Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №915/99/26 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 рокум. ОдесаСправа № 915/99/26

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання: Фещук В.М.,

за участю представників:

від Відділу освіти, культури, молоді та спорту Костянтинівської сільської ради – участі не брали,

від Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" – Дімова Ж.О.,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Миколаївобленерго"

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 01.06.2026 про призначення експертизи та зупинення провадження, прийняту суддею Ільєвою Л.М., м. Миколаїв, повний текст складено 05.06.2026,

у справі №915/99/26

за позовом: Відділу освіти, культури, молоді та спорту Костянтинівської сільської ради

до відповідача: Акціонерного товариства "Миколаївобленерго"

про визнання незаконним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 р. Відділ освіти, культури, молоді та спорту Костянтинівської сільської ради звернувся з позовом до Акціонерного товариства "Миколаївобленерго", в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення комісії Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" з розгляду акту про порушення №L3151 від 27.10.2025, оформлене протоколом №1663 від 04.11.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваного рішення комісії Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" з розгляду акту про порушення №L3151 від 27.10.2025, яке оформлене протоколом №1663 від 04.11.2025 та прийняте за відсутності належних і допустимих доказів пошкодження пломбувального матеріалу з вини споживача, а також з порушенням процедури щодо проведення експертного дослідження.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 16.02.2026 відкрито провадження у справі №915/99/26.

25.05.2026 до суду першої інстанції від Відділу освіти, культури, молоді та спорту Костянтинівської сільської ради надійшло клопотання б/н від 25.05.2026 (вх.№7719/26 від 25.05.2026), в якому останній просив призначити у справі №915/99/26 судову трасологічну експертизу, проведення якої доручити експертам Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України і на вирішення якої поставити наступні питання:

-Чи порушена цілісність пломб С80533328 та С87003233?

-Чи наявні на пломбах С80533328 та С87003233 та пломбувальному матеріалі ознаки стороннього механічного втручання, переопломбовування або повторного встановлення після первинного монтажу?

-Чи відбулось порушення пломбувального матеріалу шляхом механічного впливу, зокрема, людини?

-Який характер пошкоджень пломбувального матеріалу (дрота) пломб С80533328 та С87003233 та механізм їх утворення (розрив, перерізання, руйнування внаслідок природних процесів чи корозії металу)?

В обґрунтування вказаного клопотання Відділ освіти, культури, молоді та спорту Костянтинівської сільської ради послався на те, що вирішальне значення для розгляду даної справи має встановлення причин та механізму пошкодження пломбувального матеріалу, при цьому для встановлення вказаних обставин необхідні спеціальні знання у сфері іншій ніж право.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.06.2026 (суддя Ільєва Л.М.) призначено у справі №915/99/26 судову трасологічну експертизу, проведення якої доручено спеціалістам Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України з попередженням їх про кримінальну відповідальність згідно зі статтями 384, 385 Кримінального кодексу України; зобов`язано Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" протягом 10-ти днів з моменту отримання даної ухвали надати господарському суду пломби С80533328 та С87003233 в опломбованому пакуванні, яке здійснювалося під час їх вилучення; надано експертам для проведення експертизи копії матеріалів справи та пломби С80533328 та С87003233 в опломбованому пакуванні, яке здійснювалося під час їх вилучення; витрати по проведенню експертизи покладено на Відділ освіти, культури, молоді та спорту Костянтинівської сільської ради; провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи. На вирішення судової трасологічної експертизи поставлено наступні питання:

-Чи порушена цілісність пломб С80533328 та С87003233?

-Чи наявні на пломбах С80533328 та С87003233 та пломбувальному матеріалі ознаки стороннього механічного втручання, переопломбовування або повторного встановлення після первинного монтажу?

-Чи відбулось порушення пломбувального матеріалу шляхом механічного впливу, зокрема, людини?

-Який характер пошкоджень пломбувального матеріалу (дрота) пломб С80533328 та С87003233 та механізм їх утворення (розрив, перерізання, руйнування внаслідок природних процесів чи корозії металу)?

Вказана ухвала мотивована тим, що для повного та об`єктивного з`ясування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору у даній справі, а саме: встановлення причин, характеру і механізму пошкодження пломбувального матеріалу, необхідні спеціальні знання, у зв`язку з чим місцевий господарський суд дійшов висновку про необхідність призначення у даній справі судової трасологічної експертизи.

Не погодившись з постановленою ухвалою, Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 01.06.2026 про призначення експертизи та зупинення провадження у справі №915/99/26.

Зокрема, скаржник наголошує на тому, що спір у цій справі може бути розглянутий за наявними доказами без проведення експертизи, призначеної оскаржуваною ухвалою за відсутності правових підстав, визначених статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, оскільки для кваліфікованого в акті №L3151 від 27.10.2025 порушення у вигляді відсутності пломб приписи Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018, не передбачають обов`язкового проведення експертизи, а тому обставини пошкодження пломбувального матеріалу не входять до предмета доказування і, як наслідок, не потребують експертного дослідження.

У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 02.07.2026 (вх.№2320/26/Д1 від 13.07.2026) Відділ освіти, культури, молоді та спорту Костянтинівської сільської ради просить апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 01.06.2026 про призначення експертизи та зупинення провадження у справі №915/99/26 – без змін, посилаючись на те, що до кола обставин, які підлягають встановленню у цій справі, входить перевірка фактичної підстави оскаржуваного рішення комісії відповідача шляхом дослідження причин та механізму пошкодження пломбувального матеріалу, при цьому вказані обставини повинні бути підтверджені висновком експерта, у зв`язку з чим, беручи до уваги предмет доказування та доводи обох сторін, суд першої інстанції цілком обґрунтовано призначив судову трасологічну експертизу, що, у свою чергу, зумовило існування передбачених процесуальним законом підстав для зупинення судового провадження.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Аленіна О.Ю. від 23.06.2026 у справі №915/99/26 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження.

В подальшому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.07.2026 вирішено розглянути апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 01.06.2026 про призначення експертизи та зупинення провадження у справі №915/99/26 поза межами строку, встановленого частиною другою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, та призначено дану справу до розгляду на 19.08.2026 о 10:15.

Між тим, з огляду на перебування судді Аленіна О.Ю. у відпустці з 03.08.2026 по 04.09.2026, за розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №915/99/26.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду для апеляційного розгляду справи №915/99/26 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2026 у визначеному складі суддів справу №915/99/26 прийнято до свого провадження.

У судовому засіданні 19.08.2026 представник Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" підтримав апеляційну скаргу, представник Відділу освіти, культури, молоді та спорту Костянтинівської сільської ради участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.2 а.с.29), при цьому у прохальній частині відзиву на апеляційну скаргу позивачем було заявлено клопотання про розгляд справи без його участі.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Миколаївської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи.

Відповідно до частини першої статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (частина перша статті 100 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статті 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Спеціальні знання – це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза – це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (заява №61679/00) від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Колегією суддів враховується, що предметом позову у даній справі виступає вимога про визнання незаконним та скасування рішення комісії Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" з розгляду акту про порушення №L3151 від 27.10.2025, оформлене протоколом №1663 від 04.11.2025.

В якості підстави позову Відділ освіти, культури, молоді та спорту Костянтинівської сільської ради посилається, зокрема, на протиправність оскаржуваного рішення комісії з розгляду акту про порушення у зв`язку з недоведеністю відповідачем наявності вини споживача у пошкодженні пломбувального матеріалу, беручи до уваги те, що пломба знаходилася на відкритому просторі під дією агресивного середовища, що, у свою чергу, безпосередньо впливало на фізичні характеристики її елементів, у тому числі порушення міцності та цілісності пломбувального матеріалу.

Водночас правова позиція відповідача ґрунтується на тому, що оскаржуване рішення комісії було правомірно прийняте у зв`язку з виявленням факту порушення позивачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018 (далі – Правила роздрібного ринку електричної енергії), у вигляді відсутності пломб, встановлених на місцях, зазначених у акті про опломбування, оскільки відповідні пломби не виконували свою охоронну функцію внаслідок пошкодження (розриву) пломбувального матеріалу, на який їх було встановлено.

При цьому апеляційний господарський суд вважає за необхідне розмежувати обставини, пов`язані із самим фактом виявлення під час перевірки певного стану пломб, та обставини, пов`язані з причинами, характером і механізмом такого стану. Встановлення факту фізичної наявності або відсутності пломби, її зовнішнього стану та цілісності пломбувального матеріалу може ґрунтуватися, зокрема, на акті про порушення, фото- та відеоматеріалах, показаннях учасників перевірки та інших доказах. Натомість встановлення механізму утворення пошкодження, способу його спричинення, наявності ознак механічного впливу, перерізання, розриву, повторного встановлення або руйнування матеріалу внаслідок природних процесів чи корозії є питаннями факту, для вирішення яких необхідні спеціальні знання, якими суд не володіє та які не можуть бути замінені правовою кваліфікацією відповідних обставин.

Саме тому юридична кваліфікація виявленого під час перевірки стану пломб як "відсутності пломб" не звільняє суд від необхідності встановити фактичні обставини, які передували такій кваліфікації, якщо ці обставини є спірними між сторонами та безпосередньо впливають на оцінку правомірності рішення комісії. Інше означало б ототожнення правової оцінки певної обставини з доказуванням самої обставини, що суперечить принципу змагальності та засадам доказування у господарському процесі.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що істотне значення для правильного вирішення спору у даній справі має встановлення причин, характеру і механізму пошкодження пломбувального матеріалу, оскільки саме факт втрати цілісності пломбувального матеріалу став підставою для прийняття оскаржуваного позивачем рішення щодо нарахування споживачу вартості необлікованої електричної енергії, між тим встановлення вказаних обставин неможливе без застосування спеціальних знань.

Відповідно до пункту 5.1 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) одним із видів судових експертиз є трасологічна експертиза, до основних завдань якої належить ідентифікація або визначення родової (групової) належності індивідуально визначених об`єктів за матеріально фіксованими слідами - відображеннями їх слідоутворювальних поверхонь; діагностика (установлення властивостей, станів) об`єктів; ситуалогічні завдання (установлення механізму слідоутворення тощо).

Трасологічною експертизою можна також установлювати факти, які належать до просторових, функціональних, структурних, динамічних і деяких інших характеристик процесу слідоутворення, а також особливостей слідоутворювальних об`єктів. Перед трасологічною експертизою можуть ставитись питання про наявність на предметах обстановки місця події слідів взаємодії з іншими предметами, придатність цих слідів для ідентифікації або про наявність у цих слідах ознак, що орієнтують на пошук зазначених об`єктів.

Обраний судом вид експертного дослідження також відповідає характеру спірних обставин. Поставлені перед експертом питання стосуються цілісності пломб, наявності на них та пломбувальному матеріалі слідів стороннього механічного впливу, повторного встановлення, характеру пошкодження дроту та механізму утворення таких пошкоджень. За своїм змістом зазначені питання спрямовані на дослідження матеріальних слідів та встановлення механізму їх утворення, тобто відповідають завданням трасологічного дослідження. При цьому суд першої інстанції не доручив експерту визначати правомірність рішення комісії, наявність складу правопорушення, винуватість споживача чи застосування конкретної норми Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Таким чином, враховуючи те, що призначена у даній справі судова експертиза спрямована на встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто обставин, які мають значення для правильного вирішення спору та якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги і заперечення, при цьому для з`ясування цих обставин необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що місцевий господарський суд з метою забезпечення всебічного, повного та об`єктивного розгляду у судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись процесуальним законом, обґрунтовано призначив у справі №915/99/26 судову трасологічну експертизу, проведення якої доручив експертній установі, що визначена відповідно до положень частини третьої статті 99 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи скаржника щодо відсутності необхідності у призначенні судової експертизи у зв`язку з тим, що складеним відповідачем актом №L3151 від 27.10.2025, щодо якого прийняте оскаржуване позивачем рішення, було зафіксовано порушення саме у вигляді відсутності пломб, а не пошкодження цілісності пломбувального матеріалу, внаслідок чого встановлення причин та механізму пошкодження, на переконання апелянта, не має жодного доказового значення для цієї справи, відхиляються колегією суддів, оскільки з наявного у матеріалах справи відеозапису, який здійснювався у процесі проведення перевірки об`єкта позивача та оформлення зазначеного акту про порушення, вбачається фізична наявність пломб, встановлених на дверях РУ-10/0,4 кВ, з ознаками пошкодження пломбувального матеріалу.

Крім того, акт про порушення не має наперед встановленої сили та підлягає оцінці судом нарівні з іншими доказами у справі. Його складення та зміст є доказами певних обставин, зафіксованих представниками оператора системи, однак у разі мотивованого заперечення споживачем достовірності або правильності відображених в акті фактичних даних суд зобов`язаний дослідити відповідні заперечення та перевірити їх у сукупності з іншими доказами. В іншому разі судовий контроль за рішенням комісії фактично зводився б до формального відтворення висновків самого оператора системи, що не відповідає природі судового розгляду спору про правомірність такого рішення. Відтак сама по собі надана Акціонерним товариством "Миколаївобленерго" правова кваліфікація правопорушення, беручи до уваги покладені в основу позовних вимог доводи Відділу освіти, культури, молоді та спорту Костянтинівської сільської ради щодо незгоди з такою кваліфікацією, жодним чином не свідчить про необґрунтованість призначення судом першої інстанції відповідної експертизи, яка спрямована на встановлення обставин, що входять до предмета доказування у даній справі.

За змістом частин першої та третьої статті 13, статей 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. З огляду на це, саме по собі посилання оператора системи на складений ним акт про порушення не звільняє суд від перевірки фактичних обставин, покладених в основу оскаржуваного рішення комісії, якщо такі обставини заперечуються споживачем.

Якщо оператор системи кваліфікував спірні обставини як відсутність пломб, а споживач надає докази їх фізичної наявності на момент перевірки та ставить під сумнів характер пошкодження пломбувального матеріалу, питання про те, чи відповідає зазначена в акті кваліфікація фактичним обставинам, набуває самостійного доказового значення. Воно не може бути усунуте шляхом посилання виключно на формулювання акта, оскільки в такому разі оскаржуване рішення фактично саме визначало б межі судового контролю за його законністю.

У даному випадку предмет доказування не може бути обмежений лише встановленням того, що під час перевірки представниками оператора системи було зафіксовано певний стан пломб. Оскільки позивач заперечує правомірність рішення комісії саме з підстав недоведеності обставин пошкодження пломбувального матеріалу з його вини та посилається на можливість утворення пошкоджень внаслідок впливу зовнішнього середовища, до предмета доказування входять обставини, які дозволяють встановити, чи відповідає фактичний стан пломбувального матеріалу опису порушення, зазначеному в акті, а також яким саме способом та внаслідок яких причин утворилися виявлені пошкодження. Зазначені обставини не є правовими питаннями та не передбачають здійснення експертом правової кваліфікації дій позивача. Експерту не поставлено питання про наявність чи відсутність порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, про винуватість споживача або про правомірність рішення комісії. Поставлені перед експертом питання спрямовані виключно на встановлення матеріальних, технічних та трасологічних характеристик досліджуваних об`єктів, характеру їх пошкодження та механізму утворення відповідних слідів. Отже, такі питання належать до компетенції експерта та відповідають вимогам статті 98 Господарського процесуального кодексу України.

Наведений підхід узгоджується з актуальною практикою Верховного Суду у спорах, що виникають з аналогічних правовідносин. Так, у постанові Верховного Суду від 02.07.2026 у справі №902/997/25, вирішуючи спір щодо правомірності рішення комісії, суд касаційної інстанції виходив із необхідності встановлення відповідності фактично зафіксованого в акті порушення тому порушенню, на якому ґрунтувалося оскаржуване рішення. Верховний Суд погодився з висновком про недоведеність порушення, коли відповідні обставини не знайшли належного підтвердження, та наголосив на значенні дослідження висновків трасологічних експертиз для встановлення фактичного стану пломб і характеру їх пошкодження. Зазначена правова позиція має істотне значення і для цієї справи, оскільки підтверджує принципову необхідність розмежування юридичної кваліфікації порушення та фактичних даних, на яких така кваліфікація ґрунтується. Відповідно, якщо фактична сторона зафіксованого оператором системи порушення є предметом обґрунтованого спору, її перевірка не може вважатися такою, що виходить за межі предмета доказування.

Твердження апелянта про те, що у матеріалах справи міститься сукупність доказів, необхідних для правильного та всебічного розгляду спору, апеляційним господарським судом оцінюються критично, оскільки, беручи до уваги невизнання позивачем відомостей щодо виду та обставин порушення, викладених в акті №L3151 від 27.10.2025, який покладений в основу оскаржуваного рішення комісії, вказані докази не дозволяють суду, який не володіє спеціальними знаннями, самостійно встановити причини, характер і механізм порушення пломбувального матеріалу. У цій справі позивач не визнає викладену в акті про порушення фактичну версію щодо характеру пошкодження пломбувального матеріалу та заперечує можливість покладення відповідних наслідків на нього. За таких обставин, питання про те, чи має пошкодження ознаки механічного втручання, чи могло воно виникнути внаслідок інших причин та який саме механізм його утворення, не є другорядним або таким, що не має доказового значення, а безпосередньо стосується обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх правових позицій.

При цьому наявність у матеріалах справи відеозапису не усуває необхідності проведення експертного дослідження. Відеозапис може підтверджувати зовнішній стан об`єкта у момент проведення перевірки, однак сам по собі не дає відповіді на питання про внутрішню структуру та механізм утворення пошкодження металевого пломбувального матеріалу, зокрема про характер деформації, напрямок та спосіб прикладення механічного зусилля, ознаки перерізання, розриву, повторного встановлення чи можливого руйнування внаслідок корозійних або інших природних процесів. Таким чином, відеозапис та судова трасологічна експертиза мають різне доказове призначення і не виключають, а доповнюють один одного. Саме по собі існування в матеріалах справи візуального доказу не означає, що суд може самостійно встановити всі фактичні обставини, які можуть бути встановлені лише шляхом спеціального дослідження матеріального об`єкта. Відповідно до принципу безпосередності дослідження доказів суд оцінює відеозапис як доказ зовнішнього стану об`єкта, однак не може на підставі власних припущень визначати технічний механізм утворення пошкодження, оскільки це означало б фактичне використання судом спеціальних знань, яких він не має.

Суд апеляційної інстанції відхиляє також посилання Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" на те, що положення Правил роздрібного ринку електричної енергії не передбачають обов`язкового проведення експертизи у випадку виявлення відсутності пломби. Дійсно, положення пункту 8.4.4 глави 8.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначають окремі випадки, коли визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється без проведення експертизи, зокрема, у разі виявлення порушень, передбачених підпунктами 2-4 пункту 8.4.2 цієї глави, у частині відсутності відповідних засобів вимірювальної техніки, пломб, індикаторів тощо. Водночас зазначене нормативне регулювання не може тлумачитися таким чином, що воно позбавляє суд права та необхідності призначити судову експертизу у господарській справі, якщо між сторонами виник спір щодо фактичного характеру виявленого порушення, а встановлення відповідних обставин потребує спеціальних знань. У цій справі спір не зводиться до встановлення виключно факту відсутності пломби як фізичного об`єкта. Як зазначалося вище, з наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що під час проведення перевірки пломби були фізично наявні на відповідному об`єкті, однак пломбувальний матеріал мав ознаки пошкодження. Саме така обставина, а не безумовно встановлена відсутність пломб як таких, стала предметом заперечень позивача та обумовила необхідність з`ясування способу, характеру і механізму пошкодження пломбувального матеріалу.

За таких обставин, застосування положення пункту 8.4.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії про можливість визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії без експертизи у випадках саме відсутності пломб не виключає проведення судової експертизи для встановлення спірних фактичних обставин у межах судового розгляду. Наведена норма регламентує порядок дій оператора системи при визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, проте не встановлює заборони для господарського суду використовувати передбачений процесуальним законом засіб доказування для встановлення обставин, що є предметом спору.

Між тим, доводи апелянта фактично ґрунтуються на ототожненні порядку здійснення оператором системи розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з порядком встановлення судом фактичних обставин при вирішенні спору щодо правомірності рішення комісії. Таке ототожнення є помилковим, оскільки Правила роздрібного ринку електричної енергії визначають підстави та порядок дій оператора системи, зокрема, щодо оформлення виявленого порушення, його розгляду комісією та визначення обсягу і вартості необлікованої електричної енергії, натомість питання про те, які обставини є доведеними у судовому спорі, якими доказами вони підтверджуються та чи потребують відповідні обставини спеціальних знань, вирішується господарським судом відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України.

Отже, відсутність у Правилах роздрібного ринку електричної енергії імперативної вимоги щодо проведення експертизи в кожному випадку виявлення певного виду порушення не означає відсутності процесуальних підстав для призначення експертизи господарським судом у разі виникнення спору щодо фактичних обставин такого порушення. Навпаки, саме суд, керуючись статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, має визначити, чи є необхідними спеціальні знання для встановлення обставин, що входять до предмета доказування у конкретній справі.

Водночас колегія суддів зауважує на тому, що зупинення провадження у справі – це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунуті.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Пунктом 6 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, зумовленим неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.

Враховуючи те, що при призначенні судової експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи і в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, суд в такому випадку може скористатися своїм правом, наданим йому процесуальним законом, що не може вважатися порушенням норм процесуального права.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 10.12.2018 у справі №910/9883/17.

Конструкція вищенаведених правових норм процесуального закону не передбачає подвійного тлумачення, їх правильне застосування місцевим господарським судом при постановленні ухвали від 01.06.2026 є очевидним і не викликає у суду апеляційної інстанції будь-яких сумнівів.

Таким чином, наведені вище обставини обґрунтованості призначення судом експертизи та зупинення у зв`язку з цим провадження у справі свідчать про те, що місцевий господарський суд не допустив необґрунтованого збільшення тривалості судового процесу, адже дотримання судом повноти та всебічності встановлення обставин справи спрямоване саме на дотримання статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а не навпаки.

З огляду на викладене та враховуючи те, що доводи апелянта про порушення Господарським судом Миколаївської області норм права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду від 01.06.2026 про призначення експертизи та зупинення провадження у справі №915/99/26 не знайшли свого підтвердження, підстав для скасування зазначеного судового акта колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду не вбачає.

Керуючись статтями 232, 233, 236, 240, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 01.06.2026 про призначення експертизи та зупинення провадження у справі №915/99/26 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до приписів статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено та підписано 20.08.2026.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук