Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №211/1959/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/1959/26

Провадження № 2/211/3338/26

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

18 серпня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Ткаченко С.В.,

при секретарі – Бодрухіній Є.А.,

у відсутність учасників процесу,

розглянувши в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ «Перший Український Міжнародний Банк» (далі – АТ «ПУМБ») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який у подальшому було уточнено, вказавши, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 200292734798 від 26.01.2021, позичальнику було видано кредит в сумі 115 514,37 грн., а відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору № 500634258101 від 28.06.2024, позичальнику було видано кредит в сумі 10 165,00 грн. Позивач свої зобов`язання за договорами виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується письмовими доказами, однак у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитними договорами, станом на 05.01.2026 утворилась заборгованість в загальній сумі 177 626,19 грн., з яких за кредитним договором № 200292734798 від 26.01.2021 заборгованість за кредитом у сумі 112 515,89 грн. та заборгованість по відсоткам у сумі 62 979,21 грн.; а також за кредитним договором № 500634258101 від 28.06.2024 заборгованість за кредитом в сумі 2 131,09 грн. Тому з метою захисту прав кредитора, враховуючи викладене, позивач просить стягнути заборгованість за вказаними кредитними договорами у загальній сумі 177 626,19 грн.

Ухвалою суду від 09 березня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Згідно прохальної частини позовної заяви представник АТ «ПУМБ» Анохіна О.О. просить проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином в порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України, не повідомив причини неявки, відзиву на позов не подав.

Згідно частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 26 січня 2021 року між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» таОСОБА_1 було укладено договір № 200292734798 у вигляді заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у сумі 3 000,00 грн., на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 47,88% та умовами погашення кредитної заборгованості, що підтверджується підписом ОСОБА_1 у поданих до суду письмових доказах.

Строк дії кредитного ліміту погоджено 12 місяців з автоматичною пролонгацією.

26 січня 2021 року ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту, яким погоджено умови кредитування, орієнтовна реальна відсоткова ставка за кредитом, порядок повернення кредиту, тощо.

Протягом строку дії кредитного договору відповідачу було збільшено кредитний ліміт, останній раз 02.10.2024 до суми 115 514,37 грн., що підтверджується відповідною довідкою АТ «ПУМБ» та не спростовано відповідачем в судовому засіданні.

Крім того, 28 червня 2024 року між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 500634258101, відповідно до умов якого відповідачу було надано споживчий кредит в сумі 10 165,00 грн. на споживчі цілі (оплата товару та/або робіт та/або послуг) строком на 4 місяці, з погодженими розміром процентної ставки 0,00001% та графіком платежів, про що свідчить підпис позичальника ОСОБА_1 як у заяві на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, так і в паспорті споживчого кредиту.

Факт видачі кредитних коштів відповідачу за договором № 500634258101 підтверджується наданим стороною позивача платіжним дорученням від 28 червня 2024 року на суму 10 165,00 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати (постанова Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17).

Якщо договір позики укладений у письмовій формі, то факт передачі грошових коштів може бути спростований у разі оспорення договору позики (постанова Верховного Суду від 5 жовтня 2022 року у справі № 463/9914/20).

Укладення указаних кредитних договорів та отримання грошових коштів за ними, не оспорюється відповідачем в судовому засіданні.

Договори між сторонами було укладено відповідно до вимог статті 634 ЦК України.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Позивач свої зобов`язання виконав, надавши відповідачу кредити, однак відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитами та відсотками, відповідно до умов договору.

Судом встановлено факт невиконання належним чином відповідачем зобов`язань по поверненню кредитних коштів позивачу.

У зв`язку з порушеннями кредитних зобов`язань, відповідач ОСОБА_1 станом на 05.01.2026, має заборгованість за кредитним договором № 200292734798 у сумі 175 495,10 грн., з яких:

-заборгованість за кредитом у сумі 112 515,89 грн.,

-заборгованість по відсоткам у сумі 62 979,21 грн.,

За кредитним договором № 500634258101 відповідач ОСОБА_1 станом на 05.01.2026 має заборгованість у сумі 2 131,09 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом у сумі 2 131,09 грн.

Розміри кредитної заборгованості та її складові відповідач не спростував, контррозрахунку боргу не надав, тому наданий банком розрахунок заборгованості за кредитним договором у сукупності з випискою з рахунку позичальника та іншими доказами є належним і допустимим доказом, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеної у постанові від 22 квітня 2024 року у справі № 559/1622/19 (провадження № 61-12049св23).

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 15 січня 2025 року у справі № 753/16762/15-ц (провадження № 61-7242 св 24) вказавши, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, містять записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Таких висновків також дійшов Верховний Суд у постановах від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц.Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки належним чином повідомлений про дату слухання справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надав, ураховуючи, що цивільне судочинство згідно частин першої-третьої статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2 662,40 грн., сплачений ним при подачі позову, тому оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд з врахуванням положень статті 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12,13, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором – повністю.

Стягнути зОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд.4), заборгованість, що виникла станом на 05.01.2026 в загальній сумі 177 626 (сто сімдесят сім тисяч шістсот двадцять шість) гривень 19 коп., з яких:

за кредитним договором № 200292734798 у сумі 175 495 (сто сімдесят п`ять тисяч чотириста дев`яносто п`ять) гривень 10 коп., що складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 112 515,89 грн., та заборгованості по відсоткам у сумі 62 979,21 грн.;

за кредитним договором № 500634258101 у сумі 2 131 (дві тисячі сто тридцять одна) гривня 09 коп., що складається з заборгованість за тілом кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя: С. В. Ткаченко