Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №202/3031/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Суд: Індустріальний районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 17 серпня 2026 р.

Справа: №202/3031/26

Суддя: Марченко Н. Ю.

Справа № 202/3031/26

Провадження № 2/202/3685/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

18 серпня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Мартинюк С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року позивач в особі свого представника – адвоката Постольник О.С. через підсистему «Електронний суд» звернулася з позовом про розірвання шлюбу, зареєстрованого 22 серпня 1998 року між нею, ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 у Відділі реєстрації актів громадянського стану виконкому – Ленінської районної ради м. Дніпропетровська, актовий запис № 558.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з відповідачем мають спільну дитину - ОСОБА_3 , яка досягла повноліття.

Шлюбні відносини з відповідачем припинені через від сутність взаєморозуміння.

Спроби зберегти сім`ю не надали результатів.

Спільного господарства не ведуть приблизно з 2019 року.

Після цього відповідач виїхав зі спільного житла, мешкає окремо.

З 2020 року між ними припинено будь-яке спілкування.

Позивачка вважає, що подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам кожного з них, сім`я остаточно розпалася, а надання строку для примирення є недоцільним.

За цих підстав позивач просить шлюб між нею і відповідачем розірвати.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 24 квітня 2026 року справу прийнято до розгляду та відкрите спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача – адвокат Постольник О.С. через підсистему «Електронний суд» надала заяву про розгляд справи без її участі та позивача, в якій позов просила задовольнити у повному обсязі.

У свою чергу, відповідач повідомлявся про розгляд справи за своїм зареєстрованим місцем проживання, відзив на позов не надав, тому судом проведений заочний розгляд справи в його відсутність на підставі наявних у справі даних та доказів.

Відповідно до частини 4 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 268 ЦПК України).

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, доходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Судом установлено, що 22 серпня 1998 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану виконкому Ленінської районної ради м. Дніпропетровська був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 , про що складений актовий запис № 558.

Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 ».

Згідно з позовною заявою, сторони припинили шлюбні відносини та ведення спільного господарства у 2019 році, проживають окремо, примиритися не бажають.

Відповідно до статті 51 Конституції України, а також статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Статтею 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.

Згідно зі статтею 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають суттєве значення.

Виходячи з взаємовідносин між сторонами, причин позову про розірвання шлюбу, викладених у позовній заяві, всіх обставин життя сторін, зокрема припинення подружніх відносин, тривалого окремого проживання, відсутності наміру поновлювати шлюбні відносини, суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, а тому шлюб між сторонами слід розірвати.

Відповідно до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач питання про відновлення її дошлюбного прізвища не ставила, тому прізвище позивачу після розірвання шлюбу необхідно залишити « ОСОБА_5 ».

При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1064 грн 96 коп.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас у своєму позові позивач просила судові витрати покласти на неї.

Отже, суд, задовольняючи позовні вимоги, не вирішує питання про стягнення судових витрат з відповідача.

Керуючись ст. 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , зареєстрований 22 серпня 1998 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану виконкому Ленінської районної ради м. Дніпропетровська, актовий запис № 558.

Прізвище дружині після розірвання шлюбу залишити « ОСОБА_5 ».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складений 18 серпня 2026 року.

Суддя Наталія Марченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua