Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №696/977/26 — Кам'янський районний суд Черкаської області

19.08.2026

Справа № 696/977/26

Провадження № 2/696/688/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Шкреби В.В.,

при секретарі Степановій Н.В.,

за участі

представника позивача Косей К.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка Черкаського району Черкаської області в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

встановив :

03 липня 2026 року на адресу суду надійшов цивільний позов ОСОБА_2 (далі - Позивач) до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Свої вимоги Позивач мотивувала тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому у них народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно судового наказу Драбівського районного суду Черкаської області № 692/907/22 від 11 січня 2023 року вирішено стягувати з Відповідача на користь Позивача аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, з 01 листопада 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

Виконавче провадження № 79158569 відкрито 22 вересня 2025 року, і воно перебуває у Драбівському ВДВС у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Відповідач в добровільному порядку судове рішення про стягнення аліментів не виконував через що за період серпня 2023 по травень 2026 року утворилась заборгованість по сплаті аліментів на суму 106 005 грн. 26 коп.

За розрахунками сторони Позивача за цей же період сплаті підлягає і пеня (неустойка) за прострочення сплати аліментів в розмірі 734 117 грн. 72 коп.

З урахуванням обмеження щодо стягнення суми такої пені (неустойки) 100% заборгованості за частиною 1 статті 196 Сімейного кодексу України, Позивач просила стягнути на свою користь пеню (неустойку) за прострочення сплати аліментів в розмірі 106 005 грн. 26 коп. рівноцінно розміру заборгованості аліментів.

Ухвалою суду від 08 липня 2026 року відкрито провадження у справі, надано сторонам строк для подачі заяв по суті.

Ухвалою суду від 28 липня 2026 року закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

Сторона Позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач з позовними вимогами не погоджувався та просив в задоволенні позову відмовити. Свої заперечення мотивував тим, що виконавче провадження № 70866466 про стягнення з нього аліментів на утримання доньки, яке було заведено після 11.01.2023 року було завершено 16 серпня 2023 року на підставі заяви Позивача про повернення виконавчого документу. Відносини між сторонами носили мінливий характер, після розірвання шлюбу вони продовжували спільно проживати в одному місці, вели господарство та разом виховували спільну дитину. За час навчання в Драбівському ліцеї в 1-А класі Відповідач протягом 2024-2025 років був членом батьківського комітету класу, де навчалась донька, навідував до школи та приймав активну участь у житті класу. Спільне проживання сторін після розлучення було відомо багатьом мешканцям населеного пункту, де вони проживали. Станом на 17 липня 2026 року Відповідач погасив заборгованість зі сплати аліментів вже у виконавчому провадженні № 79158569, ухилятись від виконання батьківських обов`язків Відповідач не мав наміру, а випадки несплати аліментів мали місце від незалежних від нього життєвих обставин. З 10.11.2024 року у Відповідача погіршився стан здоров`я і він не мав вже змоги отримувати стабільного доходу. При цьому, йому як єдиному сину треба було здійснювати постійний догляд за батьками з інвалідністю. З 01 листопада 2025 року Відповідач офіційно працевлаштований і з його заробітної плати здійснюються відрахування на сплату аліментів.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому у них народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно судового наказу Драбівського районного суду Черкаської області № 692/907/22 від 11 січня 2023 року вирішено стягувати з Відповідача на користь Позивача аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, з 01 листопада 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

Виконавче провадження № 70866466 про стягнення з Відповідача аліментів на утримання доньки, яке було заведено після 11.01.2023 року було завершено 16 серпня 2023 року на підставі заяви Позивача про повернення виконавчого документу.

В подальшому виконавче провадження № 79158569 відкрито 22 вересня 2025 року, і воно перебуває у Драбівському ВДВС у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Відповідач в добровільному порядку судове рішення про стягнення аліментів не виконував через що за період серпня 2023 по травень 2026 року утворилась заборгованість по сплаті аліментів на суму 106 005 грн. 26 коп.

За розрахунками сторони Позивача за цей же період сплаті підлягає і пеня (неустойка) за прострочення сплати аліментів в розмірі 734 117 грн. 72 коп.

З урахуванням обмеження щодо стягнення суми такої пені (неустойки) 100% заборгованості за частиною 1 статті 196 Сімейного кодексу України, Позивач просила стягнути на свою користь пеню (неустойку) за прострочення сплати аліментів в розмірі 106 005 грн. 26 коп. рівноцінно розміру заборгованості аліментів.

Суд вважає, що наданими сторонами доказами не підтверджується та обставина, що дитина у спірний період проживала з Відповідачем, що унеможливлювало б стягнення аліментів на її утримання.

Суд також приймає до уваги, що розрахунок пені (неустойки) стосується періодів часу з серпня 2023 по травень 2026 року, а тому доводи Відповідача про відкликання виконавчого документа і відсутність підстав для стягнення з нього аліментів в примусовому порядку значення для розгляду справи не мають, так як з матеріалів справи слідує, що Позивач поновила процес примусового стягнення аліментів і не реагування на це Відповідача призвела до виникнення заборгованості зі сплати аліментів.

Суд також погоджується з доводами сторони Позивача, що хворобливий стан Позивача носив періодичний і короткочасний характер, а тому не міг бути поважною причиною для уникнення обов`язку зі сплати присуджених аліментів на утримання доньки.

Також, суд приймає до уваги і заперечення сторони Позивача на твердження Відповідача про необхідність утримання батьків з інвалідністю, так як обов`язок утримання непрацездатних батьків не повинен нівелювати обов`язку батька утримувати неповнолітню дитину.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу (частина перша статті 15 СК України).

Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін (частина четверта статті 15 СК України).

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).

У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості (абзац 1 частини першої статті 196 СК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що:

«правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18)».

Тлумачення вказаних норм свідчить, що:

загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах сімейного законодавства;

учасники сімейних правовідносин можуть мати особисті та майнові суб`єктивні сімейні обов`язки. Свої обов`язки учасники сімейних відносин здійснюють різними способами: здійснення активних дій; утримання від здійснення активних дій. Якщо невиконання особистих обов`язків учасників сімейних відносин у випадках, передбачених в законі, може припинятися або не зумовлювати відповідних наслідків, то невиконання сімейного обов`язку майнового характеру не допускається. Оскільки на відміну від особистих, майнові обов`язки можуть виконуватися незалежно від самого носія такого обов`язку за допомогою інших суб`єктів.

невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування відповідних правових наслідків, що можуть визначатися в: нормах СК України; домовленості (договорі) сторін. Наслідки невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку можуть мати: особистий характер, коли негативний вплив відбувається на особисту сферу зобов`язаної особи; майновий характер, якщо такий вплив здійснюється на майнову сферу зобов`язаної особи;

стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів;

розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %;

при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

Таким чином, суд приходить до висновку, що при відсутності поважності не сплати аліментів протягом тривалого часу, сам факт погашення боргу зі сплати аліментів після початку розгляду судом спору, не змінює обставин справи та не скасовує право Позивача на отримання пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів, і вона дійсно обмежена законодавством у розмірі 100 % заборгованості згідно частин 1 та 2 статті 196 Сімейного кодексу України.

Перевіривши розрахунок пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів, суд приходить до висновку, що він складений повністю у відповідно до наданої довідки про стан заборгованості аліментів, дані розрахунку проведені у відповідності до законодавчих вимог і тому є обґрунтованими.

З огляду на вище вказане, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 7, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив :

Цивільний позов ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пеню (неустойку)за несвоєчасну сплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з серпня 2023 по травень 2026 року у розмірі 106 005 (сто шість тисяч п`ять) грн. 26 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шкреба В.В.