Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №305/2767/26 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Суд: Рахівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України

Дата: 18 серпня 2026 р.

Справа: №305/2767/26

Суддя: Ластовичак В. Ю.

Єдиний унікальний номер 305/2767/26

Номер провадження 3/305/1136/26

ПОСТАНОВА

про накладення адміністративного стягнення

19.08.2026 м. Рахів

Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Ластовичак Віктор Юрійович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 204-1, ч. 1 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

До суду 18.08.2026 надійшли матеріали про адміністративні правопорушення, складені відділом прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а саме протоколи від 02.08.2026 серії ЗхРУ № 341634 та серії ЗхРУ № 341633 про адміністративні правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 204-1, ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, відповідно.

Як вбачається із зазначених протоколів, 02.08.2026 близько 13:05 год прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» у контрольованому прикордонному районі на напрямку прикордонного знаку № 410, на відстані близько 25 000 метрів до державного кордону (координати 48.2562677, 24.3532197) (територія Ясінянської селищної громади Рахівського району Закарпатської області) було виявлено та затримано ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону з України до Румунії поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги статей 9, 12 Закону України «Про державний кордон України».

Крім того, під час перевірки документів ОСОБА_1 здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця ДПСУ під час безпосереднього виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із охороною державного кордону України, а саме: вдався до втечі через залізничні колії, а надалі, під час конвоювання, повторно намагався втекти, неодноразово повторювану законну вимогу старшого прикордонного наряду «Прикордонний патруль» старшого сержанта ОСОБА_2 зупинити протиправні дії відмовився виконувати, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України».

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про місце розгляду справи повідомлений під розписку в протоколі про адміністративне правопорушення, про дату і час судового розгляду повідомлений шляхом направлення судового виклику у додаток Viber на номер телефону.

Враховуючи, що ч. 2 ст. 268 КУпАП у даному випадку не передбачено обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а строки розгляду є обмеженими, суддя розглядає справу у відсутності такої особи, оскільки її можливо вирішити за наявними доказами.

Вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення, у якому зазначено суть та обставини вчиненого;

- протоколом про адміністративне затримання від 02.08.2026, відповідно до якого затриманий 02.08.2026 о 13:05 год, звільнений того ж дня о 14:25 год після з`ясування обставин правопорушення;

- протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 02.08.2026, яким вилучено (в подальшому повернуто) мобільний телефон марки Samsung;

- рапортом інспектора прикордонної служби 1 категорії - водія відділення моніторингу обстановки старшого сержанта ОСОБА_2 ;

- довідкою про затримання громадянина України, складеною старшим офіцером (старшим оперуповноваженим) прикордонного оперативно-розшукового відділу старшим лейтенантом ОСОБА_3 , якою констатовано обставини виявлення та затримання особи, спроби втечі під час перевірки документів та під час конвоювання, виникнення конфліктної ситуації з місцевим населенням, а також встановлені під час опитування обставини й мету спроби незаконного перетинання кордону;

- витягом з книги прикордонної служби щодо несення служби нарядом;

- світлинами екрана мобільного телефона з історією переглядів відеозаписів щодо подолання інженерних загороджень державного кордону (колючого дроту типу «Єгоза») та історією пошукових запитів у застосунку Google Maps.

Вина за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП підтверджується, окрім протоколу про адміністративне правопорушення та зазначених документів, витягом зі штатного списку персоналу відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В), яким підтверджено службові повноваження старшого сержанта ОСОБА_2 .

У своїх особистих письмових поясненнях ОСОБА_1 від надання пояснень по суті відмовився, скориставшись правом, передбаченим статтею 63 Конституції України. Разом з тим, як вбачається з довідки старшого оперуповноваженого В. Краснікова, під час опитування ОСОБА_1 заперечував намір незаконного перетинання державного кордону, повідомивши, що прибув до прикордонного району з метою туризму по гірській місцевості.

Такі пояснення суддя до уваги не бере, вважає їх спробою уникнути відповідальності, оскільки вони спростовуються сукупністю зібраних доказів, зокрема виявленою в його мобільному телефоні історією переглядів матеріалів про подолання інженерних загороджень державного кордону, пошуковими запитами щодо прикордонних областей, а також неодноразовими спробами втечі під час перевірки документів і конвоювання.

Судом також враховано, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України (в/ч НОМЕР_2 ), який перебуває в самовільному залишенні військової частини з 27.03.2026 (за даними бази даних «Оберіг»), що додатково підтверджує відсутність у нього поважних причин перебування в контрольованому прикордонному районі.

Порушень під час збирання доказів щодо винуватості ОСОБА_1 , будь-яких даних про застосування незаконних методів чи примусу, зокрема щодо підписання документів, не встановлено.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про державний кордон України», перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку, і такий порядок визначено у статті 12 цього Закону.

Частиною 2 статті 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» визначено, що законні вимоги і розпорядження військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових повноважень залучені до оперативно-службової діяльності, є обов`язковими для виконання громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, посадовими і службовими особами.

ОСОБА_1 був затриманий у контрольованому прикордонному районі за обставин, що дають підстави стверджувати про спробу перетину державного кордону України, а саме: неможливість підтвердити дійсну мету перебування у прикордонному районі (відсутність зворотних квитків, бронювання житла тощо), самостійно сформований маршрут руху, виявлені в телефоні пошукові запити та перегляд матеріалів щодо подолання інженерних загороджень державного кордону, перебування в самовільному залишенні військової частини, залишення потяга на проміжній станції в АДРЕСА_2 , а також вчинені ним неодноразові спроби втечі під час перевірки документів та під час конвоювання, яким запобігли працівники Державної прикордонної служби України, що затримали порушника.

З урахуванням викладеного, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, тобто спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, а також ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, тобто злісна непокора законній вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону.

Обставин, які б обтяжували та пом`якшували відповідальність особи, стосовно якої складено протокол, не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого та особу правопорушника, суддя вважає за необхідне та достатнє накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, в межах санкції за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При цьому суддя бере до уваги, що з урахуванням практики ЄСПЛ провадження у справі про адміністративне правопорушення є «кримінальним», питання щодо об`єднання справ КУпАП не врегульовано, тому застосовує аналогію закону та використовує норми, визначені у ст.ст. 217, 334 КПК України щодо об`єднання в одне провадження справ, де одна особа «підозрюється» у вчиненні кількох правопорушень.

Оскільки дані справи стосуються однієї і тієї ж особи та одночасно розглядаються одним і тим же органом, такі слід об`єднати в одне провадження, на підставі п. 6 Розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019, присвоївши справі єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.

У відповідності до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з ухваленням постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника слід також стягнути судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись статтями 36, 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

Справи про адміністративні правопорушення за № 305/2767/26 та № 305/2768/26 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 та ч. 1 ст. 185-10 КУпАП об`єднати в одне провадження під єдиним унікальним номером № 305/2767/26, провадження № 3/305/1136/26.

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204-1, ч. 1 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн на користь держави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 1 ст. 307, ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений ним не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання і з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рахівський районний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua