Вирок від 19 серпня 2026 р. у справі №493/113/26 — Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/113/26

Провадження № 1-кп/493/117/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м.Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі

ГОЛОВУЮЧОГО – СУДДІ ОСОБА_1

ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ - ОСОБА_2

ПРОКУРОРА – ОСОБА_3

ЗАХИСНИКА - АДВОКАТА ОСОБА_4

ОБВИНУВАЧЕНОГО – ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12025168180000092, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Бречківка Полтавського району Полтавської області, українця, громадянина України, який має середню освіту, непрацюючого, невійськовозобов`язаного, одруженого, який має 1 неповнолітню та 1 малолітню дитину, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, 4 ст.358 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_7 у невстановлений час, але не пізніше 22 жовтня 2025 року, достовірно знаючи, що посвідчення тракториста-машиніста є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носії інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, порядок видачі якого передбачений Положенням про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста, затверджений постановою КМ України від 02.04.1994 №217, з метою незаконного набуття права на керування тракторами та самохідними машинами вирішив придбати посвідчення тракториста-машиніста з метою його подальшого використання під час керування тракторами і самохідними машинами.

В подальшому ОСОБА_7 , перебуваючи в АДРЕСА_2 , достовірно розуміючи, що посвідчення тракториста-машиніста видаються державною установою після проходження необхідного навчання та успішної здачі іспитів, не бажаючи отримувати дане посвідчення з дозволеними категоріями відповідно до чинного законодавства, знайшов у всесвітній мережі «Інтернет» оголошення невідомої особи, з якою заздалегідь домовився про виготовлення підробленого посвідчення тракториста-машиніста на його ім`я з відкритими категоріями А1, А2, В1 за грошову винагороду у розмірі 8000 грн.

На виконання вказаної домовленості, діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленою особою, у невстановлений час, але не пізніше 22.10.2025, шляхом поштового відправлення надіслав цій особі копію власного паспорта громадянина України, власну фотокартку та зразок свого підпису, таким чином надавши свої повні анкетні дані, які необхідні для виготовлення підробленого посвідчення тракториста-машиніста на своє ім`я, що надає право керування тракторами і самохідними машинами, з метою його подальшого використання.

В подальшому невстановлена особа у невстановлений час, але не пізніше 22.10.2025, та у невстановленому місці виготовила (підробила) офіційний документ – посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_7 , внесла в нього анкетні дані та фотокартку ОСОБА_7 , видане ніби то ДІСГ в Київській області 25.02.2019, тим самим внесла відомості про право останнього керувати транспортними засобами відповідної категорії.

Після цього у невстановлений час, але не пізніше 22.10.2025, ОСОБА_7 отримав від невстановленої особи підроблений офіційний документ, а саме, посвідчення тракториста-машиніста, видане на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 , видане ДІСГ в Київській області 25.02.2019, із зазначеними категоріями машин, на керування якими видане посвідчення, «А1, А2, В1».

Крім того 22.10.2025 приблизно о 14 годині ОСОБА_7 , керуючи трактором марки «К-701» з реєстраційним номером НОМЕР_2 по вулиці Перемоги в с.Піщана Подільського району Одеської області, на вимогу співробітників поліції пред`явити документи, що посвідчують особу та право керування транспортним засобом, достовірно знаючи, що посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 від 25.02.2019 є підробленим, так як він не проходив навчання та не отримував право керування транспортними засобами категорій «А1, А2, В1», діючи умисно, з особистих мотивів, з метою використання завідомо підробленого документа, пред`явив вищезазначене посвідчення, тим самим використав завідомо підроблений документ.

Такі дії ОСОБА_7 кваліфікуються за ч.3 ст.358 КК України як підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такий документ, і який надає права, з метою використання його підроблювачем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та за ч.4 ст.358 КК України як використання завідомо підробленого документа.

23 січня 2026 року між прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_8 та підозрюваним ОСОБА_7 в присутності захисника – адвоката ОСОБА_9 укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст..472 КПК України, яка змінена додатковою угодою від 17.08.2026, укладеною між прокурором ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_7 в присутності захисника ОСОБА_9 .

Згідно даної угоди з урахуванням змін прокурор та обвинувачений ОСОБА_7 за участю захисника ОСОБА_9 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.3 ст.358 КК України та ч.4 ст.358 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, підозрюваний беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен нести ОСОБА_7 : за ч.3 ст.358 КК України – у виді двох років позбавлення волі, за ч.4 ст.358 КК України – у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Згідно ст..75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком з покладенням обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України. Покарання у виді штрафу виконувати відповідно до вимог ч.3 ст.72 КК України. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст..473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Згідно п.1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні, зокрема, щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358 КК України, яке згідно ч.4 ст.12 КК України класифікується як нетяжкий злочин, та ч.4 ст.358 КК України, які згідно ч.2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_7 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 23 січня 2026 року між прокурором Подільської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_7 з урахуванням змін до неї від 17 серпня 2026 року, укладених між прокурором Подільської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_7 .

ОСОБА_11 визнати винуватим за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 та ч. 4 ст.358 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання:

-за ч.3 ст.358 КК України - у виді двох років позбавлення волі;

-за ч.4 ст. 358 КК України – у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Згідно ст..ст.75, 76 КК України обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного цим вироком, звільнити з випробуванням строком на один рік, якщо він протягом цього строку не вчинить нового кримінального правопорушення, буде періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.

Відповідно до ч.3 ст.72 КК України покарання у виді штрафу виконувати самостійно.

Арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді від 23.10.2025, - скасувати.

Речові докази: посвідчення водія та диск СD-R з відеозаписом зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати в сумі 4240,80 грн.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду через Балтський районний суд шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копії вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

СУДДЯ