Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №212/15283/25 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/15283/25

2/212/75/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року м.Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючої судді Швець М. В., за участі секретаря судового засідання Дегтярової В. В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив таке.

Процесуальні дії у справі

До суду звернулася представниця позивача Штука А.Ю. Суд виніс ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Суд двічі надсилав відповідачу надіслано копію ухвали про відкриття провадження, проте відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заяви із запереченнями розгляду справи в порядку спрощеного провадження, а також клопотань про розгляд справи з викликом сторін до суду не направляв.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Позиції сторін.

Позивач заявив про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 25.03.2022 року у розмірі 33 161,20 грн (заборгованість за наданим тілом кредиту) та судових витрат у розмірі 2 422,40 грн судового збору.

Позов обґрунтував таким. 25.03.2022 року між позивачем та відповідачем підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, тобто Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а відповідач не своєчасно та не у повному обсязі виконав взяті на себе зобов`язання зі своєчасного їх повернення, в результаті чого станом утворилась заборгованість у розмірі 33 161,20 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача в повному обсязі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву та участі в розгляді справи не скористався.

Досліджені докази. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк» власноруч підписана Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг (а. с. 7).

Положеннями Анкети-заяви визначено, що вона разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Зазначено, що відповідач просить відкрити поточний рахунок з визначеним номером на своє ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, визначену у мобільному застосунку; у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом; погоджується з тим, що підписана Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого він підтверджує та зобов`язується виконувати його умови. Підписанням анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.

Електронним підписом відповідач також підписав Запевнення Клієнта до Договору про надання банківських послуг.

До кредитного договору позивачем додано Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank /Universal Bank, Умови надання Чорної картки monobank, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, з яких видно що поточна процентна ставка складала 37,2 % річних.

Як вбачається з Руху коштів по картці від 03.11.2025 (а. с. 45-55) та Довідок банку (а. с. 17-18), клієнту відкрито банківський рахунок НОМЕР_1 , встановлено кредитний ліміт. Відповідач активно користувався кредитними коштами, частково сплачував заборгованість.

Відповідач в порушення вимог кредитного договору свої зобов`язання за цим договором не виконав, що потягло за собою виникнення простроченої заборгованості за кредитом.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача за Договором станом на 03.11.2025 року становить 33 161,20 грн, і складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту) у розмірі 33 161,20; 0,00 грн заборгованість за відсотками; 0,00 грн заборгованість за пенею; 0,00 грн заборгованість за порушення грошового зобов`язання (а. с. 42-43).

Отже, судом встановлено, що відповідач користувався кредитними коштами та частково сплачував заборгованість за Договором, що підтверджує факт укладення кредитного договору та виникнення кредитних відносин.

Відповідачем не було надано суду доказів на спростування розміру заборгованості перед позивачем та не наведено власних розрахунків заборгованості.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Оцінка аргументів сторін та висновки суду.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ч. 1-3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що після підписання Анкети-заяви сторони уклали кредитний договір в порядку ст. 634 ЦК України (шляхом приєднання), та у них виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у позивача виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання, серед іншого, повернути такий кредит та сплачувати проценти за користування таким кредитом. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту, однак ухиляється від виконання своїх зобов`язань за договором.

Враховуючи зазначене, з урахуванням сукупності наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір належить стягнути з відповідача в повному обсязі.

На підставі зазначеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 133, 141, 142, 200, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив таке.

Позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за тілом кредиту за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 25.03.2022 в розмірі 33 161,20 (тридцять три сто шістдесят одна грн 20 коп) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 422,40 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», ЄДРПОУ: 21133352, юридична адреса: вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 19 серпня 2026 року.

Суддя: М. В. Швець