Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №634/724/26 — Сахновщинський районний суд Харківської області

Сахновщинський районний суд Харківської області

Справа №: 634/724/26

Провадження № 3/634/291/26

Категорія 156

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2026 року

Суддя Сахновщинського районного суду Харківської області Єрьоміна О.В., при секретарі Литвиненко Т.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До Сахновщинскього районного суду Харківської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 699178 від 21.06.2026 року, згідно якого 21.06.2026 року о 17.42 по вул. Шевченка в с. Світле ОСОБА_1 керував транспортним засобом DOZER без державного номерного знаку з явними ознаками алкогольного сп`яніння: явно виражений запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова та почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законі порядку на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

У судове засідання правопорушник не з`явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Захисник правопорушника у судове засіданні з`явився, вважав за можливе проводити розгляд справи за відсутності правопорушника, просив закрити провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що місце вчинення адміністративного правопорушення вказано уповноваженою особою як «с. Світле вул. Шевченка», яке не відноситься до територіальної юрисдикції Сахновщинського районного суду Харківської області. Електроскутер моделі DOZER S-2000, яким керував ОСОБА_1 , має потужність менше 3 кВт та не є механічним транспортним засобом, а отже, не вимагає мати відповідну категорію та мати посвідчення водія, а тому такі обставини беззаперечно виключають порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України, яка розповсюджується на водіїв саме механічних транспортних засобів. У матеріалах справи відсутні достатні та беззаперечні докази, які б «поза розумним сумнівом» вказували про наявність в діях ОСОБА_1 порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху , а висунуте йому обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також на невірному трактуванні ПДР України та застосуванні невірної норми матеріального права. Тому, на ОСОБА_1 не поширюється відповідальність, передбачена ст. 130 КУпАП. Крім цього, під час зупинки ОСОБА_1 співробітники поліції повідомили останньому, що він керує транспортним засобом без мотошолома, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 121 КУпАП, але, жодної іншої постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення останнім ПДР України співробітники поліції не ухвалили.

У судовому засіданні уповноважена особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, обставини, викладені у протоколі підтримав, зазначивши, щоб під час складання адміністративного матеріалу ним дотримана процедура освідування водія на стан алкогольного сп`яніння та складання адміністративного матеріалу за даним фактом. При цьому пояснив, що під час написання місця вчинення адміністративного правопорушення у зв`язку з некоректною роботою бази було зазначено за даними геолокації населений пункт «Світле», замість вірного « ОСОБА_2 », що є технічною помилкою. Разом з тим на відеозаписі зафіксовано, що місцем вчинення правопорушення є вул. Шевченка с. Сахновщина.

Суд, заслухавши захисника, уповноважену особу, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали, додані до нього, приходить до наступного висновку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 21.06.2026 року о 17.42 по вул. Шевченка в с. Сахновщина Берестинського району Харківської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом DOZER без державного номерного знаку з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законі порядку на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Матеріали справи не містять заперечень чи зауважень правопорушника, від підпису у протоколі ОСОБА_1 відмовився.

Із оглянутого відеозапису, відзнятого на боді комеру поліцейського, вбачається, що поліцейськими під час складання адміністративного матеріалу дотримана процедура освідування водія на стан алкогольного сп`яніння. Встановлено, що місце вчинення адміністративного правопорушення є вул. Шевченка в с. Сахновщина Берестинського району Харківської області.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.

Правопорушнику інкримінується порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, яким передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відмова або ухилення водієм від вищевказаного обов`язку ПДР України тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст.130 КУпАП.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Пунктом 3 розділу І цієї Інструкції передбачено, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Системно проаналізувавши положення КУпАП та Інструкції приходжу до висновку, що працівниками поліції додержано процедуру складання адміністративного матеріалу у відповідності до чинного законодавства.

Незаконність дій поліцейських не встановлена будь-якими судовим рішенням або висновком компетентного органу.

Доводи працівника поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення, про те, що зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення місця вчинення адміністративного правопорушення населеного пункту «с. Світле» є технічною помилкою, яка пов`язана із некоректною роботою геолокації системи, є прийнятними.

Під час судового розгляду справи було встановлено, що місцем вчинення адміністративного правопорушення є вул. Шевченка сел. Сахновщина Берестинського району Харківської області, що підтверджується відеозаписом події.

Щодо твердження захисника, що електроскутер моделі DOZER S-2000, яким керував ОСОБА_1 , має потужність менше 3 кВт та не є механічним транспортним засобом, а отже, не вимагає мати відповідну категорію та мати посвідчення водія відповідно такі обставини беззаперечно виключають порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України, яка розповсюджується на водіїв саме механічних транспортних засобів, виходжу з такого.

Згідно ст.1 Закону Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

За приписами ст.2 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають при використанні транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та створенні/використанні інфраструктури для них.

Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху (далі ПДР)транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Аналіз вказаних норм вказує на те, що електроскутер із будь-якою потужністю двигуна відноситься до категорії електричного колісного транспортний засібу, яка є складовою більш широкого поняття транспортні засоби. Тобто, електроскутер із будь-якою потужністю двигуна є транспортним засобом.

Дійсно, у п.1.10 ПДР зазначено, що механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Відповідно до практики Касаційного кримінального суду Верховного Суду слідує, що будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначення випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду №278/3362/15-к від 01.03.2018 року.

Отже, коли електроскутер служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, тому він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом.

Відповідно до вимог Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року, який набрав чинності 23.03.2023 року внесено зміни до Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно до якого, транспортним засобом є також низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Суд також приймає до уваги висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 рок у справі №127/5920/22 (провадження №61-10553св22), за якими використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Відтак, на противагу доводам захисника слід зазначити, що технічні характеристики та власник цього електроскутера не мають значення та не впливають на кваліфікацію дій за ст.130 КУпАП.

Відсутність у матеріалах справи постанови уповноваженої особи про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП не спростовує висновків суду щодо наявності у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Інших доводів невинуватості правопорушника в інкримінованому адміністративному правопорушенні суду не надано.

За таких обставин, позицію сторони захисту щодо відсутності у діях правопорушника складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою уникнення правопорушником адміністративної відповідальності.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Таким чином, вина правопорушника у скоєнні відповідного адміністративного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні доказами у їх сукупності, а саме змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 699178 від 21.06.2026 року, довідкою ВП № 1 Берестинського РВП ГУ НП у Харківській області щодо наявності права керування у правопорушника, відеозаписом з бодікамери.

Вважаю, що дії правопорушника вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При накладенні адміністративного стягнення, враховується характер скоєного правопорушення, всі обставини справи в їх сукупності, а тому до особи, що вчинила правопорушення слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Керуючись ч. 1 ст.130, ст. ст.248,251,252,268,280,283 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави у розмірі 665,60 грн.

Постанова може бути оскаржена через Сахновщинський районний суд Харківської області до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 10 денний строк, після її винесення, апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повна постанова складена та проголошена 19.08.2026 року.

Суддя: