/632/19, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 вересня 2023 року у cправі № 910/2392/22).
Отже, встановлення належності відповідачів є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає. Якщо у справі наявна обов`язкова співучасть відповідачів, то неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача. Тому пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною та безумовною підставою для відмови в позові незалежно від доводів учасників справи, стадії її розгляду або залучення такої особи (осіб) до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2024 року у справі № 932/163/21).
Належними відповідачами у справах про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади про відведення земельних ділянок в постійне користування є особа, якій відведено земельну ділянку в постійне користування та орган місцевого самоврядування чи орган виконавчої влади, що прийняв рішення про його видачу (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 570/2144/18 (провадження № 61-767св21).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року в справі № 362/196/15 (провадження № 61-2916св20) зазначено, що «у справі, що переглядається, прокурор позовних вимог до ОСОБА_3 , якому спірна земельна ділянка передана у власність на підставі оспорюваного в цій справі рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області від 23 лютого 2010 року № 851-34-V, не пред`явив, клопотань про залучення вказаної особи до участі у справі як співвідповідача не заявляв, а тому в задоволенні позовної вимоги про визнання рішення селищної ради недійсним слід було відмовити в зв`язку з неналежним складом співвідповідачів».
Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).
У справі, що переглядається:
позивачем оскаржується рішення п`ятдесят п`ятої позачергової сесії сьомого скликання Павлівської сільської ради від 21 вересня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ;
задовольняючи позов, суди зробили висновок про те, що у даній справі достеменно встановлено, що позивач має право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою площею 40,0 га на території Кіровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, кадастровий номер 2321582000:02:004:0215, та має право на захист свого речового (цивільного) права на спірну земельну ділянку. Павлівська сільська рада Запорізького району Запорізької області, прийнявши оспорене рішення фактично розпорядилася земельною ділянкою, на яку має право довічного успадкованого володіння позивач;
але суди не врахували, що належними відповідачами у справах про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність є особа, якій передається земельна ділянка та орган місцевого самоврядування чи орган виконавчої влади, що прийняв відповідне рішення; пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові;
позивач не пред`явив позовних вимог до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , які залучені до участі у справі лише як треті особи, клопотання про залучення їх до участі у справі як співвідповідачів не заявляв;
за таких обставин судові рішення скасувати, а в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити з підстав його пред`явлення за неналежного складу відповідачів;
ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні позову через пред`явлення його до неналежного відповідача не позбавляє позивача права на судовий захист. Позивач може звернутися до суду знову із тим самим позовом, визначивши належного відповідача або залучивши належний склад співвідповідачів, оскільки така відмова не перешкоджає повторному зверненню.
Доводи касаційної скарги щодо необхідності розгляду цього спору за правилами адміністративного судочинства є безпідставними, оскільки предметом спору у цій справі є земельна ділянка, право довічного успадкованого володіння якою має позивач ОСОБА_1 , предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків останнього, тому з огляду на характер правовідносин, з яких виник спір, суди правильно розглянули його в порядку цивільного судочинства.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без дотримання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку із наведеним, касаційний суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, яка подана представником Сєдовим Михайлом Володимировичем , задовольнити частково.
Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 квітня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 грудня 2024 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
З моменту ухвалення постанови касаційного суду рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 квітня 2024 року та постанова Запорізького апеляційного суду від 18 грудня 2024 року втрачають законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua