Вирок від 19 серпня 2026 р. у справі №738/1626/26 — Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/1626/26

№ провадження 1-кп/738/104/2026

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року м. Мена

Менський районний суд Чернігівської області у складі:

судді - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 березня 2023 року за №42023271320000075, про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ноовосибірська російської федерації, громадянина України, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, в силу статті 89 КК України раніше несудимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 407, частиною першою статті 121 КК України, -

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_3 ,

учасників судового провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_2 ,

захисника – ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення при наступних обставинах.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав І законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затверджений Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з чим почав діяти воєнний стан на території України.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.03.2022 № 40 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_2 , призваного на військову службу по мобілізації Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 на посаду навідника танкового взводу танкової роти військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення, з 09.03.2022 вважати таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків.

Під час проходження військової служби за призовом під час мобілізації солдат ОСОБА_2 відповідно до положень Військової присяги та вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен свято і непорушно додержуватися Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

В період часу з 30.01.2023 по 08.02.2023 солдат ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Міська клінічна лікарня № 8 м. Дніпро», після чого для продовження виконання обов`язків військової служби повинен був прибути до військової частини НОМЕР_1 у строк до 11.02.2023.

У свою чергу, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 , грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах України порядок проходження військової служби, в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, п.п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та 11.02.2023 не з`явився вчасно на службу без поважних причин до військової частини НОМЕР_1 , що розташовувалась в АДРЕСА_3 .

Так, солдат ОСОБА_2 внаслідок нез`явлення вчасно на службу без поважних причин обов`язки військової служби в період часу з 11.02.2023 по 22.05.2026 не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов`язків у зазначений період часу не вживав, а займався особистими справами, не пов`язаними з проходженням військової служби.

Крім того, 22.05.2026 близько 01 годині 30 хвилин, точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2 , знаходячись біля вхідних дверей до будинку у дворі господарства за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, під час конфлікту, що виник на грунті неприязних відносин, з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у виді заподіяння шкоди здоров`ю та бажаючи їх настання, тримаючи у руках гранчасте шило, завдав ним один удар в ділянку живота ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини із пораненням стінки шлунку з формуванням гемоперитонеуму, які, відповідно до висновку судово- медичного експерта від 09.07.2026 № 65, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Дії ОСОБА_2 підлягають кваліфікації за частиною п`ятою статті 407 КК України - нез`явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану; за частиною першою статті 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Позиції сторін кримінального провадження.

Позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті від 11 липня 2026 року. За змістом обвинувального акту, який підтримав прокурор, останній вважав установленим те, що ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені частиною п`ятою статті 407, частиною першою статті 121 КК України.

Під час виступу у судових дебатах прокурор просив визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 407, частиною першою статті 121 КК України, зазначив, що обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Прокурор просив призначити ОСОБА_2 покарання за частиною п`ятою статті 407 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років; за частиною першою статті 121 КК України – 5 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі статті 71 КК України визначити остаточне покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Позиція сторони захисту.

Обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні кримінальних правопорушень за пред`явленими обвинуваченнями визнав, надав показання, правову кваліфікацію дій та фактичні обставини не оспорював, у вчиненому щиро розкаявся, просив призначити мінімальне покарання.

Захисник ОСОБА_5 при вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому просила врахувати повне визнання вини та його щире каяття, особу обвинуваченого, який є учасником бойових дій, неодноразово нагороджувався грамотами та подяками за зразкове виконання службових обов`язків.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та порядок їх дослідження, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, ніхто з учасників судового провадження не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, а також доведеність вини обвинуваченого та кваліфікацію його дій, вірно розуміють зміст цих обставин, в суду немає сумнівів у добровільності їх позицій, роз`яснивши учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись лише показаннями обвинуваченого та матеріалами кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.

Показання обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_2 під час судового розгляду вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю, послідовно та в повній мірі підтвердив обставини вчинених ним кримінальних правопорушень, фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, та правову кваліфікацію дій не оспорював та по епізоду вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 407 КК України показав, що він з 2022 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у АДРЕСА_3 . У період часу з 30.01.2023 по 08.02.2023 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Міська клінічна лікарня № 8 м. Дніпро», після чого для продовження виконання обов`язків військової служби повинен був прибути до військової частини НОМЕР_1 у строк до 11.02.2023. Проте, після лікування він не повернувся до військової частини, а поїхав додому, де займався особистими справами до 22.05.2026.

У ніч з 21.05.2026 на 22.05.2026 він з дружиною ночували в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . Близько 01 години до них прийшов сусід ОСОБА_7 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, шукав свою дружину. Спочатку він виправодив потерпілого, пояснивши йому, що його дружини у них в будинку немає, але через деяких час ОСОБА_7 знову прийшов, почав кричати, між ними виникла сварка. Він розлютився, взяв на підвіконні гранчасте шило та завдав ним одного удару в ділянку живота ОСОБА_6 . Шкодує з приводу вчиненного.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Мотиви призначення покарання.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з положень ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини кримінального провадження, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Статті 65-73 КК є кримінально-правовими нормами, які визначають загальні засади та правила призначення покарання.

Питання призначення покарання визначає форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер кримінального правопорушення, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, тощо.

Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням усіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.

Крім того, відповідно до роз`яснень, що містяться у п.3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення, які згідно з положеннями ч.5 ст.12 КК України є тяжкими злочинами, в силу статті 89 КК України несудимий, притягувався до адміністративної відповідальності, одружений, є учасником бойових дій, у 2022 році нагороджений медаллю «За оборону рідної держави», нагороджений грамотою та подякою за зразкове виконання службових обов`язків, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, групи інвалідності не має, офіційно не працевлаштований.

Згідно з досудовою доповіддю від 05.08.2026, підготовленою Корюківським районним сектором №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області, про обвинуваченого ОСОБА_2 , надано висновок про високий ризик вчинення ним повторного правопорушення та дуже високий ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, та про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.

Під час судового розгляду обвинувачений виявив щире шкодування з приводу вчиненого, засудив свою поведінку та щиро покаявся, висловився про готовність нести кримінальну відповідальність за вчинене та про свої наміри в подальшому поновитися на військовій службі.

Враховуючи особу обвинуваченого, його вік, соціальні зв`язки та схильності, матеріальний стан, стан його здоров`я, конкретні обставини вчинення ним кримінальних правопорушень, наслідки, які настали від кримінальних правопорушень, відношення обвинуваченого до вчиненого і його поведінку після вчинення кримінальних правопорушень, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, яке має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також використовуючи дискреційні повноваження, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі у межах санкцій, передбачених ч.4 ст. 407 та ч.1 ст. 121 КК України, остаточно призначивши покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням.

Підстави для звільнення обвинуваченого від відбування покарання відсутні.

Мотиви ухвалення рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Під час досудового розслідування даного кримінального провадження до ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно з Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22 травня 2026 року, ОСОБА_2 затримано 22 травня 2026 року о 14 годині 40 хвилин.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Менського районного суду Чернігівської області від 24 травня 2026 року до ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, який було продовжено ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 17 липня 2026 року.

Суд дійшов висновку про необхідність до набрання вироком законної сили продовжити застосований до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_2 обчислювати з часу його затримання, тобто з 22 травня 2026 року.

На кухонні ножі в кількості трьох штук, предмет, ззовні схожий на гранчасте шило, труси чорного кольору, які були вилучені під час проведення огляду за адресою: АДРЕСА_1 та затримання підозрюваного, ухвалою слідчого судді Менського районного суду Чернігівської області від 26 травня 2026 року накладено арешт із забороною права розпоряджатись, користуватись та відчужувати дане майно.

Суд дійшов висновку, що відповідно до положень частини 4 статті 174 КПК України, необхідно скасувати арешт, накладений на вказане майно.

Мотиви ухвалення рішення щодо цивільного позову.

У даному кримінальному провадженні цивільний позов не заявлений.

Мотиви ухвалення рішення щодо речових доказів і документів, процесуальних витрат.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити згідно зі статтею 100 КПК України.

Речові докази: шорти з плямами РБК та футболку, які були вилучені під час проведення огляду за адресою: вул. Зарічна, буд. 9 у місті Мена Корюківського району Чернігівської області; куртку зимову та футболку темно-синього кольору з механічними пошкодженнями на передній частині, які видані потерпілим ОСОБА_6 , які передані до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції №1 Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області – повернути потерпілому ОСОБА_6 ..

Кухонні ножі в кількості трьох штук, які були вилучені під час проведення огляду за адресою: вул. Зарічна, буд. 9 у місті Мена Корюківського району Чернігівської області, які передані до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції №1 Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області – повернути законному володільцю.

Предмет, ззовні схожий на гранчасте шило, труси чорного кольору, які були вилучені під час затримання ОСОБА_2 , які передані до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції №1 Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області, - знищити.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись статтями 373-374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 407 КК України, частиною першою статті 121 КК України, та призначити йому покарання:

-за частиною п`ятою статті 407 КК України - 5 (п`ять) років позбавлення волі.

-за частиною першою статті 121 КК України – 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі частини першої статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням визначити ОСОБА_2 остаточне покарання 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_2 обчислювати з часу його затримання, тобто з 22 травня 2026 року.

Продовжити до набрання вироком законної сили застосований до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Накладений ухвалою слідчого судді Менського районного суду Чернігівської області від 26 травня 2026 року арешт на кухонні ножі в кількості трьох штук, предмет, ззовні схожий на гранчасте шило, труси чорного кольору – скасувати.

Речові докази: шорти з плямами РБК та футболку, які були вилучені під час проведення огляду за адресою: вулиця Зарічна, буд. 9 у місті Мена Корюківського району Чернігівської області; куртку зимову та футболку темно-синього кольору з механічними пошкодженнями на передній частині, які видані потерпілим ОСОБА_6 , які передані до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції №1 Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області – повернути потерпілому ОСОБА_6 .

Кухонні ножі в кількості трьох штук, які були вилучені під час проведення огляду за адресою: вул. Зарічна, буд. 9 у місті Мена Корюківського району Чернігівської області, які передані до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції №1 Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області – повернути законному володільцю.

Предмет, ззовні схожий на гранчасте шило, труси чорного кольору, які були вилучені під час затримання ОСОБА_2 , які передані до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції №1 Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області, - знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги – після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя ОСОБА_1