Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №295/13520/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/13520/26

Категорія 307

3/295/3161/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Довгалюк Людмила Василівна, розглянувши матеріали, які надійшли з ВАП УПП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , ФОП, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 25.07.2026 серії АПР18 498209, 25.07.2026 о 17 год. 00 хв. на подвір`ї буд. АДРЕСА_2 ОСОБА_1 лаялась образливими словами відносно колишнього чоловіка ОСОБА_2 у присутності їх спільної неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю останньої.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , яка є матірю трьох дітей, свою вину не визнала, заперечила обставини викладені у протоколі про адміністратвине правопорушення, зазначила, що дитина була присутня під час конфлікту з чоловіком, який будь-яким способом намагається позбавити її батьківських прав після того, як шлюб між ними розірвано. На даний час вона вагітна від іншого чоловіка. Долучила письмову характеристику та довідку Ліцею № 3 міста Житомира щодо неї, а також постанову Богунського районного суду м. Житомира від 16.12.2025.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністратвиної відповідальності, дослідивши адміністративні матеріали, оцінивши докази, зібрані особами, уповноваженими на складання протоколів про адміністративне правопорушення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, до матеріалів справи долучено заяву ОСОБА_2 та його пояснення, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, заяву ОСОБА_1 та її пояснення ОСОБА_1 , рапорт працівника поліції.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формуються обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.

Викладені в протоколі обставини повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, що притягається до адміністративної відповідальності та не викликати сумнівів.

Так, частиною 1 статті 173-2 КУпАП (у редакції Закону № 3733-ІХ від 22.05.2024, який набрав чинності 19.12.2024) передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною 2 статті 173-2 КУпАП (у редакції Закону № 3733-ІХ від 22.05.2024, який набрав чинності 19.12.2024) передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, передбаченого частиною першою цієї статті, стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

З наведеного слідує, що з 19.12.2024, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, є наслідки у вигляді реального заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров`ю малолітньої чи неповнолітньої особи.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 статті 1 вказаного Закону передбачено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Отже, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Для встановлення події правопорушення необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

З аналізу вищевказаних норм видно, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією частини 2 статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю малолітньої чи неповнолітньої потерпілої особи.

Таким чином, під домашнім насильством, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад вказаного адміністративного правопорушення підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, самі по собі нецензурні висловлювання чи словесні образи не формують собою домашнє насильство, а утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 лаялась образливими словами відносно колишнього чоловіка ОСОБА_2 у присутності їх спільної неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , а не стосовно доньки.

Водночас матеріали справи не містять доказів того, що внаслідок спілкування з ОСОБА_2 заподіяно шкоду психічному здоров`ю малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зважаючи на відсутність у справі відповідних доказів, зокрема, звернення потерпілої до лікарні, за допомогою психолога, психіатра або іншого спеціаліста.

Рапорт поліцейського не є допустимим доказом, оскільки відповідно до Інструкції з діловодства в системі МВС України, затвердженої наказом МВС України від 23.08.2012 № 747, належить до внутрішніх документів.

Відповідно до форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 має низький рівень небезпеки. Разом із тим, як вбачається з постанови Богунського районного суду м. Житомира у справі № 295/17460/25 від 16.12.2025, провадження у справі за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Суд не має права самостійно редагувати суть правопорушення, відображену у протоколі, відшукувати докази, оскільки таким чином суд перебиратиме на себе сторону обвинувачення, що заборонено вимогами чинного законодавства.

Клопотань про допит потерпілої особи, свідків, витребування доказів, призначення експертиз від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не надходило.

Натомість із наданої ОСОБА_1 характеристики з Ліцею № 3 м. Житомира вбачається, що вона характеризується позитивно, а згідно з довідкою з Ліцею № 3 м. Житомира остання належним чином цікавиться навчанням та вихованням дитини, підтримує зв`язок із закладом освіти та бере участь у її житті, що у сукупності свідчить характеризує особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, з позитивної сторони, свідчить про її належне ставлення ОСОБА_1 до виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи, що матеріали справи не містять достатніх, переконливих і беззаперечних доказів, які б поза розумним сумнівом доводили вину ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та підтверджували обєктивну сторону у виді певних наслідків, які перебувають у прямому причинному зв`язку з діянням останньої, суд дійшов висновку про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, що в силу п. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 245, 247, 251, 255, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя