Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №180/1228/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7040/26 Справа № 180/1228/24 Суддя у 1-й інстанції - Нанічкіна Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Гапонова А.В.

суддів Никифоряка Л.П., Красвітної Т.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бардадим Ольга Костянтинівна,

на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2025 року, -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

13.06.2024 року до Марганецького міського суду Дніпропетровської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №964147836, укладеним 15.09.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , в розмірі 30982,27 гривень, а також понесені судові витрати: судовий збір в розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №964147836 від 15.09.2021 року у розмірі 30982,27 гривень, яка складається з: 6999,25 гривень – заборгованість по кредиту, 23983,02 гривень – заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, а також стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 гривень.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

30.04.2026 року від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бардадим Ольга Костянтинівна, надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2025 року в повному обсязі, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції проігнорував даний факт правовідносини за кредитним договором №964147836 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем виникли 15 вересня 2021 року, тобто значно пізніше ніж було укладено договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, у якому предмет договору не індивідуалізовано належним чином. Витяг з Реєстру прав вимоги №163, в якому зазначено відповідача, датується 07 грудня 2021 року, тобто через три роки після укладення договору відступлення права вимоги, а отже на час укладення даного договору у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було відсутнє право вимоги до Відповідача за зазначеним вище кредитним договором.

На думку відповідача, позивачем не доведено порушення його прав з боку відповідача та наявність у нього права звернення до суду з позовом до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором №964147836 від 15 вересня 2021 року.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

27.05.2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд: апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2025 року залишити без змін.

Зазначає, що факт підписання Реєстрів прав вимог після укладення Кредитного договору, виключає сумніви щодо наявності у Первинного кредитора прав, які могли бути передані Фактору, та підтверджує, що перехід прав вимоги відбувся на законних підставах і в межах чинного договірного регулювання.

Як положення національного законодавства України, так і висновки Великої Палати Верховного Суду, а також висловлювання суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, чітко підтверджують той факт, що за спірними договорами факторингу до Товариства могли перейти права вимоги за кредитним договором – грошові права вимоги до позивача, які виникли після укладення договорів факторингу.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 30982,27 грн, що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено.

15.09.2021 року ОСОБА_1 подано заявку до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на отримання грошових коштів в кредит. Сума кредиту – 600 грн, строк кредиту – 30 днів (а.с.15).

Крім загальної інформації та персональних даних в заявці ОСОБА_1 вказав і номер картки: НОМЕР_1 хх-хххх-2483.

15.09.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений Договір кредитної лінії №964147836, за яким відповідач отримав кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 22000,00 гривень, та зобов`язався його повернути, сплативши за нього проценти, в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 600,00 гривень, одразу після укладення договору, який має бути повернено до 15.10.2021 року. Договір підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором: MNV6X2A7, відправлено 15.09.2021 року 14:34:13, введено 15.09.2021 року 14:34:53 (а.с.10 на звороті-13).

Згідно довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікайній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», до договору укладалися додаткові угоди про збільшення суми кредиту, який 05.10.2021 року сягнув 17050,00 гривень (а.с.14).

Позивачем надано платіжні доручення за 17.09.2021 року, 18.09.2021 року, 20.09.2021 року, 24.09.2021 року та 05.10.2021 року на перерахування ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на картку №5375-41хх-хххх-2483 коштів згідно договору №964147836 від 15.09.2021 року, ОСОБА_1 (а.с.23-27).

Згідно інформації АТ «КБ «Глобус» від 24.04.2024 року, на картку № НОМЕР_1 хх-хххх-2483 18.09.2021 року було здійснено транзакції в сумі 200,00 грн, 100,00 грн; 05.10.2021 року в сумі 17050,00 грн; 20.09.2021 року у сумі 100,00 грн; 17.09.2021 року у сумі 100,00 грн; 15.09.2021 року у сумі 600,00 грн; 20.09.2021 року у сумі 100,00 грн; 24.09.2021 року у сумі 3550,00 грн; 24.09.2021 року у сумі 200,00 грн (а.с.29).

Відповідно до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року та додаткової угоди до нього 07.12.2021 року ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №964147836 від 15.09.2021 року (а.с.30, 31, 32-33, 34-37, 56-59).

В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» відступило право грошової вимоги за кредитним договором №964147836 від 15.09.2021 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», уклавши Договір факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року та додаткову угоду до нього (а.с.43-45, 46, 75-77).

06.03.2024 року між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу 06/03/24, згідно якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с.70-73).

Згідно реєстру боржників до Договору факторингу №06/03/24 від 06.03.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступає ТОВ «Юніт Капітал» право вимоги заборгованості до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором №964147836 від 15.09.2021 року у загальному розмірі 30982,27 гривень (а.с.48-49).

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №964147836, станом на 10.05.2024 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Юніт Капітал» складає 30982,27 гривень (а.с.28).

18.03.2024 року ТОВ «Юніт Капітал» направило ОСОБА_1 лист з пропозицією виконати свої зобов`язання за кредитним договором та протягом 7 днів погасити заборгованість у сумі 30982,27 гривень (а.с.50).

ОСОБА_1 уклав кредитний договір №964147836 з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, підписавши його за допомогою паролю-одноразового ідентифікатора.

Електронний кредитний договір №964147836 від 15.09.2021 року містить всі істотні умови, зокрема: електронні підписи, виконані відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», розмір кредитного ліміту – 22000,00 грн.; строк, на який надається кредит – 30 календарних днів; процентну ставку та інше. Відповідачу було надано в повному обсязі інформацію, передбачену ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», в тому числі щодо загальної вартості кредиту.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач, підписавши договір електронним підписом – одноразовим ідентифікатором, засвідчив, що він погоджується на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені у запропонованому договорі, а отже, волевиявлення сторін на укладення і підписання договору були вільними.

ОСОБА_1 мав сплачувати суми заборгованості за кредитним договором або первісному кредитору, або позивачу – ТОВ «Юніт Капітал», однак своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав: ні первісному кредитору, ні фактору заборгованість по кредиту не сплатив.

Твердження представника відповідача про те, що позивач не довів факту переходу прав вимоги за кредитним договором, спростовується наданими доказами (договорами факторингу та додатковими угодами до них, які є діючими й ніким не оспорювались).

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позивач довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог: за кредитним договором №964147836 від 15.09.2021 року мається прострочення грошових зобов`язань, що підтверджено належними доказами.

Натомість, відповідач не спростував викладені в позові обставини (зокрема, факт отримання кредиту) і не надав доказів на підтвердження своїх заперечень.

Стягуючи з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №964147836 від 15.09.2021 року в розмірі 30982,27 грн, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, у зв`язку з наступним.

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений. Документ сформований в системі іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Доводи апеляційної скарги про не набуття позивачем права вимоги спростовуються:

договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (а.с. 56-59) з додатковою угодою №26 (а.с. 34-37) укладеними між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», якими передбачено, що право вимоги переходить з моменту підписання реєстру права вимоги (п. 4.1), строк дії якого подовжено додатковими угодами №19, №27 (а.с. 30, 31), а також витягом з реєстру права вимоги №163 від 07.12.2021 року, в якому зазначено про перехід право вимоги до, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором №964147836 до ТОВ «Таліон Плюс» (а.с. 32-33);

договором факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року (а.с. 75-77), що укладений між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», яким передбачено, що право вимоги переходить з моменту підписання реєстру прав вимог (п. 4.1), строк дії якого подовжено додатковими угодами №2, №3 (а.с. 43, 46), а також витягом з реєстру права вимоги №9 від 30.05.2023 року, в якому зазначено про перехід права вимоги до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором №964147836 (а.с. 44-45);

договором факторингу №06/03/24 від 06.03.2024 року (а.с. 70-73), що укладений між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал», яким передбачено, що перехід права вимоги відбувається в момент підписання сторонами акта пройому-передачі реєстру боржників (п. 1.2), актом прийому-передачі реєстру боржників (а.с. 51), а також витягом з реєстру боржників, в якому зазначено про перехід права вимоги до ТОВ «Юніт Капітал», зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором №964147836 (а.с. 48-49).

Таким чином, доводи апеляційної скарги на правильність рішення суду першої інстанції не впливають.

При таких обставинах, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бардадим Ольга Костянтинівна, залишити без задоволення.

Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: