Суд: Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів
Дата: 19 серпня 2026 р.
Справа: №279/2625/26
Суддя: Івашкевич О. Г.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/2625/26
Провадження № 1-кп/279/552/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2026 року м.Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді ОСОБА_1 , із секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 ,( в режимі відеоконференції), захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026065490000021 від 07.02.2026 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дзержинськ Донецької області, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, незаміжньої, яка на утриманні має малолітню доньку, не є депутатом, особою з інвалідністю, раніше не судима, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України.,
ВСТАНОВИВ:
У 2024 році, точної дати та час досудовим розслідуванням встановити не надалось можливим, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне отримання підробленого посвідчення водія.
Реалізуючи свій злочинний умисел, з метою отримання підробленого посвідчення водія, віднайшовши у мережі Інтернет невстановленим способом контакти особи, що здійснює виготовлення відповідних посвідчень, у ході телефонної розмови з невстановленою слідством особою замовила виготовлення посвідчення водія. Розуміючи, що вказаний документ буде підробленим, ОСОБА_4 надала невстановленій досудовим розслідуванням особі необхідні дані для виготовлення водійського посвідчення категорії В, а саме свої анкетні дані, власну фотокартку, цим самим заздалегідь обіцяла придбати підроблений документ.
На виконання вказаної домовленості, невстановленою досудовим розслідуванням особою, було виготовлено підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 , категорії В на ім`я ОСОБА_4 , за яке у невстановлений слідством час, остання отримала підроблене посвідчення водія категорії В на своє ім`я, за яке заплатила грошові кошти в розмірі 10000 грн.
Крім цього, 06 лютого 2026 року близько 12 год 35 хв на трасі М-07 зі сполученням Київ-Ковель, а саме на 158 км. +200 м., ОСОБА_4 , під час керування автомобілем марки «Renault Megane», державні номерні знаки НОМЕР_2 , на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» була зупинена працівниками батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції. Після чого на вимогу працівників поліції надати документи, що посвідчують право керування транспортним засобом, ОСОБА_4 , достовірно розуміючи, що наявне у неї посвідчення є підробленим, маючи прямий умисел на використання завідомо підробленого документа, надала працівникам поціції посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 28.09.2024 на своє ім`я.
У подальшому, а саме 27.02.2026 за результатами перевірки наданого посвідчення, виданого на ім`я ОСОБА_4 по обліками МВС та Національної поліції України встановлено факт відсутності відомостей про його видачу ОСОБА_4 чи іншій будь-якій особі.
Відповідно до висновку експерта від 19.02.2026 встановлено, що бланк наданого посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданого 28.09.2024 на ім`я ОСОБА_4 не відповідає аналогічним, що знаходяться в офіційному обігу на території України та виготовлене комбінованим способом з використанням термосублімаційного та термотрансферного способів друку.
Своїми умисними діями, які виразилися у підробленні посвідчення, яке видається чи посвідчується установою, яка уповноважена на виконання функцій держави, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України.
Своїми умисними діями, які виразилися у використанні завідомо підробленого документа, ОСОБА_4 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.
Під час досудового розслідування досягнуто угоди від 22.04.2026 року в кримінальному провадженні № 12026065490000021 між прокурором Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 про визнання винуватості за ч. 3 ст.358 та ч.4 ст. 358КК України, за умовами якої:
- ОСОБА_4 , діючи добровільно, за участю захисника ініціювали укладення даної угоди, у ході досудового розслідування повністю визнала свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень відповідно до обставин і правової кваліфікації, які викладені в даній угоді та обвинувальному акті, як такі, що повністю відповідають дійсності, щиро розкаялась;
- сторони погодили, що з урахуванням обставин, які пом`якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також особи обвинуваченої вважають за можливе та погоджуються на призначення ОСОБА_4 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 358 КК України, у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн, за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 850 гри, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України - остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн.
Потерпілих у даному кримінальному провадженні немає.
У судовому засіданні обвинувачена повністю визнала свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, вказаних в обвинувальному акті, щиро розкаялася, повідомила, що угоду уклала добровільно, без будь-якого тиску, у присутності захисника, яку просила затвердити та призначити узгоджене сторонами покарання.
Захисник підтвердив добровільність укладення угоди обвинуваченою та вказав на відсутність перешкод для її затвердження судом.
Прокурор просив затвердити угоду, надав письмові документи, які характеризують особу обвинуваченої, просив також вирішити питання щодо речових доказів у даному провадженні та процесуальних витрат.
Суд, дослідивши обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості, надані прокурором характеризуючі ОСОБА_4 документи, заслухавши сторони кримінального провадження, приходить до такиих висновків.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Згідно з ч.4 ст.469 КПК УКраїни угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.358 КК України, відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії нетяжких злочинів, за ч.4 ст.358 КК України до криманіальних проступків.
Обвинуваченій ОСОБА_4 при укладанні угоди роз`яснені норми ст. ст. 394, 424, 473, 474, 476 КПК України, а також вона розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Судом перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості роз`яснено обвинуваченій, що вона має право на справедливий судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують, та має права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України. Роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Суд заслухав сторони кримінального провадження і переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Укладена угода відповідає вимогам ст. 469, 472 КПК України, добровільно підписана у присутності захисника обвинуваченої та може бути затверджена судом. Умови угоди не суперечать вимогам цього Кодексу, вчиненому діянню надана правильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, категорія злочину передбачає можливість укладення угоди; умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб, її укладення є добровільним, виконання угоди обвинуваченим є можливим.
Відповідно до ч.1 статті 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України судом не встановлено.
Перевіркою даних про особу обвинуваченої встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судима, не одружена, на утриманні малолітню дитину, 2015 р.н., має захворювання, проходить курс лікування, наразі проживає у Німеччині.
Сторони дійшли згоди щодо можливості застосування положень ст.69 КК України, з урахуванням усіх обставин, які стали підставою для висновку про призначення більш м`якого основного покарання, не зазначеного у санкції ч.3 ст.358 КК України, зокрема наявність двох пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, характеризуючих даних щодо особи. Вказані обставини у їй сукупності суд визнає такими, що знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та свідчать про істотне зниження ступіню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та суспільної небезпечності обвинуваченої. Зміст угоди не суперечить інтересам суспільства, оскільки ОСОБА_4 раніше не судима, на спеціальних обліках не перебуває, повністю усвідомила протиправність вчинених правопорушень, щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину, має на утриманні малолітню дитину, проживає наразі за кордоном, де проходить курс лікування.
Враховуючи, що сторони угоди погодили вид та строк покарання, суд вважає, що до обвинуваченої може бути застосовано покарання за ч. 3 ст. 358 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією цієї статті, у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн, за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 850 грн. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих
мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн.
Таким чином, за наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши пояснення сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.
Запобіжні заходи відносно обвинуваченої не застосовувалися.
Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати в сумі 3565,60 грн за проведення судової технічної експертизи документів підлягають стягненню з обвинуваченої. Арешт, накладений на майно, підлягає скасуванню. Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст. 394,395, 474, 475 КПК України,
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 22 квітня 2026 року в кримінальному провадженні № 12026065490000021 між прокурором Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст. 358КК України.
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 358КК України, та із застосуванням ст.69 КК України призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 (тридцять чотири тисячі) грн.
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) грн.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) грн 60 коп процесуальних витрат за проведення судової технічної експертизи документів.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10.02.2026 року, а саме на посвідчення водія, серії НОМЕР_1 , яке видане на ім`я ОСОБА_4 .
Речовий доказ: посвідчення водія, серії НОМЕР_1 , яке видане на ім`я ОСОБА_4 , знищити.
Відповідно до ст.394,395 КПК України вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку обвинуваченою, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку вручається обвинуваченій та прокурору негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_6
Оригінал: reyestr.court.gov.ua