Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №909/901/18 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 909/901/18

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого – судді МАТУЩАКА О.І.

суддіd ПАНОВОЇ І.Ю.

ЗВАРИЧ О.В.

За участю секретаря судового засідання Телинько Я.П.

Без виклику сторін.

розглянувши апеляційну скаргу Відділу освіти Верхнянської сільської ради об`єднаної територіальної громади Калуського Івано-Франківської області (вх. №0105/574/25 від 03.03.2025)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.01.2025 (повне рішення - 07.02.2025, суддя Рочняк О.В.)

у справі №909/901/18

за позовом Фізичної особи-підприємця Мироненко Мар`яни Михайлівни, м. Ворохта, Івано - Франківська область

до відповідача Відділу освіти Верхнянської сільської ради об`єднаної територіальної громади Калуського Івано-Франківської області, с. Верхня, Калуський район, Івано - Франківська область

про стягнення заборгованості за договором підряду в сумі 125 217, 92 грн

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

Фізична особа-підприємець Мироненко Мар`яна Михайлівна звернулася до суду з позовом до Відділу освіти Верхнянської сільської ради об`єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області про стягнення заборгованості за договором підряду в розмірі 125 217,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, порушуючи умови укладеного між сторонами договору, не здійснив оплату вартості виконаних позивачем будівельних робіт у повному обсязі та безпідставно відмовився від підписання акта приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в на суму 571 821,92 грн, завізованого інженером технічного нагляду. Водночас відповідач, всупереч умовам договору, в односторонньому порядку змінив тверду ціну договору.

Господарський суд Івано-Франківської області рішенням від 28.01.2025 позов задовольнив. Стягнув з Відділу освіти Верхнянської сільської ради об`єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області на користь ФОП Мироненко М.М. 125 217, 25 грн - заборгованості, 10 750 грн - витрат на професійну правничу допомогу, 16 016 грн - витрат на проведення судових експертиз та 1 878, 27 грн судового збору.

Вказане рішення мотивоване тим, що між сторонами укладено договір підряду, за яким позивач виконав будівельні роботи на загальну суму 571 821, 92 грн та надав відповідні документи, які підтверджують реальність виконаних робіт. Відповідач не надав вмотивованої відмови від підписання акта приймання робіт у встановлений строк та не довів відсутність своєї вини у невиконанні зобов`язань.

Суд врахував, що належним і основним доказом виконання робіт є сама господарська операція, а не лише оформлені документи. Заперечення відповідача щодо завищення вартості робіт та обсягу виконаних робіт не підтверджені доказами і відхилені судом.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості, витрат на професійну правничу допомогу та судових експертиз є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

Відділ освіти Верхнянської сільської ради об`єднаної територіальної громади Калуського Івано-Франківської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського Івано-Франківської області від 28.01.2025 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі покликається на такі обставини:

- суд першої інстанції, посилаючись на пункт 17.3 договору, дійшов висновку про підстави для задоволення позову, проте не врахував, що акт від 26.12.2017 про фактичні витрати та обсяги робіт фактично є протоколом розбіжностей, який фіксує недоліки робіт та застереження замовника щодо вартості робіт за актом приймання виконаних робіт за грудень 2017 року (форма № КБ-2в), а позивач не надав доказів, що спростовують зазначені фактичні витрати та обсяги робіт;

- позивач завищив обсяг та вартість робіт, а акти прийняття виконаних робіт не містять необхідних розрахунків витрат і суперечать один одному: інженер технічного нагляду Візінський М.Г. підписав два протилежні документи того ж дня, тоді як акт позивача із застереженнями не містить його підпису, що ставить під сумнів достовірність представлених актів;

- позивач не погодив договірну ціну та обсяг робіт до початку виконання, не надав необхідної кошторисної документації та локальних кошиків, а відповідач, пропонуючи розірвати договір через відсутність узгоджених документів, не міг погодити виконання робіт за відсутності таких даних;

- документи позивача не підтверджують фактичне використання матеріалів за договором № 216, платіжне доручення №35 здійснене після завершення розрахунків, а висновок експерта від 28.10.2024 не відповідає кошторисній документації та оцінений судом поверхнево.

Таким чином, суд врахував лише позицію позивача, не дав оцінки доказам відповідача та не з`ясував суперечності в документах. На думку апелянта, встановлення фактів відбулося спрощено та поверхнево, що призвело до неправомірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

05.06.2025 на електронну пошту Західного апеляційного господарського суду від представника позивача - адвоката Якубовський О. О. надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У справі № 944/6062/23 Верховний Суд у постанові від 12.02.2025 зазначає, що відповідно до пунктів 24, 25 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, який затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (надалі - Положення про ЄСІТС) підсистема «Електронний суд» (далі Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.

Отже, направлення заяви електронною поштою з використанням ЕЦП є способом, який не передбачений чинним процесуальним законодавством, а тому письмові пояснення позивача підлягають залишенню без розгляду.

Інших клопотань чи заяв, в порядку ст. 207 ГПК України, сторонами подано не було.

Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 19.03.2025 (у складі колегії суддів: головуючої судді Малех І.Б., суддів членів – колегії Панової І.Ю. і Зварич О.В.) відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу освіти Верхнянської сільської ради об`єднаної територіальної громади Калуського Івано-Франківської області на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.01.2025 у справі №909/901/18.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Частиною 13 ст. 8 ГПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

З огляду на вказане, ухвалою від 19.03.2025 Західний апеляційний господарський суд призначив справу №909/901/18 до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

06.10.2025 до Західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №909/901/18.

У зв`язку із відсторонення від здійснення правосуддя судді Малех І.Б. розпорядженням керівника апарату №395 від 22.10.2025 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Матущак О.І., судді члени – колегії Зварич О.В. і Панова І.Ю.

Апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).

Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Фактичні обставини справи.

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 06.11.2017 між Відділом освіти Верхнянської сільської ради об`єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області (замовник) та ФОП Мироненко М,М. (підрядник) укладено договір підряду №216, відповідно до п. 12.1 якого, за дорученням замовника, підрядник зобов`язався на власний ризик виконати певну роботу за умов цього договору, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити її.

Згідно з п. 12.1 договору, предметом підряду (результатом виконаних робіт за цим договором) є капітальний ремонт покрівлі будівлі (покрівлі) НВК І-ІІІ ст. у с. Довгий Войнилів Верхнянської сільської ради об`єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області.

Відповідно до п. 14.2. договору, замовник зобов`язався забезпечити підряднику необхідні умови для виконання робіт, а саме: надати необхідну інформацію документацію, вільний доступ на територію об`єкта.

Згідно з пп. 15.1, 15.2 договорів, терміни виконання робіт: за домовленістю сторін. Після закінчення виконання робіт підрядник повідомляє замовника про готовність предмету до здачі негайно.

В п. 16.1 договору визначено, що загальна вартість договору складає 589 200 грн.

Авансовий платіж - складає 30% від загальної вартості договору (п. 16.2 договору).

Відповідно до п. 16.3 договору, терміни оплати: протягом 3 (трьох) днів з моменту підписання договору - авансовий платіж; протягом 5 (п`яти) днів з моменту підписання акту виконаних робіт - остаточний розрахунок.

Згідно з п. 17.3 договору, у випадку відмови підписати акт приймання-передачі виконаних робіт замовник складає вмотивований протокол розбіжностей протягом 20 календарних днів.

Відповідно до п. 18.4.2 договору, замовник має право у будь-який час відмовитися від цього договору, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи.

Цей договір може бути достроково розірвано кожною із сторін при умові попереднього письмового повідомлення іншої сторони за 10 календарних днів. У випадку розірвання договору з ініціативи замовника, останній відшкодовує підрядникові підтверджені витрати за фактично виконані роботи (п.п. 20.1, 20.2 договору).

Пунктом 22.1 договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017.

Згідно із банківською випискою, на виконання п. 16.1 договору, 08.11.2017 відповідач перерахував на банківський рахунок позивача авансовий платіж в розмірі 176 760 грн.

Також 06.12.2017 між Відділом освіти Верхнянської сільської ради об`єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області (замовник) та Івано-Франківським обласним навчально-курсовим комбінатом житлово-комунального господарства (виконавець) укладено договір №237 на проведення технічного нагляду, відповідно до п.2.1 якого ціна договору орієнтовно складає 1,875% від вартості фактично наданих послуг по об`єкту "Капітальний ремонт покрівлі будівлі (покрівлі) НВК І-ІІІ ст. у с. Довгий Войнилів Верхнянської сільської ради об`єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області", виходячи з обсягу будівельно-монтажних робіт.

Згідно з п. 4.1.2 цього договору виконавець зобов`язаний перевіряти якість та обсяги фактично виконаних будівельно-монтажних робіт, їх відповідність запроцентованим у формі кб-2в, діючим національним стандартам, розцінкам і чинному законодавству та візувати і завіряти печаткою перевірені акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в. Виконавець не здійснює погодження цін на матеріальні ресурси, які будуть використовуватись під час проведення робіт на об`єкті.

Окрім цього, 01.10.2017 між Івано-Франківським обласним навчально-курсовим комбінатом житлово-комунального господарства (замовник) та Візінським Михайлом Григоровичем (виконавець) укладено договір цивільно-правового характеру №32, відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець зобов`язався, зокрема, надавати послуги по здійсненню технічного нагляду згідно Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903, на об`єктах замовника: систематично контролювати якість і технологічну послідовність виконання будівельно-монтажних робіт, відповідність їх проекту, технічним умовам, діючим будівельним нормам, а також наявність паспортів на матеріали і конструкції; перевіряти обсяги виконаних робіт і оформляти їх прийомку до оплати по формі №КБ-2в, затвердженої наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 №554, при умові якісного виконання і відповідності їх проекту та будівельним нормам; перевіряти розрахунок вартості виконаних обсягів робіт згідно до вимог ДБН Д.1.1.1-2000 та інших нормативних актів.

07.12.2017 Відділ освіти Верхнянської сільської ради об`єднаної територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області звернувся до ФОП Мироненко М.М. із пропозицією розірвати договір підряду №216 від 06.11.2017 за згодою сторін, а авансовий платіж повернути.

Відповідно до підписаного та скріпленого печаткою позивача та завізованого інженером технічного нагляду Візінським М.Г. акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року (форма №КБ-2в), позивач на виконання умов договору виконав роботи загальною вартість 571 821, 92 грн.

Крім того, в підтвердження вартості матеріалів, позивач надав видаткові накладні №PH-315 від 15.11.2017, №PH-319 від 12.12.2017 та платіжні доручення №2 від 08.11.2017, №35 від 28.12.2017.

Як зазначив позивач, у присутності технічного нагляду Візінського М.Г., акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року (форма №КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 було передано на підпис представнику відповідача.

26.12.2017 Довговойнилівським НВК І-ІІІ ступенів створено комісію, якою проведено огляд приміщення Довговойнилівського НВК І-ІІІ ступенів та встановлено, що у зв`язку з тим, що під час перекриття покрівлі школи падав дощ і сніг пройшло замокання стелі в кабінетах інформатики та математики, також при огляді зовнішнього стану покрівлі виявлено, що гребінь покрівлі кривий і псує зовнішній вигляд школи. За результатом перевірки складено акт, який затверджено начальником Відділу освіти Верхнянської сільської ради ОТГ.

Також 26.12.2017 комісією у складі: голови, першого заступника та заступника голови Верхнянської сільської ради ОТГ, начальника відділу освіти, інженер-будівельника відділу освіти та Візінського М.Г. - технагляд, встановлено, що підрядником - ФОП Мироненко М.М. було подано акт виконаних робіт на суму 589 200 грн, в якому завищені ціни на матеріали та збільшено обсяг фактичного виконання робіт по генпідряду. При цьому, комісія вирішила здійснити оплату підряднику згідно договору у сумі 446 604 грн, в тому числі аванс, який проплачено у сумі 176 760 грн.

Відповідно до банківської виписки, 28.12.2017 відповідач перерахував на банківський рахунок позивача кошти в розмірі 269 844 грн.

Позивач звернувся до відповідача із претензіями №03 від 12.01.2018 та №4 від 26.02.2018 про сплату заборгованості за виконану роботу згідно договору №216 від 06.11.2017 в розмірі 125 217 грн.

Також 21.06.2018 позивач направив відповідачу претензію про сплату заборгованості в розмірі 125 217 грн та для підписання акт виконаних будівельних робіт за грудень 2017 від 26.12.2017 за формою КБ-2в.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №059/11-20 від 09.11.2020, фактичний об`єм виконаних робіт в будівлі НВК І-ІІІ ступенів в с. Довгий Войнилів, Верхнянської сільської ради об`єднаної територіальної громади Калуського району, Івано-Франківської області відповідає об`єму робіт, що зазначений у акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року за формою КБ-2в, окрім робіт, зазначених в таблиці №1, а саме: №4 - заміна кроквяних ніг із брусів - розбіжність - 0,34 м.; №9 - снігозатримувачі – розбіжність - 21 м; №28 - улаштування з листової сталі розжолобків - розбіжність - 1, 44 м.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/109-23/2896-БТ від 28.10.2024, згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017, по прямих витратах становить 458 161, 72 грн, загальна вартість робіт та матеріалів становить 571 821, 92 грн, а згідно локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1, по прямих витратах становить 1 143 570 грн, загальна вартість робіт та матеріалів становить 1 443 594 грн.

Таким чином, вартість виконаних робіт та матеріалів, зазначених у акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року за формою КБ-2в та довідці про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 до договору підряду №216 від 06.11.2017, не відповідає кошторисній документації договору підряду №216 від 06.11.2017.

Оцінка суду.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 626, ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

У договорі підряду визначається ціна або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ч.ч. 1, 3 ст. 843 ЦК України).

За змістом ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 4 ст. 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В частинах 1, 4 ст. 882 ЦК України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України передбачає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правовий висновок щодо застосування ч. 4 ст. 882 ЦК України викладений, зокрема, у п.6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №916/693/21, від 14.07.2021 у справі №911/1981/20, від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 17.03.2021 у справі №910/11592/19, від 15.10.2019 у справі №921/262/18, відповідно до якої передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2023 у справі №914/2355/21 та постанові Верховного суду від 03.07.2024 у справі № 906/764/20.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 07.12.2017 відділ освіти Верхнянської сільської ради надіслав ФОП Мироненко М.М. пропозицію розірвати договір підряду №216 від 06.11.2017 за згодою сторін.

В свою чергу, ФОП Мироненко М.М. надала для підписання відділу освіти Верхнянської сільської ради підписані та скріплені печаткою позивача та завізовані інженером технічного нагляду Візінським М.Г. акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року (форма №КБ-2в) та довідку про вартість робіт на загальну суму 571 821, 92 грн.

В п. 17.3 договору сторони погодили, що у випадку відмови підписати акт приймання-передачі виконаних робіт замовник складає вмотивований протокол розбіжностей протягом 20 календарних днів. Однак, всупереч зазначеному пункту договору, протягом 20 календарних днів відповідач вмотивованого протоколу розбіжностей позивачу не надав.

Відтак суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що на виконання умов договору позивач виконав на замовлення відповідача роботи на загальну суму 571 821, 92 грн, які відповідач оплатив частково в сумі 446 604, 00 грн.

Колегія суддів зазначає, що посилання апелянта на акт від 26.12.2017 про фактичні витрати та обсяги робіт як на документ, який за своїм змістом фактично є протоколом розбіжностей, не спростовує висновків місцевого господарського суду.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що комісія констатувала завищення підрядником цін на матеріали та обсягів виконаних робіт і визначила суму, яка, на її думку, підлягала оплаті, - 446 604 грн. Водночас матеріали справи не містять належного обґрунтування визначення саме такої вартості виконаних робіт, зокрема відповідних розрахунків за окремими видами робіт та матеріалів, які б давали можливість встановити, за рахунок яких саме позицій вартість робіт була зменшена порівняно з поданим підрядником актом форми КБ-2в. Зазначення у складеному комісією акті про завищення вартості та обсягів робіт не є достатнім доказом таких обставин, тим більше, з урахуванням того, що такий акт складено без залучення сторони виконавця.

Натомість факт реального виконання позивачем будівельних робіт підтверджується сукупністю наявних у справі доказів. Зокрема, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму 571 821,92 грн був не лише складений та підписаний позивачем, а й завізований інженером технічного нагляду Візінським М.Г., до обов`язків якого належала перевірка якості та обсягів фактично виконаних будівельно-монтажних робіт та їх відповідності даним, зазначеним у формі КБ-2в.

Доводи апелянта про суперечливість документів у зв`язку з тим, що інженер технічного нагляду Візінський М.Г. у той самий день брав участь у складанні акта комісії від 26.12.2017, не є достатньою підставою для неврахування акта форми КБ-2в. Наявність документів із різним змістом зумовлює необхідність їх оцінки у сукупності з іншими доказами у справі, а не автоматичне визнання одного з них недостовірним. Апелянтом не наведено обставин, які б свідчили про недійсність акта КБ-2в, його фальсифікацію чи невідповідність фактично виконаним роботам.

Більше того, висновком судової будівельно-технічної експертизи №059/11-20 від 09.11.2020 встановлено, що фактичний обсяг виконаних на об`єкті робіт відповідає обсягам, зазначеним в акті КБ-2в, за винятком окремих незначних розбіжностей щодо трьох позицій, а саме: заміни кроквяних ніг із брусів - 0,34 м, влаштування снігозатримувачів - 21 м та влаштування з листової сталі розжолобків - 1,44 м.

Водночас зазначений висновок не містить висновку про те, що такі розбіжності свідчать про істотне завищення позивачем загального обсягу виконаних робіт. Так само експертом не визначено грошового еквівалента встановлених розбіжностей, не наведено розрахунку, на яку саме суму у зв`язку з ними мала б бути зменшена вартість підрядних робіт та використаних матеріалів, а також не встановлено іншої загальної вартості фактично виконаних робіт, яка підлягала б оплаті замовником.

Отже, сам факт наявності розбіжностей за трьома окремими позиціями без визначення їх вартісного впливу на загальну ціну виконаних робіт не підтверджує доводів відповідача про правомірність зменшення вартості робіт до 446 604 грн та не спростовує даних акта КБ-2в щодо загальної вартості виконаних робіт у сумі 571 821,92 грн. Відповідач, зі свого боку, не надав належного розрахунку, який би встановлював зв`язок між виявленими експертом розбіжностями та тією сумою, на яку ним було фактично зменшено оплату за договором.

Колегія суддів відхиляє і доводи апеляційної скарги щодо відсутності погодженої до початку виконання робіт договірної ціни. Зміст укладеного сторонами договору №216 свідчить про те, що сторони безпосередньо погодили його загальну вартість у розмірі 589 200 грн, а також визначили порядок проведення розрахунків. На виконання договору відповідач сплатив позивачу аванс у розмірі 176 760 грн, що становить передбачені договором 30% його загальної вартості. Такі дії відповідача свідчать про фактичне виконання ним умов договору та не узгоджуються з твердженнями апеляційної скарги про відсутність погодженої сторонами вартості робіт.

Щодо посилань апелянта на висновок експерта №СЕ-19/109-23/2896-БТ від 28.10.2024, яким встановлено невідповідність вартості робіт та матеріалів за актом КБ-2в кошторисній документації, колегія суддів зазначає, що встановлення такої невідповідності не підтверджує доводів відповідача про завищення позивачем вартості виконаних робіт. Навпаки, відповідно до зазначеного висновку загальна вартість робіт і матеріалів за актом КБ-2в становить 571 821,92 грн, тоді як відповідно до локального кошторису - 1 443 594 грн. Отже, наведений висновок не містить висновку про те, що фактична вартість виконаних позивачем робіт є меншою від зазначеної в акті КБ-2в або відповідає визначеній відповідачем сумі 446 604 грн.

Не можуть бути підставою для відмови у позові й посилання відповідача на відсутність окремих кошторисних документів та локальних кошторисів. Предметом доказування у цій справі є факт виконання підрядником робіт, їх обсяг і вартість та наявність у замовника невиконаного обов`язку щодо їх оплати. Як правильно врахував суд першої інстанції, неналежне чи неповне документальне оформлення господарської операції саме по собі не спростовує факту її реального здійснення. У цьому випадку виконання робіт підтверджено не одним документом, а сукупністю доказів, у тому числі актом КБ-2в, документами щодо придбання матеріалів, здійсненими сторонами платежами та висновками судових експертиз.

Посилання апелянта на те, що надані позивачем документи щодо придбання будівельних матеріалів не підтверджують їх використання саме під час виконання робіт за договором №216, також не спростовують висновків суду першої інстанції. Такі документи не є єдиними доказами виконання зобов`язання підрядником, а підлягають оцінці у взаємозв`язку з іншими матеріалами справи. При цьому, факт здійснення оплати за матеріали після виконання окремих робіт не доводить того, що відповідні матеріали фактично не були використані на об`єкті.

Колегія суддів також враховує поведінку відповідача після виконання робіт. Так, після сплати авансу в сумі 176 760 грн відповідач 28.12.2017 додатково перерахував позивачу 269 844 грн, тобто загалом оплатив 446 604 грн. Отже, відповідач фактично визнав виконання позивачем значної частини передбачених договором робіт та прийняв їх результат, а спір між сторонами виник не щодо самого факту виконання робіт, а щодо розміру остаточної оплати.

При цьому, відповідачем не доведено, яким саме чином виявлені під час огляду об`єкта окремі недоліки впливають на вартість виконаних робіт та обґрунтовують зменшення суми, що підлягала оплаті, до 446 604 грн. Доказів визначення вартості усунення таких недоліків, пропорційного зменшення ціни робіт чи пред`явлення підряднику відповідних вимог матеріали справи не містять.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до іншої оцінки тих самих доказів, які були предметом дослідження суду першої інстанції, однак не спростовують встановлених ним обставин щодо реального виконання позивачем робіт та наявності у відповідача непогашеної заборгованості.

Суд першої інстанції належним чином дослідив подані сторонами докази у їх сукупності та взаємному зв`язку, встановив обсяг фактично виконаних робіт, врахував висновки проведених у справі судових експертиз та обґрунтовано виходив із того, що відповідач не довів підстав для одностороннього зменшення вартості виконаних позивачем робіт.

Відтак колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог ФОП Мироненко М.М. та наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду №216.

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не свідчать про неправильне застосування ним норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке могло б бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, то апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а оскаржуване - без змін.

Судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом.

Керуючись ст. ст. 129, 269-270, 275-276, 281-284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Відділу освіти Верхнянської сільської ради об`єднаної територіальної громади Калуського Івано-Франківської області залишити без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.01.2025 у справі №909/901/18 – без змін.

2. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий-суддя О.І. МАТУЩАК

Судді О.В. ЗВАРИЧ

І.Ю. ПАНОВА