Вирок від 19 серпня 2026 р. у справі №366/771/26 — Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/771/26

Провадження № 1-кп/366/193/26

ВИРОК

Іменем України

20 серпня 2026 року с-ще Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12026111180000051 від 08.02.2026, № 12026111180000124 від 07.04.2026 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Страхолісся Іванківського району Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою освітою, не працюючого, раніше неодноразово судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 357, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 267-1 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українки, громадянки України, уродженки м. Київ, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , не працююча, раніше не судима, обвинувачена у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України

за участю сторін кримінального провадження – з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_5 ;

з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

Так, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

24 лютого 2022 Указом Президента України № 64/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації по відношенню до України, відповідно пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» - на території України з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан, строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався іншими Указами Президента України, затверджувався Верховною радою України та діє до цього часу.

На підставі вказаних вище нормативно-правових актів з 05 год 30 хв 24.02.2022 на території України у зв`язку з введенням воєнного стану визначено умови та порядок тимчасового обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, тимчасових обмежень прав та законних інтересів юридичних осіб, а також діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.

Поряд з цим, у порушення зазначених нормативно-правових актів ОСОБА_3 , будучи раніше неодноразово судимим, а саме 2 грудня 2024 року Іванківським районним судом Київської області за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки та 10 березня 2025 року Іванківським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком 2 роки, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно, в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане з таємним викраденням чужого майна, за наступних обставин.

Так, 8 лютого 2026 року, більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 , маючи корисливий умисел та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2 , вирішили проникнути до вищевказаного житлового будинку, з метою таємного викрадення чужого майна.

Таким чином, вказані особи вступили між собою у попередню змову, спрямовану на вчинення таємного викрадення чужого майна, при цьому заздалегідь, тобто до початку вчинення кримінального правопорушення, домовилися, що кожен з них буде приймати участь у вчиненні запланованого злочину та вчинить необхідні дії для заволодіння чужим майном.

Після цього, того ж дня з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на вчинення таємного викрадення чужого майна, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 , пересвідчившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, підійшли до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , та через не зачиненні вхідні двері проникли до приміщення вказаного будинку.

Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів та метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, перебуваючи в приміщенні житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , виявили та таємно викрали бувшу у використанні електричну машинку для стрижки марки «Hiaomi Hair Clipper» моделі «LF Q4KL», вартістю 958,30 грн; бувшу у використанні портативну музичну колонку марки «JBL» червоного кольору, вартістю 335,45 грн; бувший у використанні трансформаторний зарядний пристрій марки «Maxion» модель «MXCT-PLUS 15 CТ» червоного кольору, вартістю 1179,03 грн; грошові кошти на загальну суму 2220 грн; бувший у використанні роутер марки «Mobile Wi-Fi», вартість якого не встановлена, які належать ОСОБА_7 , а також бувшу у використанні портативну акумуляторну батарею марки «Baseus» об`ємом 20 W, вартістю 901,60 грн; бувший у використанні бінокль марки «Tasco 102Z», вартістю 1262,80 грн; бувший у використанні бінокль марки «Prinz Powerview 20x60», вартість якого не встановлена, які належать ОСОБА_8 та ноутбук марки «HP» моделі «Pro Book 450 G 10», вартістю 27000 грн, який належить військовій частині НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Після цього, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб, місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном залишили та розпорядились ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 4692,78 грн, потерпілому ОСОБА_8 – на суму 2164,40 грн, потерпілій юридичній особі - військовій частині НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) - на суму 27000 грн, а всього викрали чужого майна на загальну суму 33857,18 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Окрім того, 8 лютого 2026 року, більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи разом з ОСОБА_4 в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , до якого вони проникли з метою таємного викрадення чужого майна, серед особистого майна ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявили паспорт громадянина України на ім`я останнього серії НОМЕР_3 , який виданий 04.08.2016 Зеньківським РС УДМС України в Полтавській області.

В подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вступили між собою у злочинну змову, спрямовану на незаконне заволодіння вказаним паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , який виданий Зеньківським РС УДМС України в Полтавській області 04.08.2016 на ім`я ОСОБА_8 , та є документом, що посвідчує особу громадянина України.

Після цього, реалізуючи умисел на незаконне заволодіння паспортом з метою його використання без наміру подальшого його повернення власнику або до уповноважених органів, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в порушення порядку, установленого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» разом з особистими речами ОСОБА_8 викрали з будинку АДРЕСА_2 паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , який виданий Зеньківським РС УДМС України в Полтавській області 04.08.2016 на ім`я ОСОБА_8 та в подальшому розпорядитися ним на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується в незаконному заволодінні паспортом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 357 КК України.

Окрім того, 8 лютого 2026 року, більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи разом з ОСОБА_4 в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , до якого вони проникли з метою таємного викрадення чужого майна, серед особистого майна ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виявили військовий квиток серії НОМЕР_4 , який виданий 13.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_5 на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вступили між собою у злочинну змову, спрямовану на незаконне заволодіння вказаним військовим квитком серії НОМЕР_4 , який виданий 13.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_5 на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та є документом, що визначає належність його власника до військової служби.

Після цього, реалізуючи умисел на незаконне заволодіння військовим квитком з метою його використання без наміру подальшого повернення власнику або до уповноважених органів, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в порушення порядку, установленого Положенням про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу та Положенням про військовий квиток офіцера запасу, затвердженого Указом Президента України від 30.12.2016 №582/2016 разом з особистими речами ОСОБА_7 викрали з будинку АДРЕСА_2 військовий квиток серії НОМЕР_4 , який виданий 13.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_5 на ім`я ОСОБА_7 та в подальшому розпорядитися ним на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується в незаконному заволодінні іншим важливим особистим документом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 357 КК України.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного з порушенням вимог режиму радіаційної безпеки, за наступних обставин.

Так, 6 квітня 2026 року в першій половині дня ОСОБА_3 , перебуваючи в с. Страхолісся Вишгородського району Київської області, більш точної дати та місця не встановлено, діючи з прямим умислом на переміщення іншої продукції, а саме рогів диких тварин за межі зони безумовного (обов`язкового) відселення, яка постраждала внаслідок катастрофи на ЧАЕС, вирішив незаконно проникнути на її територію та вчинити вказані дії.

Відтак, 06.04.2026, в першій половині дня, проте не пізніше 12 год 40 хв, більш точного часу досудовим розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , маючи умисел на збір рогів диких тварин на території зони безумовного (обов`язкового) відселення, що постраждала внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, з подальшим їх переміщенням за межі вказаної зони, не маючи передбаченого законом дозволу, в обхід контрольно-перепускних пунктів Національної поліції, які розташовані по периметру зони відчуження, вирушив в напрямку зони відчуження, територія якої межує з с. Страхолісся Вишгородського району Київської області.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що в нього немає дозволу на перебування у зоні відчуження, через прорив у дротяній огорожі, яка відмежовує зону відчуження, у пішому порядку проник до Куповатського природоохоронного науково-дослідного відділення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, де в період часу з 12 год 00 хв до 12 год 40 хв знайшов один ріг дикої тварини породи Олень, який відноситься до продуктів побічного лісокористування та, підібравши його, вирішив винести за межі зони відчуження.

З метою закінчення свого злочинного умислу ОСОБА_3 із знайденим рогом дикої тварини попрямував в обхід контрольно-пропускних пунктів поліції, встановлених по периметру зони відчуження у напрямку межі зони відчуження, щоб перетнути його без надання передбаченого законом дозволу та без проведення дозиметричного контролю, чим порушив п. 4 ст. 12 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», але 06.04.2026, приблизно о 12 годині 41 хвилин, за територією зони відчуження неподалік с. Страхолісся Вишгородського району Київської області, що відповідає координатам №51.219414, №29.528214, поблизу дротяної огорожі, яка відмежовує зону відчуження, був виявлений працівниками Національної поліції України.

Отже, ОСОБА_3 вчинив з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямоване на вчинення злочину, але з причин, що не залежали від його волі не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у закінченому замаху на переміщення будь-яким способом за межі зони відчуження без надання передбаченого законом дозволу та без проведення дозиметричного контролю іншої продукції, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 267-1 КК України.

За таких обставин ОСОБА_3 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також у незаконному заволодінні паспортом, іншим важливим особистим документом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 357 КК України, також у закінченому замаху на переміщення будь-яким способом за межі зони відчуження без надання передбаченого законом дозволу та без проведення дозиметричного контролю іншої продукції, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 267-1 КК України.

24 лютого 2022 Указом Президента України № 64/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації по відношенню до України, відповідно пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» - на території України з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан, строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався іншими Указами Президента України, затверджувався Верховною радою України та діє до цього часу.

На підставі вказаних вище нормативно-правових актів з 05 год 30 хв 24.02.2022 на території України у зв`язку з введенням воєнного стану визначено умови та порядок тимчасового обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, тимчасових обмежень прав та законних інтересів юридичних осіб, а також діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.

Так, 8 лютого 2026 року, більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 , маючи корисливий умисел та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2 , вирішили проникнути до вищевказаного житлового будинку, з метою таємного викрадення чужого майна.

Таким чином, вказані особи вступили між собою у попередню змову, спрямовану на вчинення таємного викрадення чужого майна, при цьому заздалегідь, тобто до початку вчинення кримінального правопорушення, домовилися, що кожен з них буде приймати участь у вчиненні запланованого злочину та вчинить необхідні дії для заволодіння чужим майном.

Після цього, того ж дня з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на вчинення таємного викрадення чужого майна, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 , пересвідчившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, підійшли до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , та через не зачиненні вхідні двері проникли до приміщення вказаного будинку.

Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 , діючи з корисливих мотивів та метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, перебуваючи в приміщенні житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , виявили та таємно викрали бувшу у використанні електричну машинку для стрижки марки «Hiaomi Hair Clipper» моделі «LF Q4KL», вартістю 958,30 грн; бувшу у використанні портативну музичну колонку марки «JBL» червоного кольору, вартістю 335,45 грн; бувший у використанні трансформаторний зарядний пристрій марки «Maxion» модель «MXCT-PLUS 15 CТ» червоного кольору, вартістю 1179,03 грн; грошові кошти на загальну суму 2220 грн; бувший у використанні роутер марки «Mobile Wi-Fi», вартість якого не встановлена, які належать ОСОБА_7 , а також бувшу у використанні портативну акумуляторну батарею марки «Baseus» об`ємом 20 W, вартістю 901,60 грн; бувший у використанні бінокль марки «Tasco 102Z», вартістю 1262,80 грн; бувший у використанні бінокль марки «Prinz Powerview 20x60», вартість якого не встановлена, які належать ОСОБА_8 та ноутбук марки «HP» моделі «Pro Book 450 G 10», вартістю27000 грн, який належить військовій частині НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Після цього, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб, місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном залишили та розпорядились ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 4692,78 грн, потерпілому ОСОБА_8 – на суму 2164,40 грн, потерпілій юридичній особі - військовій частині НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) - на суму 27000 грн, а всього викрали чужого майна на загальну суму 33857,18 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Окрім того, 8 лютого 2026 року, більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи разом з ОСОБА_3 в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , до якого вони проникли з метою таємного викрадення чужого майна, серед особистого майна ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявили паспорт громадянина України на ім`я останнього серії НОМЕР_3 , який виданий 04.08.2016 Зеньківським РС УДМС України в Полтавській області.

В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вступили між собою у злочинну змову, спрямовану на незаконне заволодіння вказаним паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , який виданий Зеньківським РС УДМС України в Полтавській області 04.08.2016 на ім`я ОСОБА_8 , та є документом, що посвідчує особу громадянина України.

Після цього, реалізуючи умисел на незаконне заволодіння паспортом з метою його використання без наміру подальшого його повернення власнику або до уповноважених органів, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в порушення порядку, установленого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» разом з особистими речами ОСОБА_8 викрали з будинку АДРЕСА_2 паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , який виданий Зеньківським РС УДМС України в Полтавській області 04.08.2016 на ім`я ОСОБА_8 та в подальшому розпорядитися ним на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в незаконному заволодінні паспортом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 357 КК України.

Окрім того, 8 лютого 2026 року, більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи разом з ОСОБА_3 в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , до якого вони проникли з метою таємного викрадення чужого майна, серед особистого майна ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виявили військовий квиток серії НОМЕР_4 , який виданий 13.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_5 на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вступили між собою у злочинну змову, спрямовану на незаконне заволодіння вказаним військовим квитком серії НОМЕР_4 , який виданий 13.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_5 на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та є документом, що визначає належність його власника до військової служби.

Після цього, реалізуючи умисел на незаконне заволодіння військовим квитком з метою його використання без наміру подальшого повернення власнику або до уповноважених органів, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в порушення порядку, установленого Положенням про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу та Положенням про військовий квиток офіцера запасу, затвердженого Указом Президента України від 30.12.2016 №582/2016 разом з особистими речами ОСОБА_7 викрали з будинку АДРЕСА_2 військовий квиток серії НОМЕР_4 , який виданий 13.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_5 на ім`я ОСОБА_7 та в подальшому розпорядитися ним на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в незаконному заволодінні іншим важливим особистим документом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 357 КК України.

За таких обставин ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також у незаконному заволодінні паспортом, іншим важливим особистим документом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 357 КК України.

На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 після роз`яснення суті обвинувачення за кожним кримінальним правопорушенням, визнавши себе винним за всіма епізодами обвинувачення, підтвердив вищезазначені обставини. Пояснив, що за місцем його проживання, АДРЕСА_2 , з обвинуваченою ОСОБА_4 зустрілися в нього дома. Вживали спиртні напої. Під час цього вирішили вчинити крадіжку, хто запропонував не пам`ятає. З його будинку до місця злочину вирушили вдвох біля дванадцятої години ночі. На подвір`я місця вчинення злочину потрапили через відчинену хвіртку, до будинку через відкриті (незамкнені) двері. В будинку нікого не було. Під час повітряної тривоги військові їхали виконувати свої службові обов`язки. В будинок зайшли вдвох, брали речі, які могли мати якусь цінність (рюкзаки, сумки, “борсетка”, документи, ноутбук, військове спорядження). За декілька разів винесли речі з будинку. Заховали дома в обвинуваченого ОСОБА_3 (через дорогу від місця скоєння злочину). Разом з ОСОБА_4 оглядали речі. На наступний день, вранці, приїхала поліція. В ході огляду помешкання в присутності обвинуваченого ОСОБА_3 знайшли речі. Вилучене майно працівники поліції повернули військовим.

З приводу незаконного переміщення іншої продукції за межі гарантованого обов`язкового відселення повідомив суду, що знав, що село Страхоліся межує з зоною відчуження. Точну дату проникнення не пам`ятає, пам`ятає що була весна, припускає, що міг бути квітень місяць. На територію зони відчуження прийшов пішки, потрапив туди через прорив в огорожі. Проник, приблизно, на метрів 200, з метою збирати гриби, а знайшов роги. Підібрав, хотів зробити ручки до ножів. Затримали працівники поліції коли вийшов з зони відчуження. Роги були вилучені.

Вину визнає, у вчиненому розкаюється.

Наявні в справі докази його винуватості, він не оспорює. Не вбачає потреби у допиті свідків та дослідженні доказів.

Обвинувачена ОСОБА_4 після роз`яснення суті обвинувачення за кожним кримінальним правопорушенням, визнавши себе винною за всіма епізодами обвинувачення, підтвердила вищезазначені обставини. Пояснила, що 08.02.2026 року з ОСОБА_9 знаходились в нього вдома, розпивали спиртні напої. Під час цього виникла думка проникнути в чуже житло. Обговорили, як це буде відбуватись. Проникли в будинок напроти. З мешканцями того будинку знайомі не були, знали, що там мешкають військові і під час повітряної тривоги покидають будинок. Заздалегідь не готувались. На територію подвір`я потрапили через хвіртку, вона була незамкнена. Це було десь приблизно о 22:30. На території подвір`я та в будинку нікого не було. Речі знаходились в різних кімнатах, брали на свій розсуд, що могло мати якусь цінність. До будинку повертались чотири рази. Речі перенесли до будинку ОСОБА_10 , вже там оглядали і там заховали. В рюкзаках були особисті речі, документи, зарядні пристрої, грошові кошти були в “борсетці”. Обвинувачена повідомила, що мета проникнення була збагатитися, на той період ніде не працювала. Але собі нічого не взяла, все залишилось у ОСОБА_10 . Те, що в країні діє військовий стан розуміла, що речі належали військовим також розуміла. Раніше не судима, про вчинене шкодує.

Вину визнає, у вчиненому розкаюється.

Наявні в справі докази її винуватості, вона не оспорює. Не вбачає потреби у допиті свідків та дослідженні доказів.

Суд, враховуючи що проти цього не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.

А тому, крім допиту обвинувачених, інші докази, за погодженням з учасниками, не досліджувалися, окрім письмових документів що характеризують обвинувачених, та питання речових доказів і процесуальних витрат.

Суд, вважає, що зібраними доказами доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також у незаконному заволодінні паспортом, іншим важливим особистим документом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 357 КК України, також у закінченому замаху на переміщення будь-яким способом за межі зони відчуження без надання передбаченого законом дозволу та без проведення дозиметричного контролю іншої продукції, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 267-1 КК України.

При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, особу винного.

Відповідно до положень ст. 12 КК України вчинені обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальні правопорушення є кримінальним проступком, нетяжким та тяжким злочином. Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого судом встановлено – щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом встановлено рецидив злочину.

Як встановлено судом, відповідно до інформації Філії державної установи «Центр пробації» за вироком 2 грудня 2024 року Іванківського районного суду Київської області за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки ОСОБА_3 не відбутий термін покарання складає 5 місяців 11 днів; також ОСОБА_3 не відбуте покарання за вироком від 10 березня 2025 року Іванківським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

З`ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, враховуючи особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 357 КК України – у вигляді обмеження волі на строк 3 (три) роки; за ч. 4 ст. 185 КК України – у вигляді позбавлення волі на строк 6 (шість) років; за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 267-1 КК України – у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, призначити ОСОБА_3 шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

Керуючись ч. 1 ст. 71 КК України, з урахуванням пп.а-1 п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання (пробаційний нагляд 5 місяців 11 днів) за вироком Іванківського районного суду від 02.12.2024 щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років за вироком Іванківського районного суду Київської області від 10.03.2025 (ч. 1 ст. 162, ч.4 ст. 185 КК УКраїни) та призначити остаточне покарання за сукупністю вироків у вигляді 6 (шести) років 3 місяців позбавлення волі.

Призначення саме такого покарання, на погляд суду, є необхідним і буде достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Щодо призначення покарання ОСОБА_4 , то відповідно до положень ст. 12 КК України вчинені обвинуваченою кримінальні правопорушення є кримінальним проступком, та тяжким злочином. Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої судом встановлено – щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

З`ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, враховуючи особу обвинуваченої, яка за місцем проживання характеризується задовільно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 357 КК України – у виді штрафу в розмірі 50 неподаткових мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн; за ч. 4 ст. 185 КК України – у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 , від відбування покарання, у виді позбавлення волі, з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки, та згідно ст. 76 КК України, покласти на неї обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України, покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. виконується самостійно.

Призначення саме такого покарання, на погляд суду, є необхідним і буде достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст.ст. 100, 349, 368, 370, 374, 395, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч. 3 ст. 357 КК України, ч. 4 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 267-1 КК України та призначити покарання:

-за ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 357 КК України – у вигляді обмеження волі на строк 3 (три) роки;

-за ч. 4 ст. 185 КК України – у вигляді позбавлення волі на строк 6 (шість) років;

-за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 267-1 КК України – у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, призначити ОСОБА_3 шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

Керуючись ч. 1 ст. 71 КК України, з урахуванням пп.а-1 п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання (пробаційний нагляд 5 місяців 11 днів) за вироком Іванківського районного суду від 02.12.2024 щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років за вироком Іванківського районного суду Київської області від 10.03.2025 (ч. 1 ст. 162, ч.4 ст. 185 КК України) та призначити остаточне покарання за сукупністю вироків у вигляді 6 (шести) років 3 місяців позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання, в порядку звернення вироку до виконання.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч. 3 ст. 357 КК України, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання:

-за ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 357 КК України – у виді штрафу в розмірі 50 неподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.;

-за ч. 4 ст. 185 КК України – у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 , від відбування покарання, у виді позбавлення волі, з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки, та згідно ст. 76 КК України, покласти на неї обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України, покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. виконується самостійно.

Речові докази: бувша у використанні електрична машинка для стрижки марки «Hiaomi Hair Clipper» моделі «LF Q4KL»; бувша у використанні портативна музична колонка марки «JBL»; бувший у використанні трансформаторний зарядний пристрій марки «Maxion» модель «MXCT-PLUS 15 CТ», грошові кошти у сумі 2220 гривень (купюри номіналом – 500 гривень серії ЄБ № 1821747, 500 гривень серії АК № 2508764, 500 гривень серії ЕЕ № 9114771, 500 гривень серії АГ № 8733477, 200 гривень серії БК №1825577, 20 гривень серії ГМ № 1953160), бувший у використанні роутер марки «Mobile Wi-Fi», військовий квиток серії НОМЕР_4 , який виданий ІНФОРМАЦІЯ_5 від 13.11.2024, на ім`я ОСОБА_7 – повернути законному володільцю ОСОБА_7 ;

- бувша у використанні портативна акумуляторна батарея марки «Baseus» об`ємом 20 W; бувший у використанні бінокль марки «Tasco 102Z», бувший у використанні бінокль марки «Prinz Powerview 20x60»; паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , який виданий Зеньківським РС УДМС України в Полтавській області 04.08.2016 на ім`я ОСОБА_8 , - повернути законному володільцю ОСОБА_8 ;

- ноутбук марки «HP» моделі «Pro Book 450 G 10» повернути законному власнику - військовій частини НОМЕР_1 (представник потерпілого ОСОБА_11 ).

-ріг дикої тварини переданий - знищити;

-відеозапис (файл), під назвою: «export-t4cif.mp4» у формі документу, на диску для лазерних систем зчитування типу DVD-R, марки «ALERUS», об`ємом 4,7 Gb, з нанесеним на нього пояснювальним надписом «ЄО 2382» залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_12