Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №348/62/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/62/26

14 серпня 2026 року м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Міськевич О.Я., з участю секретаря судового засідання Скоблей О.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисників Зварищука В.В., Дутчака В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали адміністративної справи, які надійшли від Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , вдівця, з вищою освітою, пенсіонера, особи з інвалідністю ІІІ групи, раніше не притягався до адміністративної відповідальності, громадянина України,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, -

УСТАНОВИВ:

На розгляд Надвірнянського районного суду надійшли матеріали від Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 556813 від 01.01.2026, вбачається, що 01.01.2026 близько 19 год. 15 хв. в с.Пасічна по вул.С.Галечко, Надвірнянського району Івано-Франківської області, водій ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_1 та будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, від проходження огляду на факт вживання алкогольних напоїв та від проходження відповідного огляду в лікувальному закладі відмовився, проте перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів, чим порушив п.2.10є ПДР України, відповідальність за що передбачена ч.4 ст.130 КУпАП.

Допитаний в судовому засіданні в якості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав, суду пояснив, що наведені в протоколі обставини, складеному відносно нього, не відповідають дійсності, оскільки жодних дорожньо-транспортних пригод, жодних правопорушень 01.01.2026 року своїм автомобілем марки «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_1 в с.Пасічна по вул.Софії Галечко, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, він не вчиняв. Вказаний автомобіль він припаркував цього ж дня в 19 год. 15 хв. на стоянці біля магазину в с.Пасічна по вул.Софії Галечко, Надвірнянського району, Івано-Франківської області.

Зазначив, що припаркуваши свій автомобіль він відразу пішов у магазин в с.Пасічна по вул.Софії Галечко, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, де, купив 2 пачки сигарет та бутилку горілки, ємністю 250 гр. і пішов додому вечеряти, де і випив невелику кількість горілки. Це відбувалось на протязі тридцяти хвилин.

Приблизно через 30 хвилин до його житлового будинку, прибули двоє працівників Надвірнянського районного відділу поліції ГУНП в ІваноФранківській області і вказали йому, щоб він збирався та йшов з ними в їхній автомобіль. Вийшовши із свого будинку, де він вже вечеряв, що було біля 20 год. вечора, разом з двома працівниками поліції він направився до їх службового автомобіля та сів на заднє сидіння, а поліцейська ОСОБА_2 почала складати протокол.

Вказані події відбувались в с.Пасічна по вул.Софії Галечко, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, де на стоянці перебував його автомобіль, в який він не сідав.

В цей момент до автомобіля працівників поліції підійшла ОСОБА_3 , жителька АДРЕСА_2 та вказала, що він пошкодив їй дзеркало на лівій дверці, чого він не робив. Також в цей час до вказаної зупинки підійшли його сусід ОСОБА_4 , житель АДРЕСА_1 та ОСОБА_5 , житель АДРЕСА_3 , які почали оглядати разом з іншим працівником поліції, чи він пошкодив дзеркало ОСОБА_3 , які його вину заперечили.

Після вказаної розмови відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення від 01.01.2026 року серії ЕПР1 № 556813. Із зазначеним протоколом він не погоджується, оскільки він винесений з порушенням норм закону.

Просив провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП.

Захисники особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 : адвокати Зварищук В.В. та Дутчак В.М. в судовому засіданні вказали, що в ході судового розгляду даної справи достатніх і беззаперечних доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП не здобуто.

Зокрема, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, є протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ № 556813 від 01.01.2026 року, рапорт на ім`я начальника Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 01.01.2026, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 01.01.2026 року, копія письмових пояснень ОСОБА_3 від 01.01.2026 року. Вважають, що вказані вище докази, не є достатніми, і такими які би доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.4 ст.130 КУпАП.

Тобто, достатні та беззаперечні докази вини ОСОБА_1 відсутні. Свідків інспектор не залучав в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які могли б підтвердити чи спростувати обставини справи, зокрема вчинення останнім правопорушення.

Також інспектором не було надано можливість особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ознайомитись із відеозаписом вчинення порушення, на що посилався працівник поліції.

Таким чином, під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, працівником поліції не надано жодних доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, а саме вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, зокрема матеріалів фото-, відеофіксації вчинення ДТП.

З вимог закону слідує, що у випадку порушення порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення такий протокол не може вважатись належним та допустимим доказом у справі, оскільки при його складанні не були дотриманні вимоги ст.256 КУпАП та порушенні законні права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності та виступає як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП).

Звертають увагу, що із постанови Верховного Суду від 18.07.2019 по справі №216/5226/16-а вбачається, що якщо відеозапис з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення є не безперевним та переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі, що наявне у даній, а також те, що відповідно до вимог ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Крім того вказують, що відповідно до висновку експерта, наданого на виконання постанови судді про призначення по справі судової транспортно-трасологічної експертизи, пошкодження автомобіля «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , які характерні для ДТП - зіткнення транспортних засобів, в процесі дослідження не виявлені.

Отже, з огляду на те, що доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні ДТП за його участю немає, тому у даній справі відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП.

Просили провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.

Згідно положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як закріплено у ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як визначено ч.4 ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, і тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб.

Згідно із підпунктом «є» пункту 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. № 1306, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Відповідно, об`єктивна сторона даного правопорушення полягає у вживанні особою, яка керувала транспортним засобом, алкоголю після дорожньо-транспортної пригоди за її участю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП.

На переконання судді, наявний в матеріалах справи відеозапис не є належним, допустимим та достатнім доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП.

Інші належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, в матеріалах справи відсутні.

Суддя звертає увагу, що згідно постанови від 08.04.2026 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, було призначено судову транспортно-трасологічну експертизу.

Вказаною постановою, учасників ДТП: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зобов`язано надати в розпорядження експертів на їх вимогу - транспортні засоби.

На виконання постанови судді від 08.04.2026 про призначення по справі судової транспортно-трасологічної експертизи, 14.07.2026 на адресу суду поступив висновок експерта Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз В.Рудого від 08.07.2026 за № 508/26-28.

Як вбачається зі змісту даного висновку, на вирішення судової експертизи поставлено наступні питання: 1. Які є механічні пошкодження автомобілів марки «Renault Clio», д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля марки «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1 ? 2. Чи був пошкоджений автомобіль марки «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1 ? 3. Чи мали місце зіткнення автомобілів марки «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1 та «Renault Clio», д.н.з. НОМЕР_2 ? 4. В яку сторону відбувся напрямок пошкодження автомобіля марки «Renault Clio», д.н.з. НОМЕР_2 (зліва направо, з права на ліво) та під яким кутом?

За результатами проведення експертизи експерт дійшов наступних висновків:

По питанню 1. На правій боковій частині автомобіля «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1 виявлено механічні пошкодження ЛФП у вигляді потертості ЛФП нижньої частини переднього бампера з правої сторони, потертості ЛФП у вигляді полоси, максимальною шириною 0,4см, довжиною біля 20см, яка розташована в районі задньої частини передньої правої дверці нижче дверної ручки та потертості ЛФП з не значною подряпиною довжиною біля 17см та максимальною глибиною 0,06мм, яка розташована в районі задньої частини задньої правої дверці. В задній та в правій боковій частинах автомобіля залишкових деформацій кузова, отриманих від контактування з перешкодою (транспортним засобом) не спостерігається.

Дослідити автомобіль марки «Renault Clio», д.н.з. НОМЕР_2 на предмет наявності механічних пошкоджень не надається можливим, по причині не надання на дослідження вказаного транспортного засобу.

По питанню 2. Пошкодження автомобіля «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1 , які характерні для ДТП - зіткнення транспортних засобів, в процесі дослідження не виявлені.

По питанню 3. Встановити наявність контактуючих пар транспортних засобів марки «Renault Clio», д.н.з. НОМЕР_2 та «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1 , а отже і можливості контактування вказаних транспортних засобів, в даному дослідженні не надається можливим, по причині не надання на дослідження автомобіля «Renault Clio», д.н.з. НОМЕР_2 .

По питанню 4. Дати відповідь на питання «В яку сторону відбувся напрямок пошкодження автомобіля марки «Renault Clio», д.н.з. НОМЕР_2 (з ліва на право, з права на ліво) та під яким кутом?» не надається можливим по причині не надання на дослідження автомобіля «Renault Clio», д.н.з. НОМЕР_2 .

Суддя зазначає, що за результатом розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, з підстав, наведених у ній, постановлено провадження по справі закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.

Таким чином, причетність ОСОБА_1 до вчинення дорожньо-транспортної пригоди не встановлено.

Крім того, для допиту в якості свідка судом була викликана поліцейський СРПП Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_2 , яка складала відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №556813 від 01.01.2026. Однак остання, будучи належним чином повідомленою про дату та час, в судове засідання не з`явилася.

Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).

Системний аналіз норм ст.130 КУпАП України, відповідальність за якою поширюється на невизначене коло осіб та передбачає накладення стягнення у виді штрафу та обмеження у користуванні водійськими правами, дозволяє дійти до висновку, що за своєю суттю це є кримінальним порушенням /обвинуваченням.

При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов`язок довести вину особи, який передбачений ч.2 ст.6 Конвенції, та заборона подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення (ст.4 Протоколу 7 до Конвенції).

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст.7 КУпАП).

Проте слід зазначити, що відповідальність за вказаною нормою закону настає лише у випадку дотримання встановленого законом порядку та процедури проведення огляду.

Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, стану сп`яніння, передбачені статтею 266 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року №1452/735, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за №1103.

Відповідно до пояснень викладених особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисниками, ОСОБА_1 категорично не визнає свою вину у вчиненні правопорушення, посилаючись на та, що обставини, викладені в протоколі не відповідають дійсності, зокрема, що жодних дорожньо-транспортних пригод, жодних правопорушень 01.01.2026 року своїм автомобілем марки «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_1 в с.Пасічна по вул.Софії Галечко, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, він не вчиняв, що в ході судового розгляду не спростовано.

Вказаний автомобіль останній припаркував цього ж дня в 19 год. 15 хв. на стоянці біля магазину в с.Пасічна по вул.Софії Галечко, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, де відносно нього і було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 556813 від 01.01.2026, за ч.4 ст.130 КУпАП.

Отже, ключовим в даному випадку є встановлення причетності водія щодо вчинення дорожньо-транспортної пригоди за його участю та вживання після цього особою, яка керувала транспортним засобом, алкоголю.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Отже, сукупністю досліджених доказів в справі про адміністративне правопорушення не доведено винуватість ОСОБА_1 за ч.4 ст.130 КУпАП поза розумним сумнівом.

Враховуючи вимоги ч.2 ст.62 Конституції України про те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суддя вважає необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.

Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, то судовий збір по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до приписів ст.40-1 КУпАП – не стягується.

Керуючись ст.ст.40-1, 130, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.130 КУпАП – закрити підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга на постанову подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Міськевич О.Я.