Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №603/469/26 — Монастириський районний суд Тернопільської області

Суд: Монастириський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 19 серпня 2026 р.

Справа: №603/469/26

Суддя: Пасічник А. З.

Справа № 603/469/26

Провадження № 3/603/145/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 рокум. Монастириська

Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Пасічник А.З., розглянувши матеріали, які надійшли із сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції № 2 Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративноївідповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 08 серпня 2026 року приблизно о 15 год 58 хв по вулиці Кільчацька в с. Горожанка керував електричним трициклом мала «Корсо» в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер 6820», результат якого 3,09 проміле, з результатом згідний. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Зазначеними діями водій порушив п.2.9 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. До початку розгляду справи по суті через канцелярію суду подав письмові пояснення, в яких вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся та просив суворо його не карати.

У відповідності до ч. 2 ст.268 КУпАП участь особи при розгляді даної категорії справ не є обов`язковою, а тому вважаю за можливе розглянути справу у відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 .

Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, прихожу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, окрім визнання ним вини, доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме даними:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 740753 від 08 серпня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 08 серпня 2026 року приблизно о 15 год 58 хв по вулиці Кільчацька в с. Горожанка керував електричним трициклом марки «Корсо» в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер 6820», результат якого 3,09 проміле. З результатом згідний, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі водій відмовився. Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- роздрукованого тесту № 614 від 08 серпня 2026 року спеціального технічного приладу «Драгер алкотест 6820» протестованого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , результат якого 3,09 ‰;

- акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку і з виявленими у нього ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота. У графі «Результати огляду на стан сп`яніння» є запис «3,09‰» та підпис, в графі «З результатом згоден» - « ОСОБА_1 »;

- письмового на правлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 08.08.2026 у медичному закладі, від проходження якого останній відмовився;

- відеозаписами, що містяться на DVD-диску, долученому до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі – Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР визначено те, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху передбачено, що транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

У розумінні положень Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 № 2956-IX, електричний трицикл є електричним триколіснім транспортним засобом, оснащеним виключно електричними тяговими двигунами, та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії, а відтак відповідає ознакам механічного транспортного засобу незалежно від показника потужності двигуна.

Відповідно до постанови Верховного Суду по справі № 127/5920/22 від 15.03.2023, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо такий засіб приводиться в рух електродвигуном; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Згідно п.1 ч.2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року №1026 (далі-Інструкція), вбачається, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою, в тому числі для попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Частиною 5 Інструкції визначено, що включення портативного відео реєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відео зйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

В судовому засіданні досліджений DVD-R диск з відеозаписами, який долучений до матеріалів справи, відповідно до якого, працівниками поліції зафіксований рух та зупинку транспортного засобу, а саме електричного трициклу марки «Корсо», водій якого представився ОСОБА_1 . В подальшому, в ході спілкування поліцейський повідомив водія про виявлені в нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота та почервоніння шкірного покриву обличчя. Стан алкогольного сп`яніння водій підтвердив. Додатково повідомив про те, що дійсно вживав алкогольні напої та погодився пройти огляд на стан алкогольного за допомогою газоаналізатора «Драгер». Результат тесту позитивний 3,09 проміле. З результатом огляду на місці зупинки ОСОБА_1 погодився, в медичний заклад їхати відмовився. Факту керування транспортним засобом і його рух перед складанням протоколу про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 не заперечував, дії працівників поліції не оскаржував.

Слід зазначити, що згідно п.5 Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року №100 (надалі Порядок), заява (повідомлення), що надходить телефоном за скороченим номером екстреного виклику поліції «102», реєструється в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» з автоматичним присвоєнням порядкових номерів ЄО.

Відповідно до п.6 вищенаведеного Порядку, поліцейський незалежно від місця свого перебування вразі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.

До матеріалів справи також долучений рапорт старшого інспектора чергової частини ВП №2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Дидини Д.Ю., згідно з даними якого 08.08.2026 о 16 год 33 хв нарядом поліції ГРПП Пугач-10 в ході патрулювання виявлений ОСОБА_1 , який керував електричним трициклом в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер 6820», результат якого 3,09 проміле, з яким водій погодився, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі останній відмовився. Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9.а ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з вимогами п.2.9.а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає, зокрема, за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Процедура огляду водія на стан сп`яніння визначена положеннями ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція).

Відповідно до п.2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п.3 Розділу І Інструкції).

Згідно з п.6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння про водиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції (п.4 Розділу ІІ Інструкції).

Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (п.7 Розділу ІІ Інструкції).

Згідно з результатом проведеного на спеціальному технічному приладі «Drager Alcotest 6820» тесту № 614 від 08 серпня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат тесту 3,09‰ (проміле).

У відповідності до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 740753 від 08 серпня 2026 року ОСОБА_1 встановлений згідно з паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 .

Відомості, які свідчили про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія в матеріалах відсутні.

Разом з тим, за висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, який викладений у постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

З вищенаведеної постанови приходжу до висновку про те, що навіть за відсутності в особи посвідчення водія, вона може бути позбавлена права керувати транспортними засобами, адже особи, які керують транспортними засобами не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши в передбаченому законом порядку посвідчення водія, несуть суспільну небезпеку для оточуючих.

В свою чергу вважаю за необхідне зазначити про те, що у разі якщо особи, які керують транспортними засобами без посвідчення водія, та перебувають або можуть перебувати в стані алкогольного чи іншого сп`яніння, вірогідність спричинення ще більш серйознішої шкоди в такому випадку є значно вищою, а тому попереджувальна мета покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами в такому разі набуває особливого значення.

Статтею 33 КУпАП визначено, те щопри накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Аналізуючи досліджені під час розгляду справи докази вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а тому підлягає до притягнення до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що сприятиме його вихованню та запобігатиме вчиненню нових правопорушень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 під стягнути судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 251, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп. судового збору.

Штраф підлягає сплаті порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У відповідності до ч. 2 ст. 308 КУпАП в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області.

Суддя А.З. Пасічник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua