Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №447/913/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №3/447/458/26

Справа №447/913/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2026 Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Друзюк М.М., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП № 2 Стрийського РУП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130 КУпАП,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1

за участю захисниці Скакун В.В.

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 09.03.2026 о 05 год 27 хв в с. Заклад, вул. Київ-ЧОП 582 км, керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, почервоніння очей, тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп?яніння або щодо вживання лікарських препаратів, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На адресу суду 29.06.2026 від захисниці Скакун В.В. надійшло клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, в якому зазначає, що відмова від проходження огляду була формальною, постановочною, раніше запропонованою самим інспектором поліції. У вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, останній винним себе не визнає, оскільки не перебував у стані жодного сп?яніння та не вчиняв жодних самовільних зумисних дій щодо відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Вказала, що відеозапис, долучений до матеріалів справи, є нарізаний та фрагментарний, в такому не зазначено технічного приладу, яким здійснювалася зйомка, не зафіксовано процесу документування ймовірного правопорушення та належної пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння у найближчому закладі, поліцейські не проінформували ОСОБА_1 про законний (повний) порядок такого огляду. Також зазначила, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом.

У судовому засіданні захисниця підтримала доводи, викладені у клопотанні, просила закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.

Незважаючи на позицію захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі і перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема::

– протоколом серії ЕПР1 №610023 від 09.03.2026, з якого вбачається, що 09.03.2026 о 05 год 27 хв в с. Заклад, вул. Київ-ЧОП 582 км, керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп?яніння, почервоніння очей, тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР,

– актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння відмовився,

– направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.03.2026, в результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився.

– диском з відеозаписом з нагрудних камер поліцейського, який долучено до матеріалів справи, в якому відображені обставини, які відбувалися за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності .

Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вказані докази, якими стверджується факт керування транспортним засобом та відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, є логічними, послідовними, та такими, що взаємоузгоджуються між собою, а тому в суду відсутні підстави сумніватися в їх достовірності та допустимості.

Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння підтверджується відеозаписом, який містить фіксацію обставин події, з яких вбачається, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі.

Така поведінка ОСОБА_1 правильно розцінена працівниками поліції, як відмова водія пройти огляд на стан сп`яніння, що спростовує доводи захисниці.

Аргументи захисниці, що на відеозаписі не зафіксовано процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення, заслуговують на увагу, разом із тим, такі не впливають на кваліфікацію дій ОСОБА_1 , оскільки на відео зафіксовані дії водія, які вказували на його відмову від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суд відхиляє доводи захисниці з приводу того, що відеозапис, долучений до матеріалів справи, не є безперервним, оскільки на такому в повному обсязі зафіксовано обставини, що підлягають з`ясуванню та дають можливість встановити в діях ОСОБА_1 наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Долучений до протоколу відеозапис є результатом безпосереднього документування події, надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, відновити послідовність подій та надати їм оцінку.

Не заслуговують на увагу і доводи захисниці про те, що пропозиція пройти огляд на стан сп`яніння була неналежною, оскільки спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом, з якого вбачається, що поліцейський пропонував ОСОБА_1 пройти огляд як на місці, так і в медичному закладі, вимога була пред`явлена неодноразово, однак ОСОБА_1 відмовився від огляду, після чого поліцейський повідомив, що стосовно ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Стосовно доводів захисниці з приводу того, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, суд зазначає, що невідсторонення від керування транспортним засобом не звільняє водія від адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП та не є свідченням того, що водій не мав ознак алкогольного сп`яніння.

Крім того, як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що його відсторонено від керування транспортним засобом та заборонено продовжувати рух.

Усі інші доводи захисниці судом оцінюються критично, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, мають формальний характер та зводяться до власної оцінки фактичних обставин справи та зібраних у справі доказів, при цьому, захисниця оцінює ці докази вибірково, ігноруючи при цьому їх сукупність.

Наведені докази, в тому числі і відеозапис, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення про винуватість ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії поліцейських щодо складання відносно нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки поліцейських чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. У своїй сукупності ці докази є достатніми для доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог пункту 2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підстави для закриття адміністративного правопорушення відсутні.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, підстави для закриття адміністративного правопорушення відсутні.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого ним правопорушення, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка доведена повністю, а тому вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суддя

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у розмірі (1 000) однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп.

Роз`яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Друзюк М. М.