Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №164/1338/26 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 164/1338/26

п/с № 3/164/325/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року Суддя Маневицького районного суду

Волинської області Невар О.В., з участю секретаря судового засідання Шумік О.І., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , захисника Нечая Ю.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 (селища Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області

про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 681442 від 1 червня 2026 року ОСОБА_1 1 червня 2026 року, біля 20 години 21 хвилина, на лісовій дорозі керував автомобілем „Sеат Alhambra”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , маючи явні ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини), на вимогу працівника поліції відмовився пройти медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку як на місці зупинки транспортного засобу, так і у відповідному медичному закладі, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 вину свою у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнав, заперечив, що 1 червня 2026 року, біля 20 години 21 хвилина, на лісовій дорозі він керував автомобілем „Sеат Alhambra”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , маючи ознаки алкогольного сп`яніння. Працівники поліції його не зупиняли під час керування будь-яким транспортним засобом. Коли службовий автомобіль поліції під?їхав до території ТОВ „БІО БЕРРІ”, де вирощується малина, ОСОБА_1 обходив територію, автомобілем не керував. В зв?язку з цим, він відмовився на пропозицію працівників поліції пред?явити документи, що посвідчують його особу, а також в подальшому пройти огляд на стан сп?яніння.Вважає, що працівники поліції склали на нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП без будь-яких законних підстав. Вважає, що в його діях відсутній склад інкримінованого йому правопорушення, а тому просив дану справу провадженням закрити.

Захисник Нечай Ю.М. в судовому засіданні заперечив, що ОСОБА_1 1 червня 2026 року, біля 20 годин 21 хвилини, на лісовій дорозі керував автомобілем „Sеат Alhambra”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , маючи ознаки алкогольного сп`яніння. Вказані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 681442 від 1 червня 2026 року обставини не підтверджені будь-якими належними доказами. Вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого йому правопорушення, а тому просив дану справу провадженням закрити.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з наступних підстав.

Згідно з п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення - передбаченої нормами права сукупності об?єктивних і суб?єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об?єкту; б) об?єктивної сторони; в) суб?єкту; г) суб?єктивної сторони.

Об`єктивну сторону адміністративного правопорушення характеризують ознаки, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника. До них належать діяння (дія чи бездіяльність), його шкідливі наслідки, причинний зв?язок між діянням і наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об?єктивне з?ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України фактичні обставини не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо вини тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У справі „Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain” від 6 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов?язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, заперечується причетність до вчинення інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З відеозаписів, що наявні в матеріалах адмінсправи, які досліджувалися судом, встановлено, що 1 червня 2026 року, біля 20 години 21 хвилини, коли службовий автомобіль поліції під?їхав до території ТОВ „БІО БЕРРІ”, де вирощується малина, ОСОБА_1 обходив територію, автомобілем не керував. В зв?язку з цим, він відмовився на пропозицію працівників поліції пред?явити документи, що посвідчують його особу, а також в подальшому пройти огляд на стан сп?яніння. Заперечував, що керував будь-яким транспортним засобом. Відеозаписи, на яких зафіксовано рух автомобіля „Sеат Alhambra”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , по лісовій дорозі, а також керування ОСОБА_1 даним автомобілем, в матеріалах адмінсправи відсутні та в ході розгляду справи суду не представлені.

В матеріалах адміністративної справи, які досліджувались в судовому засіданні, належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 1 червня 2026 року, біля 20 години 21 хвилини, на лісовій дорозі правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відсутні та в ході розгляду справи суду не представлені.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи, адже таким чином суд неминуче перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Справа „Karelin v. Russia” від 20 вересня 2016 року). Оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення „поза розумним сумнівом”, яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, думку захисника, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає встановленим, що під час розгляду справи в суді не знайшло підтвердження поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 1 червня 2026 року, біля 20 години 21 хвилини, на лісовій дорозі було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, що йому інкримінується, а тому він не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за це у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 130, 245, 247, 251, 279, 280, 283-285, 287, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд протягом десяти діб з дня винесення постанови.

Суддя районного суду О.В. Невар