Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №630/854/26 — Люботинський міський суд Харківської області

Справа №: 630/854/26

Провадження № 3/630/165/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29 липня 2026 рокум. Люботин

Суддя Люботинського міського суду Харківської області Малихін О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, яка надійшла з Відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області, про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Люботин Харківської області, громадянки України, українки, з середньотехнічною освітою, заміжньої, має на утриманні доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючої, ідентифікаційний № НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

На розгляд до Люботинського міського суду Харківської області надійшла справа про адміністративне правопорушення (протокол ЕПР1 № 694771 від 16 червня 2026 року), згідно з якою ОСОБА_1 , діючи в порушення вимог п. 10.9. ПДР, 01 червня 2026 року о 14-00 год., в м. Люботин на вул. Шевченка, 98, керуючи транспортним засобом Hyundai Elantra, державний номер НОМЕР_2 , не переконалася в безпеці маневру, не врахувала дорожню обстановку та здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який рухався позаду автомобіля. Внаслідок ДТП пішохід тілесних ушкоджень не отримав, автомобіль зазнав незначних механічних ушкоджень.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненому правопорушенні не визнала та пояснила наступне. В денний час 01 червня 2026 року вона перебувала на вул. Шевченка в м. Люботин у власних справах та приїхала туди на своєму автомобілі, який залишила на паркувальному майданчику. Коли потрібно було їхати далі, вона сіла в автомобіль, завела двигун та поглянула по боках та назад. Впевнившись, що дорога вільна, вона почала рух назад, і рухалася вона дуже повільно. Коли вона починала виїжджати з місця стоянки, то побачила, що на протилежному боці дороги з кущів на проїзну частину почав виходити чоловік похилого віку, який дуже повільно пересувався. Її автомобіль продовжив рухатися назад та вправо, але раптом вона почула чийсь крик, що людина на дорозі. Вона негайно зупинилася, вийшла з автомобіля та побачила того самого дідуся, який перед тим вийшов з кущів, та який лежав на проїзній частині. Вона помітила у нього кров на лобі та запропонувала свою допомогу. Дідусь запевнив її, що з ним усе добре, та лише попросив його відвезти додому. Але вона повезла його до лікарні, де дідуся оглянув лікар та підтвердив, що він не постраждав, лише наклеїли пластир на садно на лобі. Однак те, що вона своїм автомобілем збила цього дідуся чи наїхала на нього, ОСОБА_1 заперечила.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що вдень 01 червня 2026 року він йшов по вул. Шевченка в м. Люботин у власних справах, та хотів перейти на інший бік вулиці та вийшов на дорогу. Він бачив, що з протилежного боку дороги виїжджає автомобіль з парковки. Але чи дійсно його збив автомобіль, та як саме він впав на проїзну частину, та чому у нього садно на лобі, він, ОСОБА_3 , пояснити не зміг, бо не пам`ятає як усе відбувалось. Але він не виключає, що впасти на дорогу він міг і з переляку, коли до нього наближався автомобіль, або з будь-якої іншої причини, бо у нього дуже хворі ноги, через що він повільно ходить і може втратити рівновагу. Також ОСОБА_3 пояснив, що письмові пояснення, які були складені поліцейським від його імені, він не читав, бо не мав з собою окулярів. Жодних претензій до водія автомобіля ОСОБА_1 у нього немає.

Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Так, зі схеми місця ДТП, доданої до протоколу огляду місця ДТП від 01 червня 2026 року, складеного слідчим СВ Відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області за участю водія ОСОБА_1 , вбачається, що подія, яка посадовою особою органу Національної поліції України кваліфікована як ДТП, сталася в м. Люботин, вул. Шевченка, під час виїзду автомобіля Hyundai Elantra, державний номер НОМЕР_2 , з місця стоянки заднім ходом на проїзну частину. Позаду автомобіля, на траєкторії його руху, на проїзній частині є пляма крові. Однак в схемі місця ДТП місце наїзду автомобіля на пішохода не зазначено.

З протоколу огляду місця ДТП від 01 червня 2026 року вбачається, що слідчим був оглянутий автомобіль Hyundai Elantra, державний номер НОМЕР_2 , та зафіксовано відсутність на транспортному засобі слідів, характерних для ДТП, та відсутність будь-яких пошкоджень.

В своїх письмових поясненнях від 01 червня 2026 року, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення на окремому аркуші, водій ОСОБА_1 своє провини не визнала та наголосила на тому, що під час руху автомобіля під її керуванням вона пішохода не збивала, і що пішохід сам впав позаду її автомобіля.

Уповноваженою посадовою особою Національної поліції дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані як такі, що були вчинені з порушенням вимог п. 10.9. ПДР, який вказує, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху.

Відповідно до ст. 124 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають учасники дорожнього руху, які порушили правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Однак, наявні у справі та досліджені докази не підтверджують, поза розумним сумнівом, допущення з боку водія ОСОБА_1 порушень правил дорожнього руху, які б мали наслідком створення небезпеки для іншого учасника руху – пішохода, та призвели до спричинення пошкодження транспортного засобу.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність в матеріалах справи належних доказів, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне провадження по справі закрити.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя –

п о с т а н о в и в:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 закрити за відсутності в її діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом 10-ти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим апеляційної скарги до органу, який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Суддя О. О. Малихін