Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №345/3838/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3838/26

Провадження № 2/345/2737/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

20.08.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Якиміва Р.В.

при секретарі судового засідання Гладенької Л.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання дитини, -

за участю представника позивача адвоката Коваленко О.В.,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання дитини, вимоги якого мотивує тим, що рішенням суду від 04.10.2018 року вирішено стягувати з нього на користь відповідачки аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини усіх видів заробітку щомісячно до досягнення дитиною повноліття. ОСОБА_2 аліменти використовує не за призначенням, а на власні потреби. На даний час ОСОБА_2 проживає за кордоном в Королівстві Бельгія. Працівниками поліції його дочка була виявлена за фактом бродяжництва, у зв`язку з чим її було поміщено до Міжнародного центру соціально- психологічної реабілітації дітей в Івано-Франківській області. Під час проходження ним військової служби з 14.10.2025 дитина проживає у його батьків та він самостійно здійснює її утримання. За весь час сплати ним аліментів на користь дружини, дитина знаходилась на його утриманні і з мамаю не проживала. Перевірити органом опіки та піклування цільового призначення аліментів на утримання дитини , які ним вплачувались на користь відповідачки виявилось неможливим через її перебуванням за межами України. Оскільки дитина з мамою не проживає, знаходиться на його утриманні, звернувся з вищевказаним позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Коваленко О.В. позов повністю підтримала та просить його задоволити, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує. Просить проводити судове засідання без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідачка відзиву на позов не подала, в судове засідання повторно не з`явилася та не повідомила про причини своєї неявки, незважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду справи була належно повідомлена у встановленому законом порядку.

Ухвалою суду від 02.07.2026 відкрито провадження у справі, призначено відкрите судове засідання в порядку спрощеного провадження, встановлено відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.

Таким чином, виходячи з поданої заяви, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності відповідачки без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.

Відповідач в судове засідання не з`явилася з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подала, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася у передбаченому законом порядку, в тому числі, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідачка, хоча і була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, причин неявки не повідомила, відзиву на позов не подавала, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, тому протокольною формою ухвали суд постановив провести заочний розгляд даної справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно дл свідоцтва нро народження серії НОМЕР_1 батьками неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сторони по справі.

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04.10.2018 року вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини усіх видів заробітку щомісячно до досягнення дитиною повноліття

З акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 13.12.2024 року та 04.02.2026, вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 . Її мама ОСОБА_2 перебуває за кордоном. Батько – ОСОБА_1 – військовослужбовець. Дитина проживає у задовільних умовах.

Відповідно до повідомлення Служби у справах дітей Калуської міської ради від 24.03.2026 перевірити органом опіки та піклування факт цільового призначення аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які ним вплачувались на користь ОСОБА_2 виявилось неможливим через її перебуванням за межами України

Таким чином, факт того, що мати дитини, не витрачає отримувані нею аліменти на дитину, та дитина з певного часу перебуває на утриманні іншого з батьків, з якого вже стягуються аліменти підтверджений матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Стаття 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Відповідно до п. 17 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Згідно із ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

З аналізу статей 267 - 271 СК України вбачається, що припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини, не витрачає отримувані нею аліменти на дитину, або ж у випадку, коли дитина з певного часу перебуває на утриманні іншого з батьків, з якого вже стягуються аліменти. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов`язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.

З наведеного слідує, що факт того, що мати дитини, не витрачає отримувані нею аліменти на дитину, та дитина з певного часу перебуває на утриманні батька є істотною обставиною для звільнення позивача від сплати аліментів.

З огляду на викладене слід зробити висновок, що підстав для подальшого стягнення аліментів із позивача на користь відповідачки немає, оскільки відповідачка припинила утримання дитини, на яку такі аліменти стягуються.

При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Судом встановлено, що син сторін по справі з жовтня 2025 року не проживає з мамаю, на користь якої були стягнуті аліменти, а згідно з ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Зважаючи на те, що неповнолітня дитина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з жовтня 2025 року не проживає з мамаю, на користь якої були стягнуті аліменти, відповідачка припинила утримання дитини, на яку такі аліменти стягуються та дитина повністю знаходиться на утриманні батька, враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідача аліментів на утримання дочки.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо припинення стягнення з нього аліментів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Припинення (звільнення) стягнення аліментів здійснюється за загальними принципами стягнення аліментів, враховуючи, що аліменти є поточними місячними платежами для поточного забезпечення потреб дитини, а також з метою необґрунтованого перерахування відповідачці аліментів за той період, коли дитина з нею не проживала і знаходилась у платника аліментів, то стягнення аліментів має бути припинено з дати подання позову до суду, тобто з 29.06.2026 року.

На підставі ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 179-181, 273 СК України, ст.ст. 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини усіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, які стягуються на підставі рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04.10.2018 року у справі № 345/1232/26, починаючи з 29.06.2026 року.

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя