Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №343/780/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/780/26

Провадження №: 2-др/343/55/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді – Керніцького І. І.,

з участю: секретаря – Луцик Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області заяву представниці позивачки ОСОБА_1 – адвокатки Креховецької Надії Миколаївни про ухвалення додаткового рішення,

за участю: представниці позивачки ОСОБА_1 – адвокатки Креховецької Н.М.;

представниці відповідача ОСОБА_2 – адвокатки Данилюк І.М.,

В С Т А Н О В И В :

представницею позивачки ОСОБА_1 – адвокаткою Креховецькою Н.М. 21.07.2026 в системі “Електронний суд” сформовано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 343/780/26 щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Свої вимоги мотивує тим, що упровадженні Долинського районного суду Івано-Франківської області перебувала цивільна справа № 343/780/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.

16.07.2026 судом ухвалено рішення, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 повністю.

До закінчення судових дебатів представницею ОСОБА_1 — адвокаткою Креховецькою Н.М. було заявлено, що докази, які підтверджують розмір понесених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу, будуть подані протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення у справі.

Отже, витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку із розглядом справи, підлягають стягненню з відповідача. Розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 7 000 (сім тисяч) гривень, що підтверджується договором про надання правничої допомоги № 157 від 26.03.2026 (додається); платіжною інструкцією 2.591001899.1 від 26.03.2026 на суму 4 000 (чотири тисячі) гривень (додається); детальним описом (робіт) послуг, наданих за Договором про надання правничої допомоги № 157 від 26 березня 2026 року станом на 20 липня 2026 року (додається). Відповідно до умов Договору про надання правничої допомоги № 157 від 26 березня 2026 року загальна вартість правничої допомоги, наданої ОСОБА_1 у суді першої інстанції у справі становить 7 000 грн. Частина зазначеної суми вже сплачена клієнткою, що підтверджується долученим платіжним документом. Решта суми підлягає оплаті клієнткою відповідно до умов договору. Отже, заявлені до стягнення витрати є такими, що фактично понесені та підлягають сплаті, а тому можуть бути компенсовані у повному обсязі.

28.07.2026 представницею відповідача ОСОБА_2 – адвокаткою Данилюк І.М. подано клопотання щодо зменшення розміру витрат на правову допомогу, в якому йдеться про

зменшення розмір витрат на професійну правову допомогу, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , до розумного та співмірного розміру, а саме – до 4000 (чотирьох тисяч) гривень, які уже фактично сплачені позивачкою ОСОБА_1 згідно платіжної інструкції від 26.03.2026.

06.08.2026 представницею позивачки ОСОБА_1 – адвокаткою Креховецькою Н.М. в системі “Електронний суд” сформовано заперечення на клопотання відповідача щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, оскількизаявлена до стягнення сума 7 000,00 грн передбачена договором про надання правничої допомоги; підтверджена платіжним документом та детальним описом робіт; безпосередньо пов`язана з розглядом цієї справи; охоплює весь комплекс правничої допомоги, а не лише участь в одному засіданні; враховує фактичне прибуття адвокатки до суду; відповідає обсягу виконаної роботи; є помірною з огляду на значення справи для позивачки; не спростована належними та допустимими доказами сторони відповідача. Визнання відповідачем основних позовних вимог не усуває обов`язку компенсувати позивачці витрати, необхідні для підготовки та подання обґрунтованого позову, внаслідок якого її порушене право було захищено судом. За таких обставин правові та фактичні підстави для зменшення витрат на професійну правничу допомогу відсутні.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не прибула.

Представниця позивачки ОСОБА_1 – адвокатка Креховецька Н.М. в судовому засіданні просила стягнути із відповідача витрати на правову допомогу.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився.

Представниця відповідача ОСОБА_2 – адвокатка Данилюк І.М. у судовому засіданні вказала, щосторона відповідача вважає заявлений представником позивача розмір витрат на правничу допомогу є таким, що не відповідає критерію реальності та розумності та підлягає до зменшення до розміру 4000,00 грн. Вважає, що не має підстав враховувати витрати позивачкою в розмірі 3500,00 грн.

Заслухавши думки представників сторін, вивчивши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, долучені до неї додатки, клопотання сторонни відповідача про зменшення позовних вимог, заперечення представника відповідача на клопотання, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява представниці позивачки ОСОБА_1 – адвокатки Креховецької Н.М. про ухвалення додаткового рішення, підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

Відповідно до положень ч.ч. 1,2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 цього Кодексу).

Згідно з ч. 4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих

адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Водночас, за приписами ч. 6 ст.137 ЦПК України, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.3 ст. 141 ЦПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, на яку ж і покладається обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 3-5, 9 статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 3-5, 9 статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Тобто, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 3-5, 9 статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.

Як встановлено судом, 08.04.2026 ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.

Представницею позивачки ОСОБА_1 – адвокаткою Креховецькою Н.М. перед закінченням розгляду справи заявлено про намір скористатися правом на подачу доказів про понесені судові витрати протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 16.07.2026, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів задоволено.

Змінено спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Долинського районного суду Івано – Франківської області від 11.11.2015, справа № 343/2005/15-ц, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 800 гривень щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти в розмірі 1/3 частки від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з подальшою індексацією відповідно до закону.

Стягнення аліментів розпочати з часу набрання цим рішенням законної сили і проводити до досягнення дітьми повноліття, припинивши з цього моменту стягнення аліментів за рішенням Долинського районного суду Івано - Франківської області від 11.11.2015, справа № 343/2005/15-ц.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти на них продовжують стягуватися за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 1 311 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

Інтереси позивачки під час звернення із позовом до суду та розгляду даної цивільної справи представляла адвокатка Креховецька Н.М., яка діяла на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АТ №1133716.

Представниця позивача на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу до заяви про ухвалення додаткового рішення від 21.07.2026 надала такі документи:

- ордер серії АТ №1133716 на надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокаткою Креховецькою Н.М.;

- договір про надання правничої допомоги № 157 від 26.03.2026;

- детальний опис (робіт) послуг наданих за договором про надання правничої дпомоги № 157 від 26.03.2026 станом на 20.07.2026;

- копію платіжної інструкції від 2.591001899.1 від 26.03.2026, відповідно до якої, ОСОБА_1 сплатила адвокатці Креховецькій Н.М. 4 000,00 гривень;

- копію квитанції до платіжної інструкції № 1.800859737.1 від 13.08.2026, згідно якої, ОСОБА_1 сплатила адвокатці Креховецькій Н.М. 3 500,00 гривень.

Представниця відповідача ОСОБА_2 – адвокатка Данилюк І.М. вказує на зменшення судових витрат до розміру 4000,00 гривень.

Перевіривши надані представником позивача докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 7 000 грн є необгрунтованими, неспівмірними зі складністю справи, не відповідають критеріям розумності та справедливості, виходячи з такого.

Верховний Суд часто підкреслював на необхідності детального аналізу та вивчення документів, поданих на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, з метою уникнення випадків її присудження за дублюючі одна одну послуги, які не мали впливу на хід розгляду справи та не потребували спеціальних професійних навиків (зокрема, постанова від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, участь адвоката в судових засіданнях, яка також підлягає оплаті, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Розмір такого стягнення судових витрат є пропорційним, розумним та справедливим, яке при цьому не порушуватиме права учасника справи на отримання коштів, які він змушений затратити з метою захисту своїх прав та інтересів в суді, а також відповідатиме завданню цивільного судочинства, проголошеному у статті 2 ЦПК України.

Таким чином, витрати на правову допомогу підлягають до часткового задоволення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви представниці позивачки ОСОБА_1 - адвокатки Креховецької Н.М. про ухвалення додаткового судового рішення .

На підставі викладеного, керуючись 81, 89, 133, 137, 141, 270 ЦПК України , суд-

У Х В А Л И В:

Заяву представниці позивачки ОСОБА_1 – адвокатки Креховецької Надії Миколаївни про ухвалення додаткового рішення – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 коп.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення, а особами, що були відсутні в судовому засіданні під час його проголошення, - в той же строк з часу отримання його копії.

Позивачка: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: 77515, Івано-Франківська область Калуський район с.Надіїв, ІПН: НОМЕР_3 .

Суддя Долинського районного суду І. І. Керніцький