Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №917/1307/26 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Харків Справа № 917/1307/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.,

без участі представників сторін,

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБИНСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ" (вх.№1453П) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.07.2026 (повне судове рішення складено 02.07.2026, суддя Пушко І.І.) у справі №917/1307/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБИНСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ", Полтавська обл., Глобинський р-н, м. Глобине,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМО-БУД", м. Миколаїв,

про стягнення 7 005 633, 62 грн заборгованості за договором поставки №151020-1 від 15.10.2020

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБИНСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМО-БУД", в якій позивач просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРМО-БУД" за власний рахунок протягом одного місяця з дати набрання рішення у цій справі законної сили замінити весь неякісний товар, а саме: сендвіч-панель ТБСпу-150 з плівкою 279,588 м2, сендвіч-панель ТБДпу-100 з плівкою 220,9 м2, сендвіч-панель ТБСпу-80 з плівкою 2532,76 м2, сендіч-панель ТБСпу/s-80 з плівкою secretfix 271,755 м2, сендіч-панель ТБСпу/s-80 з плівкою PIR secretfix 950,004 м2, сендвіч-панель ТБСпу-80 з плівкою PIR 578,312 м2, сендвіч-панель ТБСпу-80 Food Safe з плівкою PIR 273,7 м2., поставлений Товариству з обмеженою відповідальністю "ГЛОБИНСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ" за Договором поставки №151020-1 від 15.10.2020, на аналогічний товар належної якості, який відповідає всім вимогам ДСТУ БВ.2.6-71:2008 "Конструкції будинків та споруд. Панелі металеві тришарові стінові з утеплювачем зі пінополіуретану. Технічні умови" та ГОСТ 14918-80 "Сталь тонколистова оцинкована з безперервних ліній. Технічні умови"; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМО-БУД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБИНСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ" штраф у розмірі 1 167 605, 60грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02.07.2026 матеріали справи №917/1307/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБИНСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМО-БУД" про стягнення 7 005 633, 62грн заборгованості за договором поставки №151020-1 від 15.10.2020 направлено до Господарського суду Миколаївської області.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що:

- згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.07.2026 місцезнаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМО-БУД" - є місто Миколаїв, відповідно, розгляд даного спору відноситься до територіальної юрисдикції Господарського суду Миколаївської області;

- зі змісту договору поставки №151020-1 від 15.10.2020 не вбачається визначення сторонами єдиного конкретного способу поставки товару, а є декілька варіантів: поставка на склад покупця або самовивіз зі складу постачальника. Також у договорі поставки №151020-1 від 15.10.2020 не передбачено, що заміна товару здійснюється за місцем його експлуатації або поставки (Полтавська область), а лише визначає місце первісної поставки та/або здійснення самовивозу зі складу Постачальника без спеціальних умов щодо заміни товару. Таким чином, підстави для застосування норм статті 29 Господарського процесуального кодексу України до даного спору для визначення підсудності відсутні.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБИНСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ", не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02 липня 2026 року та направити справу №917/1307/26 для подальшого розгляду до Господарського суду Полтавської області.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує наступним:

- відповідачем до поданого суду першої інстанції клопотання про передачу справи за територіальною підсудністю до Господарського суду Миколаївської області додано докази, які не були надіслані позивачу. Відтак, суд першої інстанції не мав розглядати та надавати оцінку клопотанню відповідача з доданими до нього доказами;

- маючи строк для вирішення питання про відкриття провадження у справі до 05.07.2026, суд в день отримання клопотання відповідача 02.07.2026 розглянув його і задовольнив, тим самим позбавивши позивача права спростувати клопотання відповідача. Поспішне постановлення оскаржуваної ухвали надають позивачу підстави вважати про упередженість судді;

- обидві вимоги: про зобов`язання відповідача замінити товар неналежної якості аналогічним товаром належної якості та сплата штрафу пов`язані із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №151020-1 від 15.10.2020, в якому у пункті 5.1 зазначено місце його виконання. Відповідач не надав доказів, що за цим договором поставка товару здійснювалась на інших умовах (самовивіз), ніж визначені у договорі та товарно-транспортних накладних;

- відповідно до частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України, цей спір територіально підсудний Господарському суду Полтавської області.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2026, для розгляду справи №917/1307/26 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.

Копія ухвали апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження вручена сторонам у справі у підсистемі "Електронний суд", користувачами якої вони є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБИНСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.07.2026 у справі №917/1307/26. Встановлено учасникам справи строк до 07.08.2026 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншій стороні. Постановлено розпочати розгляд справи з 07.08.2026 без повідомлення учасників справи.

06.08.2026 від відповідача до Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.07.2026 у справі №917/1307/26 – залишити без змін, виходячи з наступного:

- у договорі поставки не визначено єдиного конкретного способу поставки товару, а є декілька варіантів: поставка на склад покупця або самовивіз зі складу постачальника; невизначеність способу поставки виключає можливість визначення єдиного місця виконання договору;

- позивач неодноразово звертався до відповідача з аналогічними позовами за місцезнаходженням відповідача (до 20.03.2026 – місто Львів), що свідчить про те, що позивач визнає належний суд для розгляду спору саме за місцезнаходженням відповідача;

- вимога про стягнення штрафу не підпадає під альтернативну підсудність;

- заміна товару не є таким зобов`язанням, яке за своєю природою може бути виконано виключно у Полтавській області, адже товар виготовляється та відвантажується з місця знаходження заводу-виробника (виробничих потужностей): вул. Перемоги, 27, село Кринички Миколаївського району Миколаївської області, а його доставка до місця поставки є способом виконання договору, а не підставою для зміни територіальної підсудності;

- в договорі поставки №151020-1 від 15.10.2020 не передбачено, що заміна товару здійснюється за місцем його експлуатації або поставки (Полтавська область), а лише визначає місце первісної поставки та/або здійснення самовивозу зі складу постачальника без спеціальних умов щодо заміни товару;

- правові позиції Верховного Суду, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, які суд визнає достатніми для розгляду апеляційної скарги у спрощеному провадженні, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, а також доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Положеннями статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду.

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція, основними видами якої є загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Згідно з пунктом 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Відповідно до статті 24 Господарського процесуального кодексу України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Так, у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Згідно з положеннями частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (частина 2 вказаної статті).

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, станом на 01.07.2026 місцезнаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМО-БУД" - є місто Миколаїв.

Тобто, місцезнаходження відповідача не відноситься територіально до Полтавської області.

Звертаючись з даним позовом до Господарського суду Полтавської області, позивач в обґрунтування обраної територіальної підсудності посилається на норму частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що місце виконання відповідачем зобов`язань з поставки товару згідно договору поставки №151020-1 від 15.10.2020 від 15.10.2020 року визначено сторонами в п. 5.1, яким передбачено, що поставка товару здійснюється постачальником в погоджений сторонами строк (термін) на умовах DDP (згідно із Офіційними правилами тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати "ІНКОТЕРМС" (в редакції, що діє на дату підписання Договору) із урахуванням особливостей, визначених в Договорі, якщо інше не визначено Сторонами у відповідних документах, за наступною адресою: вул. Карла Маркса (вул. Володимирівська), буд. 228, м. Глобине, Глобинський район, Полтавська область, 39000, Україна.

Відтак, на переконання позивача, дана позовна заява підсудна Господарському суду Полтавської області.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що за загальним правилом, згідно з положеннями частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Тобто, загальне правило територіальної підсудності щодо пред`явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, згідно з частиною 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Правило територіальної підсудності, закріплене у частині 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України, є прикладом підсудності, яка застосовується для деяких позовів, особливий характер яких обумовлює доцільність надання позивачеві можливості пред`явити позов не лише в судах за місцезнаходженням відповідача, тобто у порядку застосування положень загальної територіальної підсудності, але і в інших судах.

Аналіз частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що законодавцем передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці. При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі.

Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов`язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.

Так, згідно зі статтею 532 Цивільного кодексу України, місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову є зобов`язання відповідача здійснити заміну неякісного товару за договором поставки та стягнення штрафу.

Як зазначено вище, пунктом 5.1 договору поставки передбачено, що поставка товару здійснюється постачальником, якщо інше не визначено Сторонами у відповідних документах, за наступною адресою: вул. Карла Маркса (вул. Володимирівська), буд. 228, м. Глобине, Глобинський район, Полтавська область, 39000, Україна.

Відповідно, у даному пункті немає посилання на безумовне та беззаперечне місце виконання договору в Полтавській області, це лише зазначення однієї із можливих адрес поставки товару.

Разом з тим, пунктом 5.2. договору визначено, що в окремих випадках, якщо це погоджено Сторонами у відповідних документах:

- поставка партії товару може бути проведена згідно Графіку поставки Товару підписаного сторонами Договору;

- відвантаження партії товару може бути здійснено силами та за рахунок Постачальника шляхом самовивозу із завантаженням зі складу Постачальника на транспортний засіб Покупця або його Перевізника та з обов`язковим пред`явленням відповідної довіреності на отримання партії товару Постачальнику. Відвантаження партії товару без відповідної довіреності не допускається.

Отже, за умовами договору товар може бути поставлений не лише у Полтавську область, а й шляхом самовивозу зі складу Постачальника, який територіально у Полтавській області не знаходиться.

Наведене спростовує доводи позивача про те, що спір у даній справі стосується встановлення обставин неналежного виконання боржником зобов`язань за договором поставки, які підлягали виконанню саме у Полтавській області.

При цьому, з урахуванням умов договору, сплата штрафних санкцій та здійснення заміни товару за рішенням суду не містить прив`язки до певного місця, що в сукупності виключає можливість застосування в даному випадку частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє посилання апелянта на правові позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 06.08.2024 у справі №917/924/23, у постанові від 27.02.2024 у справі №916/2239/22, у постанові від 26.09.2023 у справі №916/470/22, у постанові від 03.04.2026 у справі №924/698/23, оскільки висновки, викладені Верховним Судом у вказаних постановах, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин (нерелевантна судова практика), виходячи з наступного.

Предметом спору у справі №924/698/23 є визнання недійсними додаткових угод до договору постачання електричної енергії та стягнення надміру сплачених коштів. Висновки Верховного Суду щодо визначення місця виконання договору здійснені з огляду на місце постачання електричної енергії через електроустановки.

У справі №917/924/23 сторонами у договорі поставки було визначено місце його виконання; і із судових рішень не вбачається, що сторонами було врегульовано й інші можливі адреси поставки, як має місце у спірних правовідносинах. У справах №916/2239/22 та №916/470/22 умови договорів поставки теж передбачали місце їх виконання лише на території Одеської області.

Враховуючи вищевикладене, що предметом спору у даній справі є вимоги про стягнення штрафних санкцій та здійснення заміни неякісного товару, тобто, спір безпосередньо не пов`язаний з місцем виконання договору поставки, і умовами Договору не визначено конкретного єдиного місця виконання зобов`язання відповідача як постачальника, за висновками апеляційного господарського суду, вказане зобов`язання не є таким, яким визначено місце виконання або яке належить через його особливість виконувати тільки в певному місці, що у даному випадку виключає можливість застосування приписів частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що дана позовна заява не підсудна Господарському суду Полтавської області, відтак, наявні підстави для передачі справи за територіальною підсудністю до Господарського суду Миколаївської області.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Щодо доводів апелянта, що суд першої інстанції не мав розглядати та надавати оцінку клопотанню відповідача з доданими до нього доказами, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 02.07.2026 відповідач звернувся до Господарського суду Полтавської області з клопотанням про передачу справи за територіальною підсудністю, до якого додані: копії витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Термо-Буд", Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, договору поставки №151020-1 від 15.10.2020.

Апелянт посилається на те, що відповідно до частини 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідачем не надано суду першої інстанції відомостей щодо надсилання клопотання і доданих до нього доказів позивачу.

Проте, клопотання з доказами подані до суду в електронній формі, отже, позивач мав можливість ознайомитись з ними в електронному кабінеті, який у нього зареєстрований; інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є публічно доступною; договір поставки наявний у позивача, оскільки ним надана копія для долучення до матеріалів справи; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності не був врахований місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваної ухвали.

Відтак, апеляційним господарським судом не встановлено порушення місцевим господарським судом норм процесуального права.

Безпідставними є доводи апелянта, що маючи строк для вирішення питання про відкриття провадження у справі до 05.07.2026, суд в день отримання клопотання відповідача 02.07.2026 розглянув його і задовольнив, тим самим позбавивши позивача права спростувати клопотання відповідача.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до статті 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно матеріалів справи, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБИНСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ" надійшла до Господарського суду Полтавської області 30.06.2026.

Судом першої інстанції було встановлено, що справа не підсудна цьому суду, відтак, оскаржуваною ухвалою від 02.07.2026 надіслав справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу. Вказані процесуальні дії суду не ставляться у залежність від відповідних клопотань відповідача, заперечень позивача тощо. Місцевий господарський суд у визначений господарським процесуальним законодавством строк і порядок вирішив питання щодо позовної заяви, що свідчить не про упередженість судді, як вважає апелянт, а про дотримання судом вимог Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБИНСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ" слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.07.2026 у справі №917/1307/26 – без змін.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 255-256, 269-270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБИНСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.07.2026 у справі №917/1307/26 залишити без змін

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя В.В. Россолов

Суддя В.С. Хачатрян